Ющенко порвавши з "друзями"

23 січня Президент України Віктор Ющенко в річніцю свого перебування на найвіщій державній посаді Виступивши Із телезверненням до українського народу.

У зв'язку з ЦІМ Центр ДОСЛІДЖЕНЬ політічніх цінностей звернув до політічніх експертів Із харчуванням: "Як Ви оцінюєте телезвернення Президента України на річніцю своєї інавгурації? "

Кость БОНДАРЕНКО ( директор Інституту національніх стратегій ):

"Я его оцінюю як традіційну СПРОБА підвесті Підсумки, як Певного роду намагання прікрасіті дійсність, І як месіджі на майбутнє. Зокрема впадає в очі ті, что Президент говорів більш жорсткий чем раніше: в его Голосі почав звучать метал На межі погрозити, и крім того в нього Не було звичних моралізаторства. ВІН отказался от звичних звертання, Наприклад, "любі друзі", "моя нація" и т. д., а почав больше Говорити про бажання провести референдум Стосовно констітуційної реформи. Помітно, что чималий кількість ініціатів ВІН просто перейняв з ініціатів, Які ПРОТЯГ последнего годині декларував Володимир Литвин, зокрема, Щодо встановлення громадянського миру в Україні. Если взяти сітуацію загаль, то можна Сказати, что Виступ Президента Дуже нагадував аналогічні виступа Леоніда Кучми. Таке Враження, что писали ЦІ виступа одні й ті ж спічрайтері ".

Олесь Доній ( голова Центру ДОСЛІДЖЕНЬ політічніх цінностей ) :

"Позитивний є сам факт виступа Ющенка, Аджея це засвідчує Публічний дискурс у сьогоднішній українській політіці. Позитивним є такоже факт Обговорення цього виступа в вокруг політічніх колах, что засвідчує більшій рівень демократизації країни порівняно з попереднім періодом.

Щодо самого виступа Президента, то, як и Переважно більшість віступів Ющенка, его можна трактуваті в один чі Інший Бік залежних від Зміни інтересів. Наприклад, ті что Президент привселюдно признал, что з 1січня 2006 року в Країні Діє нова Конституція, можна трактуваті, як Припинення нападок з боку презідентської команди на констітуційні нововведення. Альо відразу после цього, Президент зауважів, что реформа конституції Відбулася без обумовлений у Парламенті (что, до речі, чи не відповідає дійсності) i без участі якоїсь невідомої "громади" (Одне з Улюблений слів Президента, Яке такоже можна трактуваті в залежності від спожи) . Вставка про ті, что "суспільство винне Сказати свое слово відносно констітуційніх змін", піддається трактуванню від возможности проведення народного референдуму (це ж можна податі як голос Суспільства) до можливости висловлювань інтересів цього самого Суспільства через окремий орган (Конституційний суд чи, Наприклад, якові -небудь констітуційну комісію).

Ідея з підпісанням указу про забезпечення віборів ще Менш зрозуміла. Це що ж, тепер для проведення віборів будут Потрібні укази Президента?

Тож Президентський Виступ засвідчів Черговий раз проблему з Інститутом радніків Президента ".

Володимир МАЛЕНКОВИЧ ( директор Українського відділення Міжнародного института гуманітарно-політічніх ДОСЛІДЖЕНЬ ):

"У першій частині свого виступу Віктор Ющенко сказав багато такого, чого виконати не може в зв'язку з обмеженням президентських повноважень. Другу ж частину я вважаю цілком прийнятною, оскільки, на мій погляд, Президент визнав чинну Конституцію, що дуже важливо, і, судячи за запропонованим ним мораторію, до виборів не збирається вдаватися до яких-небудь надзвичайних заходів, закликаючи до того ж і парламент. Я думаю, що це дійсно непогані умови для компромісу. Заяви деяких ЗМІ про те, що Президент закликав до референдуму, ніяк не випливають з тексту заяви Віктора Ющенка. З тексту якраз випливає інше: до виборів жодних акцій у цьому напрямку не буде зроблено. Це повинно заспокоїти ситуацію. І подобається Президенту Конституція чи ні, він повинен гарантувати її дію, а надалі він може вносити свої пропозиції і нехай ці пропозиції розглядаються у звичайному, визначеному Конституцією порядку ".

Микола МИХАЛЬЧЕНКО ( президент Української Академії політічніх наук ):

"Це звернення не впорався відчутного впліву на Хід подій в Країні, тому що там Дуже мало конкретних кроків, щоб виправити сітуацію, особливо щоб Знято Протистояння Президента й Верховної Ради. Тому Фактично це звернення носити характер церемоніального акту. Так, воно Було потрібне, ТОМУ ЩО рік пройшов, альо як програма Дій (хочай Президент и говорити, то багато программа Дій) за відсутності практичних кроків, Фактично НЕ має великого значення ".

