10 років без права листування

Це трапилося десть років тому. Тоді, коли майбутнє ще не виглядало таким тьмяним, як сьогодні. Тоді, коли ще не було ні "арабської весни", ні світової економічної кризи. Тоді, коли весь світ і ми з Вами були на десять років молодше і, напевно, ... наївніше.

Адже тільки при такому розкладі ми запросто змогли дружно, всім світом, вплутатися в нову десятирічну (поки що!) Авантюру в Афганістані. Під гучною назвою "Непохитна свобода" (Enduring Freedom).

Начебто і справа-то благе. І удар по Кабулу - законна ! реакція на терористичні атаки 11 вересня 2001 року. І будівництво "демократії західного зразка" в розрізненої, неоднорідною, племінної країні - крок благородний. Однак не склалося. Та й не розтрощити. А вийшло все навпаки. Операція, розрахована на місяці, затягнулася на роки. Нападники перетворилися на обложених. Далі що?

Місія нездійсненна?

Відразу обмовлюся, що я не буду розвінчувати міфи про стійкість афганського народу чи про непереможність партизанської війни. Безумовно, афганська історія багата прикладами, коли іноземні загарбники виявлялися осоромлені. Але в ній було і чимало випадків, коли іноземні армії проникали в країну і здобували великі перемоги. Але сьогодні мова не про це.

В даний час об'єднані сили США і НАТО в Афганістані становлять військове угрупування в 150 тисяч військовослужбовців з більш ніж 50 країн світу і майже 100 тисяч "мордоворотів" з приватних військових компаній (типу охоронців). Причому, характерним штрихом тут є той факт, що військові контингенти тільки п'яти європейських країн не присутні в регіоні - це Білорусь, Кіпр, Мальта, Сербія і Росія. Тобто всі прапори в гості до нас.

Але мандат, виданий Радою Безпеки ООН для використання сил НАТО в Афганістані, все одно виявився невиконаним. Як результат:

- У країні не встановлений дружній режим. Америка залишає після себе абсолютно корумповану й недієздатний уряд Хаміда Карзая, оточене противниками, готовими в будь-який момент вступити в сутичку за владу;

- Вельми крихкий мир між протиборчими силами існує тільки за рахунок підтримки західних структур. І з їх відходом ситуація кардинально зміниться (щось на зразок історії з Наджібулли, повішеним талібами на ліхтарному стовпі після відходу радянських військ);

- Економіка Афганістану практично не працює. Більше 90% державного бюджету становить іноземна (американська) допомога;

- Полювання на "Аль-Каїду", яка вилилася в "войнушку" з використанням мощі ВПС і безпілотників, призвела до загибелі великої кількості мирних громадян. Розумні бомби зовсім заплуталися, хто ворог, а хто друг;

- Бази терористів перемістилися з традиційних районів проживання в Белуджистан і за кордон. Сьогодні вони помітно посилилася в Пакистані, щосили розгортають свої потужності в Лівії, Сирії, Ємені та навіть беруть там деякі населені пункти під адміністративне управління;

- Виявилася неможливість Вашингтона перевести Афганістан на контроль через фінансові потоки. Бюджет Америки перенапруг, очікуються серйозні скорочення зарубіжних витрат. І втихомирювати сьогодні мішками доларів вожді племен вже заворушилися;

- Виявилася неконтрольованість території, що дозволяє використовувати її нехай і для нечисленних, але дійсно терористичних опозиційних груп - узбецьких, уйгурських, кашмірських, чеченських, белуджських та ін в інтересах активізації в регіоні громадянської війни;

- У солдатів НАТО "раптово" пробудився синдром "гуманізму", а якщо точніше, то просто людська боягузтво, що дозволяє їм відсиджуватися на базах і берегти свої життя в рамках бойових операцій.

Як Вам результати такої "боротьби з тероризмом"?

Не сотвори собі кумира

А ще спрацювала дивовижна пастка доморощеного "агента". Усами бен Ладена. Продукту монументального прорахунку західних спецслужб. Збройного ЦРУ і фінансованого Саудівською Аравією.

Бо саме афганська війна проти тероризму перетворила "зіткнення цивілізацій" в накликав біду і самоісполняющееся пророцтво, знайшла в устах терориста "номер один" реальне виправдання для всесвітнього джихаду проти невірних. Може бути це - успіх "місії"?

Вісті з полів

Окрема тема - наркобізнес. За даними ООН, з моменту початку операції НАТО в Афганістані "Непохитна свобода" обсяг виробленого на території цієї держави героїну виріс в 40 разів. За офіційною статистикою щороку від афганського "зілля" гине до 100 тисяч чоловік. Сьогодні саме ця країна займає перше місце в світі з виробництва героїну (до 90%) і марихуани.

