Вокціна від грипу
Готовність Президента Віктора Ющенка зробити собі щеплення від свинячого грипу "на очах у всієї нації" у разі її практичної реалізації може стати відмінною піар-технологією, здатної яскраво підкреслити всю тупість нинішньої передвиборної кампанії і навіть вивести її на новий рівень. І вже якщо глава держави дійсно знайде в собі сміливість підставитися під голку, мало хто з конкуруючих кандидатів ризикне рейтингом і залишиться осторонь цього заворожуючого дійства.
"Обком", як слід поміркувавши, вирішив прищепити від чуми XXI століття усіх передвиборчих суперників одночасно. Вийшло ось що.
*****
Занюхані поліклініка десь на київській Борщагівці. Для проведення заходу еліта нації обрала її з урахуванням необхідності бути ближче до народу в передвиборний період. Народ, правда, з міркувань безпеки відсутня як в самій поліклініці, так і в радіусі чотирьох кварталів навколо. Втім, пробок на дорогах практично немає: вся країна скупчилася біля телевізорів, в прямому ефірі спостерігаючи за подіями в VIP-маніпуляційної, під яку медперсонал поліклініки в спішному порядку пристосував колишній "червоний куточок" установи.
За негласною прохання піар-служб кандидатів ремонт в "червоному куточку" не робили: телекамери великим планом вихоплюють олбупівшуюся нітрофарбу на стінах, пострілювали іскрами лампи денного світла, засохлий недоїдений пиріжок з капустою, що лежить на голові брудного бюста Леніна.
Біля вікна кімнати розташована нехитра меблі: масивний стіл, медичний шафа, маніпуляційна кушетка, застелена курній клейонкою. З двох сторін приміщення біля стін стоять жорсткі дерев'яні банкетки, на яких в очікуванні процедури сидять кандидати. Журналісти та телеоператори, що розташувалися біля вхідних дверей, ловлять кожне їх рух.
По просторому проходу в центрі "червоного куточка" блукає нардеп Інна Богословська. Вона одягнена в довгий чорний балахон в стилі "ку-клукс-клан" з мішковини з прямокутними прорізами для очей. На шиї депутата висить фанерна табличка з написом: "легенева чума. ВИ ВСЕ ПОМРЕТЕ ". Богословська зловісно дзвонить у дзвоник і бурмоче щось собі під ніс. Підкрався ззаду з диктофоном журналіст Мустафа Найєм прислухається, помітно блідне і поспішно повертається в пул, шепочучи: "Шайтан, шайтан!". Журналістка Соня Кошкіна заспокійливо гладить його по смаглявою лисині.
У дальньому кутку приміщення, окремо від усіх, сидить, грізно насупившись, депутат Анатолій Гриценко в камуфляжі натовського зразка. На його шиї теж висить табличка, на ній написано: "Подайте диктатору на вибори хто скільки зможе. Я полковник, я в танку горів ". На колінах кандидата лежить перевернутий бере аеромобільних військ. Він, як і слід було очікувати, порожній, хіба що Віктор Янукович, входячи до маніпуляційної, пошкодував диктатора і кинув йому в бере наполовину використану смоктальну цукерочку "Смоктуновський" виробництва фабрики "Конті". Гордий Гриценко намагався викинути смердючу зелену карамельку, але вона прилипла намертво.
У медичному шафі, стоячи на карачках, з гуркотом риється міністр внутрішніх справ Юрій Луценко. Час від часу він чхає від пилу і невиразно лається. Збоку за столом прилаштувався депутат Арсеній Яценюк у вишиванці. Він розклав на столі бойовий листок "Фронту змін" і ріже на ньому сало кубиками. Його виразно нудить, але перед об'єктивами телекамер Арсеній щосили робить вигляд, що побачивши сала і часнику у нього, як і у всякого етнічного українця, рясно течуть слинки.
З іншого боку столу велично позує фотографам Юлія Тимошенко. В її руках - пачка листів стандартного формату, обмалював графіками, формулами та іншими діаграмами, явно свідчать про те, що епідемія в країні стараннями прем'єра йде на спад. Глава уряду уважно вивчає викладки, від старанності ворушачи губами. Мустафа Найєм придивляється і вміло читає по губах: "Шановний пане Стросс-Кан ... Ні, не так. Дорогий Домінік! Ось! Дорогий Домінік, зрозумій, що без четвертого траншу мені просто звіздець! "... Мустафа поспішно відводить очі. Соня Кошкіна дбайливо витирає йому чоло пахучим хустинкою.
