Київ вновь попал до "Країни мрій"

Цього року "Обозреватель" ставши інформаційнім спонсором фестивалю "Країна мрій-2006".

Орієнтовна програма етнічного фестивалю "Країна Мрій" 2006 р.

7 липня - Відкриття фестивалю

Саундчек: Вечірня сцена

13.00 - 14.00 Наташа Атлас

14.00 - 15.00 Вілдас

15.00 - 16.00 Карпатіянs

17.00 - збір на майдані біля Брами фольклорних гуртів та глядачів.

підвода з музикантами (Fanfare Orkestra), Марена та Купайло на ношах

(8 хлопців, котрі їх понесуть в ході), фольклорні гурти Зі своими купальське деревце.

Відео дня

17.40 - фольклорна ходу до вечірньої сцени, з піснями.

встановлення Марени та Купайла.

Вихід усіх фольклорних гуртів на сцену.

18.00 - Промова ініціатора фестивалю або ж поважної особини.

Виступ фольклорних колектівів - куплет купальської пісні та коротке привітання.

Вечірня сцена

19.00 - Карпатіянs (Київ)

20.00 - Вілдас (Фінляндія)

21.00 - Наташа Атлас (В.Брітанія)

8 липня

сцена Під стінамі Лаври

сцена Зелена Галявина

Велика денна сцена

сцена Майстерня танців

15.00 - 15.30

Лукині роси (Київ)

15.00 - 15.30

Кралиця (Київ)

15.30 - 16.00

Джам (Іран / Київ)

15.30 - 16.00

Серпанок (Суми)

15.00 - 16.00

Буття (Київ)

16.00 - 16.30

Надобридень (Київ)

16.00 - 16.30

Володар (Київ)

15.30 - 16.30

Татарськая ансамбль "Макам" (Крим)

16.00 - 17.00

Інтакас (Литва)

16.30 - 17.00

Тандалай Раїса (Алтай)

16.30 - 17.00

с.Переброді, Рівненське Полісся (автентика)

16.30 - 17.30

Мтієбі (Грузія)

17.00 - 18.00

Фанфаре Оркестр (Одеса)

17.00 - 17.30

с.Вовче, Турківській р-н. Карпати (автентика)

17.00 - 17.30

Гуляйгород ( Кіровоград )

17 . 30 -

18.00

Муравський шлях (Харків)

17 . 30 -

18.00

Древо (Київ)

Обрядова сцена (театральна)

14.00 - 1 5 . 3 0

Відкрита художньо-мистецька акція. Традиційне народне малярство, Виконання на дерев ' яних про ' єктах - Підвода (пересувна сцена "фіра"), драбина, Декорації до обрядової сцени.

15. 3 0 - 16.00

Кліф Степлтон та Джонатан Шорленд (В.Брітанія)

16.00 - 17.00

Театр Голос, купальський обряд (Чернівці)

17.00 - 19.30

Гуртоправці "Адам и Єва або Галина и Василь" (Київ)

Дитячий майданчик: 14.00 - 18.00

Алея майстрів працює з 14.00 - 20.00

Кухні теж повінні працювати з 14.00

А такоже працює на территории фестивалю пересувна сцена "фіра", гурт "Фанфаре Оркестр" (м.Одеса)

14.30 - 15.00 Данило Мельник (бандура, Україна)

15.00 - 15.30 Сергій Ткач (ліра, Україна)

15.30 - 16.00 Шевчук Вадим (ліра, бандура, Україна)

16.00 - 16.30 Антоній Пільх (лютня, Польща)

16.30 - 17.00 Tomas & Lizzy Blau (колісна ліра, Німеччіна)

17.00 - 17.30 Мустафа (баглами, Туреччина)

17.30 - 18. 00 Кліф Степлтон та Джонатан Шорленд (хурді-гурді та Волинко, Велика БРИТАНІЯ)

Вечірня сцена

Саундчек:

10.00 - 11.00 Ред Кардель

11.00 - 12.00 Іво Папасов

12.00 - 13.00 Алтанка

13.00 - 14.00 Стелсі

18.00-19.00

Альтанка (Білорусь)

19.00-20.00

Іво Папасов (Болгарія)

20.00-21.00

Ред Кардель (Франція) + Гуртоправці (Київ)

21.00-22.00

9 липня

сцена Під стінамі Лаври

сцена Зелена Галявина

Велика денна сцена

сцена Майстерня танців

Саунд-чек 11.00-11.30 - брітанці + Рун

Саунд-чек 11.30-12.00 - брітанці + Рун

15.00 - 15.30

Буття (Київ)

15.00 - 15.30

Коралі (Львів)

15.30 - 16.00

Кліф Степлтон та Джонатан Шорленд (В.Брітанія) + Рун (Київ)

15.30 - 16.00

Тандалай Раїса (Алтай)

15.00 - 16.00

Мтієбі (Грузія)

16.00 - 16.30

Серпанок (Суми)

16.00 - 16.30

Муравський шлях (Харків)

15.30 - 16.30

Татарськая ансамбль "Макам" (Крим)

16.00 - 17.00

Файний денс (Київ)

16.30 - 17.00

Інтакас (Литва)

16.30 - 17.00

Tomas & Lizzy Blau (Німеччіна)

16.30 - 17.30

Мтієбі (Грузія)

17.00 - 18.00

Кліф Степлтон та Джонатан Шорленд ( В.Брітанія)

17.00 - 17.30

с.Переброді, Полісся (автентика)

17.00 - 17.30

с.Вовче, Турківській р-н. Карпати, (автентика)

17 .30 -

18.00

Джам (Іран / Київ)

17 .30 -

18.00

Гуртоправці (Київ)

сцена Обрядова (театральна)

16.00 - 1 6 . 3 0

Володар, купальський обряд (Київ)

1 6 . 3 0 - 17.3 0

"Українські пісенні старожитності", театр Голос (Чернівці)

Дитячий майданчик: 14.00 - 18.00

Алея майстрів працює з 14.00 - 20.00

Кухні теж повінні працювати з 14.00

А такоже працює на территории фестивалю пересувна сцена "фіра", гурт "Фанфаре Оркестр" (м.Одеса)

14.30 - 15.00 Силенко Святослав (Старосвітська бандура, Україна)

15.00 - 15.30 Федінській Юрко (Старосвітська бандура, Україна)

15.30 - 16.00 Едуард Драч (кобза, ліра, гітара, Україна)

16.00 - 16.30 Шіштакріт (тампура, індійська традиція)

16.30 - 17.00 Едзюн Єчіка (флейта сякухаті, Японія)

17.00 - 17.30 Силенко Тарас (Старосвітська бандура, Україна)

17.30 - 18. 00 Компаніченко Тарас (кобза, бандура, ліра, Україна)

Вечірня сцена

Саундчек:

11.00 - 12.00 Романо Дром

12.00 - 13.00 Олег Скрипка

13.00 - 14.00 Гуцул Каліпсо

Гуцул Каліпсо (Чернівці)

18.00-19.00

Романо Дром (Угорщіна)

19.00-20.00

Олег Скрипка з оркестром

20.00-2 2 .00

Графік роботи медіа центру фестивалю Країна Мрій

7-го липня

12.30 - 13.00 Едзін Єчіка (Японія)

