Коли навколо вогонь: як працюють пожежні у Києві
Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!
Робота пожежних у суспільстві оточена ореолом поваги. Ми в захваті від того, що вони можуть загасити вогонь, допомогти людині під завалом і зняти з дерева кошеня. Але це з одного боку. З іншого - ми залишаємо автомобілі над пожежними гідрантами, встановлюємо шлагбауми і не хочемо відкривати двері своєї квартири рятувальникам.
Але що ми знаємо про їхню щоденну працю? CityOboz подивився, як працює одна з пожежних частин Києва і сьогодні, в День рятувальника, розповідає про все, що дізнався.
Про частину і пожежні автомобілі
Пожежна частина №4 у Києві - одна з найстаріших у місті. Її створили у 1987 році. Щодня в караул тут виходять 13-15 рятувальників, а на виклики виїздять два автомобілі.
В масштабах столиці частина №4 вважається не надто великою - у неї тільки чотири автомобілі, а виїздять на виклики два, розповідає заступник її начальника Юрій Дідич. Так працюють тому, що в частині завжди має бути 100% резерв автомобільної техніки на випадок поламки іншої. Більше того, щомісяця під час технічного обслуговування автомобілі міняють місцями, щоб усі вони були на ходу і виїздили на виклики.
Відрізняються між собою автомобілі тактико-технічними характеристиками - базовими шасі, комплектацією і кількістю речовин для гасіння, які вони вивозять. Один з них має більшу мобільність, але може вмістити дві тонни води і 120 літрів піноутворювача. Другий вивозить 2,7 тонн води і 170 літрів піни.
Читайте: Слідами Кемерово: які ТРЦ в Україні небезпечні і коли їх закриють
Проте одна з основних проблем полягає в тому, що навіть найкомпактніша пожежна машина може проїхати далеко не скрізь. Часто їм заважають неправильно припарковані автомобілі. Через них рятувальники гають дорогоцінний час, оскільки змушені шукати способи об'їзду і розгортати додаткові рукави.
Друга проблема - самовільно встановлені шлагбауми, які теж затримують рятувальників. Втім, як пояснює Дідич, закон ніяк не забороняє їм збити таку протиправно встановлену конструкцію, якщо на кону стоять людські життя. А ось відтягнути припаркований автомобіль, як це роблять, наприклад, в США, не можна. Якщо пожежні пошкодять чужу машину - винні будуть саме вони.
Третя проблема - ті самі машини можуть заважати доступу до пожежних гідрантів. І в такій ситуації рятувальникам залишається тільки шукати інший, адже двох тонн води в автомобілі вистачає приблизно на 5 хвилин - тобто поки рятувальники знайдуть альтернативний і підключаться до нього.
Про пожежних та екіпірування
На станції працює чотири караули, тому кожен з пожежних заступає на зміну за графіком "доба через три". Зміна чергування проводиться щодня о 8 ранку. Поки начальники караулів перевіряють все технічне обладнання і особовий склад, на чергуванні залишається попередня зміна. І наступна вважається не прийнятою доти, доки кожен рятувальник не перевірить та не прийме свій апарат зі стисненим повітрям.
Цей апарат - одна з найважливіших складових екіпірування рятувальника. Завдяки йому при сильному задимленні він може дихати. В розрахунок апарат ставлять тільки в тому випадку, якщо в ньому не менше 260 бар. При перевірці використовується метод відведення повітря, і апарат видає свист на показнику у 50 бар. Але цей сигнал потрібен не тільки для контролю. В екстреній ситуації він показує пожежному, що у нього залишилося саме 50 бар - тобто та кількість повітря, якої достатньо, щоб він зміг повідомити підкріпленню про те, що у нього закінчується повітря, і вийшов з палаючої будівлі.
Проміжок часу, на який вистачить повітря в апараті, для кожного різний - це залежить від фізичних особливостей кожної людини. Але в середньому 210 бар вистачає на 30 хвилин.
При цьому на місці пожежі самовільно взяти апарат і вдягти маску пожежний не може - для кожної його дії необхідна команда керівника чи командира. Також на місці треба ще раз перевірити апарат. І тільки коли всі члени ланки це зробили, вони можуть піти в місце пожежі. Більше того, за сильної пожежі всі рятувальники рухаються в зчепленні на довгому тросі. На його початку йде командир ланки, в кінці - досвідчений рятувальник, який зможе вивести всіх назад. Ці запобіжні заходи потрібні для того, щоб пожежні не втрачали один одного при дуже сильному задимленні.
За словами Дідича, на пожежі всі ці етапи виконуються, але відпрацьовані вони до блискавичної швидкості. Адже кожен з рятувальників розуміє, що чим більше часу минуло, тим сильніший вогонь.
