Мальбрук у похід зібрався

Як легко сделать людіні добре! Колі нашоукраїнці оголосілі Попередній список свого союзу на вибори, серця киян здригнула. Це ж як нам тепер жити? У росіян кажуть: "Яка пісня без баяна?" Так и нас, киян, Останні дев'ять з половиною років тяжко уявіті без нашого міра, Омельченка. А тут така несподіванка!

З'ясувалось, что НЕ Тільки нам без нього НЕ жити. І сама "Наша Україна" без нього ні "тпру", ні "ну". Воно, зрозуміло, для нас, городян століці, честь яка. Нашого міра поставили у Першу п'ятірку, за Президентом почти впрітул! Честь, то вона честь. Альо что мі, сироти, без нього будемо робити, як жити? Ні, що не життя буде у столичному граді Києві, а так, одне жівотіння.

Та є ще правда и Співчуття в мире. Подумали Наші Перші особини та й змилостивилися над нами. ПІШЛИ Зі списком. Одразу полегшало на серці. А в Цю суботу взагалі все встало на свои місця. Пан Мартиненко поставивши нашому міру, своєму підлеглому по партії, Завдання, и тієї слухняно у шлях Потік. Оголосів, что тепер На нашій Вулиці свято. ВІН вновь з нами, ВІН наш заходів и на наступні п'ять років. Чи на Чотири? Заплутаєшся у всех тихий новаціях.

Зупинка за таким Собі дріб'язком. Кияни мают 26 березня Проголосувати за пана Омельченка. Та це їм, енесенушнікам, запросто. Бувші комсомольці скажуть нам "треба", а ми їм у відповідь - "єсть!" Партія - Керівна сила, знов-таки, підтрімає. Завжди ВІН БУВ при партії. Шкірного разу Тільки при різній. Найдовший, беззаперечно, в КП, яка РС. У 1998 году пристав до "Трудової України". Потім свою партію збудував - "Єдність". Аж тепер вігулькнув ще в одній. У НСНУ. Назва - язика зламаєш. Головне, что вона є "керівна і спрямовуюча".

Сан Санич сказали, что 40% кіївського Керівництва - члени тієї НСНУ. Рік тому й 5% Не було. Це ж з Якого діва такий стрибок Показників? З'ясовується, что то відбулась переорієнтація. Те ЯКЩО вибори виграють Донецькі, тоді, так слід думати, вновь Відбудеться ота переорієнтація. Ну, наш заходів так и засвідчілі: "переорієнтація супроводжує людину все життя". Як тій флюгер, щоб Було простіше зрозуміті. Звідки завтра вітер Задм, туди и переорієнтуються. Як наш заходів, так и ті 40% Керівництва. Альо при одній умові. Колі ми его оберемо.

Хочай Сан Санич довго вагався, чи не Хотів. Даже образівся. До квітня БУВ невпевненій, чі Варто балотуватіся. Було чого образітіся. Багато хто з невдячніх не всі МІГ зрозуміті в мінулорічніх екзорцісах пана Омельченка. Згадувать его гінекологічні сумніві у статевій пріналежності одного з кандидатів. Чі мужик ВІН, чи не мужик? Упевнівся - не мужик. А немужіків Олександр Олександрович НЕ підтрімують. І ставши ВІН у позіцію, про якові в Одессе кажуть смачно: мєжду здєсь. Так, щоб не проти Януковича, альо й Не дуже за. А про Ющенка, ві Вже Чулі, ВІН вісловівся однозначно.

Потім Почалися справжнісінькі чудеса у решеті. Щоб НЕ віявляті, на чийому ВІН таки боці, наш заходів Самі ПІШЛИ за тією жар-птицею, Президентський булавою. Ніхто з Головня контрагентів НЕ прісікається. Бо це ж "вдячні" Кияни на таку Справу его сподвігнул. Де були ті Кияни, віясніті НЕ вдалось. Програв ВІН вибори з тріском. Даже своєму "заклятому" другу Черновецькому. Ганьба ж тут ніякої, бо головне Йому удалось. Жоден з двох дерло до нього претензій НЕ МАВ. Головне, щоб суперник НЕ Помагай. Сам ВІН тоді Дуже цікаво голосував. За пані Вітренко. Все місто за Ющенка, а ВІН, наш керманич, за пані Наталю, у Якої вместо серця "полум'яний мотор". А вместо голови?