Кожен рух Тимошенко контролює сидить поруч глава Секретаріату Президента Віра Ульянченко. Губи її строго підібгані, в руках хрумтять чотки у формі жіночої коси. По праву руку від Віри Іванівни сидить Президент Віктор Ющенко. Глава держави зайнятий уважним переглядом якогось подкасту на "iPod Touch" останньої моделі, на задній кришці якого Мустафа Найєм за допомогою електронного зума фотоапарата чітко розрізняє напис: "For my everhungry morning macho in honour of Holodomor Remembrance Day. Love, Katherine-Clair ". Мустафа спантеличено шепоче на вухо Соні Кошкіній: "Не знаєш, що таке" Еverhungry morning macho "? "Ненаситний ранковий мачо або щось в цьому роді", - червоніючи, переводить Соня. "Шайтан!" - Захоплено шепоче Мустафа.
З навушників-таблеток, уткнутих у вуха Президента, на всю маніпуляційну чутні звуки пісні "Разом нас багато" і крики: "Ю-щен-ко! Ю-щен-ко! ". Глава держави беззвучно плаче.
Поруч, не звертаючи на страждання Гаранта ніякої уваги, зосереджено грають у шахи комуніст Петро Симоненко та спікер Верховної Ради Володимир Литвин. Вони сидять в мальовничих інтелектуальних позах, але Мустафа Найєм, придивившись до дошки, швидко розуміє, що обидва працюють на публіку: Литвин ще кілька ходів тому випадково поставив Симоненко дитячий мат, але той нічого не помітив і вперто веде в ферзі відразу чотири пішаки.
Віктор Янукович тримається перед телекамерами найбільш природно: він, висолопивши язика від старанності, вирізає на банкетке за допомогою заточки, зробленої з космічного сплаву і прикрашеної діамантами (подарунок кримської організації Партії регіонів), напис: "Твоя думка врахована. Проблема буде вірішена. Україна - для людей. Віктор Яну ... "
ЯНУКОВИЧ (штовхаючи Симоненко ліктем у бік): Чуєш, Педро, посунься, мені тут дописати треба, а ти заважаєш. Роз'їв булки, розумієш ...
СИМОНЕНКО (нервово): Віктор Федорович, не заважайте, я тут розігрую дуже складний турецька гамбіт.
ЯНУКОВИЧ (зловісно): Гомбей? Я тобі зараз покажу, хто тут кого Гомбей. (Непомітно, але сильно коле Симоненко заточуванням в праву сідницю).
Петро Миколайович, тонко скрикнувши, схоплюється з банкетки, але, помітивши негайно націлилися на нього телеоб'єктиви, видавлює з себе стурбовану усмішку і, як ні в чому не бувало, впевненим кроком підходить до погруддя Леніна. Користуючись нагодою, Янукович дописує текст, ставить число і підпис.
СИМОНЕНКО (протираючи бюст вождя краваткою): Ось, товариші, до чого довів країну компрадорський режим буржуазних націоналістів ... (Непомітно знімає з голови Леніна засохлий пиріжок і намагається засунути його в кишеню).
Мустафа Найєм (пильно): Петро Миколайович, ви навіщо пиріжок взяли?
СИМОНЕНКО (суворо): Пригадується. Народ голодує.
Раптово в маніпуляційної лунає гуркіт: це Луценко, намагаючись висунути голову з шафи, зачіпає полку, з якої падає і розбивається об підлогу велика курна ваза без квітів. З-під уламків вибігає великий розгублений тарган. Симоненко від несподіванки ковтає пиріжок.
ЯНУКОВИЧ (роздратовано): Хтось пояснить мені, що тут робить цей ганебний мент? Тут тільки кандидатам в Президенти щеплення роблять!
ЛИТВИН (нахиляючись до вуха Лідера): Він тут якісь докази шукає. Лікарняне начальство, кажуть, замішане в злочинних схемах по трафіку "Таміфлю" ...
ЛУЦЕНКО (з радісним криком): Є! Знайшов! Ось вона, рідна! Я знав, я знав!!
У переможно здійняти руці міністра красується вузька літрова банка, закрита гумовою пробкою, з написом "Спирт". Вихопивши з шафи стограмову мензурку, Луценко вмощується за стіл спиною до телекамер, набульківает мензурку до країв і, апетитно крякнувши, випиває одним ковтком.
