Витонченому демагогу

От уже ніколи не думала, що антигероєм мого роману небудь стане веселий білявий хлопець на ім'я Андрій. Який Шевченко. Чи не футболіст. Та, втім, вже й не депутат, якщо врахувати його публічні заяви про складання з себе повноважень парламентарія.

Справа в тому, що цей юний блондин - мій колега (колишній?) По парламентському комітету. Комітетові, який завжди вважався оплотом демократії, захисником свободи слова, стражем інформаційного поля і т.п.

Так ось цей блондин, що володіє репутацією безкомпромісного борця за демократію, день і ніч моралізаторством з телеекранів і сторінок, на перевірку виявився банальним демагогом. На настільки відвертий крок - а саме писати про це, адже до вчорашнього дня я і не збиралася виносити "сміття з хати" - мене змусило відкритий лист Андрія, розміщене на "Телекритиці". У даному листі мій колега дозволив собі багато непристойностей і лицемірним.

Чого тільки варті його заклики до плідної роботи у напрямку громадського телебачення, роздержавлення та нової редакції Закону про телебачення і радіомовлення! Уж не ви, Андрій Віталійович, протирали штани в кріслі голови Комітету майже рік? Уж не Вам чи законом було дано право вносити будь-які ініціативи в даному напрямку? Вже не Ваше ім'я було всього лише в списку співавторів під постановами і законопроектами, які ініціювали інші депутати або колеги по Комітету?

Мені боляче і соромно за Вас, Андрій Віталійович! Вами - і тільки Вами - ситуація в Комітеті доведена до того, що Комітет як структурний підрозділ парламенту можуть ліквідувати. Вами - і тільки Вами - культивувалося авторитарне керівництво Комітетом. Вами - і тільки Вами - ледве не був похований великий труд комітету та громадських експертів - нова редакція Закону про рекламу, яку Ви так необачно просили листом від 18 квітня 2007 року (!) Адама Мартинюка зняти з розгляду в другому читанні! Це саме той проект, який після довгих узгоджень з робочою групою чарівним чином побувавши у Вашому кабінеті, раптом міняв свою суть, формулювання і зсував терміни введення обмежень на рекламу тютюну та алкоголю. У "набат" з цього приводу били все ті ж члени робочої групи, що складається з відомих українському медіа-світу експертів - Катерини Котенко, Валерія Пекаря, Артема Біденко, Катерини Мяснікової, Максима Лазебника. Згадайте їх лист від 14 грудня 2006 року ...

Чому я пишу про це для "Обозу"? Тому, що не в одному Шевченко справу. Тому що Шевченко - це тенденція. Шевченко - це назавжди. Як Калашников. Тому що, на жаль, демагогія - це велика вада нашої політики. Тому що демагогія небезпечна тоді, коли в неї вірять. Тому що демагогія - це боротьба з самою демократією під виглядом демократії.

Демагог. Тому що непослідовній ...

PS. Буквально за годину до написання цієї статті було підготовлено заяву від імені семи депутатів Комітету, де висловлені всі претензії до голови нашого Комітету. Сподіваємося, що своєю справжньою роботою, а не тільки декларованої, Андрій Віталійович дасть нам гідну відповідь. Я бажаю Вам, Андрій Віталійович, успіхів у законотворчості!

Наводжу текст заяви повністю.

"Члени Комітету Верховної Ради з питань свободи слова та інформації - Олена Бондаренко, Олександр Голуб, Олексій Федун, Володимир Ландік, Сергій Потімков, Леонід Мордовець і Дмитро Волошенков - заявляють про те, що сьогодні на засіданні Комітету було ухвалено рішення тимчасово призначити виконуючою обов'язки глави Комітету першого заступника Олену Бондаренко.

Причиною для такої дії стало неналежне виконання своїх обов'язків головою Комітету А.В. Шевченко, перевищення службових повноважень і авторитарний стиль керівництва Комітетом і секретаріатом Комітету з його боку.

З вини пана Шевченка Комітет з питань свободи слова та інформації не працював більше місяця. Більш того, на вимогу семи членів Комітету провести засідання 26 квітня 2007 року, пан Шевченко запропонував зустрічну ініціативу - зібрати Комітет ... 27 травня!

У відповідність до статті 43 Закону України про Комітети ВР дана ситуація може стати причиною не тільки усунення з посади голови Комітету, а й ліквідації самого комітету.

Виходячи з опублікованого листа А.В. Шевченко на "Телекритиці" за 25 квітня 2007 р, його дії можна розцінити як свідомий саботаж і навмисне блокування роботи Комітету. Вищевказане лист також не дає уявлення про те, яку ж позицію зайняв пан Шевченко: він все-таки скликатися Комітет і тут же заявляє про свій намір НЕ ПРОВОДИТИ-яких засідань Комітету.

Водночас А.В. Шевченко, не маючи законних підстав, від імені Комітету проводить всілякі заходи (іноді з політичним підтекстом), підписує листи на ім'я віце-спікера Верховний Ради, скликає на робочі наради секретаріат. У наявності - спроба узурпувати прийняття рішень в Комітеті, не враховуючи думки решти 10 членів Комітету. У наявності - перевищення службових повноважень і порушення принципу колегіальності, в рамках якого і діє парламентський комітет. У наявності - подвійні стандарти і звичайний популізм.

Одночасно з заявами про складення з себе депутатських повноважень пан Шевченко регулярно користується службовим транспортом, отримує зарплату і грошову надбавку за керівництво Комітетом, розпоряджається кабінетним фондом Комітету. Така поведінка є неприпустимим як з моральної точки зору, так і з правової.

Треба відзначити, що в нашому Комітеті питання неправового і неетичної поведінки глави Комітету піднімається не вперше. Взимку поточного року з цього питання Комітет проводив три засідання в закритому режимі.

Тому члени парламентського комітету були змушені звернутися до регламентного комітету Верховної Ради з пропозицією розглянути дії А.В.Шевченко на предмет його відповідності займаній посаді, зобов'язати його відзвітувати перед парламентом і за результатами звіту прийняти відповідне рішення.

Народні депутати України, члени Комітету ВР з питань свободи слова та інформації Олена Бондаренко, Олександр Голуб, Олексій Федун, Володимир Ландік, Сергій Потімков, Леонід Мордовець і Дмитро Волошенков ".