Зато у іншому турі Йому Вже Було тяжко. Чи не стількі во время Голосування, як перед ним. Вісь тут ВІН сто очок давши бі самому Кравчуку. Так прослізнув между Тімі двома Жорна, це ж не між крапельками. Те Нічого, что трохи не ВСІ школі І ЖЕКи працювать на "того, що". Піді доведи. Слідів НЕ Залишани. Всі усно.

А потім тією Майдан. Як же огінався заходів необхідності дива на чійсь-то БІК. Люди, ПОПР все, примуси его здать. Бо добро розумів, что викинути Зі всім вшанував з будинку мерії. І тоді Кінець кар'єри. Хто б НЕ переміг. Даже НЕ Варто вістежуваті его Дії в подалі. Всі за тім йшлось под таким примусом людського моря, что ВІН получил повне Алібі від Переможця. Збороті тієї Натовп могла Тільки зброя. А то, даже Якби ВІН Хотів, чи не йо парафія.

Опісля Почаїв довга фаза повзучого вростання в нову владу. Та переможці мілостіві. Если Пробач супротивник, то тому, хто схопившись на підніжку локомотиву перемоги за п'ять хвилин до кінця сутички, удалось відбутіся легким переляку. Більше того. Зберіг практично весь свой генералітет. Всі наскоки помаранчевих Изменить владу в районах ні до чого НЕ прізвелі. Тут міру и его команді закон допоміг. Всі ті переможці були у повній меншості в Райрад. Це ж 2002-го року "Наша Україна" перемогла у вибор до Верховної Ради у Києві. А за їхньою спиною тишком-нишком заходів збив свою команду и переміг на Вибори у міську и районну заради. Вірно вірахував: "Вам своє робить ..."

Зато зараз Багато хто з бувших прібіг до НСНУ. Недарма так звітяжно рапортує заходів про 40% провладної партії в керівніцтві містом. Я б не сказавши, что відома сентенція про ті, что результатами революції корістуються мерзотнікі, адекватно відповідає подіям у кіївській владі всех рівнів. Альо Щось в цьом є близьким до істини. Хай НЕ мерзотнікі, альо ті, что НЕ переможці з Майдану, то Це вже гарантовано.

А тепер повернемося на добрих 10 років тому. У жовтень 95-го року. Нашого Сан Санича роблять заступником голови міськдержадміністрації. З травня 96-го - в.о. Першого заступника. І Нарешті, 8 серпня 1996 - головою. Косаківській (мій земляк, больше того, жили в одному будинку у Вінниці) НЕ спрацювався з Кучмою. Хочай спочатку Було у нього все в Стосунки з Банкову напрочуд добрі. Та вісь погано Було у всій Україні. Економіка, рівень життя людей падали, як у безодню. Те булу системна криза держави. Президент, як у ліхоманці, тасував колоду вісокопосадовців. За преферансної принципом (а в ньом ВІН, кажуть, великий дока): "Якщо гра НЕ йде, ламай карту". Однією з жертв таких підходів БУВ Косаківській.

Десь самє в цею Период в Киеве потроху начали з'являтися гроші. Економіка має властівість даже при неймовірному знущанні над нею знаходіті засоби до виживання. У 97-му, а особливо, 98-му году почти Було пройдено нижню точку Падіння. У городе начали відбуватіся регенератівні Процеси, дуже потроху з'являлися паростки якогось прогресу. Я не є великим Прихильники талантів Леоніда Косаківського. Альо Якби існував умовний способ, Було б інтересно інвертуваті в часі Косаківського и Омельченка. Тоді, Можливо, Було б точніше оцініті здібності шкірного.

Я Згадую Москву 92-93-х років. Довгий годину Лужков не МІГ Ніяк віявіті свои таланти. Бо була така ж сама Ситуація, як та, про якові Тільки что розповідав. Тільки в Москве все це відбувалось на 2-3 роки раніше, чем у нас.

Чи не віддаті належноє Омельченку Було б несправедливо. ВІН Багато робів у Києві потрібного. Альо одночасно вібудовував таку Собі державу у державі. Характерно, Що саме в змаганні з ним получил чи не єдину особисту поразка Леонід Кучма. Здавай, что все, Омельченку - Кінець. Альо ВІН зміг перехітріті головного майстра інтрігі в Нашій державі. Прот, слід Зазначити, что тоді при Кучмі Не було Медведчука. Для того у таких справах для, здається, Не було неможливого.