ЛУЦЕНКО (щасливо): Ех, добре пішла! Сеня, дай сало ... М-мм! (Закатує ока). Тепер по другому ...
Яценюка виташнівает на підвіконня.
ЛУЦЕНКО (глумливо): Ха, неженка! А ще в президенти зібрався. Куди тобі до нашої Юлі!
ТИМОШЕНКО (злобно шиплячи і скоса поглядаючи на камери): Юра! Негайно припини балаган!
ЛУЦЕНКО: Зараз, Юля, зараз. Ще крапельку ... (Поспішно вистачає банку і починає жадібно пити з горлечка).
Тимошенко рвучко піднімається, стиснувши кулаки, але тут лунає стукіт у двері, і до маніпуляційної просунув голова нардепа Віктора Уколова. На ньому панама в квіточку і легковажні шорти, а в руках пакет з апельсинами.
УКОЛОВ (ввічливо): Добрий день! Чи не підкажете, дитяче відділення на якому поверсі?
БОГОСЛОВСЬКА (з-під балахона): Ви запитуєте у мене, на якому поверсі дитяче відділення? А я питаю у вас: ви хочете ще п'ять років такого життя?!
УКОЛОВ: А-а-аа!! (Тікає).
Богословська переможно повертається до телекамер і приймає граціозну позу. Тут з'ясовується, що в її балахоні є довгий розріз, з якого на всю довжину показується нога нардепа, затягнута в панчоху-сіточку.
Соня Кошкіна: Козирні панчішки! Де купувала?
БОГОСЛОВСЬКА (самовдоволено): У ЦУМі. Гм ... (Схаменувшись). Ти питаєш мене, де я купувала панчішки?! А я питаю: ти хочеш ще п'ять років такого життя?!!
Соня Кошкіна (томно оглаживая себе по боках): Звичайно хочу!
БОГОСЛОВСЬКА: Тьфу! (Відвертається).
ЛУЦЕНКО (збиваючи ліктем на підлогу порожню банку з-під спирту і п'яно посміхаючись): Сеня, ти такий смішний, коли морду грізну робиш. Дай я тебе поцілую, мій маленький Берія.
ЯНУКОВИЧ (злобно): Чортові педофіли, навіть у лікарні спасу від них немає ... Гей, ти, жертва Майдану, довго нам ще тут сидіти? Де щеплення?
ЮЩЕНКО (знімаючи навушники): поки що немає акцепту. Я Глибока Переконаний, то багато Унікальна амбіція української нації.
ЯНУКОВИЧ: Чого?!
ТИМОШЕНКО (з отруйною посмішкою): Віктор Андрійович хотів сказати, що вакцина ще в дорозі, ось-ось підвезуть.
УЛЬЯНЧЕНКО (піднімає палець): напаскудити, что вакцина закуплена на Виконання доручення Президента України Ющенка Віктора Андрійовіча. Я - за Ющенка!
Лунає стукіт у двері.
ЯНУКОВИЧ (з полегшенням): Ну нарешті ...
У маніпуляційну, солодко посміхаючись, заходить народний депутат Валерій Коновалюк. В руках у нього велика картата сумка.
КОНОВАЛЮК: Добрий день! Я представник канадської оптової компанії. Медичні маски не бажаєте? Хороші, китайські, тільки з літака. Є оксолінова мазь виробництва "Лубнифарм". Маски по десять гривень, мазь по п'ятнадцять ...
ЛИТВИН (заламуючи руки): Люди добрі, что ж ми робимо?! Ні совісті ні сорому! Вже даже депутатам Верховної Ради намагаємося маски продавать! На Поліссі ... У далекому полісському селі ... Мене народили мої батьки ... А тут таке ... (Плаче).
ЛУЦЕНКО (схоплюючись за столу і намагаючись вистрілити в Коновалюка з мензурки): Стояти! Міліція! Сумку на підлогу, ноги нарізно!
ЯНУКОВИЧ (гидливо): Тихо ти, пьянота. (Штовхає Луценко розчепіреної п'ятірнею в обличчя, той падає під стіл). Коновалюк, а ну йди сюди!
КОНОВАЛЮК (розгублено): О, здрастє, дорогий Віктор Федорович ... А що це ви тут робите? І всі інші? Ой, мамочки! ..
ЯНУКОВИЧ (свірепея): Я сказав, сюди йди!
КОНОВАЛЮК (спритно вискакуючи за двері): До побачення, вибачте за турботу!
