"Один вдавав глухонімого": екс-контролер розповів, як хитрують українці у транспорті

Львівські контролери – постаті таємничі. Усі знають, що вони існують, проте не всі зустрічають їх за роботою.

Про особливості роботи на умовах анонімності колишній контролер розповів виданню "Твоє Місто".

Про освіту і холоднокровність

Кандидат має пройти триденне стажування. Після працевлаштування контролер проходить медогляд, після чого йому видають посвідчення. Є дуже багато варіантів для тимчасового залучення працівників – можна отримувати десяту частинку ставки, можна працювати на повну ставку.

У керівництві працюють люди, які справляють дуже гарне враження. Контролери переважно також добрі люди – усі вони можуть піти назустріч та допомогти. При цьому робота є роботою – після мого звільнення колишня колега спіймала мене в транспорті та оштрафувала на 100 грн.

Читайте: У Києві припинить роботу популярний вид транспорту: названо причину

Успіх контролера залежить від його холоднокровності. Правила існують – ти маєш їх виконувати. Мені це не вдавалося: не подобалось те, що я маю штрафувати маленьких дітей, наприклад.

Для того, щоб під час перевірок до тебе не виникало зайвих питань, ти маєш знати законодавство та розуміти відповідальність своєї роботи. Ти мусиш поводитися ввічливо та бути спокійним. Битися, на жаль, не можна. А битися досить часто хотілось.

Для того, щоб працевлаштуватися, не треба закінчувати ВНЗ для контролера – беруть людей без освіти. Вік також не має значення. Важливі твої результати – ти маєш виконувати норму з відлову "зайців". Офіційно на день бажано мати 10 людей, яким ти виписав штраф. Професійні контролери мають в середньому 5 "зайців" на день. На моїй пам’яті двоє контролерів у парі встановили рекорд у 21 штраф.

Про гроші

Ставка у контролерів складає 5-6 тис. грн. За кожного "зайця" він отримує 14 грн зі штрафу в 100 грн. Якщо вас штрафує контролер – він обов’язково має видати квитанцію як доказ того, що ці гроші кладе не собі до кишені. Ці квитанції підраховані на підприємстві.

У мене одного разу був випадок, коли людина просто віддала штраф та побігла через брак часу. Квитанцію я видати не встиг – у таких випадках контролер вже діє по совісті. Також є варіант сплатити штраф зчитуванням QR-коду – проте за такий варіант контролер не отримує свої 14 грн і не видає паперову квитанцію.

Читайте: Бери, коли хочеш: в США скутери замінили громадський транспорт

Про поліцію

Проблема ще в тому, що поліція дуже довго їде на виклик. Трапляються випадки, коли контролери мають чекати поліцію до трьох годин. Тобто, якщо контролер зловив "зайця", він має прочекати три години, потім їхати з поліцією у відділок. Держава не продумала процес оформлення документів, система не автоматизована.

Якщо "заєць" каже, що не має грошей, що не буде платити – ти розумієш, що треба викликати поліцію. А поліція не хоче їхати. Доводилося по декілька разів дзвонити, нагадувати про себе, але правоохоронці все одно не розуміють важливості справи. Поліція має бути за те, щоб захистити громадян. Коли я затримую "зайця" – я виконую свій обов’язок. Коли я тричі телефоную в поліцію – мене питають: "А це так важливо? Для чого вам це?". Вони просто ігнорують. Тому зазвичай слова контролерів про виклик поліції – це маніпуляція, що покликана змусити людину вийняти останні 100 грн. Поліція рідко приїжджає. Іноді поліцейські прибувають і розказують, як погано буде "зайцю", якщо ми поїдемо у відділок. І люди одразу вирішують заплатити штраф, бо біля тебе стоїть поліція, а не якийсь контролер.

Про методи "зайців"

Сваритися з пасажирами доводилось, але нечасто. Можу розповісти про цікаві методи втечі від відповідальності. Наприклад, одного разу на вигляд 30-ти річний чоловік, що розмовляв по телефону, на прохання показати квиток показав пальцями, що він глухонімий, вказав на двері – мовляв, мені треба вийти, та покинув транспорт.

Класичний приклад – це вийти з транспорту. "Я не в трамваї, і доведіть, що я там був". Новими правилами передбачено те, що пасажир має заходити суто через передні двері та купляти квиток. Схема "я щойно передав за квиток" вже не спрацює.

Дуже велика проблема полягає в тому, що трамваї перенасичені людьми – крізь них треба проштовхуватися, і через це важко пересуватися салоном.

Був один дуже великий дядько, який на прохання показати квиточок мовчки подивився на мене, а на повторне питання сказав: "Ти хочеш вийти?". Я йому відповів, що хочу, звичайно, а коли ми вийшли, він сказав, що він "дитина 90-х" і платити не буде. Що йому зробиш?

Люди часто тікають. Чомусь не тікають школярі. У мене були випадки, коли я зі школярем йшов до кінцевої на вокзалі, щоб друзі позичили йому грошей. Була одна китаянка, яка взагалі не розуміла української, – довелося проводжати її до банкомату, допомагати їй набирати пароль, щоб вона взяла готівку та заплатила штраф.

За період моєї роботи контролером одного мого колегу побили так, що він потрапив до лікарні, а іншому пасажирка подряпала обличчя.

Ще одна проблема – це сплата QR-кодом. Якщо ти підійдеш до людини, вона може тобі сказати, що сплатила за проїзд, але квиточка ще не має, бо зависає додаток "ПриватБанку" на телефоні. І ти нічого не доведеш. "Приват" не грузиться – йди судися з ним. Ти ж не передбачиш правилами, що у людини не iPhone, а Android, і програми на телефоні зависають – важко прописати, що телефон має завантажувати квиток протягом певного часу.

Читайте: "8 гривень багато?" В Києві порівняли вартість проїзду з європейськими країнами

Не знаю, яка має бути в людини ситуація в житті, щоб вона пішла в контролери. Щиро та сердечно не рекомендую. Коли ти повертаєшся додому після роботи – думаєш: "Сьогодні я оштрафував школяра, оце ж я погана людина!". Це забирає психологічну енергію і після роботи. Фактично, я був контролером цілодобово.

Треба бути меркантильним та холодним службовцем, який не жаліє людей, а слідкує за правилами. Якщо ти хочеш робити щось більше, ніж просто відпрацьовувати свою зарплату, маєш мрію щось змінити – ця робота тобі не підходить. Перспектив немає, а за зарплату можна хіба що прогодувати сім’ю.

Як повідомляв раніше CityOboz, у Львові та Тернополі почали відмовлятися від маршруток. За кілька років міста повинні перейти на електротранспорт і зручні автобуси.