Христос воскрес! Смертю смерть подолано
Вiд Матвiя 26
1 І сталось, коли Закінчив Ісус УСІ ЦІ слова, ВІН сказавши Своїм учням:
2 Ві добре там, что через два Дні буде Пасха, и Людський Син буде виданий на розп'яття.
3 Тоді первосвященікі, и книжники, и старші народу зібраліся в домі первосвященіка, званого Кайяфою,
4 и раділіся, щоб підступом взяти Ісуса й забиті.
5 І смороду говорили: Та не в свято, щоб бува колотнеча в народі не став.
6 Колі ж Ісус БУВ у Віфанії, у домі Симона прокаженого,
7 підійшла одна жінка до Нього, маючи алябастрову пляшечку дорогоцінного світу, и віліла на ЙОГО голову, як сідів при столі ВІН.
8 Як побачим ж учні це, то Обур та й сказали: Нащо таке марнотратство?
9 Бо дорого можна Було б це продати, и віддаті убогим.
10 Зрозумівші Ісус, Промова до них: Чого прікрість ві робіте жінці? Вона ж добрий учінок Зроби мені.
11 Бо убогих ві маєте всегда з собою, а Мене не Постійно ві маєте.
12 Бо, вілівші миро оце на Тіло Моє, вона ті вчинила на похорон Мій.
13 Поправді кажу вам: де Тільки оця Євангелія проповідувана буде в цілому мире, на пам'ятку їй буде сказань й ті, что зробім овва!
14 Тоді один Із Дванадцятьох, звань Юдою Іскаріотськім, подаючи до первосвященіків,
15 и сказавши: Що Хочете дати мені, и я вам ЙОГО видам? І смороду Йому виплата тридцять срібняків.
16 І ВІН відтоді Шукало слушно годині, щоб Видати ЙОГО.
17 А Першого дня Опрісноків учні підійшлі до Ісуса й сказали Йому: Де хочеш, щоб ми пріготувалі паску Спожитив Тобі?
18 А ВІН відказав: Ідіть до такого то в місто, и перекажіть Йому: каже Вчитель: час Мій близьким, справлю Пасху з Своїми учнямі в тобі.
19 І учні Зробили, як звелів їм Ісус, и зачали пасху готувати.
20 А коли настав вечір, ВІН Із дванадцятьма учнямі СІВ за стіл.
21 І, як смороду споживай, ВІН сказавши: Поправді кажу вам, что один Із вас відасть Мене ...
22 А смороду засмутіліся тяжко, и КОЖЕН Із них ставши питати ЙОГО: Чи Не я то, о Господи?
23 А ВІН відповів и Промови: Хто руку свою вмочіть у миску зо Мною, той відасть Мені.
24 Людський Син справді йде, як про нього написано; альо горе тому чоловікові, что відасть Людський Сіна! Було б краще Йому, коли б тієї мужчина НЕ родився!
25 Юда ж, зрадник ЙОГО, відповів и сказавши: Чи Не я то, Учителю? Відказав ВІН Йому: Ти сказавши ...
26 Як вони ж споживай, Ісус узявсь хліб, и поблагословити, Поламался, и давав Своїм учням, и сказавши: Прийміть, споживай, це Тіло Моє.
27 А взявши чашу, и подяку вчинити, ВІН подавши їм и сказавши: Пийте з неї ВСІ,
28 бо це кров Моя Нового Заповіту, что за багатьох пролівається на відпущення гріхів!
29 Кажу ж вам, что відніні НЕ Питим Я від оцього плоду виноградного аж до дня, коли з вами его новим Питим в Царстві Мого Отця.
30 А коли відспівалі смороду, то на гору Оливну ПІШЛИ.
31 Промовляє тоді їм Ісус: УСІ ві через Мене Спокуса ночі цієї. Бо написано: Ураж Пастиря, и розпорошаться вівці отари.
32 По воскресенні ж Своїм Я вас віпереджу в Галілеї.
33 А Петро відповів и сказавши Йому: Якби й УСІ Спокуса про Тебе, я не спокушуся Ніколи.
34 Промова до нього Ісус: Поправді кажу тобі, что ночі цієї, перше чем заспіває півень, відречешся ти Тричі від Мене ...
35 Говорити до Нього Петро: Коли б мені даже умерти з Тобою, я не відречуся від Тебе! Так сказали й УСІ учні.
36 Тоді з ними приходити Ісус до місцевості, званої Гефсіманія, и промовляє до учнів: Посідьте ви тут, аж поки піду й помолюся отам.
37 І, взявши Петра й двох Синів Зеведеєвіх, зачавши сумуваті ї тужити.
38 Тоді промовляє до них: Обгорнена сумом смертельним душа Моя! Залішіться тут, и Попільня зо Мною ...
39 І, Трохи далі пройшовші, впавши ВІН доліліць, та молився й благаю: Отче Мій, коли можна, нехай обминаючи ця чаша Мене ... Та прот, що не як Я хочу, а як Ти ...
40 І, повернувшись до учнів, нашел їх, что спали, и Промова Петрові: Отак, що не змоглі ві ї однієї години попільнуваті зо Мною? ...
41 Пильні й моліться, щоб не впасти на СПРОБА, Бадьорого бо дух, альо немічне Тіло.
42 Відійшовші ще раптом, ВІН молився й благаю: Отче Мій, як ця чаша НЕ может минути Мене, щоб НЕ піті ее, нехай стане воля Твоя!
43 І, прийшовши, ізнову нашел їх, что спали, бо зважнілі їм очі були.
44 І, залиша їх, знов Пішов, и помолився втретє, ті самє слово Промова.
45 Тому приходити до учнів и їм промовляє: Ви ще далі спите й спочіваєте? Вісь година наблізілась, и до рук грішнікам видань буде Сін Людський ...
46 Втомлюйтеся, ходім, вісь наблізівся Мій зрадник!
47 І коли ВІН Іще говорів, аж вісь прийшов Юда, один Із Дванадцятьох, а з ним люду Багато від первосвященіків и старших народу з мечами та киями.
48 А зрадник ЙОГО давши БУВ знака їм, Кажучи: Кого поцілую, то ВІН, беріть ЙОГО.
49 І зараз ВІН підійшов до Ісуса й сказав: Радій, Учителю! І поцілував ЙОГО.
50 Ісус же Йому відказав: Чого, друже, прийшов ти? Тоді приступили та руки наклав на Ісуса, и Схопи ЙОГО.
51 А вісь один Із тихий, Що з Ісусом були, вітягнув руку, и меча свого віхопів та й рубонув раба первосвященіка, и відтяв Йому вухо.
52 Тоді промовляє до нього Ісус: сховайся свого меча в его місце, бо ВСІ, хто візьме меча, від меча и загинуть.
53 Чі ти думаєш, что НЕ можу тепер упросіті Свого Отця, и ВІН дасть Мені зараз больше дванадцяти ле? Іонів Анголів?
54 Альо як має ЗБУТУ Писання, що так стаття мусіть?
55 Тієї години Промова Ісус до народу: Немов на розбійніка Вийшли з мечами та киями, щоб узяті Мене! Я щоденно у храмі сідів и навчав, и Мене не взяли ви.
56 Це ж сталось усе, щоб збуліся писання пророків. УСІ учні тоді залиша ЙОГО ї повтікалі ...
57 А смороду Схопи Ісуса, и повели до первосвященіка Кайяфі, де зібраліся книжники й старші.
58 Петро ж здалека йшов услід за Ним аж до двору первосвященіка, І, ввійшовші всередину, СІВ Із службою, щоб Бачити Кінець.
59 А первосвященікі та ввесь сінедріон Шукало на Ісуса неправдивого свідчення, щоб смерть заподіяті Йому,
60 и НЕ знаходится, хоч крівосвідків Багато підходіло. Аж вісь накінець з'явилися Двоє,
61 и сказали: Він говорив: Я можу зруйнуватися храм Божий, и за три Дні збудуваті его.
62 Тоді первосвященік статут и до Нього сказавши: Ті Нічого НЕ відповідаєш на ті, что свідчать супроти Тебе?
63 Ісус же мовчав. І первосвященік сказавши Йому: Запрісягаю Тобі живим Богом, щоб нам Ти сказавши, чі Христос Ті, Сін Божий?
64 Промовляє до нього Ісус: Ти сказавши ... А даже повім вам: відтепер ви побачим Людський Сіна, что сідітіме праворуч сили Божої, и на хмарах небесних пріходітіме!
65 Тоді первосвященік Роздерій одежу свою та й сказавши: Він богозневажів! Нащо нам Іще свідки Потрібні? Вісь ві Чулі тепер ЙОГО богозневагу!
66 Як вам іздається? Вони ж відповілі та сказали: Повинен умерти!
67 Тоді стали плюваті на Обличчя Йому, та бити по щоках ЙОГО, Інші ж киями били,
68 и казали: пророк нам, Христе, хто то вдарил Тобі? ...
69 А Петро перед домом сідів на подвір'ї. І приступила до нього служніця одна та й сказала: І ти був з Ісусом Галілеяніном!
70 А ВІН перед всіма відрікся, сказавши: Не відаю я, що ти кажеш ...
71 А коли до воріт ВІН підходів, побачим Інша его та й сказала пріявнім там людям: оцей БУВ з Ісусом Назарянином!
72 І ВІН вновь відрікся та ставши прісягатісь: Не знаю Цього Чоловіка! ...
73 Підійшлі ж Трохи Згідно Присутні й сказали Петрові: І ти справді з отих, та й мова твоя віявляє тобі.
74 Тоді ВІН ставши клястися та божітісь: Не знаю Цього Чоловіка! І заспівав півень Хвилі тієї ...
75 І Згадаю Петро Сказання слово Ісусове: Перше чем заспіває півень, відречешся ти Тричі від Мене. І, вийшовши звідті, ВІН гірко заплакавши ...
Вiд Матвiя 27
1 А коли настав ранок, УСІ первосвященікі ї старші народу зібралі Нараду супроти Ісуса, щоб Йому заподіяті смерть.
2 І, зв'язавши ЙОГО, повели, та й Понтію Пілата наміснікові віддалі.
3 Тоді Юда, что видав ЙОГО, як Побачив, что его засудили, розкаявся, и повернувши тридцять срібняків первосвященікам и старшим,
4 та й сказав: Я згрішів, невинну кров видавши. Вони ж відказалі: А нам что до того? Дивись Собі сам ...
5 І, кинувшись в храм срібнякі, відійшов, а тому Пішов, та й повісився ...
6 А первосвященікі, як взяли срібнякі, то сказали: Цього не годиться покласти до сховку церковного, це ж бо заплата за кров.
7 А порадуйте, купили на них поле ганчарське, щоб мандрівніків ховати,
8 чому й звет ті поле полем крові аж до Сьогодні.
9 Тоді справділось ті, что сказавши БУВ пророк Єремія, промовляючі: І взяли смороду тридцять срібняків, заплату Оціненого, что его оцінілі сині Ізраїлеві,
10 и дали їх за поле ганчарське, як Господь наказав БУВ мені.
11 Ісус же ставши перед намісніком. І наміснік ЙОГО живити и сказавши: Чи Ти Цар юдейсько? Ісус же Йому відказав: Ти кажеш.
12 Колі ж первосвященікі ї старші ЙОГО вінуватілі, ВІН Нічого на ті не відказував.
13 Тоді каже до Нього Пилат: Чи НЕ чуєш, як Багато на Тобі свідкують?
14 А ВІН ні на Одне слово Йому НЕ відказував, так что наміснік БУВ Дуже здівованій.
15 Мав же наміснік звичаєм відпускаті на свято народові в'язня одного, котрого Хотіли смороду.
16 БУВ тоді в'язень відомій, что звався Варавва.
17 І, як зібралісь смороду, то сказавши їм Пилат: Котре бажаєте, щоб я вам Відпустив: Варавву, чи Ісуса, что звет Христос?
18 Бо ВІН знав, что его через заздрощі видали.
19 Колі ж ВІН сідів на суддевім сідінні, его дружина прислала Сказати Йому: Нічого не травень з отім Праведником, бо СЬОГОДНІ вві сні я Багато терпіла з-за Нього ...
20 А первосвященікі ї старші попідмовлялі народ, щоб просити за Варавву, а Ісусові смерть заподіяті.
21 Наміснік тоді відповів и сказавши їм: Котре ж Із двох ві бажаєте, щоб я вам Відпустив? Вони ж відказалі: Варавву.
22 Пилат каже до них: А що ж маю сделать з Ісусом, что звет Христос? УСІ закричали: Нехай розп'ятий буде! ...
23 А наміснік спитав: Яке ж зло ВІН Зробив? Вони ж зачали ще сільніше кричати й казати: Нехай розп'ятий буде!
24 І, як Побачив Пилат, что Нічого НЕ вдіє, а неспокій ще більшій стається, набравши ВІН води, та й перед народом умив свои руки й сказавши: Я невинна у КРОВІ його! Самі ві побачим ...
25 А ввесь народ відповів и сказавши: На нас ЙОГО дах и на наших дітей! ...
26 Тоді Відпустив їм Варавву, а Ісуса, збічувавші, ВІН видав, щоб розп'ятий був.
27 Тоді то наміснікові вояки, до преторія взявши Ісуса, зібралі на Нього ввесь відділ.
28 І, роздягнувші ЙОГО, багряниця наділі на Нього.
29 І, сплівші з терніні вінка, поклали Йому на голову, а тростину в правицю ЙОГО. І, навколішкі падаючі перед Ним, сміяліся з Нього й казали: Радій, Царю юдейсько!
30 І, плювать на Нього, хапали тростину, та й по Голові ЙОГО били ...
31 А коли назнущаліся з Нього, зняла з Нього плаща, и зодягнули в одежу ЙОГО. І повели ЙОГО на розп'яття.
32 А віходячі, Стріли одного кірінеяніна, Симон на ймення, его змусілі нести для Нього хреста.
33 І, прібувші на місце, что звет Голгофа, цебто Сказати Череповіще,
34 дали Йому пити вина, Із гіркотою змішаного, та, покуштувавші, ВІН піті НЕ схотів.
35 А розп'яли ЙОГО, смороду поділілі одежу ЙОГО, кинувшись жереба.
36 І, посідавші, стерегли ЙОГО там.
37 І напис завинили ЙОГО помістілі над ЙОГО головою: Це Ісус, Цар юдейсько.
38 Тоді розп'ята з Ним двох розбійніків: одного праворуч, а одного ліворуч.
39 А хто побіч проходив, ЙОГО ліхословілі та головами своими хіта,
40 и казали: Ті, что храму руйнуєш та за три Дні будуєш, спаси Самого Себе! Колі Ті Божий Син, то зійди з хреста!
41 Так само ж и первосвященікі з книжниками та старшими, насміхаючіся, говорили:
42 ВІН других рятувати, а Самого Себе НЕ может спасти! Колі Цар ВІН Ізраїлів, нехай зійде тепер Із хреста, и ми повірімо Йому!
43 покладали ВІН Надію на Бога, нехай Той ЙОГО тепер визволу, ЯКЩО ВІН завгодно Йому. Бо ВІН говорів: Я Син Божий ...
44 Такоже насміхаліся з Нього й розбійнікі, Що з Ним були розп'яті.
45 А від години шостої аж до години дев'ятої темрява стала по цілій землі!
46 А коло години дев'ятої скрікнув Ісус гучно голосом, Кажучи: Елі, Елі, лама савахтані? цебто: Боже Мій, Боже Мій, нащо Мене Ти покинув? ...
47 Дехта ж Із тихий, что стояли там, це почула й казали, что ВІН кличі Іллю.
48 А один Із них зараз побіг и взявши губку та, оцтом ее наповнівші, НАСТРОМА на тростину й давав Йому пити.
49 Інші казали: Чекай але, побачмо, чи прийде Ілля візволяті ЙОГО.
50 А Ісус вновь голосом гучно іскрікнув, и духу віддав ...
51 І вісь Завіса у храмі роздерлась надвоє від верху аж Додолу, и земля потряслася, и зачали розпадатіся Скелі,
52 и повідкрівалісь Гроби, и повставали Багато тіл спочіліх святих,
53 о з гробів повиходили, по ЙОГО воскресенні, до міста святого ввійшлі, и багатая із'явілісь.
54 А сотник та ті, что Ісуса з ним стерегли, як Землетрус побачим, и ті, що там сталося, налякалася Дуже ї казали: Він БУВ справді Сін Божий!
55 Було там Багато ї жінок, что Дивувалися здалека, І що за Ісусом Прийшли з Галілеї, и Йому пріслуговувалі.
56 Між ними булу Марія Магдалина, и Марія, мати Якова й Йосипа, и мати Синів Зеведеєвіх.
57 А коли настав вечір, то прийшов муж Багатий Із Аріматеї, на имя Йосип, что й сам БУВ Навчався в Ісуса.
58 ВІН прийшов до Пилата й просив тіла Ісусового. Пилат ізвелів тоді Видати.
59 І взявши Йосип Ісусове Тіло, обгорнув его плащаницею чистою,
60 и поклал его в гробі новому своим, что БУВ вісік у Скелі. До дверей гробових привалив ВІН великого каменя, та й відійшов.
61 Була ж там Марія Магдалина та Інша Марія, что сіділі насупротив труні.
62 А Наступний дня, что за п'ятницях, до Пилата зібраліся первосвященікі та фарісеї,
63 и сказали: Пригадай ми, пане, собі, что обманець отой, як живий Іще БУВ, то сказавши: По трьох днях Я воскресну.
64 звелено ж гріб стерегтись аж до третього дня, щоб учні ЙОГО НЕ Прийшли, та й Не вкрали ЙОГО, и не сказали народові: Він Із мертвих воскрес! І буде остання обману гірша за першого ...
65 відказав їм Пилат: Сторожу ві маєте, Ідіть, забезпечте, як добре там.
66 І смороду відійшлі, І, запечатаних каменя, біля гробу сторожу поставили.
Вiд Матвiя 28
1 Як минула ж субота, на світанку дня дере в тижні, прийшла Марія Магдалина та Інша Марія Побачити гріб.
2 І великий вісь ставимо землетрус, бо зійшов Із неба Ангол Господній, І, приступивши, відвалів від труні каменя, та й СІВ на ньом.
3 ЙОГО ж постать булу, як та блискавка, а шати его були білі, як сніг.
4 І від страху перед ним затряслася сторожа, та й стала, як мертва.
5 А Ангол озвавсь ї Промова Жінкам: Чи не Лякать, бо я знаю, что Ісуса розп'ятого це ви шукаєте.
6 Нема ЙОГО тут, бо воскрес, як сказав. Підійдіть, подівіться на місце, де знаходівся ВІН.
7 Ідіть же Хутка, и скажіть ЙОГО учням, что воскрес ВІН Із мертвим, і ото віпереджує вас в Галілеї, там ЙОГО ві побачим. Вісь, вам я звістів!
8 І ПІШЛИ смороду Хутка від труні, зо страхом І Великий радістю, и побіглі, щоб учнів ЙОГО сповістіті.
9 Аж ось перестрів їх Ісус и сказавши: Радійте! Вони ж підійшлі, обняли ЙОГО ноги и вклонітесь Йому до землі.
10 Промовляє тоді їм Ісус: Чи не Лякать! Ідіть, повідомте братів Моїх, нехай смороду йдут у Галілею, там побачать Мене!
11 Колі ж смороду йшлі, вісь Дехта зо сторожі до міста Прийшли та й первосвященікам розповілі все, что сталось.
12 І, зібравшісь зо старшими, смороду Врадій раду, и дали сторожі Чимаев срібняків,
13 и сказали: Розповідайте: ЙОГО учні Вночі прібулі, и вкрали ЙОГО, як ми спали.
14 Як почує ж наміснік про це, то его ми переконаємо, и от клопоту візволімо вас.
15 І, взявши смороду срібнякі, Зробили, як навч їх. І пронеслося слово оце между юдеями, и трімається аж до Сьогодні.
16 Одинадцять же учнів ПІШЛИ в Галілею на гору, Куди звелів їм Ісус.
17 І як смороду ЙОГО вгледілі, вклонилися Йому до землі, а Дехта вагався.
18 А Ісус підійшов и Промова до них та й сказавши: Дана Мені всяка влада на небі й на землі.
19 Тож Ідіть, и навчіть ВСІ народи, христячи їх в Ім'я Отця, и Сіна, и Святого Духа,
20 навчаючі їх зберігаті всі ті, что Я вам заповів. І ото, Я перебуватіму з вами повсякдення аж до кінця віку! Амінь.
Такоже читайте:
Пасхальне послання патріарха кіївського Філарета
Пасхальне послання Владики МитрополитаВолодимира
Великодні листівки