"Каха Каладзе відвіз мене в Париж"

Президенту громадської організації "Красунi Закарпаття" Наталії Вороні зараз 33. До свого віку вона ставиться філософськи. Адже з висоти прожитих років можна озирнутися назад, перегорнути сторінки власної пам'яті і по-новому поглянути на запилений альбом зі старими фотознімками, повідомляє " КП в Україні ".

Тим більше є що згадати: за плечима Наталії фінал конкурсу "Міс Україна", зйомки для обкладинок модних журналів і дивовижні історії кохання - адже поруч з нею завжди тільки сильні та відомі чоловіки.

Пральна машина від Нестора Шуфрича

Своє перше кохання Наталія Ворона зустріла в 17 років. Обранцем юної красуні виявився Нестор Шуфрич. Тоді він ще не був ні народним депутатом, ні власником ФК "Закарпаття", ні одіозним державним діячем.

- Мені не впав з неба на голову мішок з грошима, як зараз багато хто вважає, - розповідає Наталія. - Нестор був простим хлопцем, що не олігархом. Ми зустрілися після конкурсу краси. Ніхто мені в ньому перемогу не купував. Це ж 90-ті роки, всюди злидні. Я теж була зі звичайної радянської родини: мама - лікар-гінеколог, тато - полковник ракетних військ.

КП в Україні

У 18-річному віці Ворона вийшла заміж за Шуфрича.

- Деякі й донині думають, що я ніколи не була його дружиною, - каже Наталія. - Усе тому, що за десять років я так нічого і не розповіла, адже для мене все це - пам'ять, яку неможливо викреслити. Самі розумієте, перший чоловік, перше кохання. Але я не вважаю за потрібне робити якийсь піар на тому, що для мене дорого.

Для Нестора Івановича (саме так Наталія називає екс-чоловіка) це був другий шлюб. Від першого у Шуфрича вже був син Олександр. Народила хлопчика і Наталія. Самого молодшого Шуфрича теж назвали Нестором. Зараз хлопчику 13 років.

- Мені на день народження не дарували машини, пароплави, літаки, - згадує своє заміжжя Наталія. - Коли я отримала в подарунок пральну машину, то дуже раділа - до цього мені доводилося прати руками. У нашій тогочасного життя взагалі було багато моментів, коли в чомусь собі доводилося відмовляти - не було ніяких походів по ресторанах, готували вдома і я, і він.

- Про кар'єру моделі довелося забути?

- Я займалася сім'єю, хоча дуже хотілося працювати і будувати кар'єру (у той час я була власницею фірми "Орхідея", яка проводила регіональний конкурс краси в Закарпатті), але я прекрасно розуміла, що Нестору необхідні турбота і увага. У мене не було няньок, доглядальниць, я присвячувала себе сім'ї, прибирання, прання. На щастя, мені допомагала мама.

Ну а чим більше проходило часу, тим менше уваги Нестор Іванович приділяв сім'ї. Я все розумію: зайнятість, зустрічі, передвиборна кампанія, але мені не було зрозуміло, чому сім'я йде на другий план.

"Я захотіла бути вільною"

З Шуфричем Наталя прожила 7 років. У квітні 1998 року він став народним депутатом, а в травні Наталія подала заяву про розлучення.

- Ви ж розумієте, це кінець 90-х. Все, що людина заробила за останні 5 років, витратили на передвиборну кампанію. Мене заспокоювали: потерпи, у нас все буде добре. І я терпіла. А потім зрозуміла, що пропала спільність цілей. Вийшло так, що він - все, а я - ніхто. І в цьому весь трагізм відносин, вони не можуть триматися на пресинг та насильстві. Спочатку приручати людини турботою, ніжністю, а потім він настільки до цього звикає, що починає тобою маніпулювати.

- Майно після розлучення розділили?

- Я відмовилася від розділу майна, і, в принципі, ніхто зі мною не намагався нічим поділитися. Ця тема була раз і назавжди закрита. Ситуація до того часу настільки загострилася, що мені взагалі нічого не хотілося. З'явилося бажання кардинально змінити своє життя.

У той час було дуже багато тлумачень нашого розриву. Більшість людей, які вважалися нашими друзями, відсіялися. Він був народним депутатом, а я жінка - і повинна була терпіти, грати певну роль. Як це так - я захотіла бути вільною, поставила якісь свої умови, хотіла щось змінити? Це було неприпустимо.

У своїх інтерв'ю Нестор Іванович стверджує, що розлучився тому, що не складалися відносини. Мені хочеться запитати: а що він зробив для того, щоб вони склалися? Хіба він завжди поводився, як джентльмен? Практично кинув мене виживати - я вважаю, що можу сказати про це на всю країну. Мені набридло з цього виходити завжди благородно і гідно. Він, до речі, цього дуже боїться. Хоча я ніколи не будувала з себе жертву і такою себе не вважаю, але й не хизуються тим, що я сильна жінка. Я щаслива, що вийшла заміж за першого кохання і народила сина.

