Чорноморський Флот не небезпечний - війни все одно не буде
В України і Росії часто були "медові місяці", але вони не знімали більшість проблем
9-10 квітня відбулася третя за останні два місяці зустріч міністрів закордонних справ України та Росії. А вже через місяць, 17-18 травня, в Києві відбудеться третє засідання двосторонньої міждержавної комісії під головуванням Президентів двох країн. Чи свідчить це про певний потеплінні україно-російських відносин або є лише минущим "медовим місяцем"?
На ці питання в прес-центрі "Обозревателя" відповідали: науковий директор Інституту євроатлантичного співробітництва Олександр Сушко , директор Української філії Інституту країн СНД Володимир Корнілов і директор Інституту політичного аналізу і міжнародних досліджень Сергій Толстов .
За словами Олександра Сушка, "ми спостерігаємо різнопланові спроби активізувати україно-російські відносини", і для цього є всі передумови, адже "наші країни не використовують повною мірою двосторонній потенціал".
Як розповів експерт, питання демаркації сухопутного кордону "давно застоявся на певній стадії". Він додав, що на сьогоднішній день всі технічні питання дозволені і можна з певною часткою впевненості говорити про запуск процесу демаркації вже цього року.
Що стосується делімітації морських кордонів у Керченській затоці та Азовському морі, то тут рішення поки немає. "На політичному рівні триває дискусія щодо основних принципів делімітації таких кордонів", - розповів Олександр Сушко.
Режим перетину кордонів - окрема тема. "Ще кілька років тому українська сторона запропонувала здійснювати перевірку в пасажирських поїздах силами прикордонного патруля", причому перевірка повинна була бути одноразовою. Але російська сторона визнала таку практику що не відповідає законодавству Росії, тому сьогодні обговорюється інша схема: перевірка пасажирів при посадці і при висадці. "Це непроста технологія", зокрема, тому, що від кордону до кордону поїзд не повинен робити зупинок. Крім того, існує проблема контрабанди, оскільки "значна частина контрабанди завантажується в потяги не в Києві, а ближче до кордону".
Це лише невелика частина питань, які обговорювалися двома міністрами закордонних справ. Так, Олександр Сушко припускає, що напевно в ході переговорів мова зайшла і про Чорноморський флот, "але публічної інформації не було".
Україно-російські відносини йдуть шляхом швидкого одужання
Незважаючи на активізацію україно-російських відносин, вони продовжують залишатися "кілька невизначеними з точки зору їх смислового та змістовного наповнення", - сказав Сергій Толстов. Зате "емоційне і політичний зміст" дозволяють говорити про те, що "україно-російські відносини йдуть шляхом швидкого одужання".
Експерт назвав основні питання, які були розглянуті на засіданні підкомітету з міжнародного співробітництва.
-Обговорено взаємодія в боротьбі з новими викликами і загрозами - "що стосується міжнародної ситуації і взагалі міжнародної політики".
-Визначено платформа спільних інтересів для подальшого розвитку відносин.
-Прийнято принципове рішення про початок практичних заходів з демаркації сухопутного кордону.
-Визначено загальну платформа щодо вирішення питань морських кордонів. Сергій Толстов підкреслив, що "відсутні територіальні претензії Россі на острів Тузла, але що стосується кордонів у Керченській затоці, то тут є деякі розбіжності, але відсутній безпосередній конфліктний фактор".
-Питання, що стосуються звичайних громадян. Зокрема, спрощення процедури перетину кордонів.
За словами Сергія Толстова, засідання підкомітету - лише перша сторінка, що відкриває інші аспекти співробітництва України та Росії. Далі підуть засідання з питань економічного співробітництва, щодо Чорноморського Флоту, з гуманітарного співробітництва та питань безпеки.
"Загальна міжнародно-політична ситуація є сприятливою для того, щоб активізувати переговори щодо сучасного стану європейської безпеки", - додав експерт.
Чорноморський Флот не небезпечний - війни все одно не буде
Під час прес-конференції відбулася ціла дискусія, присвячена темі перебування Чорноморського Флоту Російської Федерації в Севастополі. Наводимо її без змін.
Володимир Корнілов : Дійсно, проблема Чорноморського Флоту зараз набуває особливого значення - вона обговорюватиметься на зустрічах усіх рівнів - і Президентові, і прем'єр-міністрів і всіляких профільних комісій. Я думаю, що питання ЧФ будуть пов'язуватися з питаннями, які безпосередньо з цим не пов'язані - з питаннями економічними, з газовими питаннями. І це цілком резонно. Давайте не забувати, що плата за оренду ЧФ безпосередньо погоджувалася із газовими питаннями.
Цілком імовірно, вже зараз Росія буде пропонувати ставити на порядок денний питання про дату 2017 року. Так, всі інші питання - інвентаризація майна, обговорення спірних указів Віктора Ющенка від 2008 року - це все теж буде стояти на порядку денному, але дата 2017 - досить принципова. Якщо Україна залишається на позиціях, що 2017 - це кінцева дата, або говоритиме про те, що давайте поживемо років 5-6, подивимося, а там вже будемо сідати за стіл переговорів, то, може бути, і не має сенсу тоді вся ця інвентаризація.