За талібів в країні існував всього один завод з виробництва опію. Зараз їх більше тисячі. Загальний запас вже заготовленої сировини становить понад два щорічних світових "раціонів" споживання. Наркобізнес став єдиним "рентабельним" видом виробництва, на якому тримається благополуччя мільйонів людей, від селянина, який вирощує мак, до урядового чиновника, контролюючого коридор вивезення наркотиків за кордон.

Крім того, існують свідчення, що і війська НАТО безпосередньо залучені до організації транспортування наркотиків з Афганістану до Європи. Причому відразу по декількох каналах: авіаційному, "північному маршруту" (Середня Азія - Росія, Іран - країни Близького Сходу), і через Пакистан ("південним маршрутом").

Зокрема, основні епіцентри поширення афганських наркотиків в Європі якось випадково? збігаються з місцями дислокації американських збройних сил в Косово (у першу чергу, американська військова база Бондстіл), на території Німеччини (Бітбург, Зємба, Рамштайн, Хан, Цвайбрюккен, Шпангдалем) і в Іспанії (військово-повітряна база США в Морон-де- ла-Фронтера або військово-морська база в Рота). Так чи буде Вашингтон нести відповідальність за це?

Важке ноша, але не кину

Але є й інші "успіхи" американської адміністрації в регіоні. І вони, можливо, представляють значно більший інтерес для США ніж ігрища під назвою "боротьба з тероризмом" в окремо взятій країні ...

По-перше, в рамках афганської операції в "підчерев'я" Росії та Китаю створюється військово-стратегічний плацдарм, одночасно виступає в якості свого роду сторожовий вишки на східній частині "бензоколонки" Великого Близького Сходу. Так, Афганістан до сьогоднішнього дня перетворений на гігантський сухопутний "авіаносець" з півсотнею військових баз.

На цих базах навіть після "відходу" НАТО і "виведення військ" в 2014 році залишиться не менше 50 тисяч елітних військових (як в Іраку, де війська вже давно "виведені", але залишилося 40 тисяч військових). П'ять з них - вищої категорії, так звані MOB (Main Operating Base), по суті, бази-містечка. Їх злітно-посадочні смуги завдовжки більш ніж в 3,5 км здатні приймати, і приймають, будь-які військові літаки, включаючи стратегічні бомбардувальники Б-52, і важкі транспортники.

Це дозволяє всього за два тижні розгорнути на створеній інфраструктурі ударне угруповання НАТО для повномасштабної війни не тільки з Іраном або Пакистаном, але і з Китаєм, Індією чи Росією.

По-друге, розривається можливість вільної транспортування вуглеводнів з країн Перської затоки і Каспію в дві найбільші економіки світу - Китай та Індію, одночасно забезпечуючи ЄС / США цей транзитний потенціал для тих же прикаспійських вуглеводнів, насамперед туркменського газу.

І війна проти талібів з'явилася покаранням "екстремістів" за їх відмову дати американським корпораціям вільний шлях для газопроводу TAPI - Туркменія - Афганістан - Пакистан - Індія.

По-третє, США організовуючи навколо Афганістану процеси АфПак (Афганістан-Пакистан) і АфЦА (Афганістан - Центральна Азія), виштовхують Китай і Росію від "теплих" морів, а Росію ще й відсікаючи від Центральної Азії і витісняючи її на північну периферію, в Північний Льодовитий океан. Ось так-то.

Ілюзії і реальність

Але це поки лише ілюзії ... американської геополітики. А в житті тільки чергові свідчення безглуздості присутності військ міжнародної коаліції в Афганістані. Бо кожна смерть мирних жителів, будь-яка ініціатива НАТО сьогодні просто-напросто зміцнюють позиції талібів серед місцевого населення. Аль-Каїда як і раніше часто зустрічається в заголовках світових ЗМІ.

Наркобізнес, всупереч очікуванням США і альянсу, процвітає. Безповоротно витрачено величезні кошти платників податків. Навіть горезвісний Бен Ладен потрапив до рук представників американського "спецназу" поза афганській території.

Так в чому ж був державний сенс західної інтервенції в Афганістані (якщо, звичайно, забути про інтереси ВПК і наркобізнесу)? Може просто скучили за справжнім емоціям. Наприклад, ... в'єтнамської війни. І знову захотілося прокрутити кадри, де американці гронами висять на евакуйованих з регіону вертольотах. Всього лише ...

На замітку

Чи не реклами заради, але знайшов в Інтернеті. Раптом "Піндос" знадобиться. Похідний комплект "Відважний". Входить рулон камуфлированной туалетного паперу у водонепроникному чохлі, свисток з написом "Якщо що - свисти", а головне - секретна зброя, замасковане під стильний аксесуар, - пробка "і не такий понос зупиняє"!