Смерть брата круто змінила життя Каладзе

Коли Наталії Вороні було 24 роки, вона познайомилася з тодішнім захисником київського "Динамо", а зараз гравцем "Мілана" Кахою Каладзе.

КП в Україні

- О, познайомилися ми дуже цікаво, - усміхається Наталя, - в одному з київських ресторанів. Я грала там у більярд з Яною Меладзе. Коли вже йшла, Каха запропонував мене підвезти на своїй машині. Але я ж дівчина горда - стала ловити попутку, і, як на зло, жодна не зупинялася. А тут ще й дощ припустив. Загалом, прийняла пропозицію Кахи. З тих пір не розлучалися 6 років.

- Багато хто сприймає ваші відносини як якусь казку ...

- Не було казки. У нас відносини - на межі трагізму. Ми разом пережили те, що викрали і вбили брата Кахи, його жахливу депресію. Він тоді навіть не міг розмовляти, не міг висловити словами свою біль. Уявляєте, Каха ж тільки-тільки переїхав до Італії, в чужу країну. Він не знав мови, проходив складний період адаптації. Ми жили в готельному номері - 3 на 3 метри. Коли в метрі від тебе - телевізор, а в метрі - туалет.

Пізніше я зрозуміла, що ця трагедія зруйнувала і мою, і його долю.

- Як вдалося вийти з такої депресії?

- Каха відвіз мене в Париж. Просто так прийшов і сказав: "Збирайся, кохана!" Я не питала - куди, навіщо. Він настільки хотів з останніх сил подарувати мені феєричне свято, що відмовити було неможливо. Ми пробули в Парижі 3 дня.

- Вічні тренування, вічне очікування, походи на стадіон, - продовжує ділитися спогадами Наталія. - Я не скажу, що дуже розбираюся у футболі, але підтримувала Каху завжди. До речі, дружина Андрія Шевченка - Крістен - взагалі затята вболівальниця. Не пропускала жодного матчу.

- Знайшли спільну мову з родиною Шевченко?

- Так, звичайно. Я спостерігала розвиток відносин Андрія і Крістен. Коли переїхали в Мілан, постійно з ними зустрічалися. Привозили їм чорний хліб і квашену капусту. У Андрія Шевченка чудова сім'я: мама - тітка Люба, тато - дядя Коля, тоді з ними жила і сестра Андрія - Олена з чоловіком Андрієм. Нас з Кахою від будинку, де жив Шевченко, відокремлював невеликий парк. Я з таким трепетом згадую ці часи! Цей парк був об'єднуючою ланкою, ми часто там зустрічалися, прогулювалися, могли пообідати чи повечеряти. Коли у батька Андрія почалися проблеми з серцем - він навіть ходити не міг, потрібна була термінова операція, - разом переживали, хвилювалися.

"Ініціатором розриву стала я"

- Зі своєю сім'єю Каха вас познайомив?

- На жаль, немає. Я ніколи не була в Грузії. Наші відносини він, за великим рахунком, тримав у таємниці від батьків. Позначилася різниця культур, дуже багато було того, що не могли прийняти грузинські традиції: я розлучена, з дитиною, старше нього, колишній чоловік - народний депутат - вічно ставить палиці в колеса. А Каха - дуже стриманий, він ніколи на людях не виявляв свої емоції. На початку наших відносин він навіть за руку мене боявся взяти, щоб, не дай Бог, не подумали, що він закохався без пам'яті, що він підкаблучник.

- У Кахи складний характер?

- Він за знаком зодіаку Риби, людина двоїстий. Хоча в одному я була завжди впевнена: він добрий, дуже дбайливий. Хоча не робив мені божевільних подарунків. Казав: навіщо, люба? У тебе ж є все необхідне, ти ні в чому не потребуєш - така от східна філософія.

- Чому ви розлучилися з Кахою?

- Мені хотілося, щоб Каха поводився не як інфантильний хлопчик, а як дорослий чоловік. Мені хотілося, щоб була сім'я, були діти, все було законно, красиво. А після трагедії з братом все це відійшло на другий план.

Він був дуже молодий. Боявся відповідальності. Я йому за все вдячна, але це стосовно мене було не дуже красиво. Краще б Каха сказав "ні", і ми б розлучилися дуже близькими і рідними людьми, а так він просто не розумів місце, яке займав у моєму житті. Тому я стала ініціатором розриву. Я не могла займати таку страдницьку, вичікувальну позицію. Щось образило мене як жінку.

Мені не потрібен був коханець, мені хотілося, щоб чоловік мною жив. І такий чоловік з'явився в моєму житті. Але це вже інша історія.

- Каха зовсім нещодавно відсвяткував свій день народження у Києві. Привітали його?

- Мене не було в той момент у Києві. Привітала по телефону - побажала любові, щастя і вірних друзів.

- А він вітає вас з святами?

- Звичайно. До речі, на свій ювілей я отримала практично два однакових букета - 25 білих троянд від Нестора Івановича і 25 червоних троянд - від Кахи.

Юлія Мамойленко