В Україні створена екологічна армія
Днями, переглядаючи колонку новин, я звернув увагу на повідомлення про те, що Україна за останні два роки отримала 4 млрд. грн від продажу квот на викиди парникових газів в атмосферу. А черговий аукціон з продажу квот на викиди в рамках Кіотського протоколу повинен відбутися вже в грудні. Безумовно, новина для країни хороша. Але чомусь раптом огорнула якась безвихідь. Згадалося, що і весь-то Кіотський протокол, за великим рахунком, був задуманий не для реального запобігання екологічної катастрофи, а лише як механізм перерозподілу прав на викиди парникових газів та забруднюючих речовин у атмосферу між країнами. Поки одні впроваджують альтернативну, дружню довкіллю енергетику, інші, просто купують у них право нічого не робити для порятунку природи, і весь "економленний" кисень з успіхом згорає в домнах США, Китаю та інших країн.
А якщо придивитися до сучасного світу ще уважніше, стає зрозуміло, що процес, який ми називаємо науково-технічним прогресом, замкнутий у порочне коло. Вчені усвідомлено вводять в оману політикум і бізнес, і робить відкриття, винаходять речі, які поступово ведуть наш світ до екологічної катастрофи. Оплатили "внесок у науку" бізнесмени впроваджують ці відкриття. Після чого вимушено кличуть на допомогу все тих же вчених і фінансують розробку технологій, покликаних нівелювати згубний вплив на навколишнє середовище колишніх "ноу-хау".
Тому буквально минулого тижня була зареєстрована громадська організація "Екологічна армія України". Доктрина "Екологічної армії" - створити потужне міждержавне об'єднання і міжнародний екологічний трибунал з самими широкими повноваженнями. Головне з них - трибунал повинен мати право прямого втручання в справи країни, де зафіксовані випадки екологічного тероризму, тобто умисного масштабного забруднення навколишнього середовища. У його розпорядженні перебуватиме озброєний контингент (т.зв. зелені каски), який при необхідності може вводитися в країни з жорстоким ставленням до екології для контролю над особливо небезпечними для природи об'єктами. Досить вже "Грінпісу" ганятися за трьохсотметровий танкерами, промивають ємності для нафти прямо в океані, на надувних моторках. Якщо у полі зору виникне збройний крейсер з "зеленими касками" реакція судновласника буде зовсім іншою.
Ця ідея народилася під час моїх зустрічей з відомим російським бізнесменом Германом Стерліговим. Він гостює у мене вже другий тиждень, ми їздимо вранці верхи на конях, разом вечеряємо і розмовляємо. Герман Стерлігов свого часу став одним з перших у Росії доларових мультимільйонерів, створив першу в Росії товарну біржу "Аліса", і згодом свідомо відмовився від цих "благ цивілізації". Він повернув своє життя до укладу предків, на 200-300 років тому, живе в селі і веде натуральне господарство. Зараз Стерлігов "піднімає" у своєму ЖЖ росіян під гаслом "Допомагайте, друзі, а то скоро все здохнемо від проклятого наукового прогресу!". А бізнес, в який інвестую я, який люблю і просуваю, пов'язаний з альтернативними джерелами енергії, екологією. Розмовляючи з Германом Стерліговим, я в черговий раз переконався, що спалювати дрова - це більш природно і правильно, ніж винаходити "черговий" газолін для отримання тепла і електрики.
Звичайно, ідея створення екологічного міждержавного об'єднання може здатися поки і утопічною. Але давайте згадаємо, що ще шістдесят років тому ідея створення системи колективної безпеки теж здавалася утопією. А сьогодні кілька десятків практично беззбройних миротворців у блакитних касках здатні зупинити кровопролиття в охопленій громадянською війною країні. За кожним з них стоїть міць кращих армій світу. Ще тридцять років тому ніхто всерйоз не вірив, що світ буде здатний ліквідувати загрозу глобального ядерного конфлікту. У колективній волі людей - велика сила. Нам є, куди прагнути.