Кожному - своє: Європі - Набукко, Україні - гнилі яблука

Україно-російська "газова війна" знову набуває рис реальної перспективи. Україна розраховується за російський газ, але, незважаючи на "найвигідніші" ціни на блакитне паливо, з кожним місяцем робити це все важче. Про тенденції та перспективи енної газового конфлікту у форматі прес-конференції на "Обозревателе" розповів незалежний експерт Олександр Нарбут .

Європа відмовляється від російського газу

Експерт запевнив у тому, що на сьогоднішній день Європі не загрожує дефіцит природного газу. І цьому є ряд причин. Перша з них - перевищення пропозиції газу над його попитом у країнах Європи. "Відбувається це завдяки невеликому спаду споживання. Паралельно з цим спостерігається зростання (в межах 5%) видобування в тих секторах, які традиційно займаються видобутком газу ", - пояснив Олександр Нарбут.

Спостерігаючи за перипетіями "братніх" відносин у газовій сфері між Україною і Росією, європейці прийшли до висновку про необхідність якнайшвидше диверсифікувати джерела постачання газу і створити додаткову конкурентне середовище. Зокрема, Європу цікавлять маршрути доставки каспійського газу і стимулювання газопроводу Набукко, який, згідно з проектом, повинен доставляти газ з Центральної Азії через Туреччину до європейських країн.

Крім того, намітилася стійка тенденція зниження споживання російського газу європейськими споживачами. Так, "якщо в позаминулому році в Європу і країни ЄС поставлялося з Росії близько 40% газу, то в першому кварталі попереднього року ця цифра вже була 34%, а в останньому кварталі попереднього року ця цифра вже була менше 20%. За підсумками першого кварталу цього року споживання російського газу складає всього лише 14% від загальноєвропейського ".

"Газпром" втрачає ринок європейського газу, - робить висновок експерт. Однак, "незважаючи на велике роздратування, яке викликає проблема відносин України і Росії в газо-енергетичній сфері", Європа як і раніше зацікавлена ??в функціонуванні нашої газотранспортної системи, перш за все, тому що "європейські компанії мають довгострокові контракти з якимись мінімальними обмеженнями поставок. Таким чином, Європі зацікавлена ??в тому, щоб цей законтрактований газ в холодний період таки надходив до Європи ".

У разі ж, якщо відносини України і Росії не й далі будуть розвиватися "настільки драматичним чином", Європа може прийняти рішення про зниження споживання російського газу до 10%. "А Росії доведеться не на словах, а на ділі доводити тезу про те, що російський газ може знайти нові ринки".

Надто дорогі яблука "Газпрому" гниють в коморі

Олександр Нарбут порівняв "Газпром" з коморою, в якому гниють занадто дорогі яблука. "У будь-якому коморі можна зберігати масу яблук, і вони будуть там гнити, якщо встановити непомірно високу ціну. Так точно сьогодні відбувається і з Газпромом - фантастичні ціни, які поставив Газпром на свій газ, зменшили попит на нього ". "Це вступає в протиріччя зі здоровим глуздом", - вважає експерт. "Фантастичні" ціни, встановлені "Газпромом" на свій продукт, призвели до припинення закупівель газу в Туркменістані і до зменшення видобутку на 20%. "Але криза - в головах".

Причому, не тільки в російських. У той час, коли в січні цього року Юлія Володимирівна переконувала своїх політичних опонентів у тому, що ціна в 360 доларів за кубометр природного газу - надвигідно для України і є найнижчою на пострадянському просторі, за винятком Баларусі, "в цей період в Європі 360 доларів була найвища ціна. При цьому пропозиція газу за порівнянними цінами в першому кварталі нинішнього року було навіть нижче 200 доларів у компанії British Petroleum ".

"Ми випереджаємо Європу не тільки за обсягами споживання, але і по ціновій політиці. Це результат тих угод, тих контрактів, які були підписані в січні нинішнього року ", - розповів Олександр Нарбут.

Газові контракти: виграла, насправді програє

Україно-російські газові угоди "мають яскраво виражений дисбаланс" - цінової і за платіжними умовами, - вважає Олександр Нарбут. Зокрема, умови контрактів на постачання і прокачування природного газу "істотно відрізняються". "У першому випадку є жорсткі зобов'язання за обсягами, які Україна повинна відбирати. Але на прокачування ніяких суворих обсягів не зафіксовано ".

"Спад споживання російського природного газу і українською, і на європейському ринку - ланки одного ланцюга: незбалансовані відносини ведуть до того, що виграла, насправді програє". Тому "для Росії сьогодні дуже важливо проаналізувати проблеми збуту російського газу в Україну, в країнах пострадянського простору, в Європі, зробити свої висновки, змінити цінову політику. Можливо, зайняти більш гнучку позицію, піти на те, щоб переглянути певні контракти ".

