БлогиСвіт

Забутий письменник Стефан Ковалів

582Читати новину російською

25 грудня минуло 163 роки від дня народження Стефана Коваліва. Прот далеко не нашкірна в Україні та мире чув имя цього Воістину Європейського письменника, Якого Іван Франко назвавши "співцем Галицької Каліфорнії".

Стефан Ковалів, на жаль, Забутий як з об'єктивних, так и з суб'єктивних причин. "Рідні патріоти" Йому закидали москвофільство, "інтернаціоналісті" - непомірну критику єврейства. Поза тим творчість Стефана Коваліва потребує свого глибино Вивчення НЕ позбав як співця "Галицької Каліфорнії", а й як реаліста, Який створював Художні образи з повсякдення життя. Прот Востаннє збірка творів Стефана Коваліва (далеко не повна!) Булу видана ще 1958 року.

ФРАНЦ-Йосифа Визначи ЧАСТКУ СТЕФАНА Коваліва?

Стефан Михайлович Ковалів народився 25 грудня 1848 року в селі Брониця КОЛІШНИЙ Дрогобицького повіту (тепер Львівська область). У его батька на тій годину Не було даже власної хатини, ВІН живий у брата. Згідно брат Вигнан его Із хати, віділівші около гектара глінястого грунту. Батько Стефана збудував хату-ліп'янку, в якій у зліднях и минули дитячі роки Коваліва.

Стефан Ковалів Закінчив школу Отців Васіліян у Дрогобичі, в якій Згідно Навчався Іван Франко, Який народився У селі Нагуєвічі того ж Дрогобицького повіту. Потім ВІН учив в Нижній реальній школі у Перемишлі. Чи не маючі ДОПОМОГИ з дому, заробляй приватних уроками та участю в дяківському хорі. Прот ї Це не допомогло, и Стефан Ковалів залішає навчання й шукає роботу. Відтак три роки ВІН працює вчителем у різніх школах, в ТІМ чіслі й у Рідній Броніці, и вступає до Львівської учітельської семінарії, якові закінчує 1875 року. Йому пропонувалі Залишити викладачем у цьом навчальному закладі, альо ВІН повертається до рідного села.

Молодий учитель відновлює роботу школи, якові до занепад довів его попередники. У рідному селі Стефан Ковалів пропрацював Чотири роки. "Його стараннями, - писав Осип Маковей, - поставлено там гарний будинок шкільний, альо в нім Ковалів Довгий не пробув, мусів 1879 р. покинути село, и та школа позбулася пустою ".

Чому Стефан Ковалів покинувши Брониця? Як стверджує Роман Горак у своїй розвідці "Стефан Ковалів", "винен" у цьом був ... австрійській Цісар Франц-Йосиф. У зв'язку з йо відвідінамі Галичини, зокрема, Борислава (пам'ятаєте Зі шкільних років повість Івана Франка "Борислав сміється"?), Який ставши найбільшим центром імперії з відобутку нефти, великого переполоху наробілі в Крайовій Шкільній Раді, яка опікувалася школами. Праворуч у ТІМ, Що з 1872 року вводилася обов'язкова початкова освіта, и ВСІ діти шкільного віку повінні булі ходити до школи, І, власне, школи повінні буті в шкірному населеному пункті.

Напрікінці грудня 1879 року Стефана Коваліва перевели з Броніці ї призначен завідувачем школи у Боріславі, в якій ВІН пропрацював прежде сорок років. Колі ніні дивишся на це непрімітне приміщення в центрі міста Нафтовиків, Яке зберіглася й доніні и в якому розташованій міжшкільній навчально-виробничий комбінат трудового навчання и професійної орієнтації учнів, дівуєшся, як тут у 1887 году могло навчатися 500 учнів, у 1899-ому - 1200 , а в 1908-ому - 2300 школярів.

У одному з листів Іванові Франку Стефан Ковалів писав про важкі умови учітельської праці: " Хочу Вам прігадатіся, Що ще диха. Тяжко Стогній щораз тяжчий и гнуся под тягара тихий солодощів, дішу поволі, мов та онучарова шкапіще, что ее обсілі черв'яки и цілу живцем лоточать. Та смороду, тоті галапаснікі, и до мене з усіх СТОРІН лізуть, а я, як можу, чи не даюся, замітаю на гній мітлою ... і кричу: "А куш! Я не злодій ... "Та що з того? .. Дали тобі ... перед 26 літамі Шість соток за Чотири класи, можеш и тепер за ті Самі гроші служити, а ні - забирайся, бо ти нам давно сіллю в оці, ми не можемо розпорядітіся по нашому фасону на славу и хвалу ойчізні ".

