Чому закон не захищає правоохоронців?

Працівників міліції методично б'ють під час масових заходів. Чому закон їх не захищає?

Конституція України гарантує громадянам право мирно збиратися, проводити збори, походи і демонстрації. Обмежити цю норму може суд, але тільки в тих випадках, коли очікується, що масові заходи приведуть до грубих порушень громадського порядку, злочинів і, відповідно, порушення прав і свобод людей, що не беруть участь в акціях.

Правда, до Феміди у нас останнім часом прислухаються все рідше. Виходячи на вулицю, організатори масовок направляють агресію натовпу проти працівників міліції, які охороняють порядок на тих чи інших виступах опозиції.

Ось відео останніх подій під Апеляційним судом Києва, де слухається справа екс-прем'єр-міністра Юлії Тимошенко.

Ще в травні 2005 року Кабінет міністрів України затвердив план "Назустріч людям". Міністерству юстиції було доручено розробити проект закону, який би встановив зрозумілі для всіх правила проведення мирних акцій. Над законопроектом працювали рівно три роки, вивчаючи міжнародні стандарти. Врахували Міжнародний пакт про громадянські і політичні права, Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (1950 рік).

У процесі розгляду документа у Венеціанській комісії його доопрацювали, і в травні 2008 року уряд передав проект Закону України "Про порядок організації і проведення мирних заходів" до Верховної Ради.

Рік знадобився депутатам, щоб прийняти законопроект за основу в першому читанні з подальшим доопрацюванням. Ще рік готувалися до наступного читання, але у зв'язку все з тими ж акціями протесту проти ухвалення закону парламент відклав його на невизначений термін. Було вирішено повторно направити його до Венеціанської комісії, нехай, мовляв, закордонний демократ вдруге вивчить документ і порекомендує небудь ще.

Досі інформації про повернення законопроекту в Україні немає. Таким чином, жодного нормативно-правового акту, який би регламентував права та обов'язки організаторів демонстрацій і, відповідно, представників влади, не існує.

Тим часом масові акції тривають. За один тільки тиждень в нашій країні їх проходить близько тисячі. Часто не обходиться без грубих порушень. МВС виділяє на

охорону громадського порядку більше 10 тисяч своїх співробітників, які могли б патрулювати міста і боротися зі злочинністю.

Особливої ??гостроти придбає ця проблема влітку наступного року. Під час проведення фінальної частини чемпіонату Європи з футболу, природно, може значно збільшитися кількість масових заходів. У вуличних походах будуть брати участь не тільки політично активні громадяни, але й більш агресивні футбольні фанати.

Це розуміють і в керівництві ПАРЄ. Ще минулого року асамблея своєю резолюцією рекомендувала Україні затвердити Закон "Про мирні збори". Без сумніву, цей документ необхідний, і не тільки нашим міліціонерам, що охороняє громадський порядок. Хоча їм, напевно, в першу чергу.

За статистикою МВС, в році, що минає більше тисячі працівників міліції постраждали під час виконання службових обов'язків, 33 з них загинули. Більш ніж у півтора рази побільшало правоохоронців, яким завдали тілесні ушкодження.

Законодавство передбачає покарання за насильство щодо працівника правоохоронних органів. Зокрема, за нанесення йому побоїв за частиною 2-ї статті 345 КК України порушник може отримати до 5 років позбавлення волі.

Але особисто я не чув, щоб за подібні дії вуличний хуліган-демонстрант опинився за гратами.

Дмитро Тартак, журналіст