13.00 - 14.00 Наташа Атлас (В.Брітанія)

14.00 - 15.00 Іво Папасов (Болгарія)

15.00 - 16.00 Вілдас (Фінляндія)

16.00 - 16.30 Древо (Київ) - найперш и найстарший фольклорний колектив, керівник Євгеній Євремов

16.30 - 17.00 Тандалай Раїса (Алтай, РФ)

8-го липня

11.00 - 12.00 Ред Кардель (Франція)

12.00 - 13.00 Кліф Степлтон та Джонатан Шорленд (Велика БРИТАНІЯ)

13.00 - 13.30 Альтанка (Білорусь)

13.30 - 14.00 Антоній Пільх (Польща)

14.00 - 15.00 Мтієбі (Грузія)

15.00 - 15.30 Стелсі (Чернівці)

9-го липня

11.00 - 12.00 Гуцул Каліпсо (м.Чернівці)

12.00 - 13.00 Романо Дром (Угорщіна)

13.00 - 14.00 Олег Скрипка

14.00 - 14.30 Інтакас (Литва)

14.30 - 15.00 Томас та Лізі Блау (Німеччіна)

15.00 - 15.30 Гуртоправці (Київ) - містічно-обрядового дійство "Адам и Єва", керівник Ірина Клименко

Інформація про учасников фестивалю

зірки

NATACHA ATLAS / Наташа Атлас (Єгипет)

MARLENE DORCENA / Марлен Дорсі (Гаїті-Бельгія)

Сучасні стілі

RED CARDELL / Ред Кардель (Франція)Для нас Грат на фестивалі "Країна мрій" - це Зустріч двох культур, географічно віддаленіх одна від одної альо Дуже близько Зі середини. Бретонська культура, Звідки ми родом, так як и русский веде свои коріння з традіційніх пісень та музики. Мелодії Дуже часто відображають пісні про працю селян, танці для женців, хліборобів, обробляння землі а такоже пісні моряків ... Наш гурт створює и запісує пісні в цьом руслі Вже напротязі 15 років и мі Постійно шукаємо змогу переплести музику других культур та народів світу з бретонською музикою. Віступаючі на фестивалі "Країна Мрій" в 2005 р. мі були в захваті від уровня українських фольклорних музікантів. Думка сделать Спільний Виступ з Українськими артистами нам видалась очевидною, Аджея є така кількість настроїв, звуків, голосів та й українська мова Дуже близько по мелодічності до Нашої. Це чудовий досвід, багаті у емоціях, Які ми пережили в работе над альбомом "Naire" (укр. "народити"), что запісувалі восени минуло року в Киеве. До запису цього диску долучівся український гурт автентічної музики "Гуртоправці" а такоже Сергій Охрімчук (скрипка) та Інші. І тепер з нетерпінням очікуємо годину виступа на сцені цьогорічного фестивалю "Країна Мрій" абі презентуваті Спільний франко-український проект.

VILDDAS / Вілдас (Фінляндія)

Гурт Vіlddas БУВ Утворення в городе Тампере восени 1997 р. Співпраця трьох учасников, творців гурту, Почаїв з ідеї поєднання турецько-арабської уда (Різновид лютні), нею (Очеретяна флейта) з йойк (Традиційний саамській спів). Саамська мова органічно Визначи для текстів їхній пісень, починаючі з найперш репетіцій. Музиканти Зробили Навчальні подорожі до "коренів" своїх інструментів, тоб в туреччина, и Вивчай Турецький музику кілька років. Дівна на перший погляд комбінація добро спрацював з самого качану. Підшуковуючі саамську Назву для гурту Зупини на саамському Слові vіlddas , Що означає "дикий, грайлівій, веселий". Найперш Виступ гурту Вілдас відбувся в ресторані "Telakka" у Тампере 26-го листопаду 1997 р. У наступні роки це місце стало Улюблений концертним МАЙДАНЧИК для музікантів. З тих ПІР Vіlddas виступали по всій Фінляндії, а такоже у Норвегії, Германии та других странах, віконуючі, як акустичну так и Електрон музику. Об'єднання йойк, лютні, флейти и зараз являється основою їхньої музики, хочай в ній поступово з'являються Нові елєменти. Перше Розширення стільового охоплення відбулося в Напрямки ембієнтніх звуків та Електронної музики. На концет Vіlddas, як и раніше, грают и акустичну музика і РЕЧІ поєднуючі в Собі акустично та електронне звучання.

CLIFF STAPLETON / Кліф Степлтон (Велика БРИТАНІЯ)

Кліф Степлтон розпочав свою Музичну и театральну кар'єру в 1977 году и з того годині ставши відомим як композитор енергійніх, гіпнотічніх та гармонійніх мелодій, что торкають душі и поєднують в Собі мінімалізм первісніх звуків. Кліф спеціалізується у грі на хурді-гурді - стародавніх європейському струнному інструментові, что зовні Дещо нагадує ліру. ПРОТЯГ трівалого годині Кліф Степлтон працював у складі таких плідніх груп як "Блоузабелла" (Blowzabella) та "Койл" (COIL). "Блоузабелла" - це традіційно англійський танцювальний гурт, что виступать з такими звічайній інструментамі як мелодеон, скрипка, флейта, а такоже Із Зроблений власноруч Волинко, хурді-гурді та шом - середньовічному МУЗИЧНИЙ інструменті, схожому на гобой. Жіттєдайна сила гурту та віртуозне Використання іструментів забезпечен Йому Величезне Популярність, и гурт Багато подорожував Брітанією, Європою, Канада, країнамі Далекого Сходу и Південної Америки. Кліф Степлтон БУВ одним Із дерло музікантів, хто почав писати Нові мелодії до старовинних танців - така практика Дуже Швидко стала популярною и среди других Виконавців. После гри в "Блоузабелла" Кліф співпрацював з багатьма гуртами та музикантами, віконуючі Різні стілі музики (фолк, поп, джаз, імпровізовану та Електрон музику), а особливо захоплювався грою та написанням музики для Лялькова театрів. Донедавна Кліф виступать у складі гурту "Койл" (COIL), Майстерня поєднуючі свои фолкові мотиви з електронним стилем гри гурту. Кліф такоже практікував викладання гри на хурді-гурді у США, Германии, Нідерландах та Австралії.

JONATHAN SHORLAND / Джонатан Шорленд (Велика БРИТАНІЯ)

Волінщік та флейтист Джонатан ставши відомим Завдяк своїй інноваційній роботі з "Келтіш" (Celtish), "Фернхілл" (Fernhill), "Блу Хорсіз" (Blue Horses) та "Сері Різ Метьюз" (Ceri Rhys Matthews). Джонатан Грає на багатьох різніх інструментах, а деякі виготовляє власноруч за власним дизайном. ВІН славитися як один Із основних рушіїв відродження валійськіх традіцій гри на волінці. Джонатан Шорленд та Кліф Степлтон Працюють разом вже прежде рік у складі гурту "Праймівел" (Primaeval), де ще Грає молодий талановитий гітарист та мультіінструменталіст Сонні Девідсон (Sonny Davidson). У рамках фестивалю "Країна мрій" Джонатан та Кліф проведуть декілька презентацій ВЛАСНА інструментів, традіційної брітанської музики та брітанської культури взагалі. Смороду такоже організують майстер-клас Зі стародавніх британських танців та запропонують аудіторії насолодітіся традіційною Британский музикою у Власний віконанні.

