Чому вони програють
Державна податкова адміністрація України дала лист, в якому узагальнило ті причини, по яких аж надто часто податківці програють суди.
Зокрема, серед таких причин ДПАУ назвала неузгодженість роз'яснень податкових органів по одному і тому ж питанню. Справа в тому, що такі випадки зустрічаються досить часто: питання одне, а відповіді - діаметрально протилежні. Тоді, оскільки в наявності конфлікт інтересів, набуває чинності знаменитий пункт 4.4.1 Закону "Про порядок погашення податкових зобов'язань", згідно з яким якщо з одного й того ж приводу є два різних тлумачення, а в даному випадку навіть у однієї ДПАУ виходить дві різні позиції , то застосовується та з них, яка найбільш сприятлива для платника. Тобто, коли ДПАУ одним дозволяє, а іншим не дозволяє, то якщо у платника будуть обидва документи - і дозволяючий і забороняє, - він має право вимагати для себе дозволу, раз іншому можна.
Інша причина - різна позиція судів стосовно оформлення податкових накладних як підстави для зменшення податкового кредиту. Надто вже часто податківці чіпляються до податкових накладних по дрібницях. Ми взагалі вважаємо, що якщо податкова накладна складена чесно, то в ній обов'язково повинна бути якась помилочка невелика. А якщо в податковій накладній помилок немає, то, швидше за все, підприємство, яке її виписало, більше взагалі нічого не робить, окрім як податкові накладні. І крім того, існує цілий ряд судових роз'яснень щодо того, що на несуттєві помилки не звертати уваги. Те ж пише і Держкомпідприємництва. Все питання в тому, які помилки істотні, а які - ні. Але ДПАУ часто просто прискіпується - і тому програє суди.
Наступна причина - недоведеність органами податкової служби умислу, що суперечить інтересам держави і суспільства. Так, умисел податківцям допомагає. Але справа в тому що умисел цей вони часто вигадують, і довести його не можуть. Адже підприємство-то, може бути, не заплатило податки не спеціально, тому що хотіло знизити податки, а просто помилково - в силу заплутаності нашого законодавства, що, загалом-то, цілком природно.
Далі йде неправомірне донарахування податкових зобов'язань у зв'язку з неправомірним визначенням терміну дії договору про спільну інвестиційну діяльність.
Потім - неякісне оформлення результатів перевірок. Зокрема, податківці можуть доводити, що їм не дали документи, а з акту проведення перевірки навіть не видно, що вони взагалі вимагали такі документи. Тобто, може бути, вони й праві, але з акту цього не видно.
Крім того, серед основних причин програшу є і те, що неправомірні бувають дії податкового інспектора при проведенні перевірки. Наприклад, з акту перевірки слід наявність неможливих обставин, оскільки в ньому є помилкове визначення керівника підприємства та помилкове місцезнаходження підприємства. З цього випливає, що підприємство навіть не було допущено до перевірки. А раз так, то перевірка не повинна вважатися такою, результати якої судом будуть прийматися до уваги. Стало бути, податківці працюють часто недбало, а грамотні підприємства вміло цим користуються. Таке життя ...
З TV-програми Олександра Кірша "Податки і життя" (канал "Перший діловий")