Новий кодекс для старих суддів

Суспільство бажає бачити в судді зразок чесності і справедливості. Але ці очікування виправдовуються далеко не завжди. Причому професійний рівень служителів Феміди часом не йде в порівняння з їх амбітністю і невихованістю, ставленням до людей.

Врегулювати етичні моменти в роботі судді покликаний спеціальний акт - Кодекс суддівської етики, розробкою якого зараз активно зайнявся Рада суддів України. Після надходження всіх зауважень і пропозицій буде проведено круглий стіл, і ближче до осені планується представити остаточний варіант Кодексу. До речі, в Канаді аналогічний документ обговорювали протягом 20 років, проте українська Феміда відкладати його прийняття не може.

Кодекс суддівської етики повинен стати не просто спільною декларацією принципів поведінки служителів Феміди. Його норми повинні мати практичне застосування. З таким твердженням висловили солідарність у коментарях "Судово-юридичній газеті" (див. матеріал "обліко морале" судової системи " ) представники як Вищої ради юстиції, так і Вищої кваліфкомісії суддів. А саме ці два органи, нагадаємо, сьогодні відповідають за питання притягнення суддів до відповідальності. Норми Кодексу можуть послужити своєрідним "дзеркалом", базисним документом для оцінки, чи мало місце порушення і яка ступінь його тяжкості. Адже в діяльності ВРЮ та ВККС не завжди відповідь на це запитання можна назвати однозначним.

Нагадаємо, що переломним моментом в практиці притягнення суддів до відповідальності стало прийняття Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо недопущення зловживань правом на оскарження" від 13 травня 2010 р., а потім - Закону "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня того ж року. І 2010, прямо скажемо, став для ВРЮ непростим - його члени встигли почути про себе чимало несхвальних звинувачень від звільнених за порушення присяги суддів. Варто лише згадати скандальне звільнення Олександра Волкова - члена ВРЮ, судді ВСУ, голови Військової судової колегії, за те, що він приймав "потрібні" рішення в компанії зі своїм родичем - братом дружини, який був суддею Київського апеляційного адмінсуду. Збудувавши таку зручну сімейну вертикаль, вони й не думали ховатися. У всякому разі, сам А. Волков на судовому розгляді у П'ятій палаті ВАСУ (яка, до слова, була створена спеціально для таких справ) заявив, що про те, що суддя І. Бараненко - його шурин, знали багато хто, в т. ч . та судді ВСУ, де той деякий час стажувався. Не менш резонансним стало і звільнення голови Окружного адмінсуду Києва Олега Бачуна , який живив любов до дорогих міжнародних перельотів.

Розгляд справ за скаргами вищевказаних суддів та інших особистостей стало справжньою "головним болем" для суддів П'ятої палати ВАСУ. Адже, по суті, перед ними було поставлено завдання тлумачення не встановленої чітко в законі предмета порушення присяги судді. І цей предмет досі чітко не врегульовано.

Якщо з умисним порушенням термінів як "складом" для констатації факту порушення присяги все більш-менш ясно, то відносно морально-етичних принципів поведінки суддів так говорити не доводиться. Наприклад, за їх порушення був звільнений О. Бачун. Чи означає це, що будь-який суддя може бути звільнений за порушення присяги, якщо він живе "не по кишені"? У законі ви відповідь на дане питання не відшукаєте, як і в існуючому Кодексі професійної етики судді. Але очевидно, що оскільки Закон "Про судоустрій і статус суддів" прямо встановлює обов'язок судді дотримуватися правил суддівської етики (п. 2 ч. 4 ст. 54), що саме мається на увазі під цими правилами, повинен дати відповідь новий Кодекс суддівської етики.

Наталія Мамченко, журналіст "Судово-юридичної газети"