Відео дня
Невідома війна
Був такий фільм. У нас він йшов як кіноепопея "Велика Вітчизняна", а в Америці з ведучим, знаменитим Бертом Ланкастером, демонструвався саме під назвою "Невідома війна". Війна, яка для нас все, яка головна подія усієї нашої історії, наріжний камінь патріотизму і гордості, пам'яті предків, шанування героїв, наш епос і самоідентифікаційний код - для "них" була "невідомої".
Так ось склалося.
Але й у нас теж є Невідома війна. Її ювілей зараз широко відзначають у світі, а вже в Європі просто широкомасштабно. У Росії обмежилося парою новинних сюжетів і скромною стелою в Царському селі.
90 років тому закінчилася Перша світова війна. Невідома. І не дуже цікава для нас. Що ми знаємо про неї? Хтось читав Ремарка, хтось Шолохова. "На німецькій війні тільки гармати в ціні". Вона була "німецької", але найчастіше називалася "імперіалістичної", вся її цінність полягала в тому, що вона "прискорила прихід Великого Жовтня".
Ми не можемо до ладу зрозуміти, хто в ній брав участь і чому, хто переміг і з ким була Росія? Тому що в нашій країні про Першої світової нагадують (тепер ось) стела в Царському селі, обеліск на Соколі і ще пара-трійка пам'ятних знаків. Ніде ви не знайдете списків загиблих, ніде не почуєте згадки про них як про героїв. У радянські часи ми ще щось чули про Брусилівський прорив, але і то лише з однієї причини: генерал Брусилов потім перейшов на бік радянської влади.
Якщо ви побуваєте в Європі, особливо у Франції, вас вразить, наскільки велике і трепетно ??поклоніння війні 1914-1918 років. Вона згадується чи не частіше Другої світової. Для європейців Верден, Марна, битва при Соммі - як для нас Сталінград, Курськ або битва за Москву. Хто такий маршал Фош, похований в одній усипальниці з Наполеоном?! Невідома ікона невідомої війни. Війни, в якій Росія не просто брала участь, а понесла важкі втрати. Тільки Німеччина втратила у тій війні більше своїх солдатів і мирних жителів.
Хоча сказати точно, скільки всього загинуло росіян, ми не можемо. За найскромнішими даними - 2700000, за більш реалістичним - 4,5 мільйона чоловік! Фактично згинули без сліду на землі і в пам'яті. Втім, ми ж і з головною нашою війною досі не розібралися: 20 мільйонів в ній загинуло або 27 мільйонів, а може, і ще більше. Мільйон туди, мільйон сюди, а то і п'ят мільйончиків. Втрати не вважати, людей не жаліти, з пам'яті викинути.
Я не кажу про те, що зараз слід зайнятися героїзацією Першої світової в піку того, що було за колишньої влади. Та й неможливо це. Та війна канула десь на периферії історичної пам'яті, і повернути її звідти на належне місце вже не вдасться. І як тепер "розставиш наголосу"? Що там було добре, а що погано? За що загинули ці мільйони? Хто головний герой? І взагалі навіщо нам це все пам'ятати і знати?
Та от хоча б потім, щоб у той час, як світ відзначає дійсно великий і сумний ювілей, знати і про те, що кілька мільйонів і наших громадян залишилися на полях битв і що наша країна була далеко не статистом у тому побоїще. Коли людей вперше тиснули танками, коли їх вперше труїли газами, коли вперше було масштабно застосовано зброю на ті часи масового ураження, наприклад авіація і кулемети. Коли у війні брали участь всі континенти. І хоча полем битви була в основному Європа, з десяти, як вважається, живуть до цих пір в світі учасників тієї війни, шестеро проживають за межами нашого континенту (троє в Америці, а ще троє в Австралії!). І до речі, серед цих десяти є і Михайло Кріскевіч. Правда, тепер він житель Донецька, але ж з точки зору тієї війни все одно наш воїн.
Але є і ще один момент, відсували для нас Першу світову на задній план. Якщо для Європи 11 листопада 1918 все закінчилося, то для нас найстрашніше тільки починалося ...