Що стосується контрактів на постачання російського газу в Україну, то їх, за словами Олександра Нарбута, не просто можна, а й треба міняти. "Це діючі міжурядові угоди, які ніхто не відміняв, ратифіковані обома країнами", - говорить він. "Уряди України та Росії зобов'язані за цією угодою підписувати щорічний протокол, на підставі якого господарюючі суб'єкти повинні укладати свої контрактні зобов'язання".

Але наприкінці 2008 року українська сторона діяла "дуже своєрідно". Підписувалися "якісь меморандуми", що інтерпретуються обома сторонами по-різному. Потім йшла мова про перехідний період, протягом якого ціни на газ будуть "поступово зростати", про те, що "ставка транзиту обов'язково буде збалансовано підніматися разом із зростанням вартості газу". Але в результаті історія закінчилася "газової капітуляцією", як назвав це Олександр Нарбут: "уряд не спромоглося на експертному рівні оцінити якість контрактів, які було запропоновано підписати, незважаючи на опір менеджменту НАК" Нафтогаз "та відсутність альтернативних варіантів рішень. Видана письмова директива прем'єр-міністра Юлії Тимошенко і спонукала підписати ці контракти ".

У Кабміну проблеми з елементарною математикою і професіоналами

Спостерігаючи за останнім візитом прем'єр-міністра України до Брюсселя , Олександр Нарбут зауважив "жонглювання цифрами". Так, в якості суми, "яка необхідна для того, щоб забезпечити необхідний обсяг закачування газу в українські сховища", була названа цифра 4,2 мільярда доларів.

За словами експерта, Кабінет Міністрів "витягнув цю цифру", "навіть не спромігшись зробити якісь найпростіші математичні операції". А розрахунки дійсно досить прості. "Скажімо, на початок сезону в українських сховищах було 15 з невеликим мільярдів кубометрів газу. Відповідно, для того, щоб забезпечити стійке споживання в зимовий період, цього обсягу в принципі вистачає. Для того щоб мати добре організований, динамічний процес підняття газу в обсягах на рівні до 200 мільйонів кубометрів на добу, треба мати запас газу в сховищах на рівні 25 мільярдів. Таким чином, проста арифметична операція показує, що достатньо від початку закачування закачати 10 мільярдів для того, щоб мати чудову можливість у зимовий період впоратися з кризами, подібними тому, який був у січні, і забезпечити транзитні потоки газу до Європи. Навіть за ціною першого кварталу в 360 доларів за тисячу кубометрів - а більша частина закачування припадає на другий і третій квартал, - 10 мільярдів кубометрів газу-це 3,6 мільярда доларів ". "Якщо вважати реально, скільки коштує 10 мільярдів кубометрів газу в період закачування, то вартість - близько 2 мільярдів доларів. З урахуванням вже виплачених сум на залишилися період закачування уряду достатньо мати у своєму розпорядженні 1,6-1,7 мільярда доларів для того, щоб повністю розрахуватися з "Газпромом".

Навіщо уряду такий великий "запас"? Олександр Нарбут припускає: для того, щоб "отримати кошти для розрахунків у цілому за весь поставлений в Україну газ і, можливо, ще й допомогти" Нафтогазу "виконати якісь зобов'язання перед бюджетом".

Така груба "прикидка" викликала сумнів у європейців, які вміють добре рахувати, і вони "резонно вирішили, що потрібно посилити моніторинг, і, в першу чергу, зайнятися питанням сховищ".

За словами Олександра Нарбута, в Кабінеті Міністрів потрібні професіонали, а не люди "з великим експертним досвідом у розвитку громадянського суспільства в Україні". Як альтернатива він пропонує створити професійну групу експертів, "які розуміють, як потрібно вирішувати це завдання". "І було б дуже непогано, якби в Україні була сформована якась місія, яка могла б очолюватися кимось із надзвичайних і повноважних послів або першим заступником міністра закордонних справ". "Я думаю, ця місія могла б носити досить тривалий характер, тому що очевидно, що питання енергобезпеки є ключовими в питаннях стратегічного суверенітету держави. Ця місія могла б працювати і в напрямку збалансування відносин з Росією, і з європейцями. Думаю, було б не зайвим, якби професійні дипломати, що говорять на одній мові, розуміючі питання економіки, могли бути на вістрі цих питань ".

Повну стенограму прес-конференції читайте тут

Дивіться відеосюжети за результатами прес-конференції:

О. Нарбут: Гнилі яблука в коморі "Газпрому"

Нарбут: Кабмін жонглює цифрами перед європейцями

Нарбут: Росії вигідно збалансувати відносини з УкраїноюО. Нарбут: Україна випереджає за споживанням газу і за ціною на нього