Від МОЗ - з любов'ю

На сьогоднішній прес-конференції прем'єр-міністра Миколи Азарова за участю регіональних ЗМІ прозвучало чимало гучних заяв і висновків, помітно підбадьорить інформаційний простір країни. Головна тема зустрічі - ціни на газ - до кінця тижня буде обговорюватися тепер на самих різних рівнях. Однак поряд з газовими було б логічним поставити новий виток спорах медичним, а точніше - суперечкам навколо діяльності чинного міністра охорони здоров'я Зиновія Митника. ГоловКРУ, правоохоронні органи, внутрішні служби МОЗ в один голос зазначають: міністр не так чистий на руку, як може здатися з першого погляду.

А сигналів - встигай фіксувати. У минулу суботу, наприклад, прем'єр-міністр урочисто відкрив Центр ядерної медицини (ПЕТ-центр) при Київській міській онкологічній лікарні. Завдання нової структури - рання діагностика раку, що дозволяє вчасно виявити хворобу і врятувати хворого. Натхнений благою метою прем'єр заявив, що подібних центрів в Україні має бути не менше десятка. Однак радості таку заяву нікому не додало. Напевно, голові уряду не сказали, але відкрите ним установа - наспіх збита потьомкінське село, не більше того. Красиві стіни і багато обладнання, яке являє собою купу металобрухту, оскільки програмного забезпечення для повноцінної роботи всіх систем - ні.

Могильник - у подарунок

Історія новоствореного ПЕТ-центру - довга, заплутана і, як водиться, не позбавлена ??кримінальної підтексту. Ідея його будівництва (поза сумнівом, своєчасна) виникла ще в середині 2000-х років, коли в Україні глибоко і грунтовно зайнялися проблемами поширення раку. Хвороба не тільки увійшла в трійку основних причин смертності українців, значно "помолодшала", а й фактично позбавила лікарів засобів порятунку: у країні була відсутня діагностика ранніх стадій онкозахворювань. Не дивно, що провідні онкологи в один голос твердили про необхідність створення хоча б однієї установи, готового взяти на себе обов'язки саме раннього виявлення злоякісних утворень. МОЗ відозви лікарів почув, але інтерпретував їх по-своєму. Замість того, щоб відкрити повноцінний ПЕТ-центр на початку 2009-го року (як планували), тендерний комітет міністерства, який до того часу очолив нинішній міністр Зіновій Митник, розгорнув більш ніж бурхливу діяльність з проведення заздалегідь "підготовлених" торгів на закупівлю ліків і ПЕТ-обладнання.

Пошуки "потрібного" постачальника перетворили ПЕТ-торги в повну вакханалію - з нескінченним внесенням змін до тендерної документації, виставленням нових умов поставок, безпідставним зривів одних торгів і призначенням інших. Словом, учасник, "заздалегідь не прикорм" керівництво тендерного комітету, спочатку мав небагато шансів здійснити роботи так, як це слід було б зробити згідно всім загальноприйнятим стандартам. Дарма, що в самому МОЗ постійні відстрочки торгів і зміни умов пояснювали до смішного просто: "в країні криза, затягуємо пояси, вишукуємо можливості".

В результаті, до червня нинішнього року стіни докрасіть, обладнання розмітили, але постало питання про те, як вся ця махина запрацює, якщо міністерство "забуло" купити програмне забезпечення для апаратів? Іноземні виробники навідріз відмовилися мати справу з українським ПЕТ-центром тільки тому, що їм тут просто нічого робити. Налаштовувати складні прилади можна тільки в одному випадку - маючи на руках ліцензійний функціонал. А його - ні. Куди, питається, подівся?

А нікуди. Механізми та машини, як виявилося, спочатку закуповувалися без програмного забезпечення. Це "здешевило" і без того грунтовні закупівлі приблизно на третину, а головний тендерний розпорядник МОЗ співтовариші (у числі яких називають перших осіб у команді Юлії Тимошенко - зокрема, помічницю екс-прем'єра Ольга Трегубова) заробив за найскромнішими оцінками до 10 мільйонів гривень .

Цю маленьку хитрість, можливо, ніхто і ніколи б не дізнався, якби не "буркотливі" постачальники, які не бажають довіряти свої агрегати в чиї б то не було руки без необхідного ПО і обов'язкового навчання персоналу.

Ось вам і кримінальний підтекст: центр побудували, мебльовані, довірили відкриття особисто прем'єр-міністру, але на цьому можна гасити світло і розходитися. Роботи не буде. Ранньої діагностики раку - не буде. Буде чергова констатація того, що в нашій країні вже близько півтора мільйонів чоловік живе зі смертельним діагнозом, поставленим переважно на "третьої" і "четвертої" стадії, коли смерть - питання часу. І причина настільки гнітючого стану справ - суща дрібниця - відсутність комп'ютерних програм. Їх не купили. Формально заощадили державні гроші, а заодно поклали в кишеню "премію" за хвацько влаштовану економію.

Що, виходить, відкрили минулої суботи? Могильник, закамуфльований під "надію" для мільйонів українських громадян? Що пообіцяли людям? Вибудувати в країні ще 10 таких же "бутафорських" могильників? Хто довів ситуацію до такого абсурду? "Друг і колега", який добре влаштувався в теплому і, як з'ясовується, дуже хлібному кріслі головного доктора країни. Добре настільки, що публічна демонстрація власного цинізму - в порядку речей.

Натяк зрозумілий?

Вельми символічно, що під час відкриття ПЕТ-Центру прем'єр-міністр Азаров підняв тему особистої відповідальності керівництва МОЗ за "дуті" торги і невиправдані закупівлі. "Не скрізь у нас, на жаль, перебувають на постах люди, здатні розрізняти власні та суспільні інтереси. Це велика проблема. Я б сказав, потрібна дуже серйозна чистка людей, причетних до нераціональних закупівель, до нераціонального проведення тендерів, і таку роботу ми ведемо ", - сказав глава уряду.

Сказав твердо, карбуючи кожне слово. А стояв поруч міністр охорони здоров'я З.Митник слухав і, потупивши погляд, ледве помітно посміхався. Так зазвичай посміхаються "кіношні" шахраї, які розуміють, що попалися, але не втрачають надію "допомогти слідству" і вийти сухими з води. У кіно таких дійсно відпускають. Поплескати по плечу, забезпечать словами напуття і відпускають. Але тут ж не кіно.

Тут - смертельна хвороба, на якій грубо нажилися. Так само, як нажилися на горезвісному Таміфлю, на посередництві при поставках ліків вітчизняного та імпортного виробництва з націнкою в 200 і більше відсотків (звідси, до слова сказати, ахові ціни на таблетки, сиропи й мазі, в тому числі українського виробництва), на відкатах при закупівлі обладнання, про які не знає хіба що дитина, про обов'язкові хабарах за призначення на будь-яку мало-мальськи значиму посаду.

Тут - зарвалися чиновники, що влаштували хороший бізнес "під прикриттям" самого соціального міністерства.

Хочеться вірити, що прем'єр не виявиться осторонь, і свом вольовим рішенням поставить всі крапки над "і" в цієї негарної історії.