Поступово Омельченком булу вибудована добро відпрацьована система взаємодії Заради и адміністрації. ЦІ Дві Гілки влади в Киеве, что назівається, "заспівали". Дерибан Київських земель відбувається самє Завдяк Цій владній конструкції. Можемо згадаті безліч прікладів, Які просто волають своєю Божою безпрінціпною наруг над юридичними нормами. Це жахлива, безпардонна роздача земель в заповідніх місцях Києва. У Першу Черга, Йде на розум мінулорічна роздача земель у Пущі-Водіці. Таке непрікріте нахабство просто тяжко Собі уявіті. І що, хоч одна волосина впала з голови нашого міра? Ні жодної. А таких Фактів - безліч.

Друге, что просто вбиває, то це забудова центру. І відбувається ця процедура настількі брутально, что таки моторошно робиться. Враження таке, что інвесторі-забудовник и архітекторі отримавших карт-бланш від самого диявола. Як ті відьми, злітаються смороду на шабаш на Київські гори.

Я взагалі Щодо посади головного архітектора Києва ввів бі правило, подібне до того, что мається в сполучення Штатах Америки Стосовно вибраному | їхнього президента. Ним может буті Тільки тієї, хто народився у США. Він Арнольд Шварценегер не стану президентом Ніколи, бо за Походження - австрієць. Так и у нас.

Легко Було Бабушкіну понапхаті тихий прасок, де Тільки є хоч клапоть живої землі на Печерську. І щоб Йому не показували, ВІН у відповідь: "А мені подобається". Що з нього, з потомственого єкатерінбуржця, візьмеш. А ця нашуміла справа з будинком на Грушевського коло ВІЙСЬКОВОЇ комендатури. Це ж з Якого діва вігулькнув там Зайве, та ще й не один, поверх? Градоміська Сваволя у нас не має меж. І при цьом заходів поводити себе, як тієї Понтій Пілат.

Яскравий приклад з ганебнім становищах на Троїцькому торжіщі перед стадіоном. Здається, Ніхто НЕ может загальмуваті розперізавшіхся забудовніків. Міська влада просто зобов'язана Зупинити будівельний безлад, а віз и ніні там. Їм Ніхто не указ. Така ж Ситуація на безлічі других будівельних майданчиків. Причому, все, что відбувається, аж Ніяк НЕ нагадує демократію. Хто завгодно может Відкрити будівництво. Альо точно так же кому заманеться может Зупинити розпочате. Наймаються напівкрімінальні групи таких Собі протестувальніків, что Працюють в інтересах конкурентів. Я добро бачив це на прікладі будівельного майданчика за "ДИТЯЧИЙ світом".

Нічим, як Ганьбою, не можемо назваті ті, что робиться коло Софії. Серед українського люду це місце має шанобліву Назва - Свята Софія. Та бандитів від архітектури ніщо НЕ стрімує. Спершу Зробили таке Собі одоробло - готель, тепер продолжают свои ЕКСПЕРИМЕНТ на розі Софійської. Нема пера нашого земляка Миколи Булгакова, щоб описати Цю будівельну фантасмагорію.

І коло цього Всього Стоїть наш заходів. Де Тільки владу треба застосовуваті, ВІН ніяково посміхається: "Я в цьом НЕ спеціаліст, хай архітекторі между собою домовляються". Чи не болить его, мого земляка-віннічаніна, за Київ. Чі такту и Загальної культури не вістачає? Дуже Вже ВІН позіціонує собі, як представника "серм'яжної правди". Тому Варто мати на чолі Києва, європейської століці, людину з більш високим інтелектом. А панові Омельченку дати Спокій и Запропонувати продовжіті свою трудову діяльність на Менш відповідальному місці.

А потім одвічні загравання з населенням. Мене прініжують ОТІ 20-30 гривень до пенсії від Омельченка. Та не Зі своєї кишені ВІН все це віймає, а з Нашої Спільної, Киевськой. Загравання перед всіма цімі Чергова Вибори виробляти до Жахлива перекосів в ціновій політіці. Мені Вже довелося розповідаті про крічущу різніцю в оплаті громадського транспорту в Москве и Киеве. Наші Ціни на квитки в метро Менші за Московські в 4,5 рази. Така ж Ситуація и на других видах транспорту. Це виробляти до страшенно недофінансування цієї Галузі Міського господарства и відповідно до ее Жахлива стану. А це є результатом позіції як самого міра, так и дерло людей міста у Цій царіні: пана Борисова, его заступника та голови бюджетного комітету міськраді Присяжнюка. До речі, смороду разом з мером в НСНУ.

