Герман: Я не бачу цензури в Україні

На всі претензії журналістів до інформаційної політики нової влади біля Адміністрації Президента одна відповідь: цензури в Україні немає і не буде. Головний інформатор Президента Ганна Герман, минулого сама журналіст, киває на опозицію - мовляв, це недобросовісні опоненти намагаються очорнити Януковича на Заході. "Ми хочемо об'єктивного і правдивого висвітлення діяльності Президента, його Адміністрації. З усіма плюсами і мінусами. Нам це потрібно для роботи", - стверджує вона.

Про те, чого в коридорах влади чекають від ЗМІ, з яких джерел черпає інформацію Янукович і чому у першої леді немає своєї сторінки на президентському сайті, заступник голови Адміністрації Президента Ганна Герман розповіла в інтерв'ю.

"Непроінформованих Президент - поганий Президент"

- Ганна Миколаївна, як складаються Ваші стосунки з главою Адміністрації Президента Сергієм Льовочкіним? Журналісти давно говорять про Ваш конфлікт з ним, про боротьбу за контроль над доступом до Президента. Була версія, що Вас хотіли перемістити на звільнене місце Володимира Семиноженка, щоб віддалити від Януковича ...

- У нас з головою Адміністрації рівні, дружні і конструктивні відносини. Будь-які спекуляції на цю тему, які з'являються в пресі, не мають під собою підстав. Розмови про можливість якого б то не було контролю над Президентом може вести лише той, хто не знає Президента. Я хотіла б припинити цю тему раз і назавжди.

- Нещодавно джерела в АП повідомили журналістам про "спецоперації" Адміністрації Президента, в результаті якої були розширені повноваження глави держави. Непомітна, але вагома поправка в закон про зовнішню і внутрішню політику дійсно готувалася на Банковій?

- Закони в Україні ухвалює парламент. За закон про основи внутрішньої і зовнішньої політики проголосувала більшість у Верховній Раді. Про які спецоперації ви говорите?

- Чи означає ця поправка, що Віктор Янукович тотально сконцентрує владу в своїх руках? Розширення повноважень Президента через розширення поняття "національної безпеки" звільняє від необхідності вносити зміни до Конституції? Або в Адміністрації Президента продовжують працювати над Основним Законом країни?

- Президент несе особисту відповідальність за національну безпеку, і за це з нього спитають громадяни України у разі, якщо виникнуть, не дай Бог, якісь загрози. А щоб нести відповідальність, треба мати повноваження для прийняття необхідних рішень. Так що це дуже позитивний момент - Президент згідно з новим законом одержує право швидко і ефективно працювати в сфері захисту національної безпеки. А те, що такі повноваження дав главі держави парламент, - ще одне підтвердження, що Україна демократична.

Що стосується того, чи будуть вноситися зміни до Конституції, - це теж ділянка відповідальності і компетенції парламенту. Які б рішення не ухвалила Верховна Рада - всі вони будуть виконуватися.

- Ви якось підтвердили, що деякі міністри звітують про виконану роботу на Банковій. У приклад приводили Шуфрича, який звітував особисто перед Президентом про ліквідацію наслідків повені на Львівщині. Хто ще входить до числа таких міністрів? Кого найчастіше можна побачити в коридорах і приймальнях Адміністрації Президента?

- Я говорила б тут не про звіти, а скоріше про інформування Президента. Президент повинен бути проінформований про все, що відбувається в державі. Непроінформованих Президент - поганий Президент. Тому, дійсно, кожен понеділок проходять вже традиційні зустрічі з Прем'єром. Приходять й інші міністри. Депутати з усіх фракцій, громадські діячі, звичайні, прості люди. Наприклад, як ви знаєте, Президент зустрічався з пані Лесею Гонгадзе, з матір'ю загиблого в міліції студента Ігоря Індила пані Людмилою ... Президентська Адміністрація стала більш відкритою для людей, і це позитивний момент. Тому мені легше відповісти на питання, хто сюди не приходить, ніж перераховувати, хто приходить.

- Який робочий графік Президента? Скільки годин на день його можна застати в кабінеті?

- Графік Президента дуже щільний. Якщо ні поїздок (робочих або офіційних), глава держави приймає дуже багатьох людей. Кожен день є відведений час для роботи з документами. Повинна сказати, що тут панує суворий порядок. Ми всі теж намагаємося бути дуже лаконічними в своїх доповідях Президенту, щоб економити його час. Президент якось сказав одному чиновникові: якщо ви не вмієте сказати головне за дві хвилини - значить, ви не вмієте говорити взагалі.

