Життя 276 українців на совісті Яценюка і Ющенка

Свавілля, яке коїться на дорогах України, вже давно нікого не залишає байдужим. І Президент, і кожен поважаючий себе політик при будь-якому зручному випадку заявляють про необхідність посилення відповідальності порушників ПДР. І ось нарешті рівно 24 дні тому у Верховній Раді, під грім оплесків, був прийнятий довгоочікуваний Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення врегулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху".

Головною особливістю цього документа стало небачене раніше збільшення відповідальності учасників дорожнього руху за порушення правил дорожнього руху. Зокрема, новим законом передбачено, що середній штраф становитиме від 85 до 100 гривень. Однак за порушення, які є найбільш частою причиною дорожньо-транспортних пригод, законодавцями передбачена більш сувора відповідальність. Перевищення швидкості більш ніж на 20 кілометрів на годину, порушення правил проїзду пішохідного переходу, зупинка в недозволеному місці і їзда по тротуарах тепер будуть порушникам коштувати 340 гривень. Створення аварійної ситуації обійдеться їм у 850 гривень. Але що найголовніше - за пияцтво за кермом порушнику доведеться заплатити 3400 гривень. При повторному порушенні він позбавляється права на керування автомобілем на строк від 2 до 3 років. У разі третього затримання любитель випити за кермом буде позбавлений прав на 10 років, а його машина конфіскована.

Здавалося б, нам залишається тільки радіти, адже в жодному-то столітті наші політики зробили для країни хоч щось корисне. Однак беззаконня на дорогах, який твориться вже кілька років, так і не припинився. Чому це відбувається? Для відповіді на це питання нам доведеться пригадати новітню політичну історію України.

Історія прийняття цього багатостраждального законопроекту довга і заплутана. Його перша редакція була прийнята в 2007 році Верховною Радою п'ятого скликання. Того разу Президент визнав його занадто "м'яким" і відправив назад у Раду на доопрацювання з вимогою посилити відповідальність порушників ПДР. Ну, а що сталося з Радою 5-го скликання надалі, всім відомо. Президент розігнав Раду, а депутати так і не встигли схвалити президентський варіант законопроекту. Після цього сформована в Раді 6-го скликання "Демократична коаліція" у складі БЮТ і НУ-НС була так зайнята внутрішніми політичними розбірками, що так і не зволила поставити законопроект до порядку денного. Тільки у вересні цього року, коли БЮТ остаточно побив горщики з "Нашою Україною", закон таки був прийнятий. Причому ситуативна більшість фракцій БЮТ і Партії регіонів прийняло навіть більш сувору редакцію закону, ніж пропонував Президент. Здавалося б, можна зітхнути з полегшенням. Але, як видно, історія з жорсткістю ПДР так просто не закінчиться.

Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення врегулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху" був прийнятий ВР ще 26 вересня. З того моменту пройшло вже 23 дні, проте він так і не підписаний Президентом і, відповідно, не набрав чинності. Складається просто анекдотична ситуація: голова ВР Яценюк заявляє про те, що після того як він подав заяву про відставку, він не має права підписувати прийняті Радою закони. Ну, а до Президента прийняті парламентом закони потрапляють тільки після того, як їх підпише голова ВР. А враховуючи, що Рада 6-го скликання вже також розпущена, то очікувати вступу змін ПДР в силу нам, очевидно, не доводиться.

В черговий раз особисті інтереси наших керівників ставляться ними вище інтересів пересічних громадян. І це при тому, що згідно статистичної інформації за 2007 рік, ДТП на дорогах України відбуваються кожні 12 хвилин, а кожні дві години - гине людина. Шляхом нескладних арифметичних обчислень дуже легко підрахувати, що за 23 дні, що пройшли з моменту прийняття цього закону, встигло загинути 276 чоловік. Чи не занадто це дорога ціна за задоволення своїх політичних амбіцій, панове політики?

Господа Президент і голова Верховної Ради, ваше зволікання не подібно смерті. НІ! ВАШЕ ЗВОЛІКАННЯ - ЦЕ І Є САМА СМЕРТЬ!