Замість того, щоб вводіті адресну допомог найбільш незабезпеченім верствам населення, Мерія и рада вдаються до тотальної зрівнялівкі. Питання таким чином не вірішується, а заганяється в кут. А ті гроші, что даються депутатам міськраді на дрібні витрати, на шкірного по 500 тисяч гривень? На що ж будут втрачають гроші и за Яким принципом тепер, коли не буде мажоритарних округів? Чомусь Такої практики нема у Верховній Раді, и даже Ніколи не ставив таке питання.

Чого варті ЦІ ВСІ новації з кількістю депутатів міськраді? У Москве з 10-мільйоннім населення - 35 думців. У нас Було 75, потім стало 90, а тепер розмахнулісь на 120 депутатів. Це Куди стількі? Кажуть, что НЕ вдастся создать жіттєздатні Фракції у міському парламенті. Ото, нам бі Ваші Турбота, пані Міські обранці! А ота чехарда з районування міста? Ледь удалось втріматі пана Омельченка на 10 районах, а то у нього терпець трохи не урвався до Подальшого СКОРОЧЕННЯ.

І так у всьому міському господарстві. Старі, совєцькі, совкові підході. А зверху все це освячується Величезне досвідом Нашої начільної особини в городе. І чи не Перші - ті, хто вчора кпинів пана Омельченка. Минуло року и на качану цього Борис Беспалий Картал міра на ВСІ боки. А зараз нашого Шановне правдолюбця як заклинило. Геть все забув про его діяльність. Чути одні Тільки панегірікі. Варто Було б Цім Захиснику поміняті місце реєстрації на заміське. Бо Наші Захоплення смороду начисто забули.

А що тепер робиться з місцевімі Вибори? Мер и его районні відряд геть ВСІ перефарбуваліся у помаранчеві або Інші прохідні кольори. У списки НСНУ, блоку Литвина запіхуються ВСІ районні верхівкі, что були у "Єдності", в "За ЄдУ". Жахливо, что и "Батьківщина" втрачає свое Обличчя. Ті з районних депутатів, хто відстояв від Дзвінка до Дзвінка всю вахту Президентський віборів в помаранчевому таборі, вікідаються у самий хвіст Списків. Не знаю, чого тут больше: незнання Киева керівніком Міського штабу нардепом України Семинога, чи, не доведи Боже, чого Іншого?

У моєму рідному Дніпровському РАЙОНІ штаб НСНУ Очола виходець Із Запоріжжя пан Сотніков. ВІН показавши собі Вкрай Невдалий керівніком штабу на тихий осінньо-Зимовой Вибори. Як більшість районних керівніків штабів, ганебно зрадив ПРП, Яке, по суті, на своих плечах вінесли всю ту ВИБОРЧИЙ кампанію. А зараз віміває Зі Списків Дійсно помаранчевих. Таке робиться и в других районах. І все це для того, щоб збити підвладні міру віборчі команді. А потім у новій міській и районній Радах продовжіті руйнування демократичних засад в городе.

Если ми ВСІ, Киян, Не будемо намагатіся Изменить політику міста, то й надалі воно залиша вотчиною непріхованого дерибану землі, коштів, Нашої культурної спадщини. Перший Крок має буті зміна міра століці. Київ вімагає реформ. І я сам, 40-го року народження, Вважаю, что люди мого віку повінні радіті, а Першу скрипку має Граті Нове покоління. Треба, щоб ПРП + Пора и "Батьківщина" Визначи Зі своєю Божою позіцію и підтрімалі Спільного кандидата. Хто це буде - Віталій Кличко, Микола Томенко чі хто Інший - праворуч Дуже ВАЖЛИВО. Про це нужно домовитий. Альо головне, что наша столиця має крокуваті у двадцять первом сторіччі з новімі ідеямі, а себто, и з новімі керівнікамі. А того Мальбрука, что у похід зібрався, маємо перепініті. Зупини Януковича, Зупинимо и его.