РУН (м.Київ)

Гурт RUN ("Рун") БУВ Заснований у 2001 году и ставши втіленням "кельтоманії" його учасников та їх Прагнення до творчого розвітку. З того годині віконують традіційну музику кельтський народів у тій ФОРМІ, якій вона існує зараз, головних чином фокусуючісь на музіці ірландській. Вівчають и намагають відтворюваті автентичних манеру Виконання музики кельтський народів з використаних традіційніх МУЗИЧНИЙ інструментів .

ALTANKA / Альтанка (Білорусь)

Музика гурту АЛЬТАНКА - це комбінація старобілоруськіх пісень и мелодійного блюзу та рок-блюзу. У складі гурту три музиканти. Основні інструменти: гітара, контрабасдомра, ударні та спів; як додаткові: мандоліна, домра, балалайка, Металофон ТОЩО. Гітарист Альтанки Віталій Шкільонок та барабанщик-вокаліст Дмитро Лук'янчік свого годині (1996-1999 рр.) Безпосередно долучень до создания та ДІЯЛЬНОСТІ гурту ТРОЇЦА, відомого на фестівальній європейській сцені. Завдяк цьом досвіду в 2004 году смороду організувалі Альтанки, запит Сашу Джаз з контрабасдомрою. Гурт Вже побував в Польщі, России, Чехії, веде активну концертну діяльність в Білорусі та працює над випуском студійної програми.

BABA ZULA / Баба Зула (Туреччина)

Відома своим унікальнім звуком, створеня злиттів живих запісів, поєднаніх з традіційнімі та сучасности аукустічнімі та електронними інструментамі, Baba Zula, авантюрна андерграундний група, засновалося в Стамбулі відкріла абсолютно новий вимір Світової альтернатівної музики. Граючі Виключно для п'єс та фільмів аж до виходе їхнього Першого вокального альбому "Psychebelly Dance Music", Baba Zula залішається вірною свои відатній креативності. Змішана и Божевільнім професором (Mad Professor), відомим Британский-Ямайськім продюсером дабу, "східно-дабовий" альбом об'єднує народні мелодії, газель, таксізм та бользак Із сучасним підходом та зплавляє їх з універсальнімі Поняття, такими як семпл, даб та грув . Славу МУЗИЧНИЙ першовідкрівачів з ними поділяють запрошені музиканти, Такі як легенди реггі Слай Данбар та Роббі Шекспір, Александер Хаке - басист Einsturzende Neubauten, канадський вокаліст Бренна Мак Кріммон та три візнані Виконавці, чий спектр вміщає традіційну Турецький музику (видатний кларнетист Husnu Senlendirici, та турецький рокер Ozkan Ugur, та письменник-художник-музикант Mehmet Gureli.

IVO PAPASOV / Іво Папасов (Болгарія)

Іво Папазов - легендарний кларнетист-Віртуоз, творець сучасної балканської музики, давно ставши Частинами загальносвітової культури.

Тридцять років тому, у 1974 р., Задовго до того, як балканська музика булу Відкрита на світовій музічній сцені, Папазов почав революцію Зі Своїм Trakija Band. У тієї годину ВІН навряд чи припускав, что створює нову Музичну хвилю, что пізніше здобули Популярність як музика весільних оркестрів, суміш болгарської та балканської народної музики з Залучення СУЧАСНИХ ЕЛЕМЕНТІВ. Его творчість змінила Обличчя болгарської и Світової музика і вказано їй Нові напрямки для розвитку. Чи не дивно, что в усьому мире фани назівають его Королем Весільної музики. З поваги до его разючого таланту, болгари назівають его Ага (Майстер). І Дійсно, Мелодії Папазова стали Частинку кращих міттєвостей їхнього життя. Его музика звучить не Тільки на великих концертних майданах, альо такоже у Важливі миті їхнього життя, на весіллях и сімейних урочистостях. Іво Папазова зараз 52, и за его плечима блискучії музична кар'єра. ВІН відкріває собі у незліченній кількості запісів и альбомів. Два з якіх продюсував Джо Бойд (Який такоже займався продюсування Pink Floyd, REM та других). Світова преса уровня The Guardian, The Washington Post и The New York Times пише про нього з щирим захоплення. Похвала на адресу Іво Папазова звучала від всесвітньо відоміх музікантів, таких як Девід Сенборн и Френк Заппа, а такоже таких Шановне знавців як Сімон Броутона та Тімоті Райс.

ROMANO DROM / Романо Дром (Угорщіна)

Одного дня, Хрипко голос Анатала Ковач, батька, та віртуозна гітара сина, что поєдналісь в угорсько гурті Romano Drom, попал на Nuits Atypiques Festival в Лангоні, что на південному-заході Франции. Гурт МАВ там великий Успіх и Romano Drom попал на французький лейбл "Daqui". Згідно традіціям циган Olah смороду співають рітмічно, відтворюють Природні звуки, в якості перкусії Використовують домашнього начиння (ложки, горщики). Потім додається гітара, акордеон та контрабас. Це Дуже гармонічній колектив віртуозів, партія шкірного з якіх відточена. З з'явиться свого Першого альбому два роки тому на тому ж французькому лейблі Romano Drom продемонструвалі, что смороду є одним з найбільш цікавіх угорських циганських гуртів. Цею альбом повний шарму ціганської музики, з віртуозно Виконання мелодійнімі та рітмічнімі партіямі, ПОВНЕ радості та інновацій. Звічайній, декому может здаватісь, то багато Різновид Циганський тропізму, что записи чергуються Трохи несподівано, немає плавного переходу между мелодійнімі композіціямі та більш різкімі. Альо что Дійсно заворожує, так це глібокість и щедрість подачі та ентузіазм в цілому. Дехта может звінуватіті їх в тому, что ЦІ Угорські цигани наслухалісь латіноамеріканської музики та голосячи на зразок легких гармонійніх кодів, альо це все є результатом володіння добре технікою гри на перкусії та угорських Горщик, и їм є чим пишатися.

ОЛЕГ СКРИПКА (м.Київ)

Олег Скрипка - український рок-музикант, один Із засновніків культової глем-панкової групи "Воплі Відоплясова", останнімі рокамі Виступає такоже Із сольними програмою, что в ній химерно поєднуються Традиційний фольклор и звичних панківській драйв. Окрім ВЛАСНА версій як популярних, так и практично незнання українських народніх пісень, Олег Скрипка Виконує напрочуд різножанрові твори. Це и Давні хіти "ВВ", и французький шансон, и романс, и радянські шлягери.

До складу зібраного Олегом колективу увійшлі ПРЕДСТАВНИК Оркестру збройно сил України та фольклорних формацій. Стилістика цього МУЗИЧНИЙ паноптикуму дозволяє слухачеві, залежних від ВЛАСНА смаків, апелюваті з порівняннямі до гуцульських весільних музик, роздовбаного оркестру Тома Вейтса чи Цілком зачесано Горана Бреговича.

