Онкологія та гепатит: екологи б'ють на сполох через катастрофу з Дніпром

Онкологія та гепатит: екологи б'ють на сполох через катастрофу з Дніпром

Українці б'ють на сполох через заболочення найбільшої річки України - Дніпра. Красномовні фотографії з синьо-зеленою багнюкою, що утворилася біля берегів, а також скарги на нестерпний запах - усе це стало причиною занепокоєння. Адже через надмірне цвітіння погіршується якість води та умови життєдіяльності організмів у водоймах.

Проблема забруднення Дніпра - не нова. Щодня у річку викидаються тисячі тонн промислових відходів і каналізаційних стоків. Все це призводить до сильного забруднення головної водної артерії країни. Причому екологічна ситуація щороку гіршає.

Яку загрозу несе в собі зелене цвітіння та як вирішити проблему - дізнавався OBOZREVATEL.

У чому причина

Цвітіння Дніпра відбувається з року в рік, особливо в літній період. Та останнім часом українці помічають, що проблема не зникає, а лише поглиблюється. З цим згодні у Держспоживслужбі м. Києва, де визнали, що проблема збільшення синьо-зелених водоростей у річці набула масштабної загрози за останні п'ять років.

Відео дня
Онкологія та гепатит: екологи б'ють на сполох через катастрофу з Дніпром

"Це спостерігається більше п'яти років. Перш за все це пов'язано з порушенням водообміну річки Дніпро, з київським водосховищем, з масовим зростанням синьо-зелених водоростей", - сказав у коментарі OBOZREVATEL начальник Головного управління Держспоживслужби у м. Києві Олег Рубан.

За його словами, впродовж останніх двох тижнів Держспоживслужба у Києві спостерігає забруднення річки синьо-зеленими водоростями, погіршення стану за мікробіологічними показниками, а саме вмісту кишкової палички у поверхневих водоймах, що є індикатором забруднення будь-якими умовними патогенними мікроорганізмами.

У коментарі OBOZREVATEL еколог міжнародної організації "Екологія-Право-Людина" Олексій Василюк пояснив, що збільшення синьо-зелених водоростей та розвиток різних груп живих організмів у водосховищах зумовлене швидким прогріванням води, адже дніпровські водосховища дуже мілкі і проточної води там немає.

А запах, на який так жаліються люди, за словами Василюка, йде не від самих водоростей. Це наслідок гниття риби, яка через брак кисню вмирає.

Ще однією причиною розвитку синьо-зелених водоростей, як пояснила у коментарі OBOZREVATEL фахівець з питань питної води екологічної організації "МАМА-86" Ганна Цвєткова, є те, що Дніпро перетворився на каскад водосховищ, через що уповільнилася течія і вода застоюється.

Також сприяє розвиненню синьо-зеленої водорості збільшення викидів у річку фосфатів, які містяться у великій кількості у пральних порошках, і з якими не можуть впоратися очисні споруди. У цій побутовій хімічній речовині фосфатів стільки, що вистачає на роки активного "підгодовування" водоростей.

Чим загрожує

По-перше, синьо-зелені водорості перекривають кисень водним мешканцям, через що гине риба, яка згодом починає гнити та заражувати воду. Окрім цього, рибалки не можуть займатися виловом і продажем риби, а це вже є певним ударом для економіки країни.

Та найгірше те, що синьо-зелені водорості виробляють небезпечні токсини, які впливають на нервову та дихальну системи та печінку, а це, звісно, не дуже добре для здоров'я людини.

Онкологія та гепатит: екологи б'ють на сполох через катастрофу з Дніпром

Зважаючи на те, що Дніпро - це джерело питної води, постає питання, а чи безпечна вона для вживання?

"Водоканали та органи контролю дуже обмежені щодо вимірювальних показників якості води, ніхто не вимірює токсини у синьо-зелених водоростях. А ця вода іде на приготування питної води, вона хлорується, і це посилює небезпеку. Купатися в такій воді небезпечно, сидіти коло такої води, коли вже йде розкладання, також досить ризиковано. Це може спричинити багато алергічних реакцій", - повідомила нам Ганна Цвєткова.

За її словами, в Україні дуже погано досліджується вплив води на здоров'я людини.

"У нас епідемія гепатиту С, захворювання пов'язане із впливом на печінку. І постає питання, а який фактор впливу, наприклад, води, яку ми весь час використовуємо? Може, це через те, що ми щодня п'ємо певною мірою токсичну воду, особливо влітку? Це треба досліджувати і бути чесними та відкритими до людей, яким вода постачається до осель", - каже Цвєткова.

Не виключає фахівець, що і сплеск онкологічних захворювань, які постійно звалюють на Чорнобиль, також виникає через жахливу якість води.

"Ми не розуміємо, чому у нас така онкологія, ми кажемо про Чорнобиль, а ніхто не думає про якість води. У нас дефіцит якісної води, треба більше вкладати в очищення, але той же самий "Київводоканал" скидає у Дніпро неочищені стічні води. Це не проблема майбутнього, це сьогоднішня проблема", - заявляє вона.

Однак у чистоті і безпеці питної води OBOZREVATEL запевнили у Держспоживслужбі міста Києва, пояснюючи, що під час цвітіння вода очищується ретельніше.

"Через забруднення річки і погіршення мікробіологічного та хімічного стану, посилюються заходи на водоканалах, збільшена кількість реагентів та хлору для покращення стану води для кінцевого споживача. Кияни забезпечені чистою та безпечною водою", - повідомив Олег Рубан.

Чи існує розв'язання проблеми

Олексій Василюк вважає, що найефективніший способ зменшити цвітіння Дніпра – спустити водосховища, однак, скоріше за все, держава не піде на такий крок через робочі ГЕС.

Онкологія та гепатит: екологи б'ють на сполох через катастрофу з Дніпром

"Мені дуже імпонує ідея все ж таки спустити водосховища, хоча б деякі, і відновити ландшафт, який був до затоплення. Природа дуже швидко відновиться. Єдине, що не можна спускати київське водосховище, бо там радіоактивні мули лишилися після Чорнобиля, і його вже чіпати не можна", - пояснив свою ідею еколог.

Ще один спосіб зберегти річку від синьо-зеленої напасті дозволить зменшення використання миючих засобів, які містять фосфати.

"Маємо знижувати використання та викиди фосфатів у водойми. Вже на ринку в Україні є миючі засоби, які не містять фосфати, але ж люди купують те, що дешевше", - зазначила Ганна Цвєткова.

У Держспоживслужбі м. Києва вважають, що це загальнодержавна проблематика, яку необхідно вирішувати на національому рівні. Це перш за все очищення водосховищ від шкідників, а також покращення водообміну у водосховищах.

"Щороку погіршуватиметься стан річки - це природній фактор. А є штучний фактор - це підключення до зливних каналізацій різних суб'єктів господарювання, несанкціоноване підключення на скид води. Потрібна боротьба з цим явищем", - висловив свою думку Олег Рубан.