Я думаю, вже зараз Росія ставитиме питання перед Україною про перегляд угоди про умови перебування ЧФ на Україні в частині останнього пункту - в частині дати. І якщо це питання буде вирішено позитивно для російської сторони, то тут можна говорити про широкий спектр преференцій, зокрема економічного характеру, для України з боку РФ. І тут може бути обговорено питання ціни на газ. Теоретично це можливо, хоча ми чули різні заяви, у тому числі з російської сторони.
Сергій Толстов : Українська сторона, формуючи ці переговори, декларує відкритість і гнучкість, оскільки міністром закордонних справ Грищенко змінено сам фактор тлумачення присутності ЧФ на території України, який штучно розглядався раніше як якась загроза - так само, як якась загроза Росії з боку Європи.
Точно така ж позиція була і щодо Чорноморського Флоту - нібито присутність бази ЧФ в Криму є такою загрозою, що мало не завтра вони або Крим захоплять, або щось ще. Міністр закордонних справ України чітко заявив, що не бачить у присутності ЧФ загрози для безпеки України.
Олександр Сушко : Позитивна тональність прес-конференції природна, але в принципі це не означає, що ми повинні сказати, що у зв'язку з корекцією політичного курсу ці відносини набудуть безхмарне зміст. Ми добре розуміємо, що в України і Росії часто були такі "медові місяці", але вони не знімали багатьох проблем. Вони знову будуть поставлені на порядок денний.
А що стосується ЧФ - так, слова міністра закордонних справ - дипломатичні, але на них можна по-різному дивитися. Міністр каже, що база сама по собі не є проблемою. Це так. Дійсно, проблеми виникають внаслідок того, як сторони розуміють ті чи інші положення угод або положення, не прописані в угодах.
Що викликало протести щодо указів Ющенка? Що українська сторона вводила обмеження у випадках, коли ЧФ РФ бере участь у бойових діях з третіми країнами. Але питання залишається, тому що немає відповіді, що буде у випадку бойових дій Росії з якою б то не було третьою країною. Адже в такому випадку база Росії на території України, і місто, і вся інфраструктура втягуються у війну. Згідно з міжнародним правом, третя країна, з якою Росія перебуває у стані війни, має всі права нанести військовий удар по цій базі, а це територія України. Це не наша війна.
Тому виникає питання - які правові механізми необхідно створити або доповнити існуючі для того, щоб гарантувати Україні від втягування в ті війни, які в майбутньому може вести РФ з третіми країнами.
Сергій Толстов : Чи не буде в Європі війни. Ніхто на Росію не нападе, Росія теж на ці країни не нападе. Такого, як зробив Саакашвілі, думаю, не буде. На Кавказі може щось бути, але в Європі не буде нічого, що не буде війни між НАТО і Росією.
Я говорив з військовими, аналізував укази Президента Ющенка. Виконати їх у практичних умовах фактично неможливо. Тому що для того, щоб виконати цей указ, потрібно за 3 дні надати список всіх осіб і вантажів відповідним структурам, щоб вони їх перевірили. Коли корабель виходить з бухти, туди заходить комісія, яка перевіряє весь корабель. Тобто це неможливо виконати практично, тим більше ввести це в повсякденну практику. А що стосується списків, то це робилося завжди.
Військове командування України в Севастополі практично завжди знаходило спільну мову з командуванням ЧФ. Більшість звинувачень, які були, були політичними. Що стосується маяків та іншого - тут дійсно є проблема, але так чи інакше, вона повинна бути дозволена.
Мій прогноз, як це буде виглядати через 5-10 років. Я думаю, що основні конфліктні питання щодо ЧФ будуть зняті - будуть підписані угоди, досягнуті домовленості. Половина кораблів Чорноморського Флоту за 5-7 років буде списана. Оновлення кораблів буде, але воно буде невеликим. Росія замінить 5-10, максимум 15 кораблів від загального числа.
Звичайно, є питання щодо ядерної зброї. Формально ядерної зброї на кораблях, які базуються в Севастополі, немає. Це питання, яке має бути врегульоване. Але я думаю, що якщо буде зближення і врегулювання економічних питань, цілком можливо, що ЧФ залишиться в скороченому варіанті на території бази.
Володимир Корнілов : В указах йшлося не тільки і не стільки про конфлікт Росії з третьою країною - там йшлося в принципі про умови пересування підрозділів ЧФ, в тому числі навіть за межами території України. ЧФ ставилося в положення неможливості виконання цих указів. Аж до того, що якщо раптом десь в Середземному морі або в Атлантичному океані корабель ЧФ перехоплює захоплене піратами судно, то капітан корабля і командування ЧФ повинно погоджувати дії цього корабля з українськими відомствами, включаючи Міністерство внутрішніх справ України, причому, за два тижні до самої операції. Я думаю, питання про скасування цих указів також стоятиме на порядку денному.
Відповіді на запитання читачів дивіться тут
Читайте також:
Україна подарувала Росії відмова від НАТО
Російська військова база залишиться в Криму
Дивіться відеосюжети за результатами прес-конференції:
Україно-російські відносини йдуть по шляху одужання
Україна подарувала Росії відмова від НАТО
Росія буде торгуватися за продовження перебування ЧФ