Яка біль, яка біль! Тимошенко - Азаров: п'ять - нуль

У четвер, 15 березня, Верховна Рада прийняла урядовий варіант законопроекту про внесення змін до закону про державний бюджет України на 2007 рік, який передбачає підвищення мінімальної зарплати з 1 квітня до 420 грн. на місяць, з 1 липня - до 440 грн., з 1 жовтня - до 460 грн.

Також законом передбачено збільшення прожиткового мінімуму: з 1 квітня - до 525 грн., З 1 жовтня - до 532 грн. За словами Миколи Азарова, приріст мінімальної пенсії в 2007 році складе 13%, зростання середньої пенсії буде ще вище і за підсумками року досягне 17%. Для цього Пенсійному фонду буде виділено з держбюджету додатково понад 2,5 млрд. грн.

www.umservice.net

У зв'язку з такими змінами соціальних норм доходи державного бюджету будуть збільшені на 2007 рік на 4,6 млрд. грн. - З 147,9 до 152,5 млрд. грн., Витрати на 7,6 млрд. грн. - З 161,8 до 169,4 млрд. грн., Дефіцит на 3 млрд. грн. - З 15,7 до 18,7 млрд. грн.

Урядовий документ отримав 248 голосів. Президентський підтримали 199 депутатів, проект депутата Миколи Сивульського (БЮТ) - 195.

Проекти уряду і президента містили однакові соціальні показники, але президентська сторона наполягала на їх збільшенні без зростання дефіциту держбюджету. Більше відрізнялися між собою законопроекти уряду і депутата Сивульського. Парламентарій із БЮТ у своєму документі пропонував, по-перше, набагато істотніше підвищити соціальні норми (більш ніж на третину). А по-друге, зробити це планувалося також не за рахунок збільшення дефіциту держбюджету.

Фото: http://phl.com.ua

Природно, головна дуель виникла між Миколою Азаровим, який представляв з трибуни ВР раді урядовий законопроект, і Юлією Тимошенко, відстоювала проект БЮТ. При обговоренні документів в суперечку підключилися і депутати з двох протиборчих сторін.

Пристрасті розгорілися неабиякі. У хід пішли вже не тільки соціально-економічні показники, а й "міцні" вирази. Перший віце-прем'єр і його прихильники в черговий раз стали розповідати про досягнення української економіки наприкінці 2006 і в перші місяці 2007 року. Знову були названі високі цифри зростання ВВП та промисловості в січні (9,3% і 15,8% відповідно).

Правда, Азаров, на всякий випадок, вважав за потрібне застерегти, що такі високі показники досягнуті завдяки дуже низькій базі порівняння - січня 2006 року, коли промисловість взагалі демонструвала мінус. Так як, якби він цього не зробив, то опоненти назвали б у відповідь дійсні причини січневих економічних "успіхів". А їх дві. Перша - дуже сприятлива світова кон'юнктура для українського експорту по кольорових металах, продукції хімічної промисловості та особливо чорної металургії (що дає 40% всього українського експорту). Друга - надзвичайно тепла зима, у зв'язку з чим досягнуті добрі цифри приросту в будівництві та інших галузях.

Тобто, уряд Януковича до січневих досягненням практично не причетне. Цей факт підтверджують і набагато скромніші економічні показники в лютому 2007 року.

Нагадали Юлії Тимошенко і низькі показники щодо зростання ВВП в 2005 році, і м'ясний, бензинова, цукрова та інші "кризи" в період її прем'єрства. Ну і, звичайно, про "популізмі" Тимошенко, про політику "проїдання", про, звичайно, ЄЕСУ та інше.

Зрозуміло, Тимошенко і депутати з її фракції в боргу не залишилися. Було сказано про різке зростання інфляції, про зниження реальних доходів українців починаючи з кінця 2006 року. Про невисокий збільшення зарплат і пенсій, планованому урядом Януковича на 2007 рік. "Людей не потрібно вводити в оману і кидати їм кістки, які людям нічого реального у збільшенні їх доходів не принесуть", - заявила, зокрема, лідер БЮТ.

Також опозиція наполягала на неприпустимість збільшення дефіциту державного бюджету до 3,1%, яке планує уряд на 2007 рік - оскільки це таїть у собі загрозу ризику інфляції. "Немає необхідності цього робити, а потрібно виймати приховані доходи бюджету, які сьогодні перетворилися на" общак ", - дала підказку Юлія Тимошенко.

В інтерв'ю журналістам вже після закінчення пленарного засідання Тимошенко повідомила, що проситиме Президента про накладення вето на прийнятий ВР законопроект. І повторила всі недоліки урядового законопроекту, згрупувавши їх у чотири пункти.

Ну а п'ятий пункт, на якому лідер БЮТ в цьому інтерв'ю не зупинялася докладно, полягає саме в тому, що закладене у вже прийнятому ВР законі підвищення соціальних стандартів - дуже і дуже маленьке. Порівняно, зокрема, з їх зростанням у 2005 році, коли уряд очолювала Тимошенко.

І на цей аргумент опозиції Азарову нічого заперечити. Тому що всі ці показники відомі. Наприклад, мінімальна зарплата в Україні в січні 2007 року (400 грн.) Не збільшилася зовсім - в порівнянні з груднем 2006-го. Лише з квітня уряд має намір збільшити її розмір до 420 грн., А до кінця року - до 460 грн. Приріст за рік становить, таким чином, 15%.

Для порівняння: у 2005 році мінімальна зарплата підвищилася на 40% - з 237 грн. до 332 грн.

Другий найважливіший соціальний показник - мінімальна пенсія. На кінець 2004 року уряд Януковича забезпечило мінімальний розмір пенсійних виплат - 284 грн. Хоча назвати цю цифру мінімальною пенсією і не можна - адже сюди включалася і значна надбавка до пенсії, виплачується не Пенсійним фондом, а держбюджетом. Ну так, Бог з ним.

У 2005 ж році мінімальна пенсія (вже - по-справжньому) склала 332 грн. - З січня. Отже, приріст дорівнював 17%. Причому, пенсіонери стали отримувати не однакову мінімальну пенсію, як за Януковича (з вересня 2004 року 9 з 10 пенсіонерів отримували по 284 грн. - Незалежно від стажу, зарплат, груп інвалідності). За кожен рік трудового стажу понад 25 років для чоловіків і 20 років для жінок стала призначатися надбавка по 1%. Що хоч ненабагато усунуло закладену Януковичем - Азаровим пенсійну "зрівнялівку".

Тепер поглянемо на значення мінімальної пенсії на 2007 рік. З січня 2007 року порівняно з груднем 2006 року мінімальна пенсія зросла тільки на 6% (з 358,5 грн. До 380 грн.). По року планується 13%.

Різниця разюча. Підкреслимо - всі ці показники відомі. Потреба ж урядів у 2005 і 2007 році в підвищенні соціальних нормативів була приблизно однакова. Оскільки інфляція в попередні роки (2004 і 2006) становила майже однакові величини (близько 12%).

У зв'язку з вищенаведеними порівняннями темпів зростання соціальних стандартів, досягнутих в 2005 і планованих на 2007 рік, стає очевидною вся неспроможність доводів пана Азарова. Ймовірно, Миколі Яновичу в суперечці з Юлією Володимирівною краще б не розповідати про зростання ВВП та інших соціально-економічних показників (про іноземні інвестиції він здогадався не згадувати), а взяти приклад зі свого шефа. І говорити про Жиглова - Шарапове та інших "Баранку від бублика" ...