Холодна війна

Система влади в Україні переживає чергову кризу. І якщо раніше поділ влади між П резидентом і п ремьер-міністром мало лише конституційний характер і політичний окрас, то тепер ситуація нагадує поле військових дій. Два табори зміцнюються, як перед вирішальним боєм. Який варіант війни оберуть противники? Кабінетне протистояння чи відкриту битву на полі Конституції?

Політреформа істотно не обмежила можливості Президента і не віддала їх прем'єр-міністру. Спроби перетворити главу держави в "англійську королеву" або "весільного генерала" не мають під собою реальних законодавчих підстав

Важко повірити, що Віктор Янукович не знав про таку "дрібницю", як виключне право Президента призначати і звільняти голів обласних державних адміністрацій. Але знаючи це, все одно спробував самостійно вплинути на регіональну владу в країні

Перехід "Нашої України" в опозицію не означає її об'єднання з Блоком Юлії Тимошенко. Сильну опозицію ніхто будувати не буде. Інтрига в іншому

У Конституційному Суді лежить подання народних депутатів від "Нашої України", які просять розглянути на предмет конституційності закон, що забороняє КСУ переглядати зміни до Конституції, які набрали чинності з 1 січня

Наслідки політреформи

Зміни до Конституції України, які увійшли в суспільну свідомість під умовною назвою політреформа, нарешті відгукнулися гучним гуркотом в політичному житті країни. Виявилося, що зміни на папері прийняти було просто, а застосовувати їх в житті - проблемно, важко, а часом і непосильно. Особливо, коли мова йде про переваги влади, які дають ці зміни.

Нагадаємо, що відповідно до Закону, відомому під номером 4180, прийнятому українським парламентом 8 грудня 2004 року, до Конституції України внесено ряд нововведень. Відповідно до змін, "Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади". Уряд відповідальний перед Президентом України і Верховною Радою України, підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України у межах, передбачених Конституцією. Уряд призначається Верховною Радою України. Зокрема, прем'єр-міністр призначається Верховною Радою України за поданням Президента України. Кандидатуру для призначення на посаду прем'єр-міністра України Президент вносить за пропозицією коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України, яка становить більшість у парламенті.

Міністр оборони України, міністр закордонних справ України призначаються Верховною Радою України за поданням Президента України, інші члени Кабінету Міністрів України призначаються Верховною Радою України за поданням прем'єр-міністра України.

Відповідно до змін, Президент має право достроково припинити повноваження Верховної Ради України, якщо протягом одного місяця у Верховній Раді України не буде сформовано коаліцію депутатських фракцій; протягом 60 днів після відставки уряду не буде сформовано персональний склад Кабміну; протягом 30 днів не почнуться пленарні засідання чергової сесії. Рішення про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України приймається Президентом України після консультації з головою Верховної Ради України, його заступниками та головами депутатських фракцій і груп. Повноваження Верховної Ради України не можуть бути достроково припинені Президентом в останні 6 місяців строку повноважень ВР.

Також за Президентом було залишено право призначати голів обласних державних адміністрацій. Крім того, Президент має право зупиняти дію актів уряду з мотивів невідповідності Конституції з одночасним зверненням до Конституційного Суду. Також зміни передбачають, що акти Президента України, видані в межах повноважень Конституції, скріплюються підписами прем'єр-міністра України і міністра, відповідального за акт та його виконання.

Безсумнівно, Верховна Рада після політреформи отримала найбільшу кількість переваг, і сформовану у нових рамках парламентську коаліцію можна вважати втіленням влади в країні. Це, як в доброму давньому фільмі: "Тут все від мене залежить", - говорить парламентська коаліція і з неприхованим свідомістю власної важливості дивиться і на Президента, і на прем'єр-міністра. Але тільки глава уряду, на відміну від Президента, виявився у вигіднішій ситуації. Відчувши підтримку головного законодавчого органу країни, Віктор Янукович почав тиск на Президента і навіть замахнувся на святая святих - регіональний вплив Віктора Ющенка - на губернаторів.

Янукович починає і ...