ЯНУКОВИЧ: Стій, гад! (Хапає стілець, на якому перед цим сидів Луценко, і з усіх сил жбурляє його слідом тікає депутату). Все, Валера, ти небіжчик! .. (Оглядається на телекамери). У сенсі, звільнений ...
ЯЦЕНЮК (єхидно): Щось я не зрозумію, звідки ви його звільняєте, Віктор Федорович?
ЯНУКОВИЧ (похмуро): А ви на засідання парламенту частіше ходіть, Сеня. Він у мене в тіньовому уряді працює головою державної служби експортного контролю. І адже я ж сам його з Бахтєєвої відправив літак з китайськими масками зустрічати - думав, дам хлопцю проявити себе ...
ЛИТВИН (сморкаясь в вишитий рушник): Ну і як, проявив?
ЯНУКОВИЧ: А то. За один день, говорить, двадцять ящиків з масками роздав людям, ще й оксолінову мазь просив, скнара ...
У маніпуляційної голосно лунає рінгтон: "Мерзлий лід на щоках блищить. Це слід від чоловічих оби-і-ід ... "
ТИМОШЕНКО (бере трубку): Але ... Так, Богданчик, можу, можу. Ага, спасибі, зараз виходжу, камери приготуй ... (Скидає дзвінок і встає) Вибачте, дорогі мої, я вас ненадовго покину ...
УЛЬЯНЧЕНКО (підозріло): Куди це ви, Юлія Володимирівна?
ТИМОШЕНКО (невинно посміхаючись): Та так, я на хвилинку ... В туалет вискочу і назад.
УЛЬЯНЧЕНКО (суворо): Я вас проведу.
ТИМОШЕНКО: Та ні, право, не варто. Я знаю, куди йти.
УЛЬЯНЧЕНКО: Нічого ви не знаєте, дилетантка! Бомж! (Встає і бере Тимошенко під руку). Нікуди без мене ви не підете! Крапка!
ТИМОШЕНКО (ледь стримуючись): Юрій Віталійович, займіть Віру Іванівну приємною світською бесідою.
ЛУЦЕНКО (вилазячи з-під столу і щипаючи Ульянченко за кісточку): Віра Іванівна, третє будете?
УЛЬЯНЧЕНКО (здивовано): А хто другий?
Користуючись нагодою, Тимошенко швидко вискакує за двері. Віра Іванівна, вилаявшись, спрямовується слідом. Симоненко намагається підставити їй ніжку, але вчасно зорієнтувалася Богословська штовхає на нього бюст Леніна. Обидва вождя падають на підлогу в обнімку.
ГРИЦЕНКО (злобно): Які ж ви всі дрібні, нікчемні особистості. Я оголошую війну цій смердючій країні!
У маніпуляційну заглядає усміхнений до вух головлікар поліклініки.
Головлікар: Шановні панове, радий вам повідомити, що вакцина вже прибула. Зараз її доставлять, і будемо вам робити приви-івочкі, хе-хе!
ГРИЦЕНКО (похмуро): Послухайте, доктор, ви хочете змінити цю прогнилу, корумповану владу?
Головлікар (злодійкувато озираючись): Дуже хочу.
ГРИЦЕНКО (з натиском): Дайте грошей. Мені, звичайно, нічого не світить, але я відзвітую за кожну витрачену копійку!
Головлікар (помітно поскучнее): Ви знаєте, я би радий, але у мене гаманець в кабінеті залишився ...
ГРИЦЕНКО (зацікавлено): А скільки у вас там?
Головлікар: Три рубля.
ГРИЦЕНКО: Несіть! Я відзвітую, чесне слово!
Головлікар з полегшенням йде. Тим часом за дверей чується наростаючий шум - жіночий вереск, матюки лайки, звуки ударів, скрегіт нігтів по особам тощо Через кілька миттєвостей двері з тріском відкривається, і до маніпуляційної увалюються вчепилися один одному у волосся Тимошенко та Віра Іванівна, штовхаючи перед собою великий картонний ящик. Дами падають поруч з ним, продовжуючи бійку.
ТИМОШЕНКО (репетує фальцетом): Відвали від мене, стара кошелка! Це я! Це я дістала! Завдяки своїм міжнародних зв'язків!
УЛЬЯНЧЕНКО (кричить басом): Брешеш, сука! Ця вакцина з'явилася завдяки розпорядженню Президента Віктора Андрійовича Ющенка! Я - за Ющенка!
ЯНУКОВИЧ: Тихо, баби. (Гидливо розштовхує жінок-бійців ногами). Кінчайте вже, а то ампули порозбивали.