Саме у Боріславі 1881 року Стефан Ковалів розпочав свою письменницьких діяльність. Причину цього ВІН пояснивши 1900 року у листі до Осипа Маковея: " Тут я Побачив діва, якіх до сеї пори НЕ лучан мені відіті, стрічався з різнороднімі закордонний людьми з Америки, даже з Австралії, бачив нужду, деморалізацію нашого бідного беззахисного народу и кричати НЕ МІГ: "За що б'єш? Йой, йой, за що б'єш? .. ", То и почав писати, и тото мене Тихомиров ".

Як підрахувалі науковці, Стефан Ковалів написавши 112 оповідань и Нарисів, декілька десятків "Допісів Із Борислава" і около 40 педагогічних статей и методичних розробок. Цею неоціненній скарб вартує того, аби Видати повне Зібрання творів Стефана Коваліва. Можливо, до 165-річчя від дня его народження у 2013 году? Чі мусим чекати до "більш" ювілейної дати, 2023 року, коли Стефанові Коваліву віповнілося бі 175 років?

За життя Видати Чимаев з написаного Стефанові Коваліву допоміг Іван Франко, Який часто бував у Боріславі ї зупінявся в будинку, де мешкав его соратник з літературного цеху. Стефан Ковалів друкувався у Журналі "Літературно-науковий вісник", одним з редакторів Якого БУВ Іван Франко, а коли 1899 року у Львові булу засновалося "Українсько-руська видавнича спілка", то за ініціатівою Івана Франка Стефан Ковалів упродовж декількох років видав дев'ять збірок своих оповідань - "Громадські промісловці", "Дезертир", "Ріболові", "Похресник", "Писанка", "Чародійна скрипка", "Щаслива бабуня", "В остатній лавці", "Образки з Галицької Каліфорнії".

Помер Стефан Ковалів 26 червня 1920 року й похований на одному з цвінтарів Борислава.

БОРИСЛАВ У ЖІТТІ СТЕФАНА Коваліва

Борислав, безперечно, відіграв ключовими роль у становленні Стефана Коваліва як художника слова.

У оповіданні "Андрій Кременяк" він писав: "Борислав! Де Вже тієї Борислав ніні не знання, в якім закутку світу? Маленьке підгірське сільце з мирними и звільненімі з тяжкої неволі жителями змінілося ПРОТЯГ двадцять п'ятьох літ у веліканське зборище шінкарів, гендлярів и обманців! Хітрістю и насильством відерлі хліборобові прадідну его землю и его живцем поховали, як скотину под лісом ... Важко Було оперта хитруємо пройдісвітам, что приходили до хлопа вечором у гостину, перебрані за Міністрів, генералів, а так, споївші легковірного хлопа, ставали его витязями . Два-три господарі, что зумілі прийти до маєтку, Добилися до нього Тільки тім способом, что стали оруддям нехриста, запроданців свого брата! Смороду-то, підкуплені жидами, йшлі до своих, нараджувалі ґрунта продавать. Мало тут первісніх мешканців зістало, а й тихий доля гідна помілування; життя їх - то безвпінна боротьба з спираючись и Смокі, что ожідають їх погібелі. Дійсно, мужчина мусіть подивляти, Що ще ніні тихий кільканайцять господарів має хоч под лісом прежде нетрі свои смірненькі хатини й існує до якогось годині. Поглянеш з гори Городище на сей Невеликий шмат землі, окріта НИЗЬКИХ будиночками, чисельність топільніцямі воску, сотками горбків, винесеної Із вікопаної землі, пріслухаєшся того постійному клекотові, піскові друків, машин, - здрігнешся, мороз по тілі прошібне, землиця тая, кров'ю и потім руського хлібороба стілько разів скроплювали, став для нього труною, а заробкевічові принесла міліоні. До того то довела не тільки сама хітрість чужих, альо такоже темрява и недбальство наших людей ".

Стефанові Коваліву боліла душа за простого Чоловіка: " Християнин тут знищення морально и матеріально, гарує днем-ночею, наповняє кишені спекулянтів золотом, слухає зневагі на свою святу Віру и жіє, ах! як жіє! Бо чи ж можна назваті життям сю дику Сваволя Тисячна мамок и жідівськіх служніць Із чумаками и гонівітрамі? А ті нечісті страви, напої, тую бруд з запліснілім ощіпком, чі ж можна назваті порядней поживемо для Чоловіка, что працює дванадцять годин під землю и больше? ".

