У кого зараз модно замовляти вибори?

Але мова в даному випадку йде не про рівень інтелектуального розвитку. Цього разу питання стосується тенденції переймати звички, діяти за чиїмось прикладом (особливо не замислюючись про правильність подібних кроків).

Людям подобається називати це модою. Слово красиве і не до кінця зрозуміле. Але якщо говорити простіше - то це називається мавпування. Це ні добре, ні погано. Це властиво людям.

Хто б що не говорив, але наші політики зовсім не відрізняються від звичайних співгромадян. Свідченням тому є те, як вони приймають рішення. І глибоко помиляються ті, хто думає, що тим чи іншим діям передує глибокий аналіз обстановки, прораховування можливих варіантів дій, відбір найбільш вигідних і прийнятних. Зовсім ні. Наші державні мужі, і ті, хто до них наближений і хоче отримати такий же статус, взяли на озброєння старий, але не ідеальний принцип. Робити так, як "у сусіда". Це знову особливо яскраво проявилося в ході підготовки політиками і партіями до позачергових виборів до Верховної Ради. І очевидно, над питанням, яких політтехнологів запрошувати для розробки передвиборної кампанії, потенційні народні обранці довго не замислювалися. Адже є відпрацьована роками складна суперсистема під кодовою назвою "робити так, як у сусіда". Тому ми і стали свідками того, що на цих виборах практично всі потужні і значущі партії та блоки запросили консультувати, розробляти передвиборні кампанії американських фахівців. Після тенденції кінця дев'яностих і закінчуючи 2004 роком, солідним партіям і політикам було прийнято запрошувати на роботу росіян. Вони тоді вважалися всесильними, але результати роботи їх були дуже різними. Зараз часи змінилися. Забезпечувати потрібний результат на виборах цієї осені в Україні запрошують все більше українських та американських технологів. Росіяни залишилися біля розбитого корита.

Хоча варто відзначити, що в подібних кроках є і певне раціональне зерно. Заокеанські фахівці не просто привносять нові методи і технології, але своєю присутністю виконують завдання та іншого характеру. Партії та блоки, залучаючи американських політтехнологів, намагаються відвернути увагу міжнародних, переважно західних спостерігачів. Частково, це ніби як каже про ведення кампанії у відповідності з високими західними демократичними стандартами. Крім того, робота американських фахівців вже сама по собі дає можливість розраховувати на лояльність цих же західних спостерігачів, а також отримати підтримку в разі застосування адмінресурсу чи всіляких маніпуляцій. Це дає свого роду простір для маневру у роботі вже вітчизняних "фахівців".

Попит на американських фахівців з виборчих технологій почав сильно зростати після Помаранчевої революції. Адже представники біло-блакитної команди вже третій рік намагаються вкласти в голови всіх українських громадян думку про те, що революцію на Майдані зробили американці. Тут є два варіанти. Або вони дійсно знають, про що говорять, або вони самі повірили в свою ж легенду. Тому що розробляти і реалізовувати передвиборчу кампанію 2006 вони запросили також американських фахівців .

Робота російських політтехнологів в 2004 році і її результати "регіоналів" зовсім не влаштували. І хоч Партія регіонів на виборах рухає гасла про ЕЕПах, необхідність об'єднання братніх народів, але доносити ці гасла довірливим громадянам вони вирішили доручити фахівцям зі Штатів. І вибір їх виявився правильним. Результат вони отримали хороший. Самі такого, очевидно, не очікували. Про це можна судити за списком минулої парламентської передвиборчої кампанії.

Досвідом своїх опонентів по політичній боротьбі вирішили скористатися й інші гравці. Навесні 2007 року, коли запахло позачерговими виборами, "попит" на американських фахівців загострився ще сильніше. Вже ні для кого не секрет, що Регіонали працюють з командою Пола Манафорта .

Американських фахівців підшукала собі і Юлія Володимирівна. Теж очевидно увірувала у всесильність заморських фахівців, які мають багатий досвід ведення кампаній починаючи від США і закінчуючи країнами спекотної Африки. Очевидно, в спробі наздогнати і обігнати біло-блакитну команду, теж захотіла собі результат на рівні 30% на позачергових виборах. Для цього вона найняла Джоя Локхарта, колишнього прес-секретаря Білла Клінтона .

Нашоукраїнці теж вирішили не відставати від модних тенденцій. Вони також підшукали американців, які можуть забезпечити хороший результат. Зараз президентська команда активно співпрацює з групою Стіна Андерсена, відомого лобіста з Вашингтона .

Але що найцікавіше, запрошувати фахівців зі Сполучених Штатів Америки почали навіть політики і партії другого ешелону. Так, послідувати загальній моді вирішив і Володимир Литвин з блоком свого імені. І якщо робота штатівських фахівців на трійку лідерів - це вже не новина, то факт, що на Литвина працюють американці, дуже цікавий. За інформацією, яка циркулює в професійних колах, на нього працюють фахівці, які називають себе "Mariner Group".

У цю команду входять такі відомі американські лобісти, як Гаррі Келлнер, Роджер Стоун, Стівен Піджен та інші. Всі вони довгий час і досить успішно працювали з представниками Демократичної партії. У тому числі і з екс-президентом Біллом Клінтоном. Хоча робота таких серйозних фахівців і не гарантує перемогу, але сама їх присутність, а тим більше контакти у вищих ешелонах американської влади і з міжнародними організаціями, які відстежуватимуть перебіг виборів, дає хоч якусь гарантію від застосування адмінресурсу проти Блоку Литвина. А адже саме його Володимир Михайлович називає основною причиною своєї поразки на минулих виборах. А в разі подібних маніпуляцій це дасть можливість підняти серйозний резонанс на міжнародному рівні. Таким чином, Литвин, очевидно, вирішив грати знову по-крупному.

При такому розвитку ситуації незабаром можна чекати інформації про те, що послугами американців користуються комуністи чи, скажімо, пані, точніше товариш, Вітренко. І без найменшого побоювання, що серед них можуть бути заслані шпигуни з ЦРУ. У цій країні вже нічому не варто дивуватися. Тим більше, коли мова йде про вибори.