Карпатіянs (м.Київ)

"Карпатіянs" - проект американського музиканта - гітаріста и бандуриста Юрія Федінського. Юрко, українець американського походження, мешканець Нью Йорка, рік тому змінів місце проживання на Київ. Тут ВІН встіг пограті у відомому фольк-роковому гурті "Гайдамаки", а такоже створі кілька МУЗИЧНИЙ фолк-проектів. У последнего, названому "Карпатіянs", до нього прієдналіся найкращі ПРЕДСТАВНИК фольклорної сцени Киева - кобзар и лірник Тарас Компаніченко, скрипаль гурту "Древо" Сергій Охрімчук. Основою репертуару стали матеріали, зібрані во время фольклорних експедіцій до різніх куточків України, найперш - Карпат, де українська Коренєва музика зберіглася Найкраще. У віконанні гурту традіційні обрядові пісні и Танцювальні мелодії отримай нове оригінальне звучання и сучасне аранжування. Стиль "Карпатіянs" - modern folk - дозволяє сміліве поєднання саунду традіційніх старовинних інструментів (кобза, бандура, ліра, цимбали, скрипка) з сучасним ЕЛЕКТРИЧНА - гітарою и басом, а такоже барабанами. При цьом, за словами самих музікантів, смороду унікають простого схрещування етнікі з сучасним стилями, а інструментальні нововведення мают оживити фолк, Додати Йому свіжої крові.

Стелсі (Чернівці)

Західноукраїнський електронний гурт "Stelsi" виник в 2000 году з метою пропаганди Електронної музики Українського теплоход. Оскількі Яскраве представніків в сфере Електронної музики в Україні Не було, в тій самий годину, як вправно крокував своими Сходинка Український рок та хіп-хоп, гурт "Stelsi" не обминають жодної возможности зарепрезентуваті для широкого загалу и Синтетичність сторону сучасної музики. За Шість років гурт має в доробку 6 альбомів. Один з якіх відавався в Германии та Нідерландах. Безліч віступів по клубах та відкритих майданчиків, як західної так и східної України. Пісні в Німецькіх та Голландський чартах декілька тіжнів поспіль в так-звання "топ-тенах". Та кінцеву ідею, яка зародилася в 2005-му году и Знайшла свое відображення в альбомі "Там ...", а самє, Використання семплів та МУЗИЧНИЙ фрагментів з автентичних Українських пісень, мелодій та казок в притаманно для Стелсі Електрон обрамленні. На разі гурт Продовжує лінію так званого "електро-техно-фольку" з завзятістю та Прагнення зануріті Українську молодь в Нестримна енергетичне поле Української народної музики в сучасній електронній обгортці.

ГУЦУЛ КАЛІПСО (м.Чернівці)

Колорітні чернівецькі музики Ніби зійшлі з Полонини. Альо Інші очевідці стверджують, что смороду довго розсікалі океанські Хвилі з командою Жака-Іва Кусто на човні "Каліпсо". І досі невідомо, чи ЦІ міфи колись підтвердяться, однак музичний ряд чернівецького гурту увібрав у себе як етнічне Забарвлення Івано-Франківщини та Буковини, так и Сучасні Тенденції європейської музики. Хлопці грают пріджазованій гуцул-ейсід-хоп. "Гуцул Каліпсо" утворівся на Кавалко двох знаних у Черновцах гуртів - "Діамантовий зелений" та "Нервові краби". Перші ГРАЛЬ файного ейсід-джазу, вже не проти малі вокаліста, другі розвалим, як це іноді Буває. Тож На межі тісячоліть, десь между 1999 та 2000 роком, з'явилися "Гуцули". Стиль гуцул-гоп виник Завдяк Карпатська фольку, ГіП-Гопу, JAHzzу и сімом хлопцям, Які це все змоглі поєднаті.

ДЖАМ (Іран)

Джам ("чаша Грааля" - фарсі). У суфійській Традиції цею образ сімволізує "серце суфія" та світ Існування, особливий містічній стан, вінікаючій в момент слухання музики. Слухаючі давно музику персів, ми Відкриваємо свое Серце и розмовляємо з Богом. Колі Мохаммеда живити "Про що Ві співаєте?", ВІН відповів: "співаю я про ті, як я люблю шкірного, хто мене зараз слухає". Певна Річ, что тексти его пісень Різні: про прекрасну дівчину, волосся Якої дорожча за шовк, про зажурене серце, про красу сонячного світла и зрадлівого одного. Альо з дерло звуком, что опускається до мовчазної зали, вілівається сильне и Глибоке почуття Кохання. Воно передається слухачеві и взаємнім діалогом звучить впродовж Всього концерту. "Колі ми збіраємося на репетіцію, ми НЕ відпрацьовуємо такти, що не думаємо про музику. Мі домовляємося про ті, что Хочемо донести до глядача, та Які почуття винна пробуджуваті та чі Інша композиція ". І глядач відповідає на це щирою Подякою. Альо ж для багатьох людей, виховання у слов'янській культурі, музика Азії, Почути Вперше, раніше булу чужою и незрозумілою: хімерні звуки сетарій и тамбура, особливий неєвропеейській лад, незвічні ритми макама. Майже для шкірного слухача концерт становится маленьким внутрішнім відкріттям, рідкісною можлівістю на момент відчуті силу внутрішнього світла и стан блаженного СПОК та гармонії.FANFARE-ORKESTRA / Фанфаре-оркестр (м. Київ) Свіжостворенній київський ансамбль етнічної музики Fanfare-Orkestra повертає балканській музіці автентічніть, втраченних под авторськими Вішуканій Горана Бреговича и потоками панка у No Smoking Orchestra Еміра Кустуріці. Fanfare у Румунії назівають будь-який духовий оркестр. ВІН існує почти у кожному селіщі. Тепер цею бренд використан київський ансамбль етнічної музики "Фанфаре-оркестр". Значний Частину репертуару гурту складають румунські пісні а такоже пісні народів колішньої Югославії, болгар и албанців. Крім того, ансамбль стілізує под фольклор джазові Стандарт І мелодії з популярних фільмів. ЧИСЕЛЬНІСТЬ колективу на віступі колівається від дев'яти до п'ятнадцяти ОСІБ. Прот на сцені всегда Присутні акордеоніст, скрипаль, барабанщик и Духова секція - труби, тромбон, саксофон, валторна и туба. Суто акустичний склад, альо драйву Йому НЕ займатись - точнісінько як СПРАВЖНЯ сільському оркестру. Хлопці й вигляд мают, як справжнісінькі провінціалі. На одному - віцвілій капелюх, на іншому - мішкуваті спортивні штани, Третій - у фланелевій сорочці навипуск. Складається Враження, что смороду Щойно зібралісь на концерт з домашніх дворів, хто в чому був. Більшість учасников Fanfare-Orkestra - професіонали. Хтось вчиться в консерваторії чи в учіліщі Глієра, хтось Грає у духовому оркестрі. Можливо, на балканська орієнтацію нового проекту вплінуло ті, что его ідеолог пріїхав до Києва з Бессарабії.

фольклор

MTIEBI / Мтієбі (Грузія)

Грузинський Етномузічній Театр ім.Едішер Гараканідзе.

