УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Країну позбавляють радіо

Країну позбавляють радіо

Голосно і досить неестетично вігукнулося криза на радіоефірі. Причиною скандалу стала несплата радіостанцією "Мелодія" ліцензійного збору.

Відео дня

Як не дивно, але цей скандал допоміг з'ясувати, що Генпрокуратура не тільки охороняє державні інтереси, а ще й слухає радіо. Мало того, вона слухає його так уважно, що здатна обчислити мовлення радіостанції, що не доплатила ліцензійні збори.

Жарти жартами, але згідно з приписом саме прокуратури "Нацрада з питань телебачення і радіомовлення" вирішив анулювати ліцензії вищезгаданої станції.

Закон, звичайно, єдиний для всіх, особливо в державі, де і без радіо "Мелодія" все спокійно, гармонійно і розкриті всі кримінальні і політичні злочини. Проте слід врахувати, що "Радіо" Мелодія "" - восьма за величиною мережа в Україні за середньодобовим охопленням (MMI Ukraine 2008/4 +2009 / 1) - 769,8 тис. осіб (тобто 4,8% населення у віці 12 -65 років, що проживає в містах з населенням більше 50 тис. осіб). Її власниками вважаються підприємці Андрій Карпій і його батько Станіслав Карпій (АТ "Онікс").

Ця історія, напевно, не отримала б такого розголосу, точніше, мало кому було б до цього справа, якби не дивна наполегливість все ж позбавити радіостанцію ліцензії якомога швидше.

Судіть самі. На початку вересня Нацосвет ухвалює безпрецедентне для України рішення про відбір ліцензії на мовлення у "Мелодії". Але пізніше харківський суд виносить рішення на користь радіостанції, визнаючи незаконним рішення Нацради. Зверніть увагу на висновок - "незаконним", зважаючи незаконних нарахувань ліцензійного збору.

При цьому, один з членів Нацради Тетяна Лебедєва висловила думку, що головною причиною того, що сталося, є чинна методика нарахування ліцензійного збору. За її словами, коли компанії, що звертаються за дозволами внести зміни до ліцензій, дізнаються, скільки це коштуватиме, вони "жахаються рахунків" і відмовляються від своїх намірів. Таким чином, бюджет недоотримує значні суми коштів.

Забавно виходить - держава стягує гроші за те, що дозволяє комусь віщати на своїх частотах. При цьому воно анітрохи не зацікавлене в тому, щоб зробити такі надходження максимально грамотними і постійними. А адже несанкціоновані побори на шкоду сторони, яка приносить дохід - це вже ознаки феодального свавілля.

Але постанови суду нічого не змінили в планах Нацради. Ще б, адже суд в нинішній Україні не стільки інстанція пошуку істини, скільки зручний інструмент, так що їх теж можна зрозуміти. Але знову-таки дивно, що всупереч судовому рішенню, регулятор навіть не подавав апеляцію, але він встиг оголосити про те, що виносить частоти "радійників" на конкурс.

Читачі можуть бути не в курсі, але безглуздість ситуації не стільки в самому приводі і методах відбору ліцензії, а в тому, що складність нарахування зборів вже відзначена на законодавчому рівні. Іншими словами з 1 січня 2010 року набувають чинності законодавчі поправки, згідно з якими вводиться нова, більш щадна для галузі, методика розрахунку ліцензійного збору.

І ось саме така послідовність і наполегливість з боку Нацради волею-неволею змушує задуматися про те, що навряд чи поспішали б так чиновники в разі, якщо це було б вигідно тільки державі.

Не віриться, що в нинішній час такий процес, як перерозподіл радіочастот, був би повністю позбавлений передвиборної підгрунтя.

Країну позбавляють радіо