УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Режим в Росії ще не фашистський, але риси вже проявляються

Режим в Росії ще не фашистський, але риси вже проявляються

12 жовтня на "Обозревателе" відбулася веб-конференція Президента фонду "Наш Вибір", заступника Голови Президії руху "Російський Народно-Демократичний Союз" Ірини Хакамади.

У чому, на Вашу думку, полягає парадокс і досягнення "помаранчевої" революції?

Демократична еліта в Україні, як і в Росії, і в Грузії, може брати владу. Але не вміє її утримувати в силу амбіцій, відсутність відповідальності та невміння знаходити компроміси.

Вбивство Політковської виглядає як подарунок до дня народження диктатора?

Вбивство Політковської демонструє розгнузданість криміналу, підстьобує психологією влади, яка розглядає незалежного журналіста, який критикує владу, як ворога. До речі, це може бути спосіб підставити самого Путіна, оскільки перед вибором в Росії йде боротьба не суспільства з владою, а всередині самої влади.

Чому Росія так боїться нашого вступу до НАТО?

Росія вибрала шлях нового ізоляціонізму, тому розширення НАТО до України та Грузії для неї є ворожим дією. Якби Росія вибрала шлях інтеграції в євроатлантичні організації, тоді вона б разом з Україною і Грузією сама б пішла в НАТО. До речі, в цьому випадку, я впевнена, Росія змогла б запобігти війні в Іраку, розповзання ядерної зброї (ядерна бомба в Північній Кореї) і дестабілізацію відносин між Ізраїлем, Палестиною та Ліваном.

Мотивацією приходу до влади Дваждинесудімого служить, нібито, дотримання принципів демократії. Мимоволі задаєшся питанням: а чи потрібна така демократія?

Демократія - це процедура, в основі якої лежить три головні принципи. Право індивіда на своє приватне автономний простір, куди ніхто не може втручатися, в тому числі і владу. Друге: право індивіда на особисту і приватну власність. Третє - соціальний договір між людьми з приводу влади. Будь-які спотворення в реальному житті цієї абстрактної формули повинні стимулювати виправлення помилок, а не заперечення самої демократії, як великого винаходу розуму людського. Не поспішайте з висновками.

Ваше ставлення до Юлії Тимошенко? Що Вам в ній подобається, а що дратує?

Мені в Тимошенко подобається її сміливість, принциповість, вміння працювати з людьми, з народом, розум, краса і харизма. Не подобається безмежне прагнення до здійснення власної кар'єри.

Вам не здається, що в Росії відроджується фашизм?

Відроджується авторитарний режим. Він ще не фашистський, але вже з'являються деякі риси. Якщо мати на увазі не нацизм, а фашизм як політичну модель, де держава вирішує все. Чому народ погоджується? Тому що отримує крихти з нафтового столу, бо живе в спотвореному інформаційному просторі. Тобто трошки хліба та дуууже багато видовищ.

Хто, на Ваш погляд, міг би в Росії протистояти Путіну? Кого Ви бачите гідною кандидатурою?

Якби Путін пішов - росіяни б підтримали, оскільки грунту, з якої виростають ті, хто може протистояти, ні. Уявіть собі, що стоїть великий дуб, і в грунт під ним вливаються добрива, вода, його лікують, тобто він живе як у ботанічному саду, а навколо суцільний пісок і пустеля. У таких умовах другого дуба не виросте. Але все одно треба намагатися. І нехай навіть з обмеженими ресурсами - треба плекати дубочки на кволої грунті. Чим я і займаюся.

Ірина, як Ви думаєте, яка точка неповернення пострадянської країни у дорозі від авторитаризму? Де вона у Росії і у України?

Мені здається, що ці точки у двох країн близькі. Але все-таки потрібен час. Років десять. Точка неповернення - формування незалежного громадянського суспільства.

Тобто коли громадяни відчувають себе не підданими, а суб'єктами не тільки формування приватного життя, а й державної теж.

Ірина, чого Вам у житті не вистачає, щоб можна було лягти і спокійно померти?

Я не є втіленням Будди на Землі, і тому все одно померти спокійно не зможу. Бракує відчуття затишній країни, що поважає людську гідність, відкритою для моїх дітей, онуків, тобто для майбутнього.

Усі відповіді Ірини Хакамади читайте тут.