Ансамбль "Mtiebi" був Заснований в 1980 Едішером Гараканідзе - молодим музикантом-фольклористом, пізніше видатна знавцем етнічної музики, як теоретиком так и практиком, вчителем та неперевершений Виконавцю народніх грузинського пісень. Незабаром "Mtiebi" ставши знаменитим Завдяк Своїм артистичним ідеям - смороду показувать народне мистецтво таким як воно є насправді та таким Яким его раніше НЕ показувать. Як и Сільські мешканці, "Mtiebi" супроводжують пісні танцями та грою на різноманітніх МУЗИЧНИЙ інструментах, роблячі з шкірного концерту Справжнє фольклорне шоу. "Mtiebi" співають на концертах, дають уроки грузинського співу (як в Грузії так и за кордоном), беруть участь у фестивалях (Вільнюс, Копенгаген, Москва, Львів, Франція, Швеція, Мексика, Велика БРИТАНІЯ та ін.) У 1992 "Mtiebi "стали лауреатом міжнародного фестивалю духовної музики в Германии. У 1990 учасники колективу були обрані Почесна Громадянам міста Лоуелл (США, штат Массачусетс). "Mtiebi" записали 5 дисків в 1993 (у Берліні з ансамблем "Soinari" та "Mzetamze"), 1996, 1998, 2003 та 2005. У 1988 БУВ Знято документальний фільм про хор "Mtiebi співають". З 2003 року до колективу Прийшла Нове покоління.

Тандалай РАЇСА (РФ, Алтай)

Тандалай - Унікальна співачка Алтаю. Артистка Найвищого уровня з широким діапазоном голосу, что дозволяє їй з одинаковим успіхом Виконувати як кай (горловий спів), шаманські містерії, так и Російські романси, народні та естрадні пісні. Вона Грає на МУЗИЧНИЙ інструментах народів Алтаю: топшуур, комус, ікілі, бубон, Шоори. Справжній носій культури народів Алтаю. У Нашій невелікій республіці не так Багато артістів Найвищого уровня, щоб перерахуваті їх, ??вистача пальців на одній руці. Одна з них - Раїса Модорова Тандалай. Вона народів І виросло в селі Мендрій-Соккон Усть-Канського району, в багатодітній Сім'ї. Співаті Почала з дитинства. Азі вокального мистецтва Раїса Модорова Тандалай опановувала в Барнаульскому культпросвітучіліщі на диригентсько-хоровому відділенні. Творчу діяльність розпочала в городе Горно-Алтайськ солісткою міжрайонної концертної бригади, а коли БУВ Заснований національний ансамбль "Алтай", однією з дерло до нього звісно прийнять ее.

INTAKAS / Інтакас (Литва)

Фольклорний гурт "Інтакас" під керівніцтвом Рітіса Амбразевічуса БУВ Заснований 1989 року. З самого качану гурт співав, гравер та танцював Традиційний репертуар з різніх етно-культурних регіонів Литви. Вагом частина репертуару відібрана з матеріалів, зібраніх керівніком гурту в експедіціях, Переважно в регіонах Aukstaitija (Аукштайтія) та Dzukija (Дзукія) (Східна Литва). Чоловічий склад гурту Виконує пісні, что належати до Особливе "чоловічіх жанрів", Наприклад, valiavimai (пісні косарів), lalavimai (Великодні прівітальні пісні), Військові пісні, а такоже пісні, что якось належати до чоловічої сфери (сватівські пісні, любовна лірика ТОЩО ). Гурт намагається перейняті и Повністю Відтворити автентичний вокальну техніку та манеру Виконання, Відмінності у МУЗИЧНИЙ діалектах. Це вважається найбільш ВАЖЛИВО у творчості литовського колективу.

ДРЕВО (м.Київ)

Фольклорний гурт ДРЕВО - ансамбль дослідніків и Виконавців української народної музики. Існує з 1979 р. Керівник - Етномузикологія Є.Єфремов. Своєю діяльністю ДРЕВО розпочало новий напрямок у музічній культурі України, продемонструвавші Світові традіційну Селянське музику украинцев як повноцінне й самобутнє мистецьке Явище, что НЕ потребує обов'язкової композіторської ОБРОБКИ. Репертуар ДРЕВО базується на експедиційних Матеріалах з Центрального та Східного Полісся, Лівобережного Подніпров'я (Полтавщина, Сумщина), Східного Поділля (Уманщина). Частину репертуру ДРЕВО бачено у 4 компакт-дисках. Ансамбль брав участь у музично оформленні художніх, документальних та мультіплікаційніх фільмів. Концерти ДРЕВО відбуліся ї в других странах - Бельгії, Грузії, Латвії, Літві, Германии, Польщі, России, Узбекістані, Франции. Про ансамбль Створений науково-документальний фільм.

Гуртоправці (м.Київ)

Cпільній мистецький проект Етномузикологія и етно-співачки Ірини Клименко и знаного кобзаря Тараса Компаніченка, Які у 2002 р. запросили до Спільного музикування молодь, НЕБАЙДУЖИЙ до ідеї відродження автентічної сільської музики. Тарас вніс свіжий для фольклористичних груп "Селянської орієнтації" струмінь світської шляхетської культури ХУІІ-ХХ ст., Збудувавші місточок до європейськіх побутових МУЗИЧНИЙ традіцій. Проект Відкритий и для досвідченіх співаків, и для зовсім молодих, захоплення дерло СПРОБА неаранжованого народного співу, Аджея КОЖЕН знаходится у старовинних піснях співзвучні Йому Емоції. Дівчата й хлопці могут позаліцятіся ї подражнити помощью традіційніх куплетів-передірок, помріяті про щасливе заміжжя та підібраті весільний репертуар до майбутнього шлюбу. Тієї, в кого "розкололось серце" від нещасного кохання, на повний голос віспівує тугу в багатоголосніх лівобережніх Балад або ж прозорій ліріці Полісся чі щемливо романсах. Особини, чіє життя обтяженості батьківщину непорозуміннямі, мают Нагода Мистецький Висловіть докоро чоловікові, свекрусі чі іншім родичам, звернувши до текстів побутових пісень. Пріваблімі для всіх "гуртоправців" є танці и пріспівкі - цнотлива-кокетліві в устах неодруженої молоді й забарвлені гуморістічно-Еротичні мотивами у старшого товариства. Репертуар для співу знаходимо найбільше у Власний поїздках Українськими селами, доповнюючі его записами з МУЗИЧНИЙ архівів. Улюблені Терен - Пріп'ятське Полісся, Переяславщина, Сіверщина, Слобідщіна. Перейнявші пісні від старих поліщуків, волинян, слобожан, Гуртоправці прагнуть Поділитися Зі слухачами Частинами багатовіковіх Надбання свого Етнос, представляючі реліктові язічніцькі жіночі ритуали Полісся (віклікання дощу, відвертання хмари, спалювання відьми ...); традиційне весілля Сіверщіні, Полісся, Волині, Підляшшя; класичну любовну й Козацьку ліріку Лівобережжя (гуртовий спів); камерні Лісові, польові пісні; вулічні ї християнські коляди, псальми, канти, апокріфічні пісні мандрівних лірніків; Кобзарський епіку; скріпкову гру до танцю, до співу, до чарки; побутові Романси 19-20 ст. (A capella та в супроводі бандури, гітарі).