Під час чергування форма рятувальника зберігається в тому вигляді, в якому зручно кожному з них. Основний принцип - щоб її можна було максимально швидко вдягнути. У більшості випадків вона дійсно розташована так, щоб в чоботи і штани можна було застрибнути одночасно.
Основне екіпірування пожежного - це так звана "боївка". В неї входять куртка, штани, чоботи, пояс, каска, спеціальні рукавиці (краги) і сокира. Вага цього комплекту - близько 25 кг. До нього додається вага апарату зі стисненим повітрям - 12,5 кг, мотузка, лом, троси та фрагменти лінії. В сумі вага всього цього сягає 50 кг, а якщо в мокрому стані - то значно більше.
Для найвищих температур в кожній пожежній машині є тепловідбиваючі костюми. Вони вдягаються на звичайну форму і можуть витримати до 800⁰С. В епіцентрі з такою температурою рятувальник може перебувати близько 10 хвилин.
Крім ланки рятувальників, на пожежу виїздить ще водій і постовий посту безпеки. Піти працювати в епіцентр пожежі рятувальники просто так не можуть - ззовні має перебувати працівник з радіостанцією, який їм передаватиме інформацію про те, що відбувається ззовні будівлі і контролювати залишок повітря в тому апараті, в якому спочатку його було найменше.
Виїзд на пожежу
Від тієї миті, коли через диспетчерів надходить сигнал тривоги в частину, до виїзду бригади пожежних минає хвилина. За цей час водій встигає знайти оптимальні маршрути під'їзду, а рятувальники - зібратися.
Ускладнює ситуацію саме для цієї частини те, що вона розташована в центрі міста. А це означає тільки одне - вічні затори. І проблискові маяки зі звуковими сигналами не завжди допомагають посунути автомобілістів, адже їм, по суті, рухатися нема куди.
Далі все залежить від ситуації. Якщо є точна адреса і зовнішні ознаки пожежі - рятувальники починають роботу. Якщо для цього не достатньо двох машин цієї частини, то вони просять підкріплення, виходячи з рангу пожежі.
На 1-й ранг виїздить дві автоцистерни, на 1-б - чотири. На ранг 2 їде вже вісім. А на об'єкти масового скупчення людей, наприклад, школи або лікарні, вісім виїздять одразу. Загалом складність пожежі залежить від безлічі чинників - наявності людей, площі, загрози поширення тощо.
Пожежа четвертого рангу - це величезна надзвичайна подія. На її ліквідації працюватимуть 20 автоцистерен, драбини, автомобілі порошкового і пінного гасіння. За словами Дідича, він з такими пожежами ще не стикався. Але загалом події такого рівня відповідала пожежа на нафтобазі "БРСМ-Нафта" під Глевахою у 2015 році. Рятувальники з 4-ї частини теж брали участь в її ліквідації. І цей випадок не є винятком з правил - якщо в будь-якому районі міста відбудеться масштабна пожежа, на підкріплення туди перекинуть рятувальників з усіх частин.
Читайте: Пожежна безпека в ТРЦ: що думають українці про покарання для порушників
Якщо ж за адресою виклику немає ознак пожежі, рятувальники проводять перевірку всередині будівлі. Поки не буде перевірено все - вони не поїдуть. Якщо після повторного запиту диспетчеру адреса виклику підтверджується, а ознак пожежі немає, то будівлю перевіряють ще раз. І тільки після цього рятувальники можуть повідомити про помилковий виклик.
В будь-якому випадку, якщо диспетчер центрального пульта відправив машину на місце НП, то переслати її кудись іще неможливо. Навіть якщо бригада займається охороною безпеки на масових заходах на кшталт концертів або знімає кошеня з дерева. До речі, таким рятувальники теж займаються. В їхні обов'язки входить допомога населенню, будь то пожежа чи стихійне лихо. І тварини в цьому списку - не виняток.
Крім чергових приміщень, в пожежній частині є кімнати відпочинку диспетчерів і пожежних, кухня, навчальний клас, спортзал, душ. Але митися одразу після повернення з пожежі рятувальники не біжать. Першочергове завдання - поставити в бойовий розрахунок автомобіль, який щойно приїхав. Для цього потрібно довести до ладу всі пожежно-технічне озброєння (ПТО) - ломи, багри і весь інвентар, який був використаний.
Коли машина повертається на базу, всередині неї - хаос. Так відбувається тому, що пріоритет для рятувальників - бути готовими до нового виїзду, а не акуратно скласти речі. А ще - заправитися водою. Автоцистерна не може повернутися в пожежну частину порожньою, тому заправляють або на місці ліквідованої пожежі з гідранта, або з найближчих доступних джерел.
