Клан Ющенко: бізнес-інтереси президента і його сім'ї

Віктор Ющенко дуже не любить питань про свій зв'язок з бізнес-структурами. Коли нинішньої зими всі кому не лінь говорили про його зв'язок з газовим магнатом Дмитром Фірташем, президент буквально зривався: "Мені це набридло слухати. Я не займався вашим смердючим газом! "

Наприкінці квітня він заповнив декларацію про доходи - вийшла найбільша за останні роки сума: сукупний дохід глави держави в 2008 році склав 1,041 млн. грн. Майже половина - зарплата, ще половина - дивіденди, відсотки, роялті.

Фокус направив до Секретаріату президента запит з проханням надати інформацію, акціонером яких компаній є Ющенко, раз вже отримує з чогось відсотки. Але поки відповіді не послідувало. Сім'я президента, як сказано у тому ж документі, заробила за рік 549 тис. грн., 455 тис. з цієї суми були доходами від підприємницької і незалежної професійної діяльності. За традицією жінки сім'ї Ющенка займаються благодійністю: дружина Катерина Ющенко очолює благодійний фонд "Україна 3000", а дочка Віталіна - глава Національної ради з питань благодійництва "Зігрій любов'ю дитину". А от самому президенту мати свій бізнес за законом не належить.

Молоді представники сім'ї - син Андрій Ющенко і зять президента Олексій Хахльов не зараховані до вищу лігу українського бізнесу. Андрій Ющенко працює в консалтинговій компанії, назва якої ретельно приховується. Олексій Хахльов - голова правління "Славутського руберойдового заводу"; деякі джерела говорять і про його інтерес в авіаперевезеннях, який, втім, поки офіційно не оформлений.

Таким чином, головним бізнесменом сім'ї раніше залишається брат президента, народний депутат від НУНС Петро Ющенко.

І хоча у своїх інтерв'ю він постійно заявляє про те, що покинув бізнес, деякі українські політики впевнені у зворотному. "Я займаю посаду заступника мера Харкова вже три роки і жодного разу не чув, щоб нардеп Петро Ющенко, який балотувався до Верховної Ради від Харкова, хоч раз підняв би з трибуни небудь проблемний для міста питання", - розповідає член СДПУ (о) Ігор Шурма. У 2006 році він разом з нардепом-комуністом Олександром Голубом в числі перших заявляв про причетність родини Ющенка до скандальної компанії "РосУкрЕнерго". "І я як колишній депутат можу зробити один висновок: якщо сидить у парламенті людина не займається політикою, значить, він займається бізнесом", - закінчує Шурма свою думку.

Запах грошей

За час президентської кар'єри Віктора Ющенка кілька разів спалахували скандали навколо нібито наявні у нього і його родини бізнес-інтересів

1998 СБУ звинуватила Віктора Ющенка в лобіюванні інтересів "Першого інвестиційного банку", акціонером і головою ради якого на той момент був Петро Ющенко.

1999 Фірма "Слобода" і банк "Україна" фігурують у великому збройному скандалі навколо незаконного постачання стрілецької зброї в Ємен.

2002 Один з лідерів НРУ ??Сергій Конєв звинуватив Петра Ющенка і його фірму "Слобода" у привласненні банківського кредиту від банку "Україна" (який раніше очолював Віктор Ющенко).

2005 Микола Катеринчук в якості заступника голови ДПАУ заявив, що син президента Андрій Ющенко володіє "брендами, які використовувалися під час помаранчевої революції".

2006 Глава КПУ Петро Симоненко і есдек Ігор Шурма зажадали від брата президента Петра Ющенка спростувати або підтвердити інформацію про причетність до дубайської компанії "Петрогаз", що одержує гроші від "РосУкрЕнерго".

2008 Симоненко заявив, що під прикриттям президента продається зброя до Грузії.

2008 Парламентський комітет з боротьби з оргзлочинністю надав президенту список фірм, що займаються, "економічними злочинами". Депутати натякнули, що це "злочинні групи, про які знає лише президент".

2009 Бютівець Андрій Портнов припустив, що Ющенко є акціонером компанії "РосУкрЕнерго", раз захищає її в конфлікті з прем'єром.

