Про самураїв і ...

Про самураїв і ...

У неділю, 4 жовтня, в ЗМІ з'явилася інформація про те, що колишній міністр фінансів Японії Сеїті Накагава знайдений мертвим у своїй квартирі в Токіо.

Обставини загибелі однієї з найвідоміших політичних фігур Країни Вранішнього Сонця деякий час не розкривалися, породивши, за законами поширення інформації, величезна кількість чуток і домислів вельми характерного толку. Так, все ширше говорять про те, що Накагава міг накласти на себе руки. Коли ж все відкрилося - труп знайдений у ванній, слідів насильницької смерті на тілі не виявлено, ймовірна причина смерті - отруєння ... Що відкрилися подробиці лише підігріли впевненість прихильників версії про самогубство. Благо і до цього були серйозні підстави вважати саме це.

Відео дня

Сеїті Накагава, якого називають одним із "важкоатлетів" японської політики, спочатку займав пост міністра економіки в уряді Ясуо Фукуди, а у вересні 2008 року, коли прем'єр-міністром став Таро Асо, Накагава очолив Міністерство фінансів Японії. І менш через півроку опинився в центрі скандалу - досить дрібного у формальному сенсі, але величезного за впливом на політичну ситуацію.

На саміті "Великої сімки", що проходив у лютому 2009 року в Римі, Сеїті Накагава спершу сильно запізнився на одну з конференцій, а потім не зміг зв'язно відповісти на питання журналістів. Це поведінка дало підстави підозрювати японського міністра в тому, що він був сильно п'яний. Сам Накагава, пізніше, пояснив подію зміною часових поясів і побічною дією від прийнятих ним ліків від застуди. Він визнав, що випив лише трохи вина, заперечуючи таким чином версію про алкогольне сп'янінні.

Японська опозиція зажадала відставки Накагави. Прем'єр-міністр Асо їм назустріч не пішов, заявивши, що не має наміру звільняти міністра фінансів. Пішов сам Накагава: буквально через кілька днів після конференції в Римі було оголошено про те, що Сеїті Накагава прийняв рішення піти у відставку з власної ініціативи, щоб не упускати авторитет партії та й, за великим рахунком, уряду.

А тепер вдумайтеся в ситуацію: міністр фінансів країни, навіть у кризу є одним з найбільших фінансових донорів (!) Для світової спільноти, йде у відставку після, в общем-то, нешкідливого інциденту: всього лише запізнився і не зміг зв'язно відповісти на запитання преси . Матом не лаявся, пісень не кричав. Нічого не розбив і нікого не побив, поліцію залучати не довелося. Пізніше надав цілком гідне пояснення ситуації, а факт сп'яніння так і не був доведений. На підставі чого Накагава провини так і не визнав, з повним загалом-то на те правом. Мало того, глава японського уряду під час скандалу прикрив підлеглого, відмовивши задовольнити вимогу опозиції про відставку міністра фінансів.

Але ось - відставка. А потім - і смерть. Слідів насильницької загибелі немає, ймовірна причина - отруєння, найбільш обговорювана версія - самогубство.

Порівняння, і явно не на нашу користь, напрошується само собою.

У травні 2009 року в інциденті, пов'язаному з алкоголем, був помічений до цих успішно функціонує на своєму посту міністр внутрішніх справ України Юрій Луценко. Так само, як і у випадку з Накагава, у оточуючих виникли підозри в алкогольній інтоксикації міністра. Так само, як і у випадку з Накагава, опозиція стала вимагати відставки міністра. Так само за підлеглого заступився (у випадку з Україною - заступилася) глава уряд. Так само мало місце заяву про відставку.

На цьому подібність і закінчується. Японський міністр всього лише "поводився незвично". Говорячи про інцидент з Луценком, наші ЗМІпро не соромляться вживати слово "дебош". Причому повально. Причому щось ні сам міністр, не прикрити його Тимошенко не рвуться судитися за "недобросовісну антирекламу". Незважаючи навіть на перспективне рішення Печерського суду.

Другий момент: заяву про відставку. Міністр Накагава був викритий у пияцтві 14 лютого, а у відставку подав 16 числа того ж місяця - ледве встигнувши повернутися з саміту. Міністру Луценку для роздумів знадобилася ціла тиждень. А коли Тимошенко не виявила особливого бажання давати заявою хід, Юрій Віталійович соромливо промовчав, не ставши наполягати. У результаті справа навіть толком не дійшла до розгляду прохання про відставку.

Третій момент - власне реакція прем'єра. Таро Асо всього лише заявив про відсутність наміру звільняти підлеглого. Юлія Володимирівна, крім відвертого спуску на гальмах заяви про відставку, скликала аж цілу кабмінівську комісію, прекрасно зіграла роль пральної машини для цінного в світлі прийдешніх виборів силового міністра. А в результаті маємо те, що маємо: Юрій Віталійович, зайвий раз пропіарених на скандалі, продовжує тяжка праця на ниві боротьби з організованою і не дуже злочинністю, невпинно рапортуючи про приголомшливі успіхи та доленосних досягнення.

Що називається, відчуйте різницю. У Японії представник повністю цивільної, мирної галузі - фінансовий - показав характер самурая якщо не в смерті (все-таки її обставини до кінця не ясні, так що судити рано), то перед цим за життя - безсумнівно. У нас же будь, що прийшов до влади, вважає себе вправі вести себе як пуп землі і плювати на будь-які зобов'язання, крім пов'язаних з власним шкурним інтересом. Може бути, саме тому Японія - один з найбільших кредиторів світової спільноти, а Україна ледве жівотеет на подачки цього самого співтовариства?

Я не пропоную Юрій Віталійовичу зробити харакірі. Хоча подібна традиція є у офіцерів майже всього світу, але "стільці ламати" справді нема чого. А то раптом рідна міліція, чого доброго, візьметься переймати передовий досвід Сиктивкарський колег і доведеться міняти псевдонім на "Терра Савентьев". Просто згадаю, що й згадані японці, і багато хто за межами Японії вірять в закони карми. І як показує практика - швидше за все, не дарма. Бо елементарну порядність і людську совість ще ніхто не відміняв.

Про самураїв і ...

Про самураїв і ...

Про самураїв і ...