Тимошенко і Ульянченко, важко дихаючи і обмінюючись ненавидящими поглядами, розходяться по різних кутах приміщення. Увага всіх присутніх концентрується на ящику, доставленому прем'єром і главою Секретаріату. На ящику написано: "Вокціна від грипа. Допомагає від пташиного, свинячого, білого грипа і грипа-Сироєжко. Горант качіства. Ізгатовлено фірмою "Зімліройние Машинние", Бамбей, Індія. Афіціальний дістребьютор - ТОВ "Губські-Флюкорпорейтед", Кіпр ".
ЯНУКОВИЧ (з схвальної посмішкою): Ну, як кажуть, доладно написано. Давайте, чи що, колотися.
ЯЦЕНЮК (ламким голосом): А де медсестра? Хто колоти-то буде?
БОГОСЛОВСЬКА (грубо): Медбрат Уколов, га-га-га!
ТИМОШЕНКО (мстиво): Не мрій, стара, ти не в його смаку ... Хочу вам сказати, дорогі мої, що робити щеплення вам буду я. В цілях безпеки наша охорона видалила з поліклініки весь медичний персонал.
ГРИЦЕНКО (тривожно): А головний лікар?
ТИМОШЕНКО: Він сам утік щойно. Утік як ошпарений. Ви у нього, Анатолій Степанович, випадком, нічого не просили?
ГРИЦЕНКО (спльовуючи крізь зуби): Ось гад!
Тимошенко заходить за шафу і неквапливо переодягається там в короткий білий халат. Телекамери і фотоапарати тріщать від напруги. Луценко підглядає під столу.
ТИМОШЕНКО (важко хитаючи стегнами, підходить до кушетки): Ну що, хто там перший?
УЛЬЯНЧЕНКО (дзвінко): Глава Української держави, Президент Віктор Андрійович Ющенко! (Розгортає президентський штандарт).
Ющенко з батьківською усмішкою махає рукою в камеру, неквапливо підходить до Тимошенко і, розвернувшись до неї задом, рішуче спускає штани.
ТИМОШЕНКО (червоніючи): Віктор Андрійович, щеплення від грипу робиться не в сідницю, а в плече.
ЮЩЕНКО (із задоволеною посмішкою): Невже ви думаєте, что я цього не знаю? .. Це я таким чином просто Хотів показати вам, Яким боком до вас повернутися інвесторі, ЯКЩО ві будете вести таку популістську політику. (Натягає штани назад і повертається до журналістів): Тільки ви про це НЕ пишіть, добро?
ТИМОШЕНКО (отруйно): Так, Віктор Андрійович, нічого більш огидного я ще не бачила. А бачила я, повірте мені, чимало.
УЛЬЯНЧЕНКО (з жаром): Як ви смієте, популістка! Та це найпрекрасніше видовище, яке ви взагалі могли спостерігати небудь в своєму безпутної життя! Хоча, звичайно, кажуть, ви в молодості порнуху людям крутили по відеосалонах ...
ЛИТВИН: Люди добрі, что ж ми робимо? Вже дупі пріщаві начали один одному показуваті! ..
Соня Кошкіна (весело): А ви помітили, да? Розповісте мені потім, добре?
Нарешті Віктор Ющенко оголює своє плече і, переможно посміхаючись, підставляє його прем'єр-міністру. Тимошенко з насолодою встромляє голку шприца у всю довжину.
ТИМОШЕНКО (з удаваним співчуттям): Ну що, Віктор Андрійович, не боляче?
ЮЩЕНКО (гордо): Я переніс двадцять Шість операцій! Я економіст, я входжу до першої п'ятіркі банкірів світу! Мені Ніколи не боляче!
ТИМОШЕНКО (щосили обертаючи голкою у плечі Президента): А так?
ЮЩЕНКО: ААААА! (Втрачає свідомість).
ТИМОШЕНКО (задоволено): Ну от, так би відразу й ...
СИМОНЕНКО (обличающее): Так йому і треба, нацистському вилупку! Давайте, Віктор Федорович, ви наступний.
ЯНУКОВИЧ (опустивши очі): Не буду.
ТИМОШЕНКО (весело): Що, страшно, Проффесор? Жінку злякалися, ха-ха?
ЯНУКОВИЧ (похмуро): Чи не злякався я. Просто сорочку знімати не хочу. У мене там це ... Ну ... Загалом, картинки різні намальовані.
