Битва за соцпільги

З часом гострі кути згладжуються. Мабуть, саме такий висновок зробили парламентарії, кажучи про необхідність повернутися до обговорення резонансного законопроекту "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" (р. № 9127), поданого Кабміном у вересні 2011 р. Це питання знову було включено до порядку денного поточної сесії парламенту. Більш докладно про перспективи прийняття даного законопроекту можна прочитати у статті " Під покровом Євросуду ".

Приводом для його прийняття чиновники, як і раніше, називають реалізацію вимог, викладених у пілотному рішенні Євросуду з прав людини у справі "Юрій Іванов проти України" (констатувала проблему систематичного невиконання в Україні рішень судів). Однак не можна забувати, що восени 2011 р. законопроект № 9127 викликав масові протести "чорнобильців" і "афганців", оскільки ставив під удар соціальні гарантії громадян. Справедливості заради варто відзначити, що удар цей полягав у перехідних положеннях, якими вносилися зміни до "соціальні" закони.

У початковому тексті законопроекту містилися зміни, згідно з якими конкретні розміри соціальних пільг та порядок їх виплати повинні були встановлюватися урядом, а не законами. Відвернути увагу від таких новацій було вирішено, доповнивши законопроект при підготовці до другого читання перехідними положеннями іншого змісту, в яких сказано, що цей документ почне діяти з дня вступу в силу закону про оптимізацію розміру державних соцгарантій з урахуванням доходів Держбюджету, але не раніше 1 січня 2013 Однак, по-перше, закону "Про оптимізацію розміру державних соціальних гарантій" ще немає і в помині, а по-друге, розмір і порядок цих гарантій знову буде встановлюватися Кабміном. У результаті все закінчилося лише баталіями законодавців навколо розробленої Мін'юстом ініціативи - напередодні прийдешніх парламентських виборів, природно, немає бажання псувати імідж в очах громадськості.

Тепер же соціальну напругу з приводу проекту спало: урядові пільги були втілені в життя, але іншим способом. Свою точку зору висловив Конституційний Суд у рішенні від 26 грудня 2011 р., і вона збіглася з думкою, що КМУ може регулювати розмір пільг в ручному режимі. Незважаючи на те, що раніше КСУ неодноразово приймав рішення, в яких визнавав окремі положення законів про Держбюджет (про зупинення дії або обмеження пільг, компенсацій і гарантій) невідповідними Конституції, на цей раз судді знайшли нові аргументи. На думку КСУ, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними, а механізм їх реалізації може бути змінений державою через неможливість фінансового забезпечення. І Кабміну вже ніщо не завадить встановлювати розміри соцвиплат самостійно. Такі положення, до речі, є в Законі "Про Державний бюджет на 2012 рік", де в п. 3 Прикінцевих положень сказано, що Кабмін може встановлювати розміри пільг, виходячи з поточних фінансових ресурсів країни.

Весь цей час Комітет Міністрів РЄ, відповідальний "контролер" виконання пілотного рішення, спостерігав за ситуацією в Україні. У нас було цілих два роки, щоб вжити відповідних заходів, але в результаті ми отримали констатацію: Україна не зробила нічого, щоб вирішити свою проблему. 21 лютого 2012 ЄСПЛ прийняв рішення відновити розгляд заяв, які стосуються питання невиконання рішень національних судів. Таким чином, сьогодні нічого не заважає спірний законопроект № 9127 прийняти. Тим більше, за словами членів Комітету ВР з питань правосуддя, який незабаром офіційно уповноважать стежити за виконанням вердиктів ЄСПЛ, Комітет Міністрів РЄ під час свого березневого засідання закликав українську владу невідкладно надати переглянутий варіант законопроекту № 9127 і графік його прийняття. У відповідь українські чиновники відзначили, що згадане рішення КСУ має полегшити це завдання.

Варто сказати, що проблема невиконання рішень національних судів зовсім не єдина. Слідом за "Юрій Іванов проти України" послідувало квазіпілотное рішення ЄСПЛ у справі "Харченко проти України" про порушення строків тримання під вартою без вироку суду. Останнім "китайським попередженням" стало пілотне рішення у справі "Каверзін проти України", прийняте 15 травня 2012 р. це рішення ЄСПЛ, по суті, "махнув на Україну рукою" - не вказавши конкретні заходи, які слід застосувати нашій державі, він тільки констатував, що розробка плану прийнятних заходів, які зможуть усунути цю проблему, а також термін їх розробки буде компетенцією Комітету Міністрів РЄ спільно з Україною.

У пілотному рішенні Євросуд констатував жорстоке поводження з людьми з боку органів внутрішніх справ, а також відсутність ефективного розслідування, зокрема, прокуратурою. Як зазначає Євросуд, в основному люди зазнають жорстокого поводження з метою отримання "явки з повинною", яка згодом використовується судами як одна з основних складових обвинувального вироку. "Проведення ефективного розслідування цієї категорії справ неможливе без реформування органів прокуратури та поділу функцій з розслідування випадків жорсткого поводження і по підтримці державного обвинувачення в суді", - підкреслив урядовий Уповноважений у справах ЄСПЛ Назар Кульчицький. Є надія, що в новому законі "Про прокуратуру" цю проблему врахують і врегулюють. Але дуже сумно, що вітчизняні законодавці активізуються тільки після прийняття рішень міжнародною судовою установою.

Наталія Мамченко, журналіст "Судово-юридичної газети"