УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Фінал ЛЧ: як ми "кидаємо" самі себе

10,3 т.
Фінал ЛЧ: як ми 'кидаємо' самі себе

Мені от цікаво, а якби умовний фінал Ліги Чемпіонів 2002 року проходив би в Варшаві або в Бухаресті, і поляки чи румуни роздували б ціни на оренду житла в десятки разів у порівнянні зі звичайною, ставлячи європейців в положення, коли, віддаючи за квиток на фінал чемпіонату умовні 100 євро, їм довелося б платити за оренду житла 2000 євро (на секундочку, у варіанті з Києвом ціни на аренду житла в окремих випадках вже доходять до 4000 євро при середній ціні квитка 150), як би хто розцінив такий "дружній" акт і прояв цивілізаційного розвитку офіційних кандидатів на членство в Євросоюзі (Україна, на секундочку, навіть не кандидат) західноєвропейські країни?

Відео дня

Була б Польща прийнята в ЄС у 2004-му, а Румунія у 2007-му?

Мені здається, наші громадяни не просто віддаляють себе від прогресивного світу і цивілізації, а вони просто не готові до входження та інтеграції в цей простір.

І накручування цін на оренду житла - це лише 1% від всього того трешу, який становить дійсність маленького українця.

Фінал ЛЧ: як ми "кидаємо" самі себе

Мене досі шокує феномен працевлаштування співвітчизників в сусідній Польщі, коли з одного боку "фірми з працевлаштування" продають співгромадянам безкоштовні (польський роботодавець видає їх абсолютно безкоштовно) запрошення на роботу (часто-густо - фейкові і підроблені), вилучають шалені суми за процес оформлення документів, "кидають" по роботі, житлу і оплаті праці. При всьому при цьому наживаються на людській дурості, тупості і ліні. Ну і, як наслідок, на людському горі.

З іншого боку, вражають клієнти таких "фірм", які замість самостійного пошуку інформації онлайн (благо, XXI століття надворі) і самостійного оформлення документів, включаючи і отримання дозволу на роботу, і оформлення візи (займався цим сам особисто, вклався в суму 100 євро ), із задоволенням біжать розпрощатися зі своїми кровними і чесно нажитими непосильною працею 400-500 євро, щоб поїхати працювати в сусідні країни ЄС, працюючи по 250 годин на місяць, і заробляти 600 дол.

Таких прикладів можна навести сотні. У мене відчуття, що українець від народження заточений на те, щоб розводити, і на те, щоб вестися на розведення. І відбувається це на всіх рівнях, включаючи найвищий - політичний.

Дорогі друзі, у мене дуже сумні новини для вас. З такими порядками і з таким світоглядом максимум, де на нас можуть чекати - це Євразійський економічний союз. В якому нам доведеться гнатися за Казахстаном, в якому рівень життя давно перевищує український в кілька разів.

Пост взято з Facebook-сторінки Сергія Тесленка.

disclaimer_icon
Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...