Все найкраще - дітям?

У розпал фінансової кризи піднімати проблему дитячої праці не те щоб якось неетично, а попросту неактуально. Здавалося б, складнощі з працевлаштуванням відчувають мільйони працездатних дорослих людей різних професій. Це означає, що ринок праці переповнений бажаючими працевлаштуватися, а тому звертатися до дитячої праці попросту не має сенсу. Детальний аналіз демонструє зворотну тенденцію. Більш детально - нижче, однак зараз про мотиви цього дослідження.

Підгрунтям для такого матеріалу стали мої численні відрядження по Україні та особисті випадкові спостереження. Роз'їжджаючи по містах і селах, я неодноразово стикалася, як на заході, так і на сході, з дивним для мене явищем - повсюдним використанням дитячої праці. Причому це стосується абсолютно різних сфер діяльності: як звичних нашій психології сільськогосподарських робіт, так і досить екзотичних занять, наприклад установки високоточного технологічного обладнання.

Спочатку мені здавалося, що це лише поодинокі випадки, пов'язані з моїми фобіями. Однак в негласній бесіді з мимовільними попутниками або регіональними партнерами, я приходила до висновку, що дитяча праця перестав бути сюжетом радянських фільмів про безпритульників чи оповідань Короленка. І якщо 13-річні трактористи вже давно перестали вражати уяву інспекторів праці, то підлітки, мирно палять і попивають в кращому випадку пиво після трудових буднів біля працюючого бензогенератора, все-таки не можуть не сполохати урбаністичний образ мислення цивілізованого городянина. Ми звикли цілком справедливо обурюватися, розглядаючи з болем у серці страшні фотографії "Рейтерс", що ілюструють всі жахи дитячої праці в країнах, що розвиваються - юні механіки в Китаї, пакистанські кравці, 11-річні металурги з Бангладеш, юні шахтарі африканських країн. Проте "в своїх очах ми не помічаємо колоди" ... Чим монтажники-висотники з Кіровограда або підсобні робітники на будівництвах Житомирщини (все суцільно не старші 15 років), з якими я стикалася, краще, ніж перераховані персонажі закордонного життя періоду занепаду капіталізму?

12 червня відзначався міжнародний день боротьби з дитячою працею, а ще раніше, 1 червня - День захисту дітей. Державні чиновники багато говорили про боротьбу з цим негативним соціальним явищем. Однак і вони не приховують, що в Україні з кожним роком це явище стає все більш масовим.

Причому до дитячої праці вдаються не тільки підприємства, що вирішили одномоментно заощадити, зменшивши свої розтрати в період кризи. За моєю інформацією, неповнолітніх на виробництві використовують і досить благополучні компанії. І після того як картина повторилася тричі в різних регіонах, я спробувала уточнити інформацію про ситуацію з використанням дитячої праці в цілому.

Діти всім задоволені

Після неформальної бесіди з "пацанами", мирно відпочиваючими біля чергового непростого з точки зору технологічного процесу монтажу об'єкта, стало зрозуміло, що їх у цій роботі все влаштовує - вони отримують досить непогане, як для них, винагороду за роботу, небезпека якої вони попросту не усвідомлюють. Для них що підробити помічником комбайнера, що електрогенератор змонтувати - різниці ніякої, а грошей більше. Однак подальший мій аналіз переконав мене, що фірми, які вдаються до такої праці, економлять дуже суттєво. І це при тому, що послугами неповнолітніх користуються і контори, що працюють на дуже небідних замовників. Я особисто, проїжджаючи, бачила, як такі от пацани копошилися біля передавальних антен операторів мобільного зв'язку. І мені без різниці хто це - "Київстар", МТС або "Лайф". Такі забезпечені клієнти могли б як мінімум простежити, щоб їх підрядники не вдавалися до таких форм роботи. Однак, перефразовуючи відому фразу, - економія визначає свідомість. А економія тут суттєва. По-перше, такий малолітній монтажник обходиться в рази дешевше, ніж кваліфікований робітник, офіційно оформлений і має певний соціальний пакет. По-друге, при наймі дитини страхові випадки як правило не наступають, а якщо і наступають, то компенсація в цій ситуації в рази менше, ніж якби все це відбувалося відповідно до чинного законодавства.

Хлопці не приховують, що по молодості різний бувало - кого струмом "шандарахнуло", а хто і з високою майданчики падав у повному обмундируванні. Однак ніхто в такому випадку на роботодавців не скаржився - отримували свої гроші, плюс додатково на "відновлення" і відлежувалися собі до кінця літніх канікул.

