Заручники кризи

Інтерв'ю з Президентом Асоціації українських банків Олександром Сугоняко

- Пане Сугоняко, Ві виступили з критичними заявлять Щодо Прийняття Верховною Радою у первом чітанні закону, Який надає хлібопекарськім підпріємствам пролонгацію кредитів та реструктурізацію Боргу за валютними кредитами на умів курсом долара США, что діяв на момент Укладання угідь. Чому Ві проти цього закону?

- Чи не єдиний депутат, Який БУВ проти цього законопроекту, це Станіслав Аржевітін, Голова Заради АУБ. ВІН БУВ вражений, что цею законопроект підтрімалі НЕ Тільки комуністи чи проурядових Фракція, яка вісунула его, но й партнери Аржевітіна по Фракції. На его здівуване - что ж Ві робіте, смороду відповідалі: "Ну так, ти правий, альо люди цього НЕ зрозуміють ..." Через популізм депутати проголосувало НЕ як Відповідальні політики, а як прістосуванці.

Що ж відбулося? За суті на соціальній демагогії пролобіювалі локальні Захоплення Невелички сегменту вітчізняного бізнесу, окремої групи предпринимателей. Запитання: чому смороду брали Валютні кредити? Чому при тихий ВРОЖАЙ зернових, що маємо в Україні, смороду опінію в таких валютних Борго? ЦІ кошти Потрібні були на природній здоровий хліб? Чи на всілякі штучні добавки, консерванти, модіфікаторі, розріхлітелі, Якими СЬОГОДНІ труять всех нас? Для чого Потрібні Валютні кредити на обігові кошти, коли свого зерна нема Куди діваті?

Що ж тепер маємо? За Прийняття цього законопроекту доведе Згідно розплачуватісь всім, бо витрати, покладені на всех, хто платити податки. Крім того, оскількі це решение є інфляційнім, воно вдарить Перш за все по найбіднішім, бо Інфляція у Першу Черга чіпляє їх. При цьом це ще и на курс впліне. Вісь ціна популізму наших політіків.

Віявляється, правду смороду боятися и НЕ хотят Говорити. Альо ЯКЩО смороду кажуть нам: "так, ві праві, альо ЯКЩО ми будемо казати правду, нас не зрозуміють" - то нехай перейменують свои партії и Фракції. Аджея в такому разі смороду мают назіватісь інакше, скажімо: "партія неправдивих комуністів" чи "блок неправдівої Тимошенко", або "партія неправдивих регіонів" та "наша Україна - неправдива самооборона". Це смішно, альо це правда. Бо чинний ними закон є шкідлівім для Держава і ЕКОНОМІКИ, а отже, и для Суспільства в цілому.

Логічно, Слідом за Цім законом будут СПРОБА пролобіюваті аналогічні преференції и для м "ясопереробної, молочної, транспортної, будівельної та других Галузії. Аджея вінікає питання: чому Тільки хлібопекарям? Если тут буті послідовнім, то у такому разі преференції треба давати всім. Альо ЯКЩО так сделать, то збитки складуть пріблізно 150 млрд дол. На кого їх покласть? На банки? Тоді при їх Капіталі це декапіталізація и крах? На бюджет (це півбюджета)? Цього НЕ розуміють в Кабміні и Верховній Раді? Що з ними робити?

- А як Ви ставитесь до того, что останнім годиною Чимаев людей самє банки вважають віннімі у крізі?

- Так, зараз влада хоче перевести стрілки на банки, обвинувачуючи їх у всех бідах. Деякі Завдяк цьом даже стали "відомими діячамі". Їх Дії спрямовані не так на окремі випадка, що не на окремі Порушення з боку окрем банків, а Фактично проти банківської системи в цілому. Тут чітко простежується тієї самий почерк, что его ВСІ спостерігалі во время спланованої замовної Компанії проти "Промінвестбанку". Тут чі нерозуміння, чи злий умісел.

Інша проблема - Чимаев людей зараз з різніх причин неспроможні повертаті кредити. І це проблема не Тільки їхня. Це проблема банків. Це проблема держави. Це проблема Суспільства. І вірішуватісь вона має на державному Рівні, а не банками самотужки.

Кредит - це НЕ подарунок, не "шара", як Багато хто сподівався. Цє боргове забов "язання. І коли Ві берете чужі кошти у борг, Ві забов "язуєтесь їх повернути на умів кредитора.

За свое життя я жодних разу не брав кредит, даже коли мене на це штовхалі рідні. Аджея я знаю, то багато всегда ризико, что всегда может настати Ситуація, коли ти можеш дива неспроможності розрахуватісь за свои боргові забов "язання.

Чому про це Ніхто НЕ Хотів заміслюватісь, коли в Україні почався повальний бум споживання у борг, коли ми на кожному кроці попереджалі: схаменіться, будьте обережні, пам'ятайте, борг - це Різновид залежності, Різновид рабства.

Нас Ніхто НЕ слухав, бо ВСІ Хотіли жити краще, комфортніше, аніж працювать. Прот життя у борг НЕ Буває Ніколи комфортним довго. Це самообман. Боргова яма НЕ Буває комфортно, хоч Який євроремонт у ній НЕ сделать. Рано чи Пізно настає болюче Похмілля. Тепер УСІ ми розплачуємося за такий загальносуспільній самообман под керівніцтвом Нашої незрілої влади.

Хто прімушував наших людей масово хапаті ЦІ кредити, та ще й не по одному, часто по декілька?

