6 лютого стартує третя сесія Верховної Ради. Відпочилі три тижні парламентарії з новими силами кинуться в політичні баталії. Очевидно, їм доведеться приймати чимало непростих рішень. Сесія стане багато в чому вирішальною для парламенту п'ятого скликання.

Відео дня

Поки законодавці відпочивали, уряд домігся офіційного оформлення в якості нормативного акта закону "Про Кабінет Міністрів", після чого члени антикризової коаліції зареєстрували проект змін до нього, дозволяють президенту трохи поправити власний імідж. Правда, навряд чи варто розраховувати, що ці поправки позбавлять Банкову надій на реванш. Найімовірніше, президентський секретаріат спробує рано чи пізно контратакувати. Наприклад, заявлена ??"нашоукраїнцями" і вже підтримана БЮТ готовність змістити Олександра Мороза з поста спікера змусить лідера соціалістів понервувати, але не більше того. Якщо говорити відверто, то безглузда як атака кавалерійського ескадрону на танкову дивізію ("Наша Україна" і БЮТ разом узяті налічують трохи більше 200 "багнетів", а для звільнення спікера потрібно більше - 226) спроба змістити Мороза скоріше лише номінально зміцнить його позиції. Точніше - зробить ще більш залежним від Віктора Януковича і Партії регіонів.

Втім, навіть спроба вигнати Мороза з парламентської президії не ліквідує існуючих між БЮТ і "Нашою Україною" протиріч. Обидві політичні сили намагатимуться грати роль опозиції, пхаючи один одного ліктями, при цьому вибираючи прийнятні можливості для співпраці з антикризовиками. "Нашоукраїнці" це робити легше і складніше одночасно: поки Віктор Ющенко виступає з примирливими заявами і намагається стати президентом усіх українців, лідер парламентських "нашоукраїнців" В'ячеслав Кириленко стає все радикальніше просто на очах. Можливо, розрахунок полягає в тому, що між цими двома "нашоукраїнськими" стовпами вдасться протягнути якусь нитку, здатну затримати падіння президентського рейтингу і популярності веденого їм політичного проекту. Багато залежатиме від обрання нового лідера НСНУ. До речі, не виключено, що Віктора Балогу змінить на посту керівника президентського секретаріату Арсеній Яценюк, якого називають головним пропрезидентським "яструбом". Та й Юлії Тимошенко належить вирішувати нехай менш складну, але інтригуючу задачу - знайти приводи для повторного голосування з антикризовою коаліцією. Судячи з того, що закон "Про парламентську опозицію" прийнятий тільки в першому читанні, а на закон про імперативний мандат очікується президентське вето, говорити Юлії Володимирівні з антикризовиками буде про що.

Правда, старт парламентській сесії, найімовірніше, буде гарячим, немов підігрітим на газовому пальнику. Принаймні, Юлія Тимошенко встигла пообіцяти, що фракція БЮТ не дасть парламенту нормально працювати до тих пір, поки законодавці не позбавлять уряд можливості розпоряджатися за власним розумінням майном НАК "Нафтогаз України". Такою стала реакція провідної опозиційної сили на ініціативу Володимира Путіна провести обмін: допустити українських газовидобувників на участь в управлінні українською газотранспортною системою. Пропозиція, безумовно, приваблива, але в українській владі поки не видать консенсусу, здатного забезпечити вироблення узгодженої позиції, що захищає національні інтереси.

Очевидно, вже в першій декаді лютого Верховній Раді належить проголосувати за кандидатуру нового міністра закордонних справ. Антикризова коаліція, коли Борис Тарасюк ще чіплявся за своє крісло, обіцяла підтримати будь-якого іншого кандидата на цей пост. Повну лояльність Віктору Ющенку в справі заміщення вакантної посади в МЗС пообіцяла і Юлія Тимошенко. Створюється враження, що новий шеф зовнішньополітичного відомства апріорі стане тріумфатором в сесійній залі. Подивимося, адже якщо правила гри не дозволяють вигравати, джентльмени змінюють правила. Однак не менш вірно і інше твердження: настирливий євроатлантизм Бориса Тарасюка не знайшов відгуку в Брюсселі та Страсбурзі, і його наступнику доведеться сповідувати у своїй роботі принципи багатовекторності.

Цілком імовірно, що в лютому у Верховній Раді буде представлено і президентське послання про розвиток України. Будемо відверті: якщо за круглим столом президент, прем'єр, спікер не знайдуть консенсус для узгодження стратегічних шляхів розвитку країни, підготовлений експертами "цеглина" та виступ Віктора Ющенка будуть чимось на зразок фільчиної грамоти. У кращому випадку - президента уважно вислухають, в гіршому - комуністи, наприклад, демонстративно вийдуть із залу, продовживши традицію демаршів парламентаріїв на адресу глави держави. Цікаво, що сам Віктор Андрійович уже висунув додаткові умови для проведення круглого столу. Судячи з останніх подій, президенту доведеться незабаром боротися за збереження свого обличчя, адже саме в постійному діалозі сьогодні сила глави держави - інші інструменти впливу на непомірно наполегливих антикризовиків практично втрачені. До речі, якщо президент буде і далі залишатися пасивним, то антикризова коаліція цілком може прийняти закон "Про Президента України" в редакції, принизливої ??для Віктора Андрійовича.

Втім, це ще досить цивілізований варіант перерозподілу владних повноважень. Є й інший, менш резонансний і дозволяє вивести главу держави "за дужки". Днями головний кримський "регіонал" Василь Кисельов висловився за підвищення прохідного бар'єру на парламентських виборах до 9-12%. Цілком очевидно, що з п'яти представлених у парламенті п'ятого скликання сил такий варіант влаштовує тільки Партію регіонів і БЮТ - інші політичні сили можуть його просто не подолати. Сьогодні фракції "регіоналів" і бютівців у сумі складають більше 300 депутатів, тобто можуть не просто встановити практично будь-яку висоту прохідного бар'єру, але і подолати у разі потреби президентське вето. А там - і до улюбленої теми Юлії Тимошенко останніх днів - формування двопартійної системи - рукою подати. Зауважте, без зміни Конституції і з можливістю всмак розповісти виборцям про своє занепокоєння про народне благо.

http://www.president.gov.ua/

У цілому ж третя сесія може стати вирішальною для долі Верховної Ради. Якщо президент знайде спільну мову з антикризовою коаліцією, то цілком імовірно, що парламенту вдасться пропрацювати повну каденцію, як невтомно обіцяє Мороз. Якщо ж політична криза триватиме, то нині відсутні передумови для проведення дострокових парламентських виборів можуть з'явитися. А за ними, як прогнозують багато експертів, можуть і президентські вималювався. Вакуум влади, як відомо, довго існувати не може.

Євген МАГДА, для "Оглядача"