СЕРПАНОК (м. Суми)

Фольклорний гурт "Серпанок" Створено при СУМСЬКА МУЗИЧНИЙ учіліщі у 1996р. Керівник колективу Олена Гончаренко, ще в роки навчання у Кіївській консерваторії перейнявшісь ідеєю відтворення автентічної співочої Традиції від гурту "Древо", зініціювала Формування молодіжного фольклористичних середовища в м.Суми, центром Якого ставши "Серпанок". Ніні до складу групи входять студенти І випускники Сумського педагогічного УНІВЕРСИТЕТУ, Сумського училища мистецтв й культура, Національної Музичної академії та Київського університету культури і мистецтв, учні гімназії № 1 м.Суми. Учасники гурту займаються Досліджень сільської пісенної культури різніх регіонів Сумщини - Сіверщіні / Наддеснянського Полісся, Посейм'я, Слобідщіні, российских поселень (зокрема Традиції горюнів). Відтворюючі місцевий репертуар колектив прагнем Зберегти своєрідність діалектніх Співочих стілів.

Бутт (м.Київ)

Ансамбль традіційної музики "Буття" Створення у 2000 р. Назва ансамблю походити від Першого слова в ряду сінонімів: буття, Існування, Матерія, природа, что на протівагу небуттям є символом життя. Власне, ансамбль Дає нове життя сільській культурі, что має тенденцію до занепад та вироджених. Віконувані твори запісані членами ансамблю у фольклорних експедіціях. Основою репертуару є традіційні весільні награвання, супровід до танців, Ліричні пісні, колядки й щедрівки. Твори віконуються в тому звучанні, что запісані. Мі намагаємося мислити як народні музики. Збереження и продовження гри на МУЗИЧНИЙ інструментах и ??співу "автентичного" Напрямки в умів современного міста - мета Сім'ї Бутів та других учасников ансамблю.

ВОЛОДАР (м.Київ)

Київський гурт автентичного співу, что Виконує обрядові та Ліричні пісні Пріп'ятського Полісся. Фольклорний ансамбль "Володар" утворівся у 1993 году в межах течії "автентичного співу", започаткованої Київським Фольклорний гурт "Древо". У складі фольклорного ансамблю "Володар" - студенти І випускники Національної Музичної академії України, Кіївського национального УНІВЕРСИТЕТУ культури і мистецтв. Ансамбль Виконує традіційну вокальну музику північно-українських земель - Пріп'ятського Полісся, Берестейщини, Підляшшя, та Зі Східного Поділля. Збір матеріалу в ціх теренах відбувався у 1978-2000 рр. Головними для пріп'ятськіх поліщуків є пісні, пов'язані з віхамі землеробського календаря: колядки, щедрівки, Проведи зими, весняні заклички и хороводи, Купальські, обжінкові ... "Володар" у своєму репертуарі опірається самє на Такі мелодії, віконуючі їх у відповідні пори року разом з ритуалами, забавами. У традіційній музіці молодих співаків захоплює магія колективного співу - унісонне злиттів Яскраве голосних тембрів справляє містичне Враження як на самих Виконавців, так и на їхніх слухачів. Принцип "Володар" - відтворюваті ті, что записано у Власний етнографічніх експедіціях. Учасники ансамблю Працюють з останнім поколінням носіїв етнічної музики, Котре ще пам'ятає, за якіх известить та Яким чином віконувалісь найдавніші ритуальні мелодії давньоукраїнськіх святий. Ранньотрадіційна музика в автентичних віконанні завершує довгу ЕПОХА свого Існування. Мі ще маємо можлівість спостерігаті свою традіційну Музичну культуру в "живому звучанні".

Надобридень (м. Київ)

Назва колективу "Надобридень" не позбав сімволізує качан вторинно, науково-реконструктивного руху на Україні, альо й гідно репрезентує інструментально-гуртовий репертуар усіх регіональніх традіцій України. Засновані в 1992 р. Музику "Надобрідня" малі Щасливе Нагода Слухати І що, головне, потанцюваті под неї на концертах та фестивалях України, Польщі, німеччини. Вам це задоволення забеспечіть: Михайло Хай, Сергій Охрімчук, Ганна Охрімчук, Олекса Кабанов.

ГУЛЯЙГОРОД (м.Кіровоград)

Фольклористичних ансамбль, Створений 2002 року в м.Кіровоград. "Гуляйгород" є пріроднім продовженого студентських колетівів "Дикий Карапет" та "Златопіль". Учасники гурту досліджують теріторію СЕРЕДНЯ Подніпров'я (Черкащина, Полтавщина, Кіровоградщина) i мают в своєму репертуарі всю жанрову палітру регіону: обрядові та побутові пісні, інструментальна музика. Кредо ансамблю - відношення до фольклору, як до розвіненої самобутньої культури, непріпустімість жодних обробок, "покращень" фольклорного першоджерела Задля Досягнення зовнішніх сценічніх ефектів, Збереження неповторного колориту місцевої Традиції, що не механічне копіювання, а органічне живе засвоєння Традиції, своєрідна Спроба ее наслідування.

Муравський шлях (м. Харків)

Дослідницько-виконавчий фольклористичних гурт "Муравський шлях" Харківського обласного центру народної творчості репрезентує найкращі зразки Пісенного фольклору, фрагменти народніх обрядів, ігор, танців Лівобережної України (зокрема Слобожанщини та Полтавщини), зібрані у Власний фольклорно-етнографічніх експедіціях. Кредо колективу - Збереження та відтворення локальної пісенної Традиції без будь-якої стілізації. Пісні віконуються в автентічній манері, что пов'язана з питань комерційної торгівлі місцем в обряді та з годиною Виконання. Місцевий діалект, традіційні костюми, Танцювальні Рухи та атрибути фольклорного обряду пильно зберігаються учасниками гурту у недоторканих вігляді. Народившись у 1983 году, як ансамбль "Слобожани" Харківського державного УНІВЕРСИТЕТУ, гурт впродовж двох десятіліть об'єднує представніків МІСЬКОЇ інтелігенції, людей різніх професій та віку, Які захопівшісь неповторний красою шедеврів автентичного співу, відчулі потяг до наслідування Традиції ще живих носіїв пісенної спадщини. На жаль, з великою швідкістю це Покоління стареньких бабусь та дідусів відходіть до Іншого світу, забіраючі з собою ту Частину духовної культури украинцев, яка звет "усна традиція".

Лукині РОСИ (м. Київ) - гурт автентичного співу, існує з 2001 року, творчий керівник Олена (Копєйкіна) Бабієнко. Репертуар ансамблю складають обрядові, Ліричні та жартівліві пісні з Київщини та Сумщини, запісані учасниками гурту власноруч у чисельного експедіціях. Пісні віконуються Зі Збереження мовно-діалектічніх особливая та в прітаманній місцевій звуковій манері. Метою учасников гурту стало точне Дослідження обрядів и МУЗИЧНИЙ матеріалу теріторій Киевськой та Сумської областей та популярізація сільської музики среди МІСЬКОЇ молоді. Костюми, необхідні для концертної ДІЯЛЬНОСТІ, зібрані у експедіціях и відповідають теріторіям, Які гурт відтворює на сцені.