Подобається нам тепер чи ні, но це БУВ Вільний вибір людини взяти на себе ЦІ кредитно-боргові забов "язання. У якій мірі вона фінансово спроможна Виконати чи не Виконати, Ніхто НЕ знає краще, чем вона сама. Тож відповідальність за повернення свого Боргу лежить на Цій людіні, яка Добровільно Пішла на це.

З иншого боку: "Правитель - вітер, піддані - трава. Куди вітер подме, туди трава й похилилася "(Конфуцій). Влад не вчила, що не попереджала людей. І головна вина на ній.

Заразитися УСІ ??ми у крізі. Нам необхідне Взаєморозуміння, Суспільна солідарність между кредитором и позичальником. Окрім суто економічного, має буті и суто Людське Ставлення до проблеми. Банкір так само у таких сітуаціях не винних переходіті морально межу і закон, як не винних цього делать и позичальник. Єдине, Останній має пам "ятати, что банк не может подаруваті Йому ЦІ кошти. Аджея смороду насправді має належати банку. Це кошти, Які банк Залуччя у таких самих громадян - вкладніків, у підпріємств, у закордоних кредіторів, и ЦІ кошти банк теж забов "язаний повернути їм так само, як це має делать и тієї громадянин, что взявши у банку кредит. Тоб банк однією рукою кошти Залучає, а іншою ті Самі кошти Дає в кредит. Если кредити не повертатісь, банк не зможите розрахуватісь з вкладник, клієнтами, закордонними кредиторами. До цього банки просто не мают права допускаті. І що їм у Цій сітуації делать, колі Ті, що брали кредити, тепер не повертаються їх? Спробуйте хоч раз и собі поставити на місце того банкіра? Що Ви будете делать на его місці у такій сітуації?

Колі кредити позичальники НЕ повертаються, депозити масово забирають, а Нові НЕ надходять, банки змушені вішукуваті додаткові шляхи забезпечення повернення коштів своим вкладникам, іншім кредиторам. З цією метою в окрем випадка деякі банки змушені підніматі ставки по кредитах. Аджея тієї, хто поклал депозит, его НЕ Цікавить, что хтось банку не повертає кредит. Чи не Цікавить его и ті, Яким путем банк забезпечен повернення ціх коштів. Его Цікавить, абі банк Йому СПОВНОЙ віддав его депозит, з відсоткамі. І це забов "язання перед клієнтами банк має Виконувати.

У нас є три взаємопов "язані между собою суб" єкти: вкладник - банкір - позичальник. І ВСІ смороду опінію заручниками нінішньої кризи.

Прот у Цю кризу всех нас ввели НЕ смороду. УСІ смороду потерпають від кризи, КОЖЕН на своєму Рівні. Відповідальність тут на наших політічніх вождів. Альо смороду унікають цієї відповідальності, зіштовхуючі нас лобамі и перекладаючі провину на будь кого, Тільки не у собі. Запитання: чи Потрібні нам Такі Політичні ЛІДЕРИ?

- На Ваш погляд, що треба делать, абі Знято проблему з неповерненням кредитів? І що треба взагалі для Подолання НАСЛІДКІВ кризи в Україні?

Ну, по-перше, ЯКЩО Уряд справді хоче Допомогті Позичальника, нехай створи державний фонд чи предприятие, Яке викупити у банків Проблемні кредити и таким чином зніме проблему неповернення кредитів. Хай виберемось іпотечні кредити под заставу Останньоі квартири геть бідніх людей, якіх НЕ багато, и візьме на себе їх борг перед банками хочай б за рік чи два.

По-друге, вихід з кризи треба шукати на всех рівнях: на Рівні банків, на Рівні банківської системи / НБУ, та на Рівні макроекономічному и політічному. Одна з серйозною системних проблем - курс. У ньом концентрується и локальний рівень, и рівень системний (НБУ), и макроекономічній. Курс на 70% візначається структурою Нашої ЕКОНОМІКИ, станом торгівельного балансу, и позбав на 30% діямі НБУ. НБУ не є Незалежності від впліву НАСЛІДКІВ політічного курсом влади, зокрема й у сфере експортно-імпортній. У курсі концентрується зовнішньоекономічна політика влади, де присутній суттєвій дисбаланс между експортом и імпортом.

Не банки создали проблеми в економіці України. Навпаки, наша економіка створі проблеми в банківській Системі. Через невмілу експортно-імпортну політику влади. Через курс. Через політику стимулювання споживання в борг. Через Падіння промислового виробництва ТОЩО.

Мі розплачуємося за бездумну політику стимулювання споживання в борг. Зовнішні Чинник позбав пришвидшити кризу в Україні.

Українська банківська система булу більш підготовлена ??до кризи, ніж У других європейськіх странах. Більшість наших банків в умів кри віжівають самостійно Вже 5 (п'ять) місяців. Держава Нічим НЕ допомагає. На Відміну Від других країн, де влада підтрімує свою банківську систему. Наші банки Нічого НЕ отримуються від держави. Ті мільярді рефінансування ПІШЛИ НА покриття відтоку депозітів, Який Склаві около 90 млрд. І то рефінансування на зворотній Основі.

За словами Тимошенко, у нас немає кризи, є позбав Наслідки кризи на світовіх ринках.

Если у нас немає кризи - це означає, что й не вимагає ВЛАСНА ЗАХОДІВ з Подолання кризи. І їх нема. Є популізм. З боку БЮТ, з боку ПР, з боку НУНС, з боку КПУ. Насправді Жодна політична сила не шукає реальних Шляхів виходе з кризи.

Адекватною відповіддю могут буті позбав Сістемні решение. Хто візьме відповідальність на себе и забезпечен вихід ЕКОНОМІКИ країни з кризи? Вісь у цьом вихід з глухого економічного и політічного кута.