На одному із засідань уряду прем'єр-міністр України Віктор Янукович заявив про значне послаблення вертикалі виконавчої влади. "Ми на минулому засіданні уряду розглядали багато питань, в тому числі підсумки роботи за 8 місяців, ми відчули реакцію, яка була з боку голів облдержадміністрацій. Вони не звикли звітувати і відповідати за результати роботи ", - сказав прем'єр. А трохи пізніше Віктор Янукович заявив, що збирається підняти питання про доцільність перебування на займаних посадах керівників Полтавської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Чернігівської областей за незадовільне вирішення проблем, що стримують соціальний і економічний розвиток у державі. І навіть підготував з цього приводу проект відповідної постанови. "Опальних" губернаторами виявилися: Валерій Асадчев (УНП) - Полтавська область; Іван Стойко (НСНУ) - Тернопільська облсті; Арсен Аваков (НСНУ) - Харківська область; Борис Сіленков (НСНУ) - Херсонська область; Микола Лаврик (ПППУ) - Чернігівська область.

Першим обурився Секретаріат Президента - в особі його керівника Віктора Балоги, трохи пізніше відреагував і блок "Наша Україна", захищаючи повноваження глави держави. "Питання звільнення голів облдержадміністрацій не може розглядатися на засіданні Кабінету Міністрів, оскільки це не входить до компетенції уряду. В такий намір ми бачимо грубе втручання в конституційну прерогативу глави держави", - заявили "нашоукраїнці".

Важко повірити, що Віктор Янукович не знав про таку "дрібницю", як виключне право Президента призначати і звільняти голів обласних державних адміністрацій. Але знаючи, все одно спробував самостійно вплинути на регіональну владу в країні. Можливо, це була всього лише спроба перевірити, чи на місці Президент? А можливо, - і чітко спланована акція демонстрації недієздатності представників Президента в регіонах. Ось, мовляв, який у нас Президент - його чиновники з рук геть погано працюють, про людей не дбають (низькі показники наповнення бюджету, підготовки до зими і т.п.), а Президент все одно їх тримає при владі. Але Віктор Ющенко не розгубився від такого політичного нахабства і заявив вустами заступника глави Секретаріату Віктора Бондаря, що розглядатиме питання призначення і звільнення губернаторів тільки в контексті економічного розвитку регіону, а не з точки зору політичної та партійної приналежності. Також пан Бондар підкреслив, що останнім часом спостерігалися кадрові призначення за ознаками тільки партійної чи регіональної приналежності, а така політика показала свою неефективність і викликала обурення на регіональному рівні.

Ющенко відповідає "чорними" ...

Без сумніву, заява Віктора Бондаря було єдино правильним в такій ситуації, а що ще залишалося робити? Але, мабуть в Секретаріаті оцінили сміливий крок "по захопленню влади в регіонах", зроблений Віктором Януковичем, і вирішили не відставати в ініціативах перехоплення влади. Буквально через пару днів радник Президента Ігор Коліушко заявив, що Секретаріат Президента завершує підготовку законопроекту про Кабінет Міністрів для подання главою держави до Верховної Ради. "У Секретаріаті Президента прийнято рішення доопрацювати той проект, який був підготовлений ще в липні для Президента" Про Кабінет Міністрів ", рекомендувати Президенту скористатися своїм правом законодавчої ініціативи і внести проект закону на розгляд Верховної Ради", - сказав радник глави держави.

Ігор Коліушко розкритикував підготовлений урядом аналогічний законопроект, зазначивши, що він не враховує більшості зауважень, зроблених Секретаріатом, і, на його думку, містить ряд положень, які не відповідають Конституції України. Зокрема, це положення, що стосуються внесення Президентом кандидатур міністра оборони та зовнішньої політики за пропозицією парламентської коаліції, можливості скасування Кабміном актів голів місцевих державних адміністрацій, експертизи урядом законопроектів, поданих Президентом чи народними депутатами.

Серед інших принципових недоліків законопроекту радник Президента зазначив, що з проекту закону виключили положення щодо державних секретарів міністерств, не знайшлося там і норми щодо права Президента зупиняти дію актів Кабінету Міністрів, і чітко виписаної процедури контрасигнації актів Президента. Зник з початкового варіанту, за словами Коліушка, заборона для членів Кабінету Міністрів, керівників інших органів виконавчої влади входити до складу консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів і служб, що утворюються Президентом України.