Свої оповідання про Борислав Стефан Ковалів почав писати Вже тоді, коли Вийшли більшість оповідань Івана Франка Бориславська циклу, его повісті "Boaconstrictor" і "Борислав сміється", Які були непріхільно спрійняті. Можливо, самє того, через солідарність з Франком, Якого ВІН Поважаю и любив як письменника, Стефан Ковалів решил продовжіті его впоратися. Та й сам Франко закликали письменників писати про ті, що тут відбувається, бо "Борислав ставимо для нього (народу - А.В. ) осередком ЕКСПЛУАТАЦІЇ у всех можливіть видах ". Прочитавши оповідання Коваліва про Борислав, Франко назвавши його "нашим звіснім письменником".

Найбільш характерним з Усього Бориславська циклу Стефана Коваліва є оповідання "Добрий заробок", Головні герої Якого Клин и Сук стають жертвами нещадної ЕКСПЛУАТАЦІЇ в Боріславі ї Ледь живі повертаються додому.

Один з місцевіх мешканців радить їм НЕ найматісь у Боріславі на роботу:

"- В лиху пору вибрать ві, людоньки, сюди, - сказавши господар, укладаючій на гостінці камінє в СТОСИ. - Краще ВЕРТАН мерщій додому, бо тут нема що робити. Дівіть, я, тутешній господар, що не Пішов бі на сі заробіткі, хоч бі золоті гори обіцялі ".

Альо Клин и Сук НЕ слухають его, бо в рідному селі теж НЕ мают як заробіті. " Чи не слухайте дурного цівіля. ВІН Нічого НЕ знає, тут робота є, ще й яка ", - каже їм капрал Гаврило Хома, з яким смороду разом воювали у Боснії. Альо самє за его намови позбуліся свого одягу и Ледь НЕ погибли у шахті.

Стефан Ковалів опісує нелюдські умови праці під землю: " У кошарі Було Щось аж п'ять шібів. Багато хлопів, покінчівші шихту, вилазу з-под землі на світ божий, позіставівші там ПРОТЯГ дванайцятьох годин кілька літ житя й найкращі сили жівотні; на їх місце лізлі тепер Нові ворохобників засмакуваті їдкої Замороко, что пече, золіть очі гірше, чем сік Із терпібіді або Вовче молока ".

Клин и Сук НЕ Тільки позбуліся свого доброго одягу й трохи не погибли у шахті. Їм не заплатили ні копійкі за каторжну працю, обвинили у вікраденні грошів, а в рідному селі, чи не впізнавші, бо так смороду змініліся после Бориславська "заробки", трохи не вбили, сплутавші з конокрадами.

МОСКВОФІЛ? АНТІСЕМІТ?

Письменники, сучасники Стефана Коваліва, критикувалися его за мову оповідань. Так, Михайло Коцюбинський у лісті до Володимира Гнатюка, писав, что "мова їх (йдет про збірку оповідань Стефана Коваліва" Громадські промісловці "- А.В. ) Вражає занадто локальним характером, и даже мені, Який считает ГАЛИЦЬКИЙ мову рідною, годі годиною зрозуміті ті, что пишет в тихий оповіданнях д.Ковалів ". На ті ж самє Вказував Леся Українка у листі до Михайла Павлика. І справді, в оповіданнях Стефана Коваліва є Чимаев діалектізмів, вузьких професіоналізмів, просторічніх віразів. А чого вартують фрази, взяті з лексикону цісарської АРМІЇ! Однак письменник відображав мову народу и НЕ Мислі, что может описати простого Чоловіка, Який розмовляє Вішуканій Літературною мовою.

Некоректно є звінувачення Стефана Коваліва у москвофільстві. ВІН БУВ Українським письменником и у своих творах захищать українця від чужінців.

Стефан Ковалів захоплювався силою художнього слова Льова Толстого. Услід за ним ВІН пропагував Терпіння и всепрощенство. Це добре видно в оповіданнях "Совість", "Встріча под хрестом", "Рішуча хвиля" та в Деяк других. Саме ЦІ оповідання Стефана Коваліва підносіліся на щит москвофіламі. 1891 року москвофільське "Товариство імені Качковського" бачило "Повістки Льва Толстого, переказані для нашого народу, і Стефана П'яти". Стефан п'ятки - це один Із псевдонімів Стефана Коваліва. До цієї книжки увійшлі оповідання Толстого "Де любов, там і Бог", "Ілля Петрович" та деякі Інші, а такоже оповідання Стефана Коваліва "Совість".

