Воювати не треба домовлятися. Як вийти з маякової війни?

Схоже, в даний час конфлікт в автономії вже досяг своєї кульмінації і пішов на спад. "Обозреватель" спробував розглянути кримський конфлікт і зовні, і зсередини - очима наших коментаторів. Свої думки щодо ситуації в автономії висловили політолог Андрій Окара і прем'єр альтернативного кримського уряду Володимир Казарін.

- Як ви вважаєте, на кому лежить основна провина за те, що кримський конфлікт все-таки спалахнув саме зараз?

Андрій Окара: Я вважаю, що в конфлікті з кримськими маяками винні, насамперед, ті стратеги, які намагаються зробити з цієї проблеми ставку в торгах щодо Чорноморського флоту як фактора, в свою чергу, торгів за газ. Очевидно, що за цим стоїть не Москва, як така, не Кремль, як такої, а ті політтехнологи, які придумали, промацали цю проблему для того, щоб використовувати її в чисто технологічних, утилітарних цілях. Дуже точно цю проблему назвав Олександр Зінченко: "Тузла-3".

Щодо тієї неадекватною ситуації, яка зараз триває в українсько-російських відносинах, поведінка обох сторін адекватно якраз цієї неадекватної ситуації. Я думаю, що цей конфлікт триватиме ще максимум тиждень. На мою думку, його перенесуть в площину з'ясування цих питань, у площину професійних переговорів між міністрами оборони Росії і України з підключенням міністра транспорту України.

- У російському інформаційному просторі існує думка - і його нещодавно озвучив російський політолог Сергій Марков - що винуватцем конфлікту є український міністр закордонних справ Борис Тарасюк. Як Ви вважаєте, наскільки об'єктивна така точка зору росіян?

Андрій Окара: Присутність Бориса Тарасюка на посаді міністра закордонних справ - це велика проблема для України, особливо, що стосується російсько-українських відносин. Я вважаю, що його стратегія призведе до втрати суверинитета України, тому на посаді міністра закордонних справ має бути зовсім інший політик. Але в даному випадку проблеми не в Тарасюку. Просто те, що його в Росії не люблять, - це факт. А те, що про нього формують думку як про винуватця конфлікту - це наслідок стратегії, розробленої центром, наближеним до Адміністрації Президента РФ. Чи, швидше, навіть не стратегії, а мотиваційної схеми, згідно з якою весь газовий конфлікт нібито створили люди, наближені до Ющенка і "Нашої України", щоб консолідувати націю навколо Ющенка, щоб він або переміг на виборах, або набрав більше відсотків підтримки виборців, ніж набрав би без цього. Ця схема була озвучена ще в грудні, і якраз Гліб Павловський, Сергій Марков і деякі інші політологи були тими людьми, які її озвучили.

Будь країні потрібен образ ворога. Мені дуже сумно і дуже шкода, що Росія зараз вирішила створювати образ ворога саме з України.

Володимир Казарін: Я думаю, що цей конфлікт не буде тривати дуже довго - судячи з непрямих висловлювань перших осіб України та Росії, сторони зацікавлені у його вирішенні.

- Як ви вважаєте, кому було найбільш вигідно таке погіршення ситуації в автономії?

Володимир Казарін: На мою думку, конфлікт створений зусиллями політиків другого-третього ряду, які заробляють на ньому політичні очки, і зусиллями радикалів з ??однієї й іншої сторони, які роздмухують іскри розгорається багаття. Напевно, певну тверезість в ситуацію мають внести дії кримчан, які з понеділка розпочали встановлення блок-постів на захист об'єктів Чорноморського флоту і в захист бойового братства українських і російських матросів. Блок-пости будуть перебувати на території Криму доти, поки дане питання не буде вирішено і знято з порядку денного керівниками України і Росії. Я сподіваюся, що ця форма громадянського тиску на владу теж дасть позитивний результат.

В цілому ж, велика частка провини за цей конфлікт лежить на українських чиновниках середньої ланки. Якщо навіть говорити про Ялтинському маяку і тих претензіях, які пред'являє керівник Ялтинського порту, мені здається, що в таких серйозних питаннях, як міждержавні відносини - при тому, що майно не завжди буває до кінця оформлено - відповідальні політики сідають у закритому приміщенні за стіл переговорів і знаходять виходи, не розбурхувати громадську думку. Не потрібно великого розуму, щоб розбурхати вулицю - зате потім необхідні титанічні зусилля, щоб ввести суспільне життя в спокійне русло. Я думаю, все, що робилося досі, робилося самим непродуктивним чином. Може, це нас всіх чогось навчить.

Крім того, через два з невеликим місяці нас чекають вибори, і багато київські чиновники або вже отримали статус кандидатів у депутати, або ось-ось отримають - йде реєстрація в списки обласних рад та рад нижчого рівня. Так як ми стаємо країною, де панує пропорційна система, то для партійних лідерів важливо заробляти очки. І не тільки в контексті березневих виборів, а й ежедевно - на партію, її авторитет в їх розумінні авторитету, її імідж і так далі. І оскільки людей, безпідставно думаючих, завжди менше, ніж державних діячів, які думають не про швидкоплинному успіху, а про благополуччя держави, - звідси гучні заяви, які доводиться по кілька разів на день спростовувати. Я не думаю, що Україна дійсно направила до Криму загони спецпризначення, які готуються до штурму об'єктів Чорноморського флоту. Але це повідомлення, поширене в Інтернеті, підірвало ситуацію в Криму. Ось і доводиться гадати, хто та розумна голова, яка вкинула в Інтернет це заяву.

"Обозреватель": Наскільки розумно, на Вашу думку, реагували українська і російська сторони на конфлікт, що розгорається?

Володимир Казарін: З боку Чорноморського флоту була проявлена ??витримка. Ніхто ніяких силових дій по відношенню до представників Студентського братства не робив, до них навіть не торкалися - просто не пропустили на територію саричського маяка. Закиди щодо захисту об'єкта в Генічеську, я вважаю, безпідставні, оскільки це російська власність, і вона потребує такого захисту. Напевно, не всі з боку флоту оформлено в плані оренди та користування об'єктами, але флот висловлює лояльність і готовність ці питання вирішувати. У цьому плані був виразний приклад у Криму, коли українська сторона заборонила російській здавати об'єкти в суборенду. Російська сторона прийняла рішення з 1 січня розірвати всі договори суборенди. І до чого це призвело? Тисячі підприємців Севастополя вийшли на вулиці на знак протесту, тому що десятки тисяч людей, що працюють на їхніх підприємствах, в разі дотримання подібних умов опиняться на вулиці. А бюджет міста, таким чином, недоотримає досить значні надходження. І помаранчеве керівництво Севастополя в особі пана Іванова, мера міста, направило лист Президенту, щоб відкликати ці вимоги. Такого роду недоробок і прорахунків достатньо з обох сторін. Але серйозні люди сідають і знаходять вихід, а несерйозні починають скандалити.

Світова практика показує, що навіть у військових умовах сторони зрештою сідають за стіл переговорів і домовляються. Так може бути, і не потрібно воювати, а краще сісти одразу і домовитися ...