Обурило Радника Президента і створення нової інституції з незрозумілим статусом - "Апарат прем'єр-міністра України". Також Ігор Коліушко вважає, що в законопроекті вказані невиправдано широкі преференції в пенсійному забезпеченні членів Кабінету Міністрів України, в тому числі і колишніх. Вже найближчим часом законопроект буде поданий Президентом до Верховної Ради.

Але команда Віктора Януковича не збирається здаватися, і віце-прем'єр-міністр з гуманітарних питань Дмитро Табачник висловив здивування тим, що Президент вирішив подредактировать законопроект. За його словами, у розробці та погодження проекту закону брав участь і сам пан Коліушко, й подана версія є остаточною.

Удар з тилу?

Тільки рахунок в боротьбі Кабмін-Президент зрівнявся, як Віктор Ющенко отримав удар з тилу. Після важких і тривалих консультацій про можливе приєднання "Нашої України" до антикризової коаліції, політична сила Президента вирішила піти в опозицію. Здавалося, що такого розвитку подій не очікував ніхто, особливо - наш Президент. Затіяна ним "гра в демократію" майже програна з відходом "Нашої України". Майже ...

Пояснень такого кроку "нашоукраїнців" може бути декілька. По-перше, опозиція потрібна для справжньої діяльності, оскільки в рамках влади "Наша Україна" не знайшла собі застосування, або її дії виявилися не такими успішними, як у часи протистояння. Вчити працювати завжди легше, ніж працювати самому. А для того, щоб продемонструвати всю міць інтриги і закляття черговий Изобличительная скандал, потрібен статус опозиціонера. Важко повірити, щоб з наявних можливостей: влада чи забуття, було обрано друге, як ідейний варіант. Не можна забувати, що перехід "Нашої України" в опозицію не означає її об'єднання з Блоком Юлії Тимошенко. Сильну опозицію ніхто будувати не буде. Інтрига в іншому. І дуже скоро стане ясно, в чому.

По-друге, не можна також категорично заявляти, що своєю неучастю в антикризовій коаліції "Наша Україна" "підставила" Віктора Ющенка. Президент знав про такий крок, і не виключено, що його дії будуть не менш активними у цій політичній боротьбі. Недарма Президент не робив різких заяв, а лише дипломатично заявив, що вважає переговорний процес незавершеним, і проситиме сторони ще раз подумати над своєю позицією і таки підписати відповідну угоду. "Розійтися - це неоригінально", - каже Віктор Ющенко.

По-третє, не можна скидати з рахунків і посилення Секретаріату Президента, яке відбувається паралельно. Президент затвердив нову структуру Секретаріату, збільшив число заступників глави Секретаріату. Збільшилося і число радників Президента. Наприклад, із забуття було повернуто Олександр Зінченко, який рік тому залишив посаду глави Секретаріату, звинувативши оточення Віктора Ющенка в корупції.

І останнє. У Конституційному Суді зараз лежить подання народних депутатів від "Нашої України", які просять розглянути на предмет конституційності закон, що забороняє Конституційному Суду переглядати зміни до Конституції, які набрали чинності з 1 січня. Цей закон був прийнятий перед голосуванням за кандидатуру прем'єра 4 серпня: таким чином, Верховна Рада забезпечила неможливість проведення ревізії політреформи. Однак, за словами представника Президента в Конституційному Суді Володимира Шаповала, Конституційний Суд все ж може переглянути політреформу, виходячи зі статті 152 Конституції.

З прицілом на другий термін

Схоже, що лінія політичного протистояння знову буде проходити через конституційні битви. Перша фаза скандалів у владі й опозиції пройшла з відставкою Юлії Тимошенко. Найкраще цією ситуацією вдалося скористатися Партії регіонів і Віктору Януковичу.

Але, потрапивши у владу, нинішній прем'єр стає найбільш вразливою фігурою. І про це вже свідчить гучний відхід "Нашої України" в опозицію. Стійкість нинішнього уряду залежатиме, в першу чергу, від злагодженої роботи підтримуючого його парламентської більшості. Розхитування цієї зв'язки проходитиме на трьох рівнях: у боротьбі за конституційні повноваження, в кулуарної боротьбі за депутатські мандати і в спробах впливу на регіональну політику.

