Подівімось правді в очі: то БУВ геноцид!

Мільярді ВІР заріті у чорнозем, Мільярді щастие розвіяні у прах. ... Коли б УСІ одурені прозрілі, Колі б УСІ убіті ожили ... Тремтіть, убівці, думайте, лакуз! Життя НЕ наліза на ваш збирав. Ві чуєте? На цвинтарі ілюзій Уже немає місця для могил!

В. Симоненко, 1962 р.

Тіла замордованіх, розкладені для упізнання на подвір'ї в'язниці № 1 (по вул. Лонцького), м. Львів. Червень 1941 р.

А чім ця війна булу для України и украинцев? І коли вона Почаїв самє для нас?

Чомусь Ніхто з помітніх історіків чі політіків НЕ здогадується дослідіті и розповісті нам (наголошую - не Тільки дослідіті, альо й розповісті) про роль и місце украинцев у Другій світовій війні, яка розпочалася 1 вересня 1939 року нападаючи німеччини на Польщу? І чому ми так Рідко и байдуже згадуємо Цю дату. Мов, це там, далеко, у них, нас воно НЕ стосується?

Хто з украинцев-командірів чі рядових відзначівся при героїчній обороні Варшави? Скільки нас полягло тоді, во время німецько-польської Війни? Відсоток же украинцев у тодішній польській АРМІЇ БУВ не менше, чем у Радянській ...

А чому ті, хто з усіх політічніх боків "єднає" Україну від Ужгорода до Луганська, до цього часу не здогадаються пропіарітіся міслію: що Фактично ця війна для України розпочалася ще раніше. 15 березня 1939 року регулярні війська Угорщини з благословіння Гітлера вдерлися в Карпатський Українську Державу и по-звірячому ее зніщілі разом з тисячою українських патріотів - НЕ Тільки закарпатців.

Це булу коротке, кривава, альо під істіну Вітчизняна війна - у Карпатській Січі воювали й добровольці-галичани, и "східняки" (ті, кому удалось втекті від голодомору та репресій, ветерани армій УНР ТОЩО). Ту войну фінансово, інфрмаційно и т. п. підтрімував увесь український (і не тільки) світ. Там були епопейні зразки українскої доблесті, честі, героїзму, лицарства! Якіх нам зараз так не вістачає для світла на морально-психологічних маяках, для імунітету від хохляцького жлобства и Малоросійської чмошності ...

А що ми знаємо про це?! І чому НЕ Дуже Прагнемо знаті?

Дасть Бог, автор ще напишу про ті події окремо.

А зараз повернімося до червня 1941 р. Про героїзм Радянська воїнів, залишенню напрізволяще Сталінім ТА ЙОГО бездарно-жорстокости полководцями, Вже сказано Багато. Хай земля буде їм пухом ... Історія знає Небагато прікладів такого злочинна-Байдуж Ставлення вождів до своих воїнів.

Альо історія взагалі НЕ знає аналогів тихий сатанінськіх вчінків, до якіх я хочу прикрутити вашу уваг у Цій статьи. У Перші Дні Війни в умів масового відступу и поразок агонізуючій більшовіцькій режим решил максимально довершіті знищення української еліті чі просто більш-Менш свідомого українського "Елемент". За всій Україні прокотилася хвиля арештів и розстрілів десятків тисяч тихий, кого не встіглі зніщіті "розкуркуленнямі", голодоморами чі репресіямі.

Назустріч ешелону з мобілізованімі воїнамі РА, на Схід, у Сибір и тундру (не на фронт!), Йшлі десятки ешелонів, набитими тисячи новітніх "ворогів народу". Про це чудово и страшно написано в Книзі спогадів кіївського вченого Михайла Ільяшука "Сталінським курсом", віданій Київським "Меморіалом" на чолі з невтомнім Р. Куциком. Обов'язково знайдіть и прочитайте!

в'язнів ж західноукраїнськіх міст (і не тільки - Наприклад, Виннице) та містечок взагалі вірішілі "евакуювати по 1 категорії", тоб умертвіті. Телефоном в УСІ обласні та районні каральні органи Було передано відповідне Розпорядження. У Львівській области воно називаєся санкцією Прокурора области від 26 червня 1941 р.

Один Із "розстрільніх" Списків в'язниці № 4 (Брігідкі), м. Львів. 26.06.1941 р.

Шкода, что обмеження Розмірів інтернет-статьи НЕ дозволяють навести ВСІ документальні свідчення катів и жертв. Тому наведу Тільки найпоказовіші Зі СКОРОЧЕННЯ:

1. "Доповідна записка

"Про евакуацію тюрем Західних областей СРСР".

Львівська область.

