Відео дня
Блог | Ми втратили можливість мати власного Черчилля
У часи війни кожному голові держави потрібний свій Черчилль для того, щоб зберегти державу. Якби президент Зеленський у 2022 році сказав, що нам потрібний уряд національної єдності, обговорив би це з лідерами політичних сил, відбулася б розмова на Банковій, то у цього уряду з'явився б прем'єр-міністр, і це був би наш Черчилль, пише Віталій Портніков для espreso.tv.
Щодо створення Черчиллем уряду національної єдності, не зовсім так, це не він почав. Цей важливий момент треба пояснити, щоб ми розуміли, як це взагалі має функціонувати. Не Черчилль, коли його обрали прем'єр-міністром, вирішив, що створить уряд національної єдності. Це консерватори, які мали більшість в парламенті і зрозуміли, що відбувається з нацією та державою, що питання є про виживання Великої Британії. Вони звернулися до лейбористів і запропонували об'єднатися і створити уряд національної єдності. А лейбористи сказали тодішньому прем'єр-міністру Великої Британії Невіллу Чемберлену, який був лідером консервативної партії і великим авторитетом, що готові створити уряд національної єдності, але він має залишити посаду, бо довів до цієї війни. Тому Чемберлен точно не має керувати урядом національної єдності, бо він відповідає за недооцінку небезпеки. Лейбористи відповіли, що готові створити уряд національної єдності, але не з Чемберленом.
Тоді консерватори сказали, що знайдуть людину у своїх лавах, яка всім підійде, яка має відповідний досвід, і це був Черчилль. Ось, так Вінстон Черчилль став прем'єр-міністром Великої Британії. Якби не було уряду національної єдності, то Черчилль ніколи б в той час не піднявся вище депутата британського парламенту. У нього була фактично завершена політична кар'єра, яка склалася не дуже вдало.
Уряд національної єдності висуває лідера, це і є механізм. Якби президент Зеленський у 2022 році сказав, що нам потрібний уряд національної єдності, обговорив би це з лідерами політичних сил, була б розмова на Банковій, то у цього уряду з'явився б прем'єр-міністр, і це був би наш Черчилль. Не Зеленський, а той, хто був би узгоджений всіма. Тоді б з'явився наш Черчилль, але на нашу велику біду наш Черчилль не з'явився, тому що цього процесу не відбулося. І ми втратили можливість мати власного Черчилля. У нас роль Черчилля тоді зіграв до певної міри на якомусь етапі генерал Залужний. Оце, був наш Черчилль.
Повернення Залужного в українську політику під час війни - це сильний хід, який показав би, що президент готовий сприймати себе саме як голову держави і що він шукає Черчилля. Кожному голові держави потрібний свій Черчилль для того, щоб зберегти державу в часи війни - в цьому функція Черчилля.
А ми почали порівнювати з Черчиллем Володимира Зеленського, хоча Володимир Зеленський виконує насамперед ці функції, які виконував під час війни король Великої Британії Георг VI. Пам'ятаєте, що він робив? Він звертався до нації, виступав із заявами. І це якраз у Зеленського виходить - виступати з заявами, звертатися до парламентарів, говорити з людьми. Він мав би обмежитися насамперед цією вдалою функцією і знайти Черчилля.
Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZ.UA – запосиланням...