УкраїнськаУКР
русскийРУС

Фіксуємо 8 ознак втягування Лукашенка у війну: білоруська опозиція попередила Україну

3 хвилини
31,5 т.
Павел Латушка звернувся до Андрія Сибіги із офіційним листом
Google Subscribe

Будьте першими у курсі головного — підпишіться на Новини на OBOZ.UA у Google

Підписатися

Представник білоруської опозиції та заступник керівниці Об'єднаного перехідного кабінету Білорусі Павел Латушка звернувся до міністра закордонних справ України Андрія Сибіги із офіційним листом. Разом із документом українській стороні передали детальний звіт про дії режиму Олександра Лукашенка, які, на думку авторів дослідження, свідчать про системну підготовку країни до можливої участі у війні.

Лист став продовженням домовленостей, досягнутих під час робочого візиту Латушки до Києва у травні. Про це йдеться в повідомленні Об'єднаного перехідного кабінету Білорусі.

До звернення також додали підготовлений Народним антикризовим управлінням 30-сторінковий звіт, який, як зазначають автори, фіксує трансформацію Білорусі на військовий плацдарм Російської Федерації.

Ознаки підготовки

У звіті Народного антикризового управління наведено вісім ключових ознак, які, на думку авторів документа, можуть свідчити про підготовку режиму Лукашенка до прямого вступу у воєнний конфлікт або до надання території країни для нових ударів.

Першою ознакою названо зміни у законодавстві. Опозиція звертає увагу, що після змін до Конституції Білорусь втратила статус нейтральної та без'ядерної держави. Ухвалена у 2024 році військова доктрина передбачає можливість завдання превентивних ударів у разі "безпосередньої загрози", а також використання білоруських військових за межами країни.

Другою ознакою автори називають масштабне нарощування військових сил. За їхніми даними, кількість військовослужбовців за контрактом із 2022 року збільшилася у півтора раза, а мобілізаційний резерв оцінюється у 289 тисяч осіб. Також створюється Південне оперативне командування, орієнтоване на український напрямок.

Військова інтеграція

Серед інших факторів у звіті згадуються зростання оборонних витрат, інтеграція білоруського військово-промислового комплексу з російським та збільшення обсягів військового виробництва. Автори стверджують, що лише у 2024 році на озброєння було прийнято понад чотири тисячі одиниць нової військової техніки.

Окремо наголошується на розміщенні в Білорусі російських військ, тактичної ядерної зброї та ракетного комплексу "Орєшнік". Також зазначається, що білоруських військових навчають інструктори ПВК "Вагнер".

Також у звіті йдеться про будівництво оборонних рубежів уздовж кордонів з Україною, Польщею та Литвою. За даними НАУ, у країні модернізують мости та аеродроми для використання важкою російською технікою. Крім того, у школах запроваджено обов'язкову військову підготовку, а десятки тисяч дітей залучають до військово-патріотичних таборів.

Ще одним фактором автори документа називають підготовку цивільної інфраструктури до умов воєнного часу. Зокрема, Міністерство охорони здоров'я Білорусі затвердило інструкції щодо сортування поранених під час війни. У Мінську провели перевірку близько п'яти тисяч бомбосховищ, а місцева влада регулярно тестує системи оповіщення населення.

Окремий блок звіту присвячений накопиченню стратегічних ресурсів. За інформацією авторів, обов'язкові резерви нафтопродуктів збільшили вдвічі – до 30 днів зберігання. Також Міністерство оборони розширило перелік цивільної техніки, яка може бути мобілізована у разі запровадження воєнного стану. Відповідно до постанови Ради міністрів Білорусі від 15 травня 2026 року №249, транспорт підприємств може примусово включатися до складу військових автоколон.

Ще однією ознакою підготовки у документі названо постійні військові навчання. Автори звіту стверджують, що масштабні маневри, які регулярно проводяться у 2026 році, використовуються для перевірки мобілізаційних списків і підтримання високого рівня готовності силових структур.

У підсумку Народне антикризове управління зазначає, що переданий українській стороні документ містить не лише опис зафіксованих тенденцій, а й рекомендації щодо запобігання подальшій ескалації та стримування дій режиму Лукашенка.

Як повідомляв OBOZ.UA:

17 червня, російські медіа поширили інформацію про атаку нібито українського безпілотника на автобус з дітьми, який рухався маршрутом Гомель – Геленджик. За їхніми даними, в автобусі перебували 44 пасажири, зокрема 28 дітей-спортсменів, які прямували на відпочинок. Повідомляється, що внаслідок атаки постраждали вісім людей, серед яких шестеро дітей. Також через влучання БПЛА загинула жінка, яка супроводжувала неповнолітніх.

У Генштабі України спростували фейк росіян про нібито влучання дрона ЗСУ в автобус з дітьми у Брянській області. Там наголосили, що у зазначений час наші захисники не здійснювали запуск БПЛА по цій території.

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!