Зайві донецькі подалися в ЕКОлохі

"Не помілісь!" - Такий заклик від імені якоїсь "Партії екологічного порятунку" ЕКО +25% "лився з рекламних біг-бордів ще пару днів тому. Екологічні "рятувальники" не те констатували факт своєї немиті, не те строго попереджали виборця в чомусь не помилитися ... Сьогодні на зміну недвозначного гасла прийшли інші, проте їх суть залишилася колишньою - переконання населення в необхідності екологічної 25% надбавки до заробітних плат , пенсіях та стипендіях. Зовнішня реклама підкріплювалися (і продовжують підкріплюватися) частими роликами на телебаченні, статтями в пресі, масовими заходами.

Інформаційна хвиля має особливість - і по телевізору і на "зовнішній рекламі" зображуються щасливі робітники і пенсіонери, які вже отримали живі гроші. Партійці не втомлюються нагадувати про грошові компенсації, які повинні зажадати жителі забруднених територій, а потім обіцяють провести цю ідею через парламент. Таким чином, спірний поки результат підноситься як доконаний факт. А щоб закріпити цей факт у свідомості виборців, докладно і красиво розписується майбутнє, з яким він пов'язаний.

Для жителів забруднень територій, це, звичайно привабливо. Особливо для пенсіонерів, на яких, судячи з усього, і зробили основну ставку "рятувальники". Однак, що собою представляє горезвісна надбавка за забрудненість довкілля і чому саме в розмірі 25% - так і не ясно. Як і не відразу ясно що собою являє сама "Партія екологічного порятунку" ЕКО +25% "...

Зайві хочуть бути потрібними

Нова партія створена шляхом перейменування старої, нікому не відомої "Партії за військових", створеної в листопаді 2001 року. Очолює "рятувальників" такий собі Ігор Рожок, голова Всеукраїнського недержавного Пенсійного Фонду "Свята Софія", і, за сумісництвом, депутат Донецької обласної ради.

На перший погляд, це проект, який упевнено можна віднести до "донецьких", причому до "гілки" Януковича. Однак кадрове наповнення "ЕКО +25%" свідчить, що це не зовсім так. Це скоріше притулок для зайвих у звичній політиці незалежно від прописки. Для тих, хто не належить ні до олігархів, ні до чиновників першого ешелону, ні до чистих політикам на кшталт Наталії Вітренко.

Варто назвати деяких "екоістов"-претендентів на парламентські крісла. Сергій Єрмілов (№ 2), киянин, двічі при Кучмі-Януковичі міністр палива та енергетики. Ігор Насалик (№ 3), галичанин, народний депутат, змінювати фракційну приналежність в такому порядку: НУ - ПР-УНП-БЮТ, Петро Димінський (№ 9), один з керівників нафтопереробного комбінату "Галичина", теж нардеп і перебіжчик від "НУ "до ПР, а потім до СПУ.

Далі, Олександр Гурбич (№ 8 у списку партії до Верховної Ради, донеччанин) - колишній "кишеньковий ідеолог" Віктора Януковича, "головний цензор регіону", нині позиціонує себе як головний автор проекту "ЕКО +25%". Однак, ідею екологічних виплат плюс обгрунтування, ще в середині 90-х пропагували учасники "Інтердвіженія Донбасу". Але тоді вона виявилася незатребуваною. Олександр Гурбич її привласнив, обкатав на виборах до обласної ради у 2002 році, а на цих виборах трансформував в Партію екологічного порятунку. Власне Гурбича належить авторство інших проектів - забутої бульварно-звідницьких газети "Інтим" і газети для пенсіонерів "Ветеран Донбасу", нині піарять прожекти "екоістов".

Павло Борулько (№ 14 в парламент і № 2 до Київради, також з Донецької області) - колишній глава правління "кишенькового" банку улюбленця Януковича Едуарда Прутника, нині радник голови правління "Ощадбанку" - фігура примітна, зокрема, близькістю до вбитого в Донецьку в 2003 році відомому банкіру, голові наглядової ради "АвтоКрАЗбанку" Сергію Кириченко.

В'ячеслав Гурбич (№ 26), заступник директора товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа-груп" Ескорт "відомий лише як син згаданого Олександра.

Ще один фігурант у списках - Віталій Лобас (№ 34), колишній заступник губернатора Донецької області з охорони здоров'я, освіти та соціальних питань, "смотрящий" по аптеках, який отримав від "вдячного" населення прізвисько "Не май 100 аптек, а май бібліотек". Саме в пору його перебування в зазначеній посаді трамадол та інші нарковмісні препарати відкрито і практично безперешкодно продавалися навіть в аптеках, розташованих у безпосередній близькості від будівлі обладміністрації.