Можна зрозуміті Стефана Коваліва, Якого ніде НЕ друкувалися, Аджея Кожний письменник прагнем Побачити свои твори, донести їх до читача. Великого захоплення надрукований коштом москвофільсьского товариства в нього НЕ віклікало, хочай й тішіло самолюбство, что его поставили в один ряд з Толстим. А коли Вже Іван Франко долучівся до друку оповідань Стефана Коваліва, москвофіли забули про Бориславська письменника.

Не менше некоректно є звінувачення Стефана Коваліва в антісемітізмі. ВІН бачив реальне життя Борислава, бачив, як панівне становище в ньом зайнять євреї, Які експлуатувалі украинцев. Будучи реалістом, письменник об'єктивно про це писав, Інколи вдаючися до натуралізму.

Стефан Ковалів позначають: " Ніні Борислав має больше як дванайцять тисяч жітелів самих Синів Ізраїля, и ті мешкають у нужденності нехарніх будиночках та займаються промисло: багатші Купчан, бідніші дозорцею над робітнікамі-рудниками, а Дуже бідні полочуть віск земний, лізуть до штольні під землю и копають за воском "(" Світ вчити розуму ").

У своих Спогадах Юліан Ковалів, сін письменника, згадувать: "Хата мого батька булу для робітніків и селян, для кожної вбогої людини всегда Відкрита. Сюди Щодня приходили Робітники українці, поляки, євреї. І українець Олексівській, и поляк Каспшик, и єврей Брунеграбер - ВСІ смороду сідалі біля столу Батько і просили поради. І добра пам'ять про батька Залишаюсь у всех тихий людей ".

У своих оповіданнях "Добрий заробок", "Волоцюга", "На Дрімайловім пустаріщу" та Деяк других Стефан Ковалів розповідає про Початкові Релігійні Єврейські школи, так звані хедері. Більшість з них у Боріславі субсідувалась з фонду мільйонера-банкіра барона Гірша. Так, в оповіданні "Добрий заробок" письменник чітко візначає мету, Якої Хотіли досягнутості в хедерах: учень " від чотірьох почти літ до п'ятнадцятьох вчитися безперестанку, як має формами закону заслонятіся проти самого закону ". Стефан Ковалів показує, як у хедерах віховувалі дітей у Дусі релігійної нетерпімості до людей Іншої віри, зокрема, до украинцев, навчаюсь методам гендлярства, Шахрайство, підступності.

СУТНІСТЬ Ставлення Стефана Коваліва до євреїв Вислова у "Літературно-науковому віснику" Осип Маковей. За йо словами, письменник "опісує, двома словами сказавши, візіскувачів и визискування. Візіскувачі - жиди, візіскувані - руські господарі и Робітники. На Справу антісемітізму загаль можна всіляко Дивитись, альо про отношения жідів до руського народу в Галичині, мабуть, у Нікого з Галицьких русинів нема двох думок; є тілько одна - а вона така и в Ковальова, - то багато жиди поруйнувалі руські села и руйнують далі и селян, и робітніків. Безсумлінні жиди и їх посіпакі, з одного боку, - Темні, головно Темні селяни з іншого, отсе "герої" майже всех оповідань Ковальова, що не тілько Бориславська. Одна сумна пісня, все повторювана, тілько з іншім змістом, повна ненавісті до ріжнородніх візіскувачів руських селян, повна жалю до тихий селян за їх темноту и непорадність, и милосердя над ними. Про свои чуття Ковалів, правда, Майже ніколи не скажу, но се такий настрій у его всех оповіданнях. Такий ВІН и в Бориславська ".

Стефан Ковалів БУВ реалістом и об'єктивно ставився до євреїв, роблячі різніцю между визискувачами и простими робітнікамі. Так, в оповіданні "Добрий заробок" украинцев от смерти рятують, власне, євреї: " В кошарі робили Самі жиди. Смороду, запрімітівші замліліх хлопів, вхопив обох на коркоші, поотіпалі ними, погони у воздусі, а вкінці вінесли прокоріцманіх попід підлогу на вулицю й Заткані отвір лепом, Щоби якій не скортіло повернутися по смерть до кошари. З трупом біда нагорі: не дасть ні на віск перетопіті, ні в кіп'ячку, й ще видаток збільшається ".

Іменем Стефана Коваліва у Боріславі названа вулиця, его имя носити одна Із місцевіх шкіл. Мабуть, слід Встановити Літературно-педагогічну Премію имени Стефана Коваліва, Видати повне Зібрання его творів, а приміщення міжшкільного комбінату Повністю віддаті под музей его имени. Слід вивести Із забуття цього Воістину Європейського письменника.

Анатолій ВЛАСЮК

Наші блоги