Але навіть після того, як автомобіль приведений до ладу, піти пити каву рятувальники не можуть - кожен з них особисто має позначити виїзд у своїй картці ГДЗ - газодимозахисника.
А далі все залежить від часу доби і наявності викликів. Якщо їх немає, то стандартний графік рятувальників передбачає заняття з 10.00 до 14.00. В цей час вони займаються тактичною, гуманітарною, медичною та психологічною підготовкою. Поспати в частині пожежні можуть тільки з 22.00 до 6.00.
Але будь-якої миті кожен з них готовий до виїзду - якщо лунає сирена, всі кидають будь-які справи.
Про звички і традиції
Головна традиція пожежних - ніколи не прощатися. Вважається, що це допоможе не зустрітися за не найприємніших обставинах. А найкраще побажання рятувальникам - "сухих рукавів", щоб не довелося їхати на пожежу. А ще вони не перуть свої речі, доки не закінчилося чергування, щоб більше нікуди не довелося виїздити.
Що стосується новачків, то, як розповідають пожежні, зазвичай вони втягуються швидко. Але бувають і ті, хто не приживається - в цій професії потрібні розсудливі і відповідальні люди, які готові працювати. Тим більше, що кожен караул перетворюється на своєрідну сім'ю зі своїми правилами, звичками і традиціями.
Молодими працівниками зазвичай займається командир відділення - навчає швидко вдягати бойовий одяг, в'язати мотузки тощо. Але і у рядових працівників є свої звичаї для перевірки "новеньких", наприклад, налити в чоботи зубної пасти або закинути яйце.
Але головна традиція - "обмивання", посвята в пожежні. Після ліквідації першої пожежі нового працівника обливають водою з голови до ніг. Головне, що він має зробити, - запам'ятати адресу місця, де все це сталося. Адже навіть через 10 років колеги можуть запитати "адресу прописки" - того самого місця. Якщо за кілька разів не згадав - належить повторне "обмивання".
Про мотивацію і подяку
Крім того, що робота рятувальників оповита ореолом поваги і шани, є й інші фактори, через які її обирають. Важливу роль відіграє графік - 24 години роботи і три доби вихідних. За місяць це виходить 7-8 діб. А ще для цієї професії характерні династії. Часто діти рятувальників продовжують їхній трудовий шлях.
Зарплата у рядового пожежного - 7 200 грн, начальник варти отримує 9 000. При цьому, влаштуватися на роботу у службу з надзвичайних ситуацій так просто не можна - як мінімум потрібна хороша фізична підготовка і адекватність. Також необхідно пройти нарколога, психолога і військово-лікарську комісію. Але, наприклад, людина з поганим зором або астмою на цю роботу влаштуватися не зможе. В ідеалі фізичний стан пожежного має бути відмінним.
До речі, обмежень у прийомі на роботу жінок немає. Головне, щоб вони змогли витримати всі фізичні навантаження, пов'язані з нею. Але поки жінки-пожежні в Україні - це рідкість, якщо не виняток з правил.
А ще в "пожежці" багато сміються. Рятувальники зізнаються, що такі приколи ще потрібно пошукати. Але це багато в чому і визначає їхню роботу - щодня ризикувати життям без почуття гумору неможливо. Особливо якщо трапляються трагічні випадки.
Так, у 2015 році під час ліквідації пожежі в одному з ресторанів на вулиці Саксаганського в Києві загинули начальник частини і його заступник - Андрій Ступаковський і Денис Ритов. Рятувальників опинилися відрізаними вогнем на даху. Але що насправді тоді відбулося - в частині досі не знають.
За словами пожежних, страх перед вогнем відпускає після першого-другого серйозного виїзду, а потім з'являється звичка. З сім'ями ситуація така сама - вдома переживають, але з часом вчаться ставитися до цього спокійніше.
Читайте: В Україні готують революцію з пожежною безпекою: як покарають порушників
З вдячністю людей все ще складніше. Хтось може сказати "спасибі", хтось - запропонувати воду або бутерброд, а хтось вимагатиме поставити назад вибиті двері.
Але часто зустрічаються й не зовсім адекватні - ті, хто не пустить перевірити квартиру, поводитиметься агресивно тощо. Для того, щоб перевірити їхнє житло, рятувальники викликають поліцію, адже ризикувати своїм життям і життям рятувальників не хоче ніхто, розповідає начальник частини.
Але, незважаючи на всі складнощі, рятувальники залишаються вірними своїй роботі десятиліттями. І щодня їм допомагає те, що на цю роботу хочеться приходити, каже Дідич.
Раніше CityOboz розповідав про те, що заважає пожежним рятувати людські життя.