ТИМОШЕНКО (ввічливо): Ви хотіли сказати, "наколоті", так?
ЯНУКОВИЧ: Ну ...
БОГОСЛОВСЬКА: Да ладно вам, Віктор Федорович, нічого особливого там у вас і немає. Русалка пахвою взагалі дуже гарна. А релігійна тематика як широко представлена!
ЯНУКОВИЧ: Коротше, Юлька, Ширяй крізь сорочку ... ААААААААА!
ТИМОШЕНКО (незворушно): Наступний.
ЛУЦЕНКО (нерозумно посміхаючись): Пива ніхто не хоче? Якщо ні, то я, мабуть, піду. (Іде).
ЛИТВИН: Послухайте, Юлія Володимирівна, а чому ви самі собі щеплення не робите?
ТИМОШЕНКО: А я народними засобами оберігає. Ось! (Дістає з кишені халата головку часнику і з хрускотом надкушує її, як яблуко).
Яценюка виташнівает на підвіконня. Користуючись тимчасової безпорадністю кандидата, Тимошенко підскакує ззаду і сноровисто встромляє йому голку в плече. Яценюк, хриплячи, сповзає на підлогу.
... Через двадцять хвилин все скінчено. Проштамповані "вокціной" кандидати повернулися на банкетки і, важко дихаючи, сидять, спершись один на одного, не в силах вимовити ні слова. Навіть диктатор Гриценко, наплювавши на амбіції, підсаджується до Яценюка і по-братськи обіймає його за плечі. Довше за всіх тримається Богословська, але через пару хвилин здається і вона: кидає дзвіночок, стаскивает капюшон з пашить жаром обличчя і, жадібно хапаючи повітря широко відкритим ротом, падає на підлогу, як підкошена.
ГРИЦЕНКО (з гіркотою заглядаючи в очі Яценюку): Здається, нам недовго залишилося. Прости мене, Сеня. Пробач за все.
ЯЦЕНЮК: Прощаю. І ти прости мене, Толік.
ГРИЦЕНКО (злобно): Бог пробачить.
ЯЦЕНЮК: Сам дурень.
БОГОСЛОВСЬКА (клацаючи зубами): Послухайте, хлопці, здається, у мене жар ...
ЛИТВИН (криво посміхаючись): А, нарешті ви помітили, Інна Германівна. У нас тут вже у всіх жар, кха-кха-кха-кха-кх-кх-кх ... (Заходиться задушливим кашлем). Здається, Юлька нам якусь погань вколола ...
Мустафа Найєм (швидко натягуючи марлеву пов'язку з сумки, забутої похапцем нардепом Коновалюком): Володимир Михайлович, можете описати симптоми?
Соня Кошкіна: Доживете до вечора або вже відчуваєте, що кирдик?
Литвин не відповідає, скорчившись в нападі кашлю. Кілька хвилин по тому всі кандидати валяються на підлозі в самих що ні на є мальовничих позах.
ЮЩЕНКО (глухо): Юля ... Юля, дай "таміфлю" ... Усе прощу.
ТИМОШЕНКО (мстиво): А нету. Ось підписали б мені мільярд на ліки, тоді б, може, і дала, ха-ха-ха! Хоча, якщо хочете знати правду, то все одно б не дала. (Відкушує часник).
СИМОНЕНКО: Юля ... Як же так ... Ми ж з тобою разом ... Проти компрадорської ... кхе-кхе-кхе ... буржуазії ...
Тимошенко гидливо пинает каблуком тлінне тіло старого вождя. У цей момент Віра Ульянченко підповзає до Тимошенко ззаду і з останніх сил встромляє їй у стегно шприц з "вокціной".
УЛЬЯНЧЕНКО (переможно посміхаючись): Ну от і все, Юля. До зустрічі в пеклі. (Втрачає свідомість).
ТИМОШЕНКО: Ах ти, стара ... Кахи-кахи-кахи ... (Падає на підлогу). Дорогі журналісти! Дорогі, улюблені мої! Там в коридорі лежить аптечка, всередині неї упаковка "Таміфлю". Принесіть, будь ласка, тільки швидше. Не пошкодуєте, озолочу!
Журналісти, не рухаючись, деякий час мовчки дивляться на неї. Потім зачохлюють фото-і відеотехніку і також мовчки виходять назовні. Дружний кашель віп-пацієнтів стає все глухо, потім і зовсім стихає.
У маніпуляційну знову повертаються мир і спокій.