"Ми повинні стати сторожовими псами демократії"

- Ви в минулому - журналіст, і поняття "свободи слова" для Вас має багато значити. На Ваш погляд, що відбувається в Україні в медіасфері в останні місяці?

- Опозиція намагається знайти такі проблеми, на які найлегше відгукується Захід. Оскільки в країні почалися реформи, оскільки Президент йде правильним шляхом, якщо говорити про виведення країни з кризи, то треба знайти якусь проблему. І роздмухують тему цензури. Скажу вам відверто - я не бачу цензури в Україні. Коли ми читали статтю однієї гострої журналістки про те, що в АП пропаганди немає, то були дуже раді її об'єктивності. Ми дійсно не формуємо завдання для каналів, що не диктуємо, як повинні писати журналісти. Ми просто працюємо, а це справа журналістів - писати так, як вони вважають за потрібне. Я завжди мріяла про таку владу, яка не буде нав'язувати враження про себе, а навпаки, буде дуже уважно читати і слухати незалежні оцінки і робити вчасно висновки. Зараз у нас так і є. І так має бути в демократичній державі. Пропаганда - це характеристика тоталітарних систем.

Ми знаємо і розуміємо, що Тимошенко утримує громіздку машину з дискредитації влади. Ми знаємо, як організуються всілякі акції, заяви, листи і так далі. Ми знаємо про цілі дискредитаційні проекти, які реалізовує Тимошенко, щоб очорнити Президента на Заході. Деякі її пропагандистські атаки мають успіх. Але це тимчасовий успіх, тому що будь-яка брехня - тимчасова. Шкода, що Юлія Володимирівна так і не зрозуміла цього, навіть після поразки на виборах, основною причиною якого і стала її ставка на брехню.

Я, звичайно, далека від думки про те, що в розвитку демократичних процесів все так вже гладко. Помилки є. Свого роду тестом на демократію стануть майбутні місцеві вибори. Можливо, ще буде змінений закон про вибори. Я знаю, що Президент глибоко аналізує в цьому напрямку всі процеси і зробить все, щоб вибори в Україні пройшли чесно і прозоро.

Що стосується журналістів, то найслабше місце - відносини журналістів і правоохоронних органів. Але ми працюємо над цим. Хочеться вірити, що і тут досягнемо гарного стандарту.

Чи спокійна я сьогодні за долю демократії? Демократія - це така ще не зміцнів квітка, про яку потрібно весь час піклуватися. Ми повинні стати сторожовими псами демократії. І я дуже радію, коли журналісти гостро і швидко "алярмують", як кажуть у Львові, про будь який сигнал порушення демократичних принципів або основ. Чим більше будуть кусати владу (будь-яку владу) пси демократії, тим швидше влада звикне, що демократія має дуже надійних і вірних охоронців у нашій державі. І ні в кого - ні в більшого чиновника, ні в меншого - не з `явиться спокуса переступити рамки дозволеного законом.

- Ви переглядаєте результати моніторингу ТБ-ефірів на "Телекритиці"? Загальний висновок останніх: "все більше замовчувань, усе менше балансу". Ви згодні з таким діагнозом? Якщо так, то як лікувати хворобу?

- Все дуже просто. Пройде літо - і повернеться з островів опозиція. Повернеться сама Тимошенко. Почнуть щось робити, і їх почнуть показувати. Ви знаєте, навіть якби я, припустимо, керувала каналами і повинна була б забезпечити місце в програмі для Тимошенко, то я дійсно не знаю, де її зараз можна знайти.

- В Україні в черговий раз "запущений" процес створення національного суспільного телебачення і радіомовлення. Ви дійсно думаєте, що цей проект буде незалежним, що в його контент зможуть потрапити падаючий на Президента вінок, маски-шоу в офісі БЮТ, "герої Бебеля"?

- Ми створюємо незалежне професійне громадське телебачення. І цим все сказано. Я, на жаль, не зможу вам гарантувати, які сюжети там будуть показувати, тому що я не тільки сама не буду втручатися в процес, а й зроблю все, щоб не допустити втручання будь-кого з влади в політику каналу.

- Говорячи про створення національного суспільного телебачення і радіомовлення, Ви зізналися, що усвідомлюєте всі труднощі, з якими доведеться зіткнутися на цьому шляху. Які труднощі Ви мали на увазі, як їх подолати?