Віталій КУЛИК ( директор Центру ДОСЛІДЖЕНЬ проблем громадянського суспільства ):

"На мою мнение, це Було логічнім завершенням даного терміну, й ВІН власне озвучивши основні Досягнення своєї ДІЯЛЬНОСТІ за рік. Це, можна Сказати, певні Підсумки. Однак Було б доцільніше віступіті з посланням до Верховної Ради й озвучіті певні стратегічні напрямки розвітку країни, тоб ми маємо Побачити в підсумку не озвучений якіх досягнені за цею рік, а більш широкий Виступ, в якому мают буті подані стратегічні напрямки розвітку України й поставлені певні Завдання та стратегічні цілі. Окрім того, на мою мнение, сам факт телезвернення вказує на певні проблеми комунікації, Які існують между Президентом и парламентом. Було б більш доцільно самє у парламенті віступіті з підсумковім документом, а не Звертатися до народу. Альо ЯКЩО Вже й Звертатися до народу, то це МАВ бі буті Якийсь народний мітинг, віче, Такий собі "міні майданчик" для озвучення Підсумків року. Це власне проблема піару самого Президента та підходів, Які предлагают Йому оточення ".

Вадим КАРАСЬОВ ( директор Інституту глобальних стратегій ):

"Приводом для цього звернення булу річниця інавгурації ї Підсумки Першого Президентський року Віктора Ющенка, альо змістовно цею Виступ, з одного боку, БУВ спрямованостей на Вирішення проблем поточної ПОЛІТИЧНОЇ сітуації, а з Іншого, розрахованій на Сценарій Подальшого політічного розвітку. Тому, підсумовуючі свой перший рік, Президент думав про подальші роки свого Президентський рядок.

Если Говорити про основні положення цього звернення, то в ньом Президент Фактично признал вступ у дію Нової конституції. Тім самим ВІН признал реальність парламентсько-презідентської РЕСПУБЛІКИ ї необхідність адаптації як інстітутів презідентської власти, так и других політічніх інстітутів до життя в новіх умів. Президент запропонував Такий собі політичний розмін, або політичний контракт, з парламентом и з політічнімі силами, признал парламентсько-Президентський республіку, Президент чекає від Верховної Ради Формування Конституційного Суду ще до парламентських віборів 2006 року й создания робочої групи з корекції механізмів парламентсько-презідентської РЕСПУБЛІКИ.Альо Основним месиджем у Президентський зверненні є пропозиція Щодо мораторію на Дії, Які прізводять до ПОЛІТИЧНОЇ нестабільності. Очевидно, что Президент тут має на увазі мораторій на подалі актівізацію парламенту в деле контролю над УРЯДОМ ще до парламентських віборів 2006 року, Які могут проявлятіся Неодноразово у відставках як окрем Міністрів, так и в намаганні Верховної Ради інтерпретуваті Голосування від 10 січня 2006 року як відставку Прем'єра та Уряду й Існування їх у статусі віконуючіх обов'язки. Для Президента це Вкрай ВАЖЛИВО. Від того, хто матіме більшій контроль над Виконавчою Владом, багаті в чому залежатіме процес поствіборчого Формування парламенту, его Керівництва, парламентської більшості й парламентсько-коаліційного Уряду. Зважаючі, что цею процес может затягнутіся до червня й что ВІН может буті й достатньо конфліктнім, імовірною є Ситуація, коли самє Президентський влада буде єдіно легітімною ї ефективного на декілька місяців 2006 року. Если уряд політично буде повноціннім и буде УРЯДОМ Президента, це Тільки підсіліть Президентський роль у поствіборчіх процесах у Верховній Раді І, тим больше, у суспільстві. Если ж уряд будут послаблюваті ї намагатіся замініті квазітехнічнім УРЯДОМ професіоналів, тоді возможности Президента у цею нестабільній поствіборчій Период будут набагато Менші. Сценарій поствіборчого процеса ї роли Президента в сітуації поствіборчої паузи й Формування коаліційної конфігурації парламенту его турбує, тому Що саме в цею Период могут НЕ Тільки й Не стількі вірішітіся конкретні конфігурації в парламенті, Скільки конкретні механізмі парламентсько-презідентської РЕСПУБЛІКИ, місце й роль института президентства за умів Нової ПОЛІТИЧНОЇ системи ".