Блог | Добре, погано і ніяк
Іноді усвідомлення і розуміння надскладних речей приходить просто - ні з того, ні з сього, я б сказала, як грім серед ясного неба, але я не люблю штампів, тому так не скажу.
От так і цього разу було. Ми з дітьми бавилися в улюблену гру: є три кошички - "добре", "погано" і "ніяк" - і в них треба скласти слова. Наприклад, "морозиво" завжди йде в кошик добра, навіть як від нього ангіна і липкі руки. Так само туди кладуть "море", "сніг", "піратів", "веселий" і "швидко".
Мій Петрик (а в нього тьотя-доктор діагностувала аутизм глибоко спектру і ми працюємо вже рік, щоб якось чути і відповідати світові) навіть не задумується і до корзини "погано" йде "школа", "тиша", "спати" і "ніч". Ррраз - і все ясно, ніяких других шансів. Петро дивиться у суть речей.
А ще він туди поклав слово "дешевий". Я задумалася чому. Слово "недорогий" пішло у корзину "добре". Чому "дешевий" - це погано?
Питаюся, як же ж так: в чому різниця? І знаєте, що він мені відповів: дешеве швидко ламається!
Бо дешевий - це про компроміс з собою і про заниження стандартів. Дешево - це не тільки і не стільки про речі, це і про людей, емоції, обіцянки, слова.
Дешево - це обіцяти і не виконувати.
Дешево - це коли кажуть "дай" і ніколи "на"
Дешево - це коли про старе говорять по-новому, ніби малюють віконні рами по старій облущеній фарбі.
Від дешевизни тхне незадоволеністю. Вся її підступність в тому, що ми не так швидко і не так безапеляційно кладемо її у кошик "погано".