Коралі (м.Львів)

Гурт автентічної музики "Коралі" був Заснований у 2001 году у Львові. Мета создания - відродіті та продовжіті народну Музичну традіцію, оживити старовинні мелодії, більшість якіх запісані самими учасницями гурту у багатьох фольклорно-етнографічніх експедіціях. У репертуарі колективу Багато обрядових та необрядовой народніх пісень Із різніх етнографічніх регіонів України, деякі віконуються в супроводі МУЗИЧНИЙ інструментів (скрипка, телинка, бубон, дзвіночки). При віконанні колектив старається Відтворити діалектічні Особливості мови та манери співу.

FAYNUY DANCE / Файний денс (м.Київ)

Інструментальний гурт "Faynuy dence" був Заснований Випадкове, завдячуючи вечорниць, что проводити Олег Скрипка. У своєму віступі втілюють всю притаманне назві енергетику, радість танцю та радість чуття, відображену у Яскрава Кольорах українських та молдовських традіціях. Склад: Роман - цимбали, Дмитро - акардіон, Сергій Охрімчук - скрипка, Вадим - контрабас, Юра Мізінчук - ударні та керівник колективу.

Гудаки (Нижнє Селище, Закарпаття)

Слухаючі музику "Гудаків", ми переносимості в Українські Карпати, пережіваємо ВСІ біді и радощі Невелички Закарпатський села. Багатовікові балади розповідають нам Життєві истории про кохання та зраду, дружбу та войну, доносячи до нас хороші Звичаї та Тягар традіцій. Ніхто Ніколи не думав Записати ЦІ пісні, хочай смороду тісячоліттямі мешкають серед народі, почти НЕ зазнаючі ніякіх змін. Голоси Каті та Олі торкають струн душі, а п "ятеро музікантів Зі своими традіційнімі інструментамі: скрипкою, теляти, тараготом, бубном, цимбалами та контрабасом грают так, что мелодія заполоняє все єство слухачів. Година від годині спів замовкає, а музика Продовжує клікати до танцю. На Закарпатті століттямі Живуть поруч - українці, угорці, румуно, роми та євреї, тому й музичні кордони НЕ є чітко вираженими. Для чого ж тоді шукати етнічну чистоту в регіоні, Який за Останні 100 років міняв свою державну пріналежність більш як 6 разів. "Гудаки" грают разом Вже 5 років як на Україні, так и в Західній Европе. Їх автентична музика Вже полонила Багато сердець.

дитячі фольклорні колективи

автентика

Кобзарська традиція

Антоній ПІЛЬХ (Польща) лютня

Антоній Пільх-польський лютніст, Багаторічний керівник хору "Братство лютні", сеньйор и Бл "міжнародної Академії традиції", господар відбудованого шляхетського двору на Вісокій, около Кракова, что ставши живим музеєм старовінної музики та культури. До Антонія Пільха, як лютніста, больше бі пасував прикметник старопольській чі старосвітській, в тому значенні,, в якому ми вжіваємо его Щодо кобзарів чі лірніків в Нашій культурі. Дере, в ще поневоленій Польщі, решил відродіті мистецтво гри на лютні, и для цього вірушів на навчання до Лондону, пройшовші чімалі випробування на шляху до цієї мрії. Закінчив Королівську Академію лютні. Багато років поклал на Вивчення традіцій ренесансного співу, а такоже на практичне озвучених, віспівування багатьох пам'яток старопольської Музичної та літературної спадщини, роблячі їх підставою до творення модерної культури сучасної польської інтеліґенції та Нової національної еліті. Як сольний виконавець, Антоній Пільх співає пісні ліцарські, історичні, Ліричні, як відоміх так и анонімніх авторів доби ренесансу й бароко з ХVІ-ХVІІІ ст., Та народні. Грає такоже, танці, п'єси для лютні, та медітації. Власне через лютню та свое Відкрите серце ВІН уродженець Перемишля, де, як ВІН считает, его формуван як польська так и русский культурні спадщини, ВІН прийшов до розуміння полікультурної та поліетнічної мінувщіні старої Річі Посполитої.

Тарас Компаніченко-кобзар, бандурист та лірник. Виконує-реконструює Традиційний Кобзарський-лірніцькій репертуар в супроводі кобзи О.Вересая, старосвітської бандури та колісної лірі. Значний Частину репертуару становляит епічні твори - думи, так звані "запорозькі пісні", Козацькі псальми, ліцарські пісні, невольнічі плачі, богомільні пісні, побожні псальми та канти, духовна та світська лірика. Вітворені в ХІІІ-ХVІІ ст. пам'ятки музики та літератури дожили віку, годиною в фольклоризованої вігляді, в усній Традиції (годиною смороду зберіглася в рукопіснім чі Друкований збірніках) та дідівські пісні. Окрім сліпецького, старцівського чі дівського репертуару Виконує пам'ятки старовінної музики та літератури Руси-України ХV-ХVІІІ ст. Твори на слова поетів ХVІ-ХVІІІ ст. Д.Наливайко, Д. Братковського, І. Величковського, Т.Прокоповіча, Г.Сковороди.

TOMAS & LIZZY BLAU / Томас та Лізі Блау (Німеччіна) харді - гарді

Ліззі та Томас Блау грают на харді - гарді. Цею інструмент відомій по всій Европе и має мінліву нас немає Довжина почти в тисячу років. На качану, на ньом ГРАЛЬ в церкві. Потім мандруючі музиканти рознеслі ее по всім куточками Європи. У єру бароко стала сільським інструментом. Такі відомі композитори як Гайдн та Вівальді створювалі музику спеціально для харді-гарді. До кінця 19 сторіччя вона вікорістовувалась для танцювальної музики. У сімдесяті роки минуло сторіччя Почалося відродження харді-гарді. Ліззі та Томас Блау грают на харді-гарді больше чем 25 років. Концерти в Германии та за кордоном, виступа на історічніх ярмарках - їхній внесок у відродження харді-гарді. Смороду брали участь у відновленні техніки гри на харді-гарді, яка булу Забута до недавнього годині. З 2000 року смороду організувалі курси та навчають музікантів грі на цьом Старовинна та чарівному інструменті. Репертуар Ліззі та Томаса Включає традіційну народну музику Європи, музику епохи бароко та Сучасні композіції. Смороду грают на інструментах, Зроблений Куртом Райхманн, найдосвідченішім майстром Виробнику харді-гарді. Без їхної дослідніцької роботи та ідеалізму НЕ відбулося б відродження харді-гарді.

EDZUN YECHIKA / Едзюн Єчіка (Японія) флейта Сякухаті

Едзюн (Edzun Yechika) є ченцем дзен японської школи Ріндзай. ВІН Грає медитативну музику на сякухаті та подорожує по світу. Во время перебування в Польщі ВІН записавши CD "Zen Shakuhachi" на студії в Кракові. Бамбуковій флейті Сякухаті (вона ж Сякухачі, Шакухачі, Shakuhachi), яка існує Вже Багато сотень років, альо Тільки порівняно недавно про ее Існування дізналіся на Заході, в основному Завдяк включенню музики сякухаті до СУЧАСНИХ композіцій. "Після кількох років пошуків та СПРОБА, я, Нарешті, зупинивсь самє на цьом інструменті, ТОМУ ЩО ВІН найбільш відповідає моїм запитам та інтересам".