- Знаєте, у нас ще немає в Україні високого рівня свідомості суспільства. Маю на увазі все суспільство, включаючи і його верхні прошарки. У мене немає гарантії, що абсолютно всі політики першого ряду щасливі, що не буде державного телебачення, а буде незалежне. Допускаю, що можуть бути спритно влаштовані підніжки на цьому шляху. Але у нас є головне - добра воля Президента і його впевненість у тому, що свободі немає альтернативи. Якщо Президент Янукович за час свого перебування при владі доведе до результату цю непросту ідею, ми всі разом з вами отримаємо повне право сказати: Президент Янукович зробив для демократії в Україні все, що міг.

- У запропонованій на сайті Президента концепції створення громадського телебачення першим пунктом у розділі "Фінансування" значиться держбюджет. Ви вірите, що в Україні реально створити політично незалежну структуру, яка фінансово залежить від держбюджету, тобто - від уряду і політичної більшості у Верховній Раді?

- Такий досвід є в багатьох країнах. Тут визначальну роль зіграють ті люди, які будуть делеговані керувати телебаченням і ввійдуть до наглядової ради. Демократію роблять, в першу чергу, люди. Незалежні і професійні.

- У зв'язку з активізацією коаліції - зокрема, регіоналів - у мовній сфері, Ваш прогноз: української мови на ТБ і на шпальтах газет ставатиме менше, або сформувався до 2010 року якийсь баланс збережеться?

- Цей баланс треба зберегти. Це хороший баланс. Що стосується, зокрема, української мови - я б піднімала питання про підвищення його рівня. Боляче чути те, що на деяких каналах називають українським.

"У Президента є свій стиль - він багато робить і мало говорить"

- Чим інформаційна політика України при Януковичі відрізняється від періоду Ющенка? Назвіть топ-5 пріоритетів і завдань у цій сфері.

- У Ющенка основний наголос ставилося на пропаганду української ідеї, як її розуміла тодішня адміністрація. У нас більш приземлені пріоритети. Перший - це реформи. Ми змінимо життя в Україні, і це відчують люди. Це основна місія Президента, і він її виконає. Другий пріоритет - це демократія. Ми наповнимо це слово реальним змістом. І люди відчують, що демократія - це коли ти вільно можеш себе реалізувати у вільній країні, де всі живуть за одними законами і де всі перед законом рівні. І третій пріоритет - це ефективне управління країною, простіше кажучи, порядок у державі, який дуже інтенсивно наводить новий Президент.

Тому ми зацікавлені у відкритості влади для преси. Ми хочемо об'єктивного і правдивого висвітлення діяльності Президента, його Адміністрації. З усіма плюсами і мінусами. Нам це потрібно для роботи. Нам потрібно правдиве дзеркало, подивившись у яке, ми могли б сказати: тут у нас все добре, а тут потрібно поправити. Ми використовуємо пресу як безкоштовного експерта і консультанта. Тому ви ніколи не почуєте від нас якихось рекомендацій - пишіть, мовляв, так, а не інакше. Це теж наш пріоритет.

Для нас дуже важливо, якщо говорити про пріоритети, роз'яснення суті реформ, які проводить Президент. А ще - щоб громадяни були вчасно і в повному обсязі проінформовані про ті заходи влади, які спрямовані на соціальний захист або іншу допомогу для людей, щоб вони знали, як таку допомогу швидко і просто отримати. Якщо говорити коротко, то ми відрізняємося від попередників тим, що вони намагалися використовувати пресу для демонстрації того, що хорошого вони роблять. Ми хотіли б, щоб преса була ефективним посередником, комунікативним механізмом у відносинах влади з суспільством. Щоб преса, таким чином, допомагала допомагати людям.

- Якою Ви бачите свою роль і місце в нинішній інформаційній політиці держави? Який особисто Ваш як заступника глави АП коло завдань та обов'язків?

- Моя роль досить скромна. Я намагаюся стояти на сторожі демократії. Дещо вдається, дещо - ні. Але я не зійду з цього шляху. Ми не зійдемо. Що стосується кола обов'язків, то він дуже широкий. Я багато уваги приділяю питань гуманітарної політики, захисту прав людини. Хотіла б, щоб влада була теплою з людьми, щоб ми не перестали відчувати болю і турбот простої людини.

- На сьогодні для Вас очевидні якісь проблеми в комунікації Президента і АП з громадськістю, з журналістами? Можете погодитися з думкою, що сеанси спілкування Януковича з журналістами в режимі прес-конференцій (зокрема, з київськими) повинні проходити частіше?

