Російським газом ми тепер будемо користуватися рідше, ніж російським матом?!

Російським газом ми тепер будемо користуватися рідше, ніж російським матом?!

Брехня, що собака ніколи не піде по сліду тигра: Івченко (за професією - будівельник, за покликанням - казкар) таки спробував повторити блискучу аферу своїх попередників з "Нафтогазом України". Газовий бізнес у нас не випадково перетворився на чорну діру: справа не тільки в "трубі" і не тільки в абсолютно ексклюзивних підземних газових сховищах, що дозволяють регулювати сезонні коливання споживання газу на архідлінном плечі Сибір-Західна Європа. Справа навіть не в нашій корупції (он і в Ізраїлі, і в оточенні Берлусконі напередодні знайшли чиновників, послизнувшись на газових "верхових", як на банані). Справа - у неправильному розумінні ролі ДЕРЖАВИ і чиновників як "лакеїв народу" у ринковій економіці.

"Капіталізм може працювати належним чином, тільки якщо обтяження приватних осіб і бізнесу податками і державним регулюванням незначно", - так стверджує Маргарет Тетчер, "залізна леді", яка повернула Великобританію з 53 місця у світі з економічного розвитку тому в "велику сімку". І не випадково саме в Україні, де поки що прокралася бюрократія і зарвався олігархія будують аж ніяк не капіталізм, заснований на вільному підприємництві, виник цей спрут - "Нафтогаз" (при повній відсутності Нафтогазу Франції чи Німеччині, наприклад: прем'єр-міністру Франції чи канцлеру Німеччини в голову не прийде займатися поставками російського газу на "Рено" або "Мерседес-Крайслер"!).

І, до речі, найлегший спосіб покарати "государевих людей", які ледве змилися з Москви 4 січня в одних шкарпетках - це попросту ліквідувати НАК "Нафтогаз України". Навіщо нам оскандалилася на весь світ "зайве" бюрократичне ланка? Взаємини треба призначити, нарешті, слушної ФАХІВЦЯ на посаду міністра палива та енергетики, який зобов'язаний, по-перше, негайно направити в комунальний сектор дешевий газ і вугілля українського виробництва, а, по-друге, легально і прозоро домовитися з Газпромом, пам'ятаючи, перш всього, про українські національні інтереси, а не про те, що гроші люблять тишу.

Заява ж Івченка про те, що, мовляв, Україна в 2006 році ВЗАГАЛІ не використовуватиме російський газ, черговий раз виводить газову дискусію за межі комерції. І як цікаво президентський кум може заборонити закупівлю російського газу, наприклад, маріупольськими "металургійними генералами", тим більше - безпосередньо - без використання тієї знаменитої "труби", володарем якої був, є і, сподіваюся, буде український народ, а не купка малокомпетентних держчиновників , які заморозили країну. Не менш безглуздо виглядають і спроби Ющенка "вирішити питання" на рівні перших осіб. Адже для серйозного і обгрунтованого газового контракту потрібен рік підготовчої роботи, якого у політиків немає не тільки "при обльоті Тузли" або під час "віншувань казахського правителя", але взагалі ніколи немає. І якщо Ющенко як початківець і подає надії президент неправильно застебнув в цьому питанні перший гудзик, то розповідати устами Головатого байки про те, що у нас "тепло в квартирах" теж не треба. Це у вас на сімнадцяти президентських дачах тепло. А у нас в квартирах - холод собачий, боротьбу з яким тепер ще президентські лакеї стали називати "зрадою" національних інтересів (всім було зрозуміло, що не можна Плачкова, який заморозив "на Цурко" киян в минулу зиму, призначати на ПЕК всієї країни!) . Так що розстібайте, Віктор Андрійович, свої "гудзики" назад і грійте негайно пенсіонерів в "ДОМІВКА" і діточок в дитсадках і школах.

Так, безумовно, газовий бізнес в країні, що прагне до Європи, можна і потрібно вести цивілізовано: без ганебних статутних фондів у 100 тисяч швейцарських франків для багатомільярдного бізнесу; без розгону парламенту; без вживання імені брата президента; без львівських гастролей "Нашої України", що закінчилися "помаранчевим побоїщем" у Чернівцях. Але ж недарма кажуть: у кого багато гріхів і грошей, у того і повелителів багато. Тому-то переділ в газовій сфері, який ударив вже навіть з української "м'ясу" і "молоку", що зачепив Чорноморський флот і маяки, сьогодні більше нагадує військові дії, а не взаємовигідної торгівлі. Не всіх вже влаштовує, на жаль, тяжкість щита, а не меча.

Віктор Чайка, шеф-редактор сайту http://www.scandalissimo.kiev.ua