Кадри вирішують все, 10 листопада 2006

"Кадри вирішують все" - цей підступний афоризм Сталіна вірний для всіх часів. Революції начебто і придумані для того, щоб поправляти фатальні кадрові помилки. Вибори теж.

Ми вибираємо головного кадру країни - Президента. Він вибирає вже без нашої участі того ж, скажімо, міністра МВС. Міністр вже зовсім без нашої участі підбирає свої, як йому здається, надійні кадри. Кадри, які тепер будуть вирішувати все.

Коли Ющенко призначив Юрія Луценка міністром МВС, я щиро стривожився: - чи зуміє цивільний Юрій Віталійович, з яким ми знайомі не один рік, вистояти в єдиноборстві з СИСТЕМОЮ, з якою я теж знайомий не один рік, з цим Голіафом в галіфе? Мені скажуть: у міліції галіфе вже давно не носять. Так, не носять, але там мало що змінилося з часів галіфе і самого генерала Галифе.

Під час свого робочого візиту до Тернополя міністр метал камені в город підрозділів БОЗ, відзначав недостатнє розкриття злочинів, пов'язаних з фактами торгівлі людьми в Україні.

Ну що у відповідь на цю критику можна сказати? А можна сказати, що кадри вирішують все!

Хто, наприклад, був призначений на посаду начальника Управління боротьби зі злочинами, пов'язаними з торгівлею людьми ГУ МВС України по Київській області? Призначений був Сергій Анатолійович Ковган. Влітку 1997 року він, перебуваючи на посаді заст. начальника слідчого управління Харківського міського Управління УМВСУ в Харківській області, був затриманий і арештований прокуратурою Харківської області за підозрою у скоєнні ряду тяжких злочинів, у тому числі і за організацію замовних вбивств. Справа була гучна навіть для бувалого ментовського Харкова, де війна міліцейських кланів завжди була логічним продовженням міської політики та економіки, тіньової політики та тіньової економіки.

Короткий зміст цього серіалу "Менти по-харківськи": директор однієї комерційної фірми Монастирський дізнається, що колишній начальник його служби безпеки Клименко зібрав на нього солідний компромат. Йдеться про корупційні схеми роботи з правоохоронними органами. Через підполковника Ковган організовано вбивство Клименко. У ролі кілера виступає колишній співробітник міліції Леонідов. Клименко встигає до моменту своєї загибелі передати сестрі якусь зошит, в якій детально викладена злочинна діяльність Монастирського і його зв'язки з органами. У зошиті миготять прізвища дуже високих міліцейських чинів. Зошит донині перебуває в прокуратурі Харківської області. Кінець серіалу.

Але повернемося в наші дні. С. Ковган утримувався під вартою майже два роки. У суді ряд свідків змінили свої свідчення, епізод з організації замовних вбивств відпав. Леонідов був засуджений лише за розбійні напади та інші злочини. Відносно С. Ковган в окреме провадження було виділено матеріали за фактом незаконного зберігання вогнепальної зброї та боєприпасів (у його сейфі був виявлений револьвер та набої до нього, а також близько 30 тис. доларів США).

Розслідування цієї кримінальної справи було доручено старшому слідчому прокуратури Харківської області Вікторії Литвинової, яка його припинила у зв'язку з відсутністю складу злочину. До речі, про прокурорських вікторія Литвинової, в результаті яких люди безвинно перебували за гратами не один рік, останнім часом (останнім, але здається, не для самої Литвинової) регулярно пише тижневик "2000". Вікторія Володимирівна в праві претендувати вже на солідну частину гонорарного фонду цієї газети.

А що ж Ковган? Він звернувся до суду і був відновлений на колишній посаді. Отримав полковника і перевівся в Рівненську область, а звідти - до Києва.

У харківській газеті "Время" за 29 листопада 2003 го року в своєму інтерв'ю тодішній обласний прокурор Володимир Кривобок на питання про результат справи Ковган відповів: - "Так, така кримінальна справа була. Воно знаходилося на розгляді в обласному суді більше року. За цей час всі свідки змінили свої свідчення, і ми не змогли довести провину Ковган ". Питання: "Ковган оскаржив незаконні дії поуратури?" Відповідь: "Ні."

Що ж, можливо Ковган С.А. бувоклеветан, став жертвою горезвісних ментовських розборок і після справедливої ??помаранчевої революції (нічого, що я про все це з маленької літери?) заслужено пішов на підвищення? Чим чорт не жартує.

Але є ще одне питання. Чому Ковган С.А. надав до кадрового (кадри вирішують все?) апарат неправдиві відомості про нагородження його державними нагородами СРСР і України, зокрема, орденом Червоної Зірки. На честь Дня учасника бойових дій Ковган С.А. безпідставно отримав грошову винагороду. Це маленька, але кримінал. Ковган стверджував, що служив у підрозділі ГРУ МО СРСР в Закавказзі. Був награжаден орденом Червоної Зірки, який отримав у Комінтернівському РВК м. Харкова, але після розлучення нагорода та документи залишилися у дружини, яка зараз за межами України. За відомостями Центрального архіву МО РФ в картотеці нагороджених Ковган С.А. не значиться. Орден Червоної Зірки (3812144), на який він претендує, був виданий відділу кадрів (кадри вирішують все!) Прибалтійського військового округу і в зазначений Ковганом С.А. період нагородження (1888 - 1991) як нагорода нікому не видавався. Насправді С.А. Ковган проходив службу в частинах ППО в м.Баку і в бойових діях участі не приймав.

На сьогодні Ковган С.А. - Начальник Управління боротьби зі злочинами, пов'язаними з торгівлею людьми ГУ МВС України в Київській області - від посади відсторонений. Знаходиться на лікарняному. Як складеться його доля надалі? А хто його знає? Дійсно, хто його - Ковган С.А. по-справжньому знає?

А як складеться доля Управління боротьби зі злочинами, пов'язаними з торгівлею людьми? Може, перейменують в Управління боротьби зі злочинами, пов'язаними з торгівлею людьми, посадами і нагородами?

І взагалі - як складеться доля міністра Луценка? Доля самого Президента?

А як складеться наша з вами Доля? Кому вирішувати? Кадрам? ..

Сергій Потімков, народний депутат України. Посвідчення 294

Заслужений журналіст України. Посвідчення 1026