- У Президента є свій стиль - він багато робить і мало говорить. Думаю, це правильний стиль. Чоловічий і відповідальний. У нас склалася хороша форма спілкування з редакторами у вільному режимі. Щотижня такі зустрічі проводить глава Адміністрації. З осені почнемо проводити журналістські четверги з заступниками глави за всіма напрямками. А взагалі, ми цілодобово доступні у спілкуванні з журналістами - телефонуйте, приходьте, ми завжди відкриті для вас.

- Розкажіть, яким чином, за якими параметрами сформовано пул журналістів під час візитів глави держави (не конкретних співробітників, а представляються ними ЗМІ). Цей пул постійний чи коригується, які медіа на сьогодні представлені?

- Це питання до керівника прес-служби Президента Денису Іванеско. Я не втручаюся в цей процес. Як правило, не втручаюся.

- Чому на сайті Президента такий убогий розділ "Адміністрація Президента"? Немає навіть списку заступників глави АП, начальників управлінь і радників. Не кажучи вже про біографіях (як це було за часів Ющенка, як це є на сайтах Білого дому і АП Росії) ...

- Днями ви отримаєте там таку інформацію.

- Знову ж, чому немає сторінки першої леді - Людмили Янукович, хоча б біографії? У Катерини Ющенко сторінка була, у Мішель Обами і Світлани Медведєвої - є.

- Мати чи не мати таку сторінку - це вибір самої першої леді.

- До речі, після перемоги Януковича на виборах Ви говорили, що його дружина в статусі першої леді братиме участь в офіційних "президентських" заходах, як цього вимагатиме протокол. Чому цього не сталося?

- Сім'я Президента - найдорожче, що у нього є. І у нас прийнято глибоко поважати право сім'ї Президента самостійно вибирати лінію і стиль поведінки.

- Як Ви дивитеся на те, щоб створити спеціальну сторінку на сайті Президента, присвячену деклараціям про доходи керівників Адміністрації? І рекомендувати вчинити так само всім центральним органам влади (щодо міністрів, голів держкомітетів та їх заступників).

- Вся ця інформація є в податкових органах. Коли приходять запити від ЗМІ - ми даємо всю додаткову інформацію. Але я не бачу нічого неможливого в тому, щоб була й така сторінка.

"Янукович по скайпу спілкується зі старшим сином"

- Як Віктор Янукович ставиться до новомодних нині серед президентів блогів в популярних соціальних мережах - не виявляв інтересу до освоєння цього "простору"? Наскільки взагалі Президент дружний з комп'ютером?

- Відкрию таємницю - він по скайпу спілкується зі старшим сином (Олександром Януковичем, - ред.). Ну а відповідь Президента блогерам ви, напевно, читали.

- Так, днями в Інтернеті пройшло активне обговорення відповіді Януковича українським блогерам. Взагалі, Ви вважаєте нормальною практику, коли блогера викликають до Служби безпеки України для допиту з приводу записів в Інтернет-щоденнику?

- Я дуже хотіла б сказати, що це нормально. Але не можу, тому що насправді - ненормально.

- Хто насправді писав відповідь Президента блогерам? Правдива версія, що це був Михайло Бродський?

- Розповім, як було. Щоранку ми обговорюємо з Президентом найбільш резонансні публікації. Цього ранку Віктор Федорович звернув увагу на інформацію, де йшлося про те, що блогери масово просяться на допит. "Ось куди вони найменше повинні прагнути, - сказав Президент, - так це на допит". Сказав і закрив папку з моніторингом. А потім каже: "Я хотів би їм це сказати". Так виникло рішення надиктувати відповідь блогерам.

- Хто допомагає Віктору Януковичу готувати тексти виступів і звернень?

- У Президента є Адміністрація.

- Які у Президента основні джерела новин - телебачення, Інтернет, преса, спеціально для нього підготовлені зведення, дайджести?

- Президент - найбільш поінформована людина в країні. У нього є всі можливі джерела інформації. І все йому доступні.

- Вам подобається творчість Юрія Андруховича? Як вам його останній праця - не літературний, а стаття в німецькій газеті "Frankfurter Allgemeine Zeitung" під заголовком "Будь ласка, не зводьте очей з моєї країни!" Що б Ви відповіли відомому письменнику та громадському діячеві?

- Я б воліла читати романи Андруховича. Але він давно нічого нового хорошого не пише. Політична публіцистика - не його спеціальність.

"Корреспондент"