Прищепні гри на епідемічної бочці з порохом

Ось уже кілька тижнів, як однієї з найбільш затребуваних тим, поряд з визнаним "топом" "свинячого грипу" є питання вакцинації. По суті, зі щеплень конкретно A/H1/можно було б і не говорити - все одно, з дуже великою ймовірністю, розмови про них тільки розмовами й залишаться.

Йдеться навіть не про постійно мусованому проблемі: "Можна проводити вакцинацію під час самої епідемії?" Просто, очікувати виразного рішення від того, кому, власне, належить право на його прийняття - головного санітарного лікаря Олександра Біловола - не доводиться. Та, втім, будь-який би на цьому місці вчинив би також - з урахуванням сумної долі свого попередника, Миколи Проданчука, донині перебуває під слідством у справі про "смертоносної" противокоревой вакцині. Тому й Біловол, ще в перші дні епідемії, виступаючи по телебаченню, заявив, що "рішення про щеплення має бути прийняте консолідовано - Мінздравом, урядом, а ще краще - Верховною Радою".

Останнім, зізнатися, віриться насилу - йде запекла передвиборна гонка, і її сторонам так хочеться пропіаритися на свіногріппозной темі. Тільки ж, профілактика - штука для піару не надто вдячна. Звичайно, медична статистика на цей рахунок однозначна - у щеплених різко зменшується ризик захворювання, а вже смертельних випадків серед них поки не зафіксовано. Але це теоретично. А практично - хто зможе довести, що люди не захворіли (не померли) саме завдяки вакцинації? Може їм просто Господь (доля, удача, випадок) допоміг? Зате кожне можливе послепрівівочних ускладнення буде на всі лади розтиражовано пресою в самих жахливих фарбах - і ось вже і готовий жаданий "піар", тільки "чорний", в інтересах конкурентів.

У таких обставинах прийняти відповідальне рішення може тільки "камікадзе". Оскільки ж на мазохістів в середовищі чиновників явний дефіцит - всі фігури, фігурки, гілки і ешелони влади будуть мучити час у марних дискусіях. Справжньою метою яких буде рішення двоєдиного завдання - як би одночасно і якісь заходи проти епідемії спробувати прийняти, та чергового "цапа відбувайла" на випадок скандалу призначити.

На жаль, це завдання "квадратури кола". Щось схоже відмінно проілюстровано в досить старому французькому фільмі "Професіонал" з блискучим Жан-Полем Бельмондо в головній ролі. Там, у фінальних сценах йде запекла перестрілка між шефом спецслужби і "профільним" міністром - ніхто не хоче брати на себе відповідальність, віддаючи наказ знищити колишнього спецагента. Зрештою, фатальне рішення з виконання малозрозумілою директиви "зупиніть його!" Віддають на відкуп тупуватого "молодшому інспектору Фаржа", що має особисті причини ненавидіти героя Бельмондо - і останнього безжально розстрілюють з автомата. Зате обидва шефа нетямущого інспектора, в випадок чого, вийдуть "сухими з води", спихнувши все на "стрілочника". Апофеоз бюрократичної безвідповідальності. Однак, якщо добре подумати - чи є взагалі ідеальний вихід із ситуацій, де бездіяльність може довести максимум до відставки, а дія - навіть до в'язниці?

ЧП? Заборонити негайно!

Але можна звинувачувати в подібному стані речей лише бюрократію? Адже вона, як вода - приймає будь-яку форму, в залежності від посудини, в який її наливають. В даному випадку, "форма" визначається в першу чергу навіть не раптово прокинулася "високої принциповістю" українських політиків у священній справі боротьби за права пересічних громадян. Якраз самі ці громадяни - ми з вами - і є першопричиною поведінки влади за принципом "лякана ворона куща боїться".

Тобто, звичайно, боятися відповідальності за щось серйозно-фундаментальне ніхто з "батьків" і "матерів" нації і не збирається. Тому як, якщо доведеться відповідати за тяжке становище економіки, злодійство держбюджету, "кришування" в приховуванні мільярдних податків шляхом "офшорних" схем, катастрофічне падіння курсу гривні через фінансові спекуляцій - як казав герой "Діамантової руки", "сядуть усьо". Але саме тому обіцянки "навести порядок" у цих системних сферах так обіцянками й залишаються - адже їх виконання буде те саме що "стрілянини на підводному човні" правлячих в Україні олігархічних кланів, має небезпеку їх загальної загибеллю.

Але от симулювати бурхливу діяльність з викорінення "окремих недоліків" наш істеблішмент навчився. Особливо, коли додаткових грошей на це не потрібно - можна обійтися або банальним забороною, або "посадкою" "стрілочника" в СІЗО. Померла дитина на уроці фізкультури - терміново скасувати будь нормативи і скоротити кількість самих уроків на третину. Після щеплення від кору настала смерть старшокласника - не менше терміново заборонити застосування "небезпечної вакцини". І так далі.

