Арсеній: врятувати кандидата
У політичних колах добре знають, що Арсенія Яценюка ще кілька років тому всерйоз розглядали як наступника Віктора Ющенка. Молодий, перспективний політик, із західним мисленням і цінностями, користувався не тільки повагою Віктора Андрійовича, але і довірою Катерини Ющенко. Мабуть, цей факт дав привід екс-главі Секретаріату Президента Віктору Балозі заявити, що Катерина Михайлівна впливає на кампанію Арсенія Петровича. Володар значного послужного списку, наймолодший голова парламенту в Європі, після видалення зі спікерського крісла активно узявся за виборчу кампанію. Зумів оперативно організувати "Фронт змін" (громадська організація, всупереч обіцянкам, так і не перетворилася на політичну партію) і почав вояжувати по країні. Висока впізнаваність у поєднанні з добре підвішеним язиком і помірною опозиційністю дозволила молодому політику впритул наблизитися до пари фаворитів Тимошенко - Янукович. Хоча, як справедливо зауважив, здається, політолог Дмитро Видрін (нині заступник секретаря РНБО), він так і не визначився у своїй політичній платформі. У нього немає ясної і чіткої позиції з більшості актуальних питань.
Уродженець Чернівців Яценюк уміло збирав на Західній Україні голоси розчарованих у БЮТ і розсудливо не потикався в південно-східний регіон, де нічого не міг протиставити впливу Партії регіонів. У результаті на початку літа Яценюк став повноцінним учасником президентських перегонів, які претендують на статус представника третьої сили, альтернативної і влади, і опозиції. Цьому сприяли бенефіси екс-спікера на телеканалі "Інтер", в ефірі якого він з'являвся так часто, немов проходив кастинг на роль ведучого.
Повідомлялося, що приблизно в той же час в оточенні політика з'явилися російські політтехнологи - Іскандер Валітов, Дмитро Куликов, Тимофій Сергейцев. За життя ця компанія обслуговує інтереси Віктора Пінчука, по всій видимості, і на цей раз не обійшлося без реалізації амбіцій Віктора Михайловича. За послідовниками методолога Щедровицького тягнеться по Україні скандальний шлейф, при цьому фахівці з політичної історії країни не змогли пригадати за технологічною трійцею жодної масштабної перемоги в українських виборчих кампаніях національного масштабу.
Хоча сам Яценюк стверджує, що не працює з політтехнологами, а тільки консультується з ними (інакше кажучи, курить, але не затягується), згадана команда виявилася вже третьою, пробував свої сили з цим кандидатом у Президенти. Судячи з масштабності агітаційних зусиль, вони і залишаться з Яценюком до кінця виборів. Результативність їх роботи, швидше за все, оцінять виборці, але один результат очевидний: завдяки інтенсивному обороту людей у ??"Фронті змін" про події у штабі на Верхньому Валу в українських ЗМІ не залишилося секретів, включаючи розсадження в офісі і внутрішні розклади. Напевно, такою і повинна бути "прозора" кампанія, адже Арсеній Петрович обіцяє навіть відзвітувати про джерела її фінансування.
Яценюка часто називають "українським Обамою", напевно, тому технологічна команда, що працює з ним, стала активно використовувати мережу Інтернет. Мишача метушня навколо "справжніх" і "несправжніх" акаунтів політика в популярних соціальних мережах була покликана підвищити до нього інтерес Інтернет-спільноти, спровокувати дискусію. Але активних користувачів Всесвітньої Мережі на полові не проведеш: важко сказати, чи додають популярності лідеру "Фронту змін" боти в "живих журналах".
Гіпертрофовану активність Яценюка в Інтернеті змогли переплюнути тільки бігборди з його зображенням, вже місяць чи то лякають, чи то радують жителів практично всіх великих міст країни. Камуфляжні тони і войовничі інтонації наче перенесені з Росії, яка продовжує воювати на Північному Кавказі, на мирну українську землю. До цього можна додати агітаційні намети армійського зразка. Здається, що політтехнологи Яценюка трохи помилилися країною, взявши на озброєння тезу про "єдиний пострадянському народі". Не треба бути Кучмою, щоб зрозуміти, що Україна - не Росія. З іншого боку, у своїх інтерв'ю Арсеній Петрович охоче використовує войовничі тези, які більше підходять Володимиру Путіну. Та й не всі пункти обіцяної їм "нової індустріалізації" викличуть розуміння серед співгромадян. Наприклад, будівництво нових АЕС - вельми спірний пункт майбутньої президентської програми як для країни, яка пережила Чорнобиль.
Ще одна проблема наймолодшого кандидата в Президенти - відсутність навіть натяків на команду однодумців, яка будуватиме нову якість країни після його гіпотетичної перемоги. Партії або фракції в парламенті, на яку можна спертися, у розпорядженні Яценюка немає. "Мама" Світлана Войцеховська від передвиборних справ відсунута, на сайті "Фронту змін" періодично з'являється тільки однокашник Арсенія Петровича, Андрій Пишний. Інші однодумці Яценюка залишаються невідомими, що не тільки виглядає дещо дивно, але і значно звужує простір для маневру.
Арсеній Яценюк має одну перевагу: молодість. Для нього це перша президентська кампанія, в якій є і право на помилку, і можливість випробувати різні політичні технології. Але вже сьогодні можна сказати, що непопадання політика в другий тур виборів означатиме для нього значні проблеми. У нього немає запасних політичних позицій, а самі щедрі спонсори не люблять невдах.