Мегаприбуток при мінімальних витратах

Тепер залишається найцікавіше - дізнатися, а хто ж так радикально економить на досить прибутковому бізнесі? Мої регіональні партнери під час неформальної розмови цілком жваво погодилися обговорити цю проблему. Вони у відкриту називали фірми, які особливо і не приховували факт використання праці неповнолітніх. За деякими таким конторам навіть проводилися відповідні слідчі дії. Зокрема, я спробувала навіть реєстр власний завести. І в цьому зв'язку ми навіть вийшли на деяку закономірність. Ряд фірм, що займаються різного роду будівельними та монтажними роботами, які використовують в різних регіонах практику дитячої праці, отримували достатньо однотипні замовлення. Зокрема, в моєму реєстрі згадуються такі контори, як Консалтингова група "Партнери", "Свемон-Захід" та ін При цьому офіційну більш-менш повну інформацію про роботу таких фірм знайти вкрай складно. Однак елементарний "серфінг" в інтернеті за назвами цих контор призводить хоч і неповну, але парадоксальну картину - ці компанії не відрізняються якісним контролем безпеки праці, а у деяких були навіть смертельні випадки.

Криза - час для дитячої праці

Тепер, власне, залишається уточнити, чому ж дитяча праця, та ще й під час кризи є настільки привабливим для роботодавця. Я поспілкувалася з рядом співробітників соціальних служб в регіонах і спробувала зробити загальні висновки. Картина вимальовується досить сумна. По-перше, 99% неповнолітніх працівників ніколи офіційно не оформляються. Це означає, що ні про яке соціальному пакеті мови не йде. До державного бюджету та фондів соціального страхування ніхто грошей не платить. По-друге, середня заробітна плата таких працівників на порядок нижче кваліфікованих робітників працездатного віку. По-третє, у трудових відносинах роботодавця з таким робочим налічується до 30% випадків невиконання або часткового невиконання фінансових зобов'язань з боку роботодавця. Попросту замовник, що називається, "кидає" малолітніх робітників, які не виплачуючи їм зарплату зовсім або ж кидаючи якісь крихти. До речі, у випадку з моїми пацанами таке теж іноді траплялося.

А що ж українська влада? Законодавством визначено вік, коли наступають трудові відносини - 16 років. Це означає, що, починаючи з 16 років, рядовий українець може бути залучений до роботи, отримуючи при цьому особливі умови праці. Водночас, за неофіційними даними співробітників соціальної сфери, 20% випадків використання дитячої праці припадає на вік 14-15 років (в основному це сільськогосподарські роботи), 30% на вік 15-16 років (це якраз мої підопічні), 50 % на вік 16-18 років. При цьому 90% всіх випадків використання дитячої праці припадає на підприємства з приватною формою власності. До речі, 5% дітей працюють в неприпустимих для дитячого здоров'я умовах. При цьому найбільша кількість таких випадків припадає на Миколаївську та Тернопільську область (це один з "моїх" регіонів).

Є у влади і спеціальні нормативні документи, що регулюють дитячу працю. І я спробувала, не будучи юристом, визначити, які ж норми порушив у нашому випадку роботодавець. Отже:

• стаття 150 Кримінального кодексу (експлуатація дітей, що не досягли відповідного віку, карається арештом на строк від 6 міс. Або позбавленням волі до 3 років);

• частина 1, статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення (невиплата в повному обсязі заробітної плати, карається від 30 до 100 неоподатковуваних податком мінімумів доходів громадян);

• стаття 173 Кримінального кодексу (зловживання довірою, примус до роботи, не обумовленої угодою, карається позбавленням права займатися діяльністю або арештом від 6 міс. Або позбавленням волі на строк до 2 років);

• стаття 175 Кримінального кодексу (безпідставна невиплата заробітної плати, карається штрафом від 500 до 1000 неоподатковуваних податком мінімумів доходів або виправними роботами на строк до 2 років, або позбавленням волі до 2 років з позбавленням права обіймати певні посади і займатися певним видом діяльності).

Ну і, напевно, зайвим буде говорити про порушення в таких випадках чи не ? частини всього КЗОТа ...

Ось як тут не згадати старий радянський лозунг про те, що "все найкраще - дітям"?! В умовах капіталістичної реальності цей слоган звучить як відверте знущання.

Версії. com