Те, що у всіх цих ключових процесах вже помітна активність "Нашої України", говорить насамперед про те, що нинішній Президент починає підготовку до майбутніх президентських виборів. Для цього Віктору Ющенку доведеться максимально послабити своїх головних суперників - Юлію Тимошенко і Віктора Януковича.

Ольга ЯЦЕНКО , "Час. UA "

КОМЕНТАРІ

Кость Бондаренко, директор Київського Інституту проблем управління ім. Горшеніна

- Я б не сказав, що це війна. Це скоріше боротьба за повноваження. Це дії не вилилися в якісь політичні дії, немає скандалів, немає звинувачень, це навіть не торкнулося бізнесу. Просто одні хочуть розширити свої повноваження, а інші не хочуть їх віддавати. Якщо говорити про представлення, яке зараз знаходиться у Конституційному Суді від народних депутатів від "Нашої України" про перегляд політреформи, то це нічого не значить. Адже після рішення Конституційного Суду ще Верховна Рада повинна прийняти відповідне рішення, а мені здається, що вона не дуже на це зараз налаштована, і навряд чи таке рішення більшість підтримає. Колись Конституційний суд ухвалив рішення, що Президенту можна балотуватися на третій термін ....

Олесь Доній, голова Центру досліджень політичних цінностей

- Не думаю, що те, що відбувається, можна назвати війною. Це спроба Партії регіонів і особисто Віктора Януковича перехопити політичну ініціативу, продемонструвати важелі впливу. Також це не означає програш Президента, навпаки Партія регіонів зацікавлена ??зробити Віктора Ющенка своїм союзником. Президент же зміцнюючи Секретаріат і об'єднуючи, навколо себе нових впливових політиків, готує новий політичний проект. Можна допустити, що на "Нашої України" Віктор Ющенко поставив хрест і посилення Секретаріату - це крок створенню сильної політичної сили, яка підставити Ющенку плече на президентських виборах і матиме більший успіх, ніж "Наша Україна" на парламентських. Повернення Зінченко, прихід Яценюка, Чалого, Гайдука свідчать про розрив зі старою командою, а Індустріальний Союз Донбасу може стати і економічною підмогою нового проекту.

Нова мітла в Секретаріаті Президента

Без " любих друзів ", але з" цінними кадрами "Віктор Ющенко відповідними указами звільнив 32 своїх позаштатних радника. Зокрема, Президент звільнив з посад депутата Державної Думи Росії Бориса Нємцова, представника партії "Наша Україна" Ксенію Ляпіну і голови Трудової партії України Михайла Сироту.

Глава держави призначив своїм радником Олександра Зінченка. Як відомо, Зінченко був державним секретарем Ющенка з моменту його інавгурації і до осені 2005 року. Потім Олександр Зінченко звільнився з посади, звинувативши оточення Президента, зокрема, Петра Порошенка, Миколу Мартиненка та Олександра Третьякова у корупції.Як повідомив голова Секретаріату Президента Віктор Балога, на цьому кадрові зміни в його відомстві завершені. Завершальною стадією змін, за його словами, було призначення Віталія Гайдука на посаду секретаря РНБО України.

Відповідаючи на питання про поспішне звільнення Василя Базіва з посади радника голови Секретаріату, Балога відповів: "Кожна людина має право на помилки". На питання, чи не чекає новопризначеного радника Президента Олександра Зінченка доля Базіва, голова секретаріату відповів: "Зінченко приступив до виконання обов'язків і буде працювати".

Разом з тим, "Наша Україна" просить Віктора Ющенка звільнити Олександра Зінченка з посади радника. Таку заяву розповсюдила прес-служба партії. "Президія ради партії вважає, що безвідповідальний політик, який, перебуваючи на посаді, розвалив роботу державного секретаріату і не справився зі своїми службовими обов'язками, про що заявив Президент в минулому році, не має морального права давати поради главі держави ...", - сказано в заяві "Нашої України".

Політологи вважають, що останні кадрові перестановки в Секретаріаті Президента, зокрема, серед радників Президента, свідчать про спроби Віктора Ющенка створити справжню прагматичну і професійну команду. Про це свідчать результати опитування політологів, проведеного Центром досліджень політичних цінностей, повідомляє УНІАН .