Блог | Дерево можливостей
Я, як і ви, теж постійно думаю про те, чим все це закінчиться. Ну все це: громадська конфронтація, корупція, і Путін такий молодий, і хрін знає що попереду. До чогось адже все це рухається, і з прискоренням. Ми це розуміємо і відчуваємо. Але до чого? Що чекає нашу країну в недалекому майбутньому, який результат. Можу нарахувати чотири більш-менш ймовірних варіанти. Якщо щось упустив - підкажете.
Ось яке виходить дерево можливостей, не особливо гіллясте.
Можливість 1. "Тиша й гладь"
Всі розсмокчеться. Когось з активних посадять, когось витиснуть з країни. Решта притихнуть і будуть пошепки на кухні розповідати один одному анекдоти про ботокс (у фейсбуці такі жарти стануть небезпечні). Путін ще раз переобереться в 2018 році, за відпрацьованим сценарієм "чуровскіх" виборів. При необхідності слухняна Дума переробить конституцію, щоб можна було сидіти на президентській посаді і далі. Здоров'я у вождя хороше, він запросто може вінчати собою вертикаль ще років тридцять.
Бачили, як це буває. Пам'ятаємо.
Росія при цьому перетвориться на велику-превелику Білорусію.
Ось чого точно при варіанті "все розсмокталося" не буде - це що Путін добровільно піде у 2018 році (або в 2024-му). Міг вже піти. Чи не пішов. Рішення прийнято.
Можливість 2. "Мирна революція"
Відбудеться це приблизно так. На черговій хвилі суспільного роздратування (начебто недавньої з приводу "антісіротского закону" або ще більш гострою) влада перетягне гвинт. Замість того щоб вчасно укрутіть вогонь, плеснет в нього гасом. Спочатку на несанкціонований мітинг вийде тисячі три політактівістов. Поліція почне "жорстко припиняти" і когось ненароком придавить насмерть або сильно покалічить. (Бог милував, що цього досі ще жодного разу не сталося). Назавтра на несанкціонований протест вийдуть сотні тисяч москвичів. Просто на Тверську вулицю, від Білоруської до Манежу. І вирішать звідти не йти або йти, змінюючи один одного. Чи стануть дзвонити знайомим: "Все сюди". На Головпоштамті або в мерії влаштують штаб. Москва встане в транспортному паралічі. Вся країна буде на це дивитися і робити висновки. Хтось поїде допомагати москвичам, хтось затіє те ж саме у себе. Коли народні маси закусили вудила, назад вже не розвернеш. І ніякої "Уралвагонзавод" на допомогу не приїде.
Ось так це було на київському Майдані в 2004.
З урядового табору негайно бризнуть перебіжчики. Вони й без того як павуки в банці, а вже коли запахне смаженим, все розвалиться з фантастичною швидкістю.
Спочатку настане ейфоричний час, як у перші дні після серпневого путчу. Венедиктов веде програму "Время", Шевчук дає концерт на Красній площі, Путін відлітає до Уго Чавеса (так-так, Чавес видужає). Потім почнуться проблеми. У серпні 1991 року у опозиції був який-ніякий держапарат, навіть свої міністри. Влада перейшла з рук у руки хоч і зі скрипом, але без колапсу. Що відбудеться в нинішніх умовах, уявляється насилу. Хто візьме під контроль армію і силові відомства? Хто займеться життєзабезпеченням міст? Хто втримає рубль? Що трапиться з акціями російських компаній? Як будемо реагувати на неминучий "парад суверенітетів" в автономіях? Корабель водотоннажністю в півтораста мільйонів душ зарискает по хвилях, і один бог знає, куди його винесе. Revolution - це коли все перевертається догори ногами. Навіть якщо переворот мирний, це все одно тяжке потрясіння.
Можливість 3. "Немирними революція"
Тут все починається, як у попередньому варіанті, тільки влада дає наказ стріляти в беззбройний натовп і знаходяться покидьки, які цей наказ виконують. Далі одне з двох. Якщо хвилювання вдається потопити в крові, ми потрапляємо в варіант № 1, але в жорсткому виконанні. Якщо перемагає революція, то на кровопролиття вона відповість кровопролиттям.
Ось так це було в Бухаресті в 1989.
До влади, природно, прийдуть ті, хто революцію очолив і привів до перемоги. Це, ймовірно, будуть якісь зовсім нові люди. Не думаю, що особливо прекрасні. І вже у всякому разі не толерантного світогляду.
Переможцям доведеться повоювати на околицях країни, угамовуючи місцевих князьків, доведеться понабудувати таборів для слуг старого режиму, та й, мабуть, не обійтися без тиску на суди, щоб винесли правильні вироки. Далі ... Ох, давайте я про це краще не буду. Відомо, які звичаю у кривавої революції.
Можливість 4. "Перебудова-2"
Відмінність Перебудови-2 від Перебудови-1 полягає в тому, що в 1980-і роки демократизація відбувалася зверху, а тепер вона відбудеться знизу. За тиском громадянського суспільства авторитарному режиму доведеться поступово здавати позиції: припинити репресії проти опозиції, випустити політв'язнів, змиритися з проведенням нормальних виборів спочатку в окремих регіонах, а потім і на національному рівні. На якомусь етапі, мабуть, виникне уряд перехідного періоду, до якого увійдуть і найменш скомпрометовані з членів нинішнього істеблішменту. Будемо дивитися правді в очі: як усякий компроміс, цей варіант неідеальний. Багато злодії уникнуть відповідальності, багато злочинів залишаться непокараними, значна частина "злодіїв і шахраїв" відмінно пристосується до нових правил і через деякий час знову буде в шоколаді. Більш того, гаряче нелюбимий опозицією Путін напевно виторгує собі повний імунітет від переслідувань і буде насолоджуватися безбідного, хоч і непочесної старістю. Царство справедливості не прийде!. Але в результаті змін Росія отримає працюючу демократію і зможе розвиватися далі.
Ось як малюється мені наше можливе майбутнє (вірніше, чотири можливих майбутніх) зараз, в лютому 2013 року.
Якщо все буде і далі йти так само, як в минулий рік, - тобто ні добре, ні погано, крок вперед, два кроки назад - це підвищить шанси варіантів № 2 та № 3, у яких ситуація залежить від збігу випадкових факторів і легко стає некерованою.