Гаразд би такі "оргвисновки" дійсно хоч щось вирішували в довгостроковій перспективі. Тобто, звичайно, якщо фізвиховання у школі скасувати зовсім - то, природно, жоден з мільйонів українських дітей на цих уроках померти не зможе. Вмиратимуть в інших місцях. Що, в житті не буває приводів для надлишкових физнагрузок без жодних навчальних планів Міносвіти? Та найпростіший приклад - хлопець поспішає на відходить автобус і починає бігти за ним, щоб не чекати наступного півгодини. Для звичайної людини такий "спринтерський" біг ніякої небезпеки не представляє. А от для повністю детренирован організму - загрожує серйозними наслідками, аж до інфаркту, нині, на жаль, є не рідкістю і у підлітків. І, взагалі, сам статус "чоловіки" має на увазі, що йому час від часу доводиться виконувати досить важку фізичну роботу. Та й дівчатам зрештою належить під час пологів така багатогодинна навантаження, з якою справився б далеко не кожен "супермен".

Назад - у середньовіччя?

Те ж саме і з щепленнями. Якби справа стосувалася тільки таких проти горезвісного "свинячого грипу", можна було б заспокоїтися. Смертність від нього не більше, ніж від грипу звичайного - причому з нею цілком порівнянно кількість смертей від вакцинальних ускладнень. Як мінімум, в цивілізованих країнах, на зразок Швеції, де на кінець жовтня померлих щеплених (правда, з груп ризику - хворих людей похилого віку) дорівнювало чотирьом людям - у той час як "гріппозніков" за той же період померло аж двоє. Не дивно, що за такої статистики половина лікарів у Великобританії, тій же Швеції і багатьох інших європейських країнах відмовляється від вакцинації.

Тільки ж таких "ласкавих" епідемій, як нинішній грип, роздутих до масштабів "національного лиха" лише завдяки масованому "промиванню мізків" з подачі виробників "Таміфлю" і боїться виборів влади, не так багато. А хвороб взагалі - набагато більше. До їх відсутності народ звик, як до повітря - поки з ним все гаразд, його не помічаєш. Але поки що повністю (причому, саме завдяки тотальної вакцинації) людству вдалося перемогти лише одну інфекційну хворобу - натуральну (чорну) віспу. Решта поширені інфекції лише зачаїлися, очікуючи зниження "популяційного" імунітету.

І небезпечні наслідки цих хвороб десятими частками відсотка летальності, на жаль, не вичерпуються. Правець, яким можна захворіти, скажімо, наступивши на іржавий цвях, у нещеплених загрожує смертю в 80% випадків. Дифтерія, що є справжнім "бичем" ще сотню років тому, небезпечна не багатьом менше. А запобігти їх розвиток може одна поширена щеплення "АДС" раз на 10 років.

Днями відомий телеведучий, екс-полковник міліції Костянтин Стогній почав "хрестовий похід" вже проти "реакції Манту". До речі, застосовуваної навіть не для прямого захисту від туберкульозу - а всього лише для первинного визначення можливого зараження ним у дітей. Щоб, не дай Боже, не ввести їм протитуберкульозну вакцину БЦЖ - коли туберкульозна паличка і так потрапила в їх організм. І сама по собі позитивна реакція Манту не може бути основою для остаточного діагнозу - його перевіряють ще раз більш точними методами.

Просто ці методи займають більше часу - та й коштують набагато більше. А спірна проба проводиться гранично просто - на шкірі руки робиться подряпина, і через кілька днів медик оцінює діаметр утворився червоної плями. Техніка, доступна при мінімальному рівні кваліфікації - на відміну від методик обстеження більш високого рівня, що вимагають і реактивів і кваліфікованих лаборантів.

Звичайно, якщо на думку противників "проби Манту" в українській педіатрії (донезмоги скороченою як "оптимізація" в роки незалежності, так і банальним втечею медпрацівників через низькі зарплати і значної відповідальності) є сили і засоби для масового скринінгу "сучасними методами" - прапор їм в руки. Але щось підказує - критика проби Манту (нехай навіть і частково обгрунтована) призведе тільки до відмови від її застосування. А натомість не буде нічого.

В результаті і так готівкова в Україні епідемія туберкульозу посилиться багаторазово. Причому заразитися небезпечною паличкою не менше легко, ніж вірусом грипу - в автобусі, установах, інших людних місцях - де знаходиться кашляющий хворий з "відкритою формою". А ось вилікувати туберкульоз сучасними ефективними препаратами коштує до 5 тисяч доларів. Та й вони допомагають не завжди при "резистентних", стійких до антибіотиків формах. Недарма чимало кримінальних "авторитетів", незважаючи на відсутність проблем з грошима, так і не змогли вилікуватися від придбаної на "зоні" зарази.

Але від туберкульозу хоч помирають не відразу. А ось якщо до нас, не дай Бог, замість "свинячого" завітає "пташиний грип" - буде вже не до роздумів. Смертність від викликаної цим вірусом "атипової пневмонії" доходить до 50% - більше, ніж навіть у "легеневої чуми" з її 10% при адекватному інтенсивному лікуванні. Тут вже без щеплень не обійтися. Тільки чи багато знайдеться охочих їх робити - якщо скоро саме слово "вакцинація" буде стійко асоціюватися з "фармацевтичної мафією", "всесвітнім змовою" і "злочинними експериментами над українським народом"?

Закінчення читайте в четвер, 26 листопада ...