Кампанія з порятунку здравниць і санаторіїв

В Україні розпочалася масштабна кампанія з порятунку залишилися у віданні Федерації профспілок здравниць і санаторіїв. Мова йде про більш ніж 80 установах в Криму, Закарпатті та інших регіонах України. Федерація під керівництвом Василя Хари поставила амбітне завдання - зробити збиткові санаторії прибутковими. Правда, ініціатива ця тут же викликала опір нечистих на руку чиновників, яким було дуже комфортно багато років "ловити рибку в каламутній воді".

Кілька десятків здравниць в Україні, що належать профспілковим організаціям, - унікальний випадок для пострадянського простору. У сусідній Росії бізнес вже давно відібрав капітал у профспілок - тут майже всі пансіонати перейшли в приватні руки, а в Білорусії профспілки контролюють тільки 5 санаторіїв.

Однак багато що залишилися у українських профспілок оздоровниці не оновлювали матеріально-технічну базу з моменту розпаду Радянського Союзу. До сьогоднішнього дня про це нікому було піклуватися, та й обстановка в країні не сприяла - безгрошів'я, безробіття, вічні економічні проблеми. Більшість пансіонатів сьогодні потребують капітальної реконструкції, повному оновленні медичного обладнання.

При цьому глава Федерації профспілок України Василь Хара упевнений, що профспілкові санаторії можуть самостійно заробити на подальший розвиток. Він переконаний, що "Укрпрофоздоровниця" зуміє перетворити підконтрольні пансіонати зі збиткових у прибуткові. Але для цього треба пройтися розпеченим залізом по корупціонерам та злодіям як у центрі, так і на місцях.

У свою чергу Олег Кленін - один з головних "антикризових менеджерів" "Укрпрофоздоровниці" - стверджує, що до недавнього часу санаторії не мали жорсткого контролю з центру. Тим часом їх деякі директори - казнокради і трутні вже відчували себе практично власниками пансіонатів, куди їх колись взяли на роботу, і дуже жваво наповнювали тільки свою кишеню. Колишнє керівництво "Укрпрофоздоровниці", зітхаючи від безвиході, штампувало звіти, констатуючи низьку рентабельність. А в регіонах основна частина керівників санаторіїв завищували ціни на продукти харчування, витрати на ремонтні роботи.

За словами Кленіна, в більшості випадків йде приватний бізнес на місцях - за рахунок завищеної вартості проживання, харчування та лікування відпочиваючих. Зараз профспілкові санаторії мають прибуток у розмірі лише 1-3% від обороту. Однак за світовими стандартами санаторно-курортний комплекс на рік повинен заробляти 10-20%. Так що, якщо вдасться наблизитися до цих показників, "Укрпрофоздоровниця" зуміє вкладати солідні суми в розвиток. Втім, щоб цього домогтися, спочатку потрібно привчити директорів санаторіїв до думки, що вони найняті менеджери. І головою повинні відповідати за фінансові показники підприємства, яким їм довірили керувати.

Одним з перших кроків "антикризового керівництва" стала інвентаризація майна профспілкових оздоровниць. Були виявлені факти розбазарювання землі, і зараз стоїть завдання в судах домогтися повернення незаконно відібраних ділянок.

Дії нового керівництва Федерації профспілок вже викликали опір шахраїв, майже 20 років займалися розкраданням майна. Зараз у ЗМІ запущений потік чорного піару проти нового керівництва "Укрпрофоздоровниці", який зумів "вдарити по руках" директорів-казнокрадів. Втім, як запевняють у Федерації профспілок, кампанія з викорінення корупції та висновку "Укрпрофоздоровниці" на новий рівень розвитку ні в якому разі скасовуватися не буде. "Ми злодіїв били, б'ємо і будемо бити; так ми жили, живемо і будемо жити ", - кажуть тут.

Найближчим часом, наприклад, "Укрпрофоздоровниця" має намір запустити систему бронювання путівок через мережу Інтернет. Нововведення не тільки спростить життя відпочиваючим, але й завдасть чергового удару по розкрадачам з числа директорів профспілкових установ. Так, крім усього іншого, нова онлайн-система дозволить контролювати з Києва наявність діючих і законсервованих фондів, закупівлю будівельних матеріалів і продуктів.

Примітно, що перші результати роботи нових "антикризових менеджерів" вже є. Так, у першому півріччі 2009 року "Укрпрофоздоровниця" збільшила доходи на 15% порівняно з аналогічним періодом минулого року, на 11,6% вдалося підняти середню зарплату штатним співробітникам.

Тим часом Федерація профспілок ставить перед собою ще більш амбітні завдання: після реконструкції оздоровниць зайняти новий сегмент ринку - мережа тризіркових готелів. Вигідним відзнакою профспілкових установ стане те, що вони пропонують санаторно-курортне лікування. До того ж з часів СРСР тут залишився кваліфікований медичний персонал. Незмінно підвищеним попитом користуються санаторно-курортні заклади з високим рівнем сервісного обслуговування.

Останні маркетингові дослідження показують, що потреба в санаторно-курортному лікуванні населення України задовольняється тільки на 40,1%. Крім цього, профспілкові оздоровниці можуть розраховувати і на гостей із зарубіжжя. Навіть сьогодні, до реконструкції українських санаторіїв, їх щорічно відвідують тисячі іноземних громадян з 57 країн світу.

Словом, потенціал величезний - залишилося тільки виконати задумане.