Участь у фестивалі Едзюн Єчікі є невеликим Дотик українських шанувальників етнічної та медітатівної музики до стародавнього японського мистецтва гри на бамбуковій флейті.

МУСТАФА ЦЕВІК (Туреччина) баглами

Баглами - це турецький національний народний інструмент, что має Вже больше 2000 років и досі з успіхом вікорістовується сучасности музикантами. Майже ВСІ народні турецькі пісні супроводжуються самє Цім інструментом. Народні поети под баглами створюють мелодії, складають вірші та пісні, котрі відрізняються за МУЗИЧНИЙ формою, стилем та мелодіямі по регіонам та містам в Турції.

ШІШТАКРІТ (Київ, індійська традиція) тампура

ТАРАС Компаніченко (м. Київ) кобза, ліра, бандура

ВАДИМ ШЕВЧУК (м. Київ) ліра, бандура

ЕДУАРД ДРАЧ (м. Київ) кобза

СЕРГІЙ ТКАЧ (м. Київ) ліра

ТАРАС СИЛЕНКО (м. Київ) Старосвітська бандура

СВЯТОСЛАВ СИЛЕНКО (м. Київ) Старосвітська бандура

Обрядова (театральна)

Містічно-обрядового дійство "АДАМ и ЄВА"

Пісенний жіттєпіс у локальних діалектах

Вистава у 2-х діях і 4-х епізодах представити

гурт народної музики Гуртоправці (керівник Ірина Клименко)

Пропоноване на Вашу уваг пісенно-обрядового дійство позбав умовно назівається Вистава. Йдет радше про СПРОБА современного мистецького міфотворення, про актуалізацію архаїчніх народніх уявлень про побудову світу. Це погляд на архетипи Чоловіка та Жінки, что зберіглася в українській свідомості ще з дохрістіянськіх часів, закарбовані у Селянська піснях, легендах, звичаєм та обрядах.

"Гуртоправці" підготувалі цею проект спеціально до фестівалюУкраїні, Який відбувався восени минуло року у Швейцарії. За структурою - це вельми пластичне дійство, Яке НЕ потребує вівіреного "Акторська" складу чі суто театральної Режісура. У его основе - вибудований в сюжетну лінію Пісенний та обрядовий материал, Який стосується найважлівішіх моментів у жітті українських Адама и Єви (Василя та Галини), невіддільніх від життя громади, роду. Чотири епізоді "вистави" оповідають про повний життєвий цикл Чоловіка и Жінки, їхнє призначення и Можливі буттєві шляхи.

Спершу йдет про з'яву героїв унаслідок поєднання плідної сили землі та міфічного предка роду (віконуються відповідні пісні та обряди жнивні рітуалів).

Подальші епізоді проведуть героїв від заручення до весілля. Цею шлях віплетеній з різніх історій: про нещасліве кохання, про смерть у бою, про небезпеки, Які чигають на Людський душу унаслідок зіткнень з метафізічнімі силами. У багатьох віконуваніх піснях сформульовано парадигму особіст Вибори для Чоловіка й Жінки, коли смороду могут зверни для себе Інше призначення, спіткаті іншу частку. Себто, щоб дійті до Закладення у родовому Звичаї ідеалу взаємін - весільного обряду, - герої мают здолати сумніві и перейти спокуси. Їм належть з'ясувати свои стосунки з Богом и світом, набути сили и мудрості.

Таке народне прочитання біблійної истории резонує з сучасним усвідомленням світобудові бодріярівського Штібен, самперед - з ідеєю сімволічного обміну внутрішніх тенденцій, что Забезпечує людіні повнотіла и справжність буття. У умів міста, з его повсякчасною пропозіцією перетворітіся на симулякр и вдовольнітіся фальшивими символами та цінностямі, нагадування Гуртоправців про архаїчній триб життя української громади, з его пробачимо Тлумачення щастя - того щастя, Яке постає у відповідності інтересів шкірного індівідуума та Всього роду, - є почасті викликом пластмасовій псевдокультурі, почасті Елементарна просвітніцтвом для тихий глядачів, у чіїй свідомості немає Ані хрістіянізованіх кантів 18 сторіччя, Ані текстів Бодріяра.

"Українські пісенні старожитності", Театр "ГОЛОС" (м.Чернівці)

Театр "Голос" (приватний професійний театр з постійною трупа) Засновано при Чернівецькому духовно-Мистецькому центрі "Голос" режисером Петром Колісніком. Одним з напрямків ДІЯЛЬНОСТІ ДМЦ "Голос" є Вивчення та творче осмислення обрядів, звічаїв та традіцій українського народну, Котре грунтується на Матеріалах фольклорно-етнографічніх ДОСЛІДЖЕНЬ різніх регіонів України. Програмне Вистава цього Напрямки є "Українські пісенні старожитності" (обрядові дійства), котра через молітовно-магічні Дії та пісні розкриває душу, чуття, Віру, вірування, бажання, Прагнення, життя та ідеалі наших пращурів.

"Українські пісенні старожитності" - Спроба залучіті сучасника у Надзвичайно цікавий и Таємничий духовний світ наших предків засобой театральної Музичної медітації, у незбагненній космос буття, у світ народної уяви, Звідки є позбав один вихід - через збагачення власної духовності. "... Театр не предлагает нам чисту автентику, ВІН дарує погляд різніх Людський світів, бо КОЖЕН актор у цьом театрі вкладає в пісню свой ??власний Неповторний світ. Творячи музичне дійство за законами драматічної вистави, Петро Колісник допомагає своим акторам з одного боку - відчуті всю драматичність структуру пісні через свое власне внутрішнє світоспріймання. Дівна Річ: звучали смороду Дуже сучасности, незважаючі на автентічні костюми, зібрані в селах Буковини, альо Відчуття наступності часів простежувалося десь на Енергетичному Рівні. Енергетика дитячих голосів несла в Собі код століть ... Пісня, народжена в Буковинському краї, несе в Собі відгомін українського степу й безмежжя МОРСЬКИХ просторів. Альо найважлівіше ті, что вона несе щірість и відкрітість у Наші серця, даруючі нам Відчуття діва. " Галина Канарська ("Диво з Буковинського краю", "День", Київ, 1998)

Купальський обряд, ВОЛОДАР (керівник Маргарита Скаженик, м.Київ)

Ансамбль "Володар" представити на "Країні мрій" купальський обряд, Який донедавна побутував у селах Боріспільського та Кагарлицький р-ну Київської обл. Центральним персонажем місцевого купальського дійства є "Головатий Іван" - ритуальна лялька з ознакой чоловічої Статі. Ее Виготовляю з овочей, прікрашалі квітами та травою. За голову слугувала велика Капустіна. За закінченню гуляння "Головатого Івана" топили у Дніпрі, что винне Було віклікаті Сонячно, а отже и добрий врожай. Обряд супроводжувався ритуальними купальських наспівамі та жартівлівімі піснями.