Підготовча робота до евакуації та сама евакуація в'язниць почалася з 22 червня ц.р. У 4-х в'язницях утримувалося 5424 ув'язнених. У перший же день вторгнення німців в СРСР у в'язницях були виконані вироку по відношенню до 108 ув'язненим, засудженим до ВМН.

[...] В'язницями Львівській області було розстріляно 2464 в'язнів [...]

Всі розстріляні в'язні поховані в ямах, виритих у підвалах в'язниць, в гір. Золочеві - в саду. [...]

Дрогобицька область

У двох в'язницях гір. Самбір і Стрий (відомостей про в'язницю в гір. Перемишль не маємо) - містилося 2242 ув'язнених. Під час евакуації розстріляно по обидва тюрмах 1101 ув'язнених [...]

27 червня при евакуації у в'язниці гір. Самбір залишилося 80 незаритих трупів, на прохання начальника в'язниці до керівництва міськвідділу НКДБ і НКВС надати йому допомогу в заритих трупів - вони відповіли категоричною відмовою. [...]

У в'язниці гір. Самбір - наглядач Лібман при евакуації застрелився. [...] Наглядач Савкун дезертирував [...]

Станіславська область

З трьох в'язниць гір. Станіслав, Коломия і Печеніжин етапували 1376 ув'язнених. У в'язниці гір. Станіслав залишилося - 647 ув'язнених. В основному з числа обвинувачених за побутові злочини. Решта ув'язнені розстріляні [...]

[...] По всіх тюрмах Західних областей УРСР тільки особовий склад в'язниць приводив вироки у виконання і ніякої допомоги з боку НКДБ не було надано.

Начальник тюремного управління НКВС УРСР Капітан держбезпеки Філіппов (підпис)

Жертви в'язниці № 3, м. Золочів, червень 1941 р.

2. "... Начальником 2-го відділу УНКДБ тов. Гончаровим, співробітником УНКДБ Дворкін, Начальником Тюремного відділення УНКВД тов. Станом за участю інших співробітників НКДБ і НКВС, що залишилися на прогулянковому дворі близько 2000 ув'язнених (Луцької тюрми - В. Г.) були розстріляні. Весь обліковий матеріал і особисті справи ув'язнених спалені.

Зам. Нач. в'язниці тов. Лескінен перевезені до Києва [...] Нач [альник] тюремного пр [авленія] НКВС УРСР Капітан держбезпеки Філіппов № 85426 28 червня 1941 р. "

3. "... Ув'язнені (тюрми № 3 м. Острог - В. Г.) у кількості 77 осіб розстріляні, трупи зариті [...] Зам. нач. тюремного управління НКВС УРСР - політрук Демьохін.

28 червня 41 "

4. "Доношу, що у в'язниці м. Бережани Тарнопольськой обл. залишилося 48 з / к, не поховане, 20 трупів залишилися в підвалі адмін. корпусу тюрми не вивезеними і 40 трупів скинуті в річку під міст. У в'язницю м. Тарнополь викинуто 94 з / к з / к.

Вище викладене вийшло внаслідок того, що поч. НКДБ тов. Максимов 28.06.41 взяв у своє розпорядження 60 з / к, знищивши їх у підвалі в'язниці, а трупи в цю ніч не прибрав незважаючи на неодноразові нагадування керівництва в'язниці [...]

8.07.41 р. Капітан (підпис) "

Таких доносів сатани | Полтава Вже Чимаев. Слід зауважіті, что розстрілі відбувалісь и после Складення ціх звітів. В'язні, про якіх у звітах ідеться як про залишенню у тюрмах, пізніше такоже були розстріляні. У Останні Дні перед витекти тюремніків розстрілі проводили Вже без жодних Списків, іноді просто в камерах.

Очевидно, что справжньої кількості замордованіх та імен усіх Загибла НЕ довідаємося Вже Ніколи. Так, немає Списків жертв Переміської в'язниці (Перемишль тоді БУВ ще Українським). Їх гнали двома пішімі етап на Схід. Один з етапів БУВ оточеній німецькімі військамі и більшість в'язнів розбігліся. Другий, згідно Зі свідченнямі, - около 200 ОСІБ, БУВ знищення біля Старого Самбора - конвоїрі живими поскідалі в'язнів до соляних шахт Саліні. ВСТАНОВЛЕНО позбав 5 імен. УСІ списки, Які НЕ були втрачені во время відступу "червоних", рокамі зберігалісь у центральних архівах КГБ под грифом "Цілком таємно".

У статьи використан матеріали Центру ДОСЛІДЖЕНЬ визвольного руху (http://cdvr.org.ua), Музею Радянської окупації, Кіївського "Меморіалу" ім. В. Стуса (http://memorial.kiev.ua/), товариства "Пошук", Яким автор безмежно вдячний за святу роботу.

Володимир Гонський, спеціально для " ОГЛЯДАЧА " Далі буде