Кримськотатарське питання і Секретаріат Президента
На початку 2009 року робочою групою Секретаріату Президента України проводилася перевірка діяльності місцевих органів виконавчої влади в АР Крим. Одним з питань, який вимагав вивчення, було загострення міжнаціонального протистояння в Автономії. Самозахоплення земель представниками кримських татар набув загрозливих масштабів і на сьогодні є одним з основних дестабілізуючих факторів на півострові. Особливо це загострилося напередодні планованого примусового звільнення земельної ділянки по вул. Балаклавській у виконання рішення Миколаївської суду.
Основною причиною самозахоплень, а отже і бізнесу, який базується на них, стало те, що органи влади в Криму в силу різних обставин протягом майже 20 років системно не вирішували питання облаштування кримських татар. Не було визначено прийнятних правил і схем, за якими мало відбуватися облаштування репатріантів.
Представництво Президента України в АР Крим помітно посилило свій вплив з приходом на цю посаду Жунько. На сьогодні важливі рішення приймаються консолідовано ВР, РМ АРК та Постійним Представником Президента України. Однак кадровий склад ПППУ в Криму потребує значного посилення.
Однією з основних небезпек є те, що через дестабілізацію татари намагаються залучити в процес представників вищої виконавчої влади, в тому числі Президента України та його Секретаріат. Таким чином "татарське питання" час від часу загострюється штучно, в основному самими татарами. Кримськотатарські проблеми, внутрішні суперечки і кланові "розбірки" повинні вирішуватися в середовищі самих татар.
Мустафа Джемілєв уже не контролює ті процеси, які відбуваються в середовищі його співгромадян. На сьогодні діє вельми строкатий спектр угрупувань всередині самих кримських татар. Серед найбільших можна назвати наступні:
1. Меджліс кримськотатарського народу (Мустафа Джемілєв). Беруть участь у виборах до парламенту України і Президента України - 30 тисяч, на виборах до місцевих органів влади через відсутність потужних політичних і громадських рухів з метою пройти в парламент і місцеві ради комерційні структури, кримінальні групи, муфтіят, Рух (Леонід Пілунський) тимчасово об'діняются навколо Меджлісу і набирають ще 20-25 тисяч голосів. Муфтіят повністю підконтрольний Джеміліеву. Його очолює родич Мустафи з Судацького земляцтва.
2. Група Надіра Бекірова і Айдера Мустафаєва (колишні члени Меджлісу, тепер опозиція) стабільно на всіх виборах дають спонсорові близько 20 тисяч голосів.
3. Кримськотатарський блок (Гасаров, колишній віце-спікер і віце-прем'єр кримського уряду) електоральна підтримка коливається в межах 15-20 тисяч голосів. Опозиція Меджлісу.
4. Нова група Міллі Фірка (Айдер змирившись, Тимур Дагдіш), колишні соратники вбитого Юрія Османова, опозиція до Меджлісу - 5 тисяч.
5. Херсонська група. Орієнтується на бізнес "херсонських" татар. Контролює Сімферопольський ринок. На всіх виборах близько 5 тисяч.
6. Група ветеранів національного руху, організація "Намус", т.зв. "Старики", "Старійшини". Стабільно до 5000 голосів.
7 Група "Алі" (Алі Усманова), колишні члени ОЗУ "Імдат". На сьогодні пішли в релігію. Мають стабільних прихильників - 5000.
8. Група Даніяла Аметова ("король самозахоплень", близьке до М. Джеміліеву, вийшов з-під його впливу, намагається грати самостійно, "бойовик" в 90-ті, колишній помічник спікера А.Гриценка). Налічує сьогодні близько 3-4 тисяч осіб. Має певний вплив на кримських татар. Шукає політичний "дах". Готовий активно співпрацювати з владою в обмін на закриття справи прокуратурою.
9. Дрібні групи:
- Координаційна рада Хубедін Хубедінова;
- "Міллі Харет парти яси" Абдурашитов Джегшерова;
- "Судацька група", поділена навпіл (опозиція до Джемілєва, Р.ЧУБАРОВА, вихідці з Судака);
- "Евпаторийская група" Нарімана Ібадлаєва;
- Група Курсеіта Абдуллаєва і Сінавер Кадирова;
- "Койдешлер" Ібраіма Військового та ін
Всього ці групи контролюють до 10 тисяч голосів.
10. Релігійні групи (вахаббіти, Хізб-ут-Тахрір) участі у виборах не беруть.
Всього близько 10 тисяч осіб.
11. Окремо слід відзначити "Бахