Путіна більше не здуває від НАТО

Результати візитів Президента Росії Володимира Путіна в Чехію та Угорщину виявилися вкрай цікаві. Нагадаю, саме в цих країнах повстання були придушені радянськими військами в 1956 і 1968 роках. Останні роки Москва показово ігнорувала східноєвропейські країни. Росія ображалася на вступ цих країн до ЄС і НАТО. Путін їздив до Німеччини і Італії по кілька разів на рік, в обхід Праги, Будапешта і Варшави, домовляючись "через голови" східних європейців.

Сьогодні ж, судячи з усього, ситуація змінилася. Росія йде на показове примирення - та ще й яке! Основним видимим результатом візитів стало визнання Путіним моральної відповідальності Росії за придушення повстань: "Я повинен бути щирим: юридичної відповідальності тут немає і бути не може, але моральна відповідальність присутня".

Через 38 років після Празької весни і через півстоліття після повстання в Будапешті російський президент вперше визнав провину за радянські репресії проти антикомуністичних виступів: "Ми сьогодні не тільки дотримуємося всі домовленості, а й поділяємо всі оцінки (подій часів СРСР), які були дані на початку 90-х років (Горбачовим) ".

Володимир Путін повідомив, що в ході переговорів поінформував президента Чехії про ситуацію в Чечні і про стан демократії в Росії. "Я поінформував президента Клауса про те, що відбувається в цих сферах", - сказав Путін на прес-конференції. У свою чергу, чеський президент підтвердив, що ці теми обговорювалися дуже докладно: "я впевнений, що кроки, спрямовані на врегулювання ситуації на Кавказі, дадуть результат".

Що ж змінилося у відносинах Росії з цими країнами, що Путіну в Чехії та Угорщині - "мізерний" країнах, як їх досі називають їх деякі жириновські в Росії, - довелося вибачатися і виправдовуватися?

Відповідь лежить на поверхні. Вступивши в НАТО і ЄС, ці країни поставили себе в абсолютно нову геополітичну реальність. Сьогодні вони можуть з посмішкою спостерігати за подіями в Москві, анітрохи не турбуючись про будь-якому розвитку ситуації. Чехії та Угорщини після вступу до НАТО і ЄС не загрожує ні політичний, ні енергетичний шантаж. Після вступу цих країн до НАТО Москва не ризикує відкрито або фінансово підтримати якусь політичну силу в цих країнах. "Ми більш шанобливо стали ставитися до національних інтересів один одного", - сказав президент Угорщини.

Крім того, і Чехія, і Угорщина вже стали економічним чинником Центральної Європи, прикладом успішної модернізації економіки і залучення інвестицій, що підвищує вагу цих країн у розмові з Москвою. Ще станом на 1 серпня минулого року середня зарплата в Чехії склала $ 710.9, в Угорщині $ 771.4 ( http://sputniknews.com/ ), і продовжує стабільно зростати в обох країнах. Відбувається це за рахунок розвитку високотехнологічної, а не сировинної промисловості. Путін у Чехії зазначив, що чеська експорт в РФ хоч і становить дещо більше 1 млрд. доларів, однак він хороший по якості, "це машини та обладнання, і це істотно". За минулі чотири роки Росія і Угорщина фактично подвоїли торговий оборот, який до цього десять років поспіль постійно скорочувався.

Таким чином, нервової реакції Москви на вступ країн Східної Європи до НАТО і ЄС вистачило ненадовго. Істерики про натовські базах в Чехії та Угорщини давно пішли в минуле, тим більше, що бази в цих країнах так і не з'явилися.

І це принциповий момент, який Україна повинна усвідомити і засвоїти. Україні потрібні хороші відносини з Росією. Після вступу України в НАТО Росія не зможе скільки-небудь істотне час продовжувати намагатися насолити Україні, як це вона робить сьогодні те газом, то сиром, то м'ясом.

Українські політики повинні розуміти, що невступ до НАТО означало б підрив безпеки українського народу і держави, а також індульгенцію для Росії на мінімум щорічні газові провокації і постійні грубі спроби вплинути на український політичний процес. Тому міркування про "нейтралітет" України, які періодично озвучують політики від Партії регіонів, а також другі особи то в СПУ, то в блоці Литвина, вкрай безвідповідальні. Жоден здоровий патріотичний політик не зможе піти на збереження умов для зовнішнього втручання у внутрішні справи України, при існуванні адекватної альтернативи у вигляді НАТО. Цією альтернативою вже скористалися десять країн Східної Європи, і, що цікаво, жодна про те не шкодує.

При цьому потрібно розуміти, що насправді ніякої військової загрози для Росії вступ України в НАТО не представляє. Все це - банальні страшилки, якими росіяни з хитрою міною лякають один одного, але чомусь всерйоз не лякаються.

Зрозуміло, що в ядерний вік для ракет не становить великої часу і праці пролетіти на тисячу-другу кілометрів більше. Тому нервова реакція Росії на НАТО - це зовсім не страх власне військових можливостей НАТО, а всього лише небажання змиритися з фактом, що незалежна Україна - це назавжди. У політиці Росії по відношенні до Чехії та Угорщини емоції відступили і економічний прагматизм бере своє. Необхідно допомогти Росії зробити це і по відношенню до України.

Однак, в Путінскомі візит є і неприємний для України момент. Однією з головних цілей турне Путіна до Чехії та Угорщини є зміцнення присутності "Газпрому" на ринках Центральної Європи. Підписані договори: крім нових газопроводів, Угорщина і Чеська Республіка розмістять на своїй території нові підземні сховища.

Як раніше Росія дружила з натовськими Німеччиною і Францією "через голови" східноєвропейських сусідів, так і сьогодні Росія намагається грати з країнами Східної Європи через голову України. Тому українська дипломатія повинна бути вкрай наполегливою на європейському векторі, і знайти можливості реально зацікавити в Україні наших найближчих сусідів.

Олександр Палій, для "Оглядача"