Є в списку й журналісти. Зокрема, Сергій Корабльов (№ 40), заступник головного редактора "Дзеркала тижня", у віце-президент належить "Індустріальному союзу Донбасу" футбольного клубу "Металург", який чимало зробив у Києві для відмивання іміджу "олігарха з робочої околиці" Ріната Ахметова . А в Донецьку заступник головного редактора "Дзеркала Тижня" обезсмертив своє ім'я фразою: "Справжній журналіст менше, ніж за 800 доларів жопу Не підійме".

Таким чином, більшість цих осіб раніше прямо або побічно були пов'язані зі старою владою, а сьогодні дані персонажі для нових лідерів ПР - як валіза без ручки: тягти нема чого й кинути шкода. А ну як знадобляться? По всій видимості, ПР просто відкупилася від них, розглядаючи "рятувальників" як чисто технічний проект, призначений для політично індиферентних виборців, спокушати грошовою винагородою в майбутньому.

Даєш вищу лігу!

Розщедритися на розкрутку "екоістов" погодився співвласник Індустріального Союзу Донбасу Віталій Гайдук. Що цікаво, власне людей ІСД серед кандидатів до ВР від "Еко + 25%" всього троє: Борис Шевельдін (№ 6) - голова профкому Алчевського металургійного комбінату, Віктор Кирилов (№ 10), колишній член фракцій "Єдина Україна", "Народний вибір "," Союз ", а також Енвер Цкітошвілі (№ 12), що побував в тих же фракціях, що Кириллов, а ще в БЮТ.

Природно, виникає питання - навіщо, власне, ІСД витрачається на піар-іграшку для несформованих регіоналів? Модель мислення керівництва ІСД добре видна на прикладі з футболом. У Ріната Ахметова є і ФК "Шахтар", і представництво в Раді - і в обох випадках вища ліга. У директора ММК ім. Ілліча Володимира Бойка є ФК "Іллічівець" та представництво в Раді - те ж саме. У ІСД є ФК "Металург", але немає своєї команди у вищій політичній лізі - Раді. Таким чином, якщо говорити мовою футболу, представники ІСД вирішили сформувати у вищій владної лізі власну команду із запасних гравців інших команд.

До того ж платить за розкручування піклувальників про нашу екологію не тільки ІСД - посильну лепту внесли майже всі учасники проекту, що мають хоч якийсь бізнес.

При такому фінансовому забезпеченні "Еко +25%" може собі дозволити заклик до партій-конкурентам скоротити витрати на політичну рекламу, а "вивільнені кошти направити на реальні програми допомоги людям". Заклик пролунав після аварії тепломережі в Алчевську. Навіть якщо "екоісти" і виділили обіцяний мільйон гривень на ліквідацію аварії, зрозуміло, що гроші просто переклали з кишені в кишеню: Алчевськ - вотчина ІСД.

МММильная ЕКОлохія

Проект даної партії настільки віртуальний, що, на перший погляд, після 26 березня він просто накаже довго жити. Але не все так просто.

По-перше, бренд вже розкручений, хай не дуже оригінальні, але досить дієві піар-технології пройшли апробацію для наступних виборів. Тим більше, що бажаючі тієї чи іншої халяви - в даному випадку екологічного коефіцієнта - будуть завжди.

По-друге, велика ймовірність, що спекулювати на проблемі екології почнуть інші (згадаймо законопроект Коновалюка). А "ЕКО +25%" у втраті такої вигідної ніші ніяк не зацікавлена.

У третьому, не виключено, що у частини "рятувальників" у проекті є особливий фінансовий інтерес. Лідер екологів Ігор Рожок - голова ради Всеукраїнського недержавного Пенсійного Фонду "Свята Софія", підпирають його банкіри Дмитро Гончаров, голова НР банку "Європейський" (№ 15 у списках до ВР) і Павло Борулько, що має фінансове відношення до "УкрБізнесБанк", а також банкам "Європейському", "Славутичу" і "Володимирського". За ідеєю розробників, 25% екологічна накидки повинна виплачуватися з державного бюджету і, природно, через уповноважені банки (через які - очевидно). Популярність ж партії серед основного електорату - пенсіонерів, згодом може забезпечити акумуляцію грошових коштів літніх людей у ??недержавних пенсійних фондах, що належать таким вже знайомим і звичним дбайливцям за екологічне порятунок нації. Висновок напрошується: "ЕКО + 25" по суті - політико-екологічна варіація на тему МММ ...

Так що проект "зайвих від влади", не дивлячись на свою ефемерність, дуже добре прорахований. Людей, втомлених від політичних баталій і бажаючих "земних" речей, наприклад, тільки надбавок до зарплат або пенсій в країні більш ніж достатньо. І "екологи", після поразки 26 березня, роздуваючи почуття образи частини електорату ("Вас позбавили законних грошей!"), Мають шанси залучити в свої партійні ряди (а значить і використовувати в якості політичного знаряддя) певну частину українського населення.