УкраїнськаУКР
русскийРУС

Забута резиденція для Президента

Забута резиденція для Президента

Розташована в 50 км від Києва державна резиденція "Залісся" - об'єкт настільки режимний і засекречений, що в'їзд в нього не змогли відразу відшукати і співробітники секретаріату Президента України. Спочатку 15-метровий "мерседес", в якому прес-служба глави держави вивезла журналістів на власні очі споглядати один з об'єктів скандально відомої ДУСі, звернув до малоприметного шлагбаумами, які перекривають вузеньку асфальтовану дорогу в ліс. Незабаром виявилося, що шлагбаум - не той, а в'їзд до "Залісся" розташований на пару кілометрів далі по Броварському шосе. До речі, і парадні ворота резиденції людина недосвідчена міг би запросто переплутати з в'їздом в якій-небудь дачне селище.

Відео дня

photo.unian.net

"Залісся" - заміський готель, в якому президент приймає високих іноземних гостей, і лісо-Рибалко-мисливське господарство одночасно. Зараз складно сказати, яка функція для побудованої в кінці 50-х рр.. минулого століття резиденції вважалася основною - чи то гостьова, чи то мисливська. У тутешньому музеї, де виставлені опудала практично всіх основних представників фауни, що мешкають на строго охороняється в 40 га, є окрема експозиція. У ній представлені фотографії високих гостей, які побували тут за півстоліття: Фідель Кастро, Микита Хрущов, Леонід Брежнєв і керівники УРСР в компанії супроводжуючих осіб відображені на тлі мисливських трофеїв.

Музей розташований на центральним подвір'я резиденції, де в непримітних будиночках проживає більша частина обслуговуючого персоналу - лісничі, єгеря, покоївки - всього більше 250 чоловік. Основні ж об'єкти заміського маєтку президента розташовані на десяток кілометрів далі в зразково чистому лісі.

Перший з них - дерев'яний, у двох рівнях, з гранітним бельетажі, де і зупиняються найпочесніші гості. Особняк побудували в 1960 р. закарпатські умільці і витримали його в архітектурних традиціях свого краю: криті дерев'яної черепицею гостроверхі дахи, невеликі балкончики з різьбленими поручнями, великі арочні вікна. 45 років тому все це, має бути, виглядало чудово, але тепер дерев'яні конструкції від часу почорніли, а фольклорний вигляд будинку трохи дисонує з зовнішніми блоками спліт-систем. Площа перед фасадом прикрашає мальовнича клумба у вигляді державного герба, а за будинком розташовано поросле лататтям озеро з бьющим посередині фонтаном.

Президенти - люди, обтяжені не тільки владою, але й протоколом. По ньому президенту та його дружині в державній резиденції покладається жити порізно. І хоча номер першої леді розташований поряд з апартаментами дружина, але він вже не дво-, а всього лише однокімнатний, та й оздоблення його скромніше. Таких же однокімнатних, але з просторого передпокою номерів в особняку ще два - для президентських гостей. Востаннє всі 4 кімнати на другому поверсі займали екс-президенти України і Росії Леонід Кучма і Борис Єльцин з дружинами.

У шафах - новенькі спортивні костюми (проте не Adidas або Reebok, а скромні "made in China"), білі кросівки, махрові халати, а також камуфляж і високі черевики армійського зразка.

На першому поверсі резиденції - всі умови для роботи. Поспілкуватися неформально можна в камінному залі. Поруч - обідній зал, де можна вести офіційні переговори, і кімната для переговорів тет. Тут же кабінет президента: шафа для паперів, масивний письмовий стіл і тумбочка з телефонами урядового зв'язку. Нічого зайвого, і все, до слова сказати, досить скромно. За сучасними мірками, головний особняк резиденції і все його внутрішнє оздоблення тягне на тризірковий готель. З надмірностей - лише невеликий винний льох, серед запасів якого не вдалося виявити нічого раритетного.

Ще скромніше двоповерховий готель резиденції, побудована в 1964 р. З вигляду вона нагадує який-небудь селищна рада, а її 11 одномісних номерів - далеко не сучасні апартаменти класу люкс. У деяких телевізори - старі львівські "Електрони" без дистанційного керування. І навіть незважаючи на те, що до готелю прибудований блок з сауною і басейном, а в ній самій є крихітний тренажерний зал і кінозал розміром трохи побільше, про пишність державної резиденції говорити не доводиться.

У всякому разі, розташований неподалік кінний двір, де зараз містяться 14 коней, - не в приклад більш сучасний. Стайню побудували в 2000 р., щоб було де в належних умовах утримувати живі подарунки, які часто роблять главі держави іноземні колеги, а іноді - і "вірнопіддані". Втім, останнього подарунка - племінного жеребця вартістю пару десятків тисяч доларів, якого подарував Кучмі казахстанський президент Нурсултан Назарбаєв, тут немає. Кажуть, що його у "Залісся" "відвоювала" дружина колишнього губернатора Київщини Тетяна Засуха, і тепер жеребець міститься в її резиденції.

"Залісся" - одна з 13 резиденцій президента України і, очевидно, не найкраща. Пояснюється це, по всій видимості, тим, що наші президенти слабкості до риболовлі і полюванні не живили, а тому бували тут рідко. І Кравчука, і Кучму більше влаштовували їх державні дачі в Кончі-Заспі, а останній там же віддавав перевагу приймати і зарубіжних гостей. У цей час "Залісся" використовувалося більше для таємних переговорів і полювання, яку, за чутками, тут регулярно влаштовували особи, наближені до Леоніда Даниловича. При цьому ні в дерев'яному особняку, ні в готелі, принаймні, в цьому столітті ніхто не жив.

Віктор Ющенко побував в "Залісся" всього лише раз, у травні, та й то лише з метою оглянути. Як сказав журналістам нинішній керівник ДУСі Ігор Тарасюк, нинішньому Президенту ця резиденція особливо не потрібна, тому належить вирішити, як правильніше розпорядитися комплексом у майбутньому: або залишити за ним статус держпідприємства, і тоді потрібно навчитися заробляти гроші, або перетворити його в національний парк, куди буде відкритий доступ всім бажаючим. Думку з цього приводу мають висловити Міністерство охорони природи, експерти та пересічні громадяни.

Поки ж Тарасюк пропонує "Залісся" для тих, хто бажає провести тут семінар, відзначити знаменну подію, просто відпочити на природі. Для цього потрібно зателефонувати до Державного управління справами і узгодити ціну.

Ярослав ЛЕВИЦЬКИЙ, "ВВ"