Собі у збиток

Брат президента дійсно все ще числиться співзасновником або акціонером 9 приватних компаній. Згідно з документами, що потрапили в розпорядження Фокуса, справи в них йдуть неважливо. Основна компанія, до якої має відношення Петро Ющенко, - ТОВ "Фірма" Сула "в період з 2005-го по 2007 рік показувала в офіційній звітності тільки збиток. За підсумками 2007-го він, наприклад, досяг 1,108 млн. грн. Частка Петра Ющенка в статутному капіталі цієї компанії, що становить 13 млн. грн., - 0,03%. Рештою співзасновниками фірми є дружина Петра Ющенка Олена (75,17%), а також мультимільйонер, співвласник банку "Форум" Леонід Юрушев (24,8%), що зайняв в останньому рейтингу найбагатших українців Фокуса 10-е місце. Заявлений вид діяльності "Сули" - оптова торгівля харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами. Однак саме ця фірма фігурувала в гучному скандалі з приводу незаконного отримання близько 30 ділянок під забудову в Києві.

Приблизно така ж ситуація зі звітністю спостерігається і в інших структурах, так чи інакше пов'язаних з ім'ям Петра Ющенка. Наприклад, на фірмі "Слобода" з 2005 року висить кредиторська заборгованість у розмірі 802 тис. грн. Зареєстроване в Сумах ТОВ "Транзит" (частка Ющенко в статутному капіталі - 80%) у 2006 році взагалі перестало подавати до податкових органів фінансову звітність. А ТОВ "Чигирин" (частка - 50%) ніколи не надавало до податкової відомості про свою діяльність, починаючи з моменту заснування в 2001 році.

Фактично єдиним офіційно прибутковим бізнесом Петра Ющенка є ТОВ "Агрофірма" Хоружівка ", яким він володіє спільно з першим заступником Сумської облдержадміністрації і своїм односельцем Володимиром Сапсан. Відповідно до звітності у 2005 році прибуток компанії склав 1,7 млн. грн., В 2006-му - 471 тис., а в 2007-му - 1,8 млн. грн.

Примітно, що така картина не особливо приваблює податкову адміністрацію, хоча будь-який підприємець розповість, що в Україні неможливо три роки поспіль показувати збиток, не наражаючись при цьому перевіркам і репресіям з боку податкових органів.

Незважаючи на те, що справи Петра Ющенка відповідно до офіційної звітності йдуть настільки погано, в неофіційних і навіть офіційних заявах багато політики продовжують називати його найбагатшим членом родини Ющенка. За даними Фокуса, ці заяви можуть бути правдою, оскільки ділові інтереси брата президента не обмежуються фірмами, зв'язок з якими можна простежити за документами. Основним бізнес-плацдармом для Петра Ющенка залишається Харків - для нього він грає ту ж роль, що й Закарпаття для Віктора Балоги. Саме в Харкові Петро Ющенко розпочинав свою трудову діяльність як електрика на Харківському підшипниковому заводі і підприємцем став тут же.

На газ-два

У Харкові на вулиці Гоголя, 11-а, навпроти готелю "Чичиков" коштує обшарпаний триповерховий особняк. На те, що цей будинок "з історією", вказує тільки дерево, обвішане нехарактерними для Харкова помаранчевими стрічками, і плакат з підковою і словом "Так".

Впізнаваним цей особняк став під час помаранчевої революції: в ньому знаходився штаб "Нашої України" під керівництвом брата кандидата в президенти Віктора Ющенка Петра, але "Петін офісом" будинок стали називати в народі набагато раніше - з 1993 року, коли молодший Ющенко очолив Нацбанк, тут отримала прописку фірма старшого брата "Слобода". Правда, сам офіс в ту пору належав іншому, нині забутого людині - Олександру Гольдштейну, в Харкові більш відомому під кличкою Саша Гонокок. На виправдання такого співробітництва треба сказати, що Олександр Гольдштейн ніколи не був так званим авторитетом. Він належав до групи цеховиків - підпільних радянських підприємців. "Сказати, чим вони тоді займалися, неможливо, у гонококів не було якоїсь чіткої сфери інтересів: як і все в той час, він хапався за все, що підвернеться під руку", - розповідає чоловік, який знав Гольдштейна. Найпоширенішим в той час був роздрібний бензиновий бізнес, контрабандний імпорт товарів широкого споживання і виробництво дефіцитного ширвжитку. Як стверджують співрозмовники Фокуса, в імпровізованому тандемі брат нинішнього президента відповідав за зв'язки з Києвом і за протекцію бізнесу на рівні столиці. "Загалом, вже тоді посаду Петра можна було сформулювати як" брат глави Нацбанку ", - резюмує один з харківських бізнесменів. (Тепер можна почути, що ту ж функцію - зв'язкового зі столицею - виконує племінник президента, син Петра Ющенка Ярослав, нині заступник губернатора Арсена Авакова.)

До цього періоду належать перші бізнес-скандали сім'ї.

Співпраця з гонококи тривало аж до початку 2000-х, поки Олександр Гольдштейн НЕ емігрував до США. "Він знайшов якісь зачіпки в ООН і почав вести з нею бізнес", - розповідають Фокусу.

Всі без винятку джерела називають подальшим бізнес-партнером сім'ї Ющенка губернатора Харківщини Арсена Авакова, правда, без будь-яких документальних підтверджень. Сам Аваков у коментарі Фокусу цей зв'язок категорично заперечує: "Не вірте цим чуткам, я не бізнес-партнер Петра Ющенка. Мої бізнес-активи опубліковані, і їх можна легко відстежити. Нічого спільного, крім приятельських відносин, мене ні з Петром, ні з Ярославом Ющенко не пов'язує ".

Найбільш спірним у їх співпраці є питання про спільний контроль над деякими газоконденсатними свердловинами. "Правда полягає в тому, що компанія" Інвестор ", яка керує моїми активами і в якій мені належать 40% акцій, афілійована з компаніями, яким належать кілька ліцензій на розробку газоконденсатних родовищ. Йдеться про компанії "Інвестор-нафтогаз" і "Денисівська". Всі чотири родовища невеликі, і одне з них вже не працює. Я їх отримав ще до того, як став губернатором, і Петро Ющенко тут ні при чому ", - заявив Арсен Аваков. Джерела Фокуса пов'язують з ім'ям Петра Ющенка і нинішнього главу "Укргазвидобування" Іллю Рибчича. "Формально своїх свердловин у Петра немає, проте Рибчич, який контролює свердловини" Нафтогазу ", його друг", - розповів Фокусу на умовах анонімності один з харківських бізнесменів. Він стверджує, що схеми, за якими реалізується український газоконденсат і газ, завжди були непрозорими. "Нафтогаз повинен вести облік видобутку на своїх родовищах. Однак на практиці це здійснюється абияк. Собівартість видобутку однієї тисячі кубометрів газоконденсату мізерна - 20 доларів. Ще близько 50 доларів йде на хабар чиновникам за те, щоб видобутий газ не враховувався ", - говорить співрозмовник Фокуса. У разі газу - далі труба і продаж за ринковою ціною. З газоконденсату можна зробити бензин і реалізувати його через підконтрольну мережу АЗС. "Це дуже прибутковий бізнес. У середньому в одну свердловину, враховуючи і хабарі, потрібно вкласти близько мільйона доларів. Місячний прибуток від однієї свердловини - приблизно 200-300 тисяч доларів. Так що термін окупності дуже короткий ".

Тим часом Арсен Аваков спростовує і ці чутки: "Це все неправда. Так, Рибчич - харків'янин, і він очолює "Укргазвидобування". Але він великий молодець, який зробив для нашої області багато хорошого. Наприклад, щороку в рамках договору з Харківською облдержадміністрацією "Укргазвидобування" вкладає від 10 до 15 мільйонів гривень на соціальні проекти: будівництво шкіл, газифікацію сіл. У нього прекрасна репутація ". Сам Петро Ющенко воліє не коментувати як офіційний бізнес, так і наявність неофіційного - він відмовився відповісти на питання Фокуса по телефону, а коли кореспондент зустрів його у Верховній Раді, пан Ющенко буквально втік, почувши прохання розповісти про свою бізнес-діяльності.

Очевидно, що всі активи, так чи інакше пов'язані з родиною Ющенка, простежити неможливо, але навіть з перерахованого зрозуміло, що сфера їх може бути широка. Правда, все співрозмовники Фокуса підкреслюють: слабке місце можливих бізнес-конструкцій родичів президента в тому, що довгі роки вони значною мірою підтримувалися авторитетом Віктора Ющенка спочатку як голови Нацбанку, а потім як президента. "А це означає, що все може легко закінчитися після того, як Ющенко втратить свою посаду", - резюмує один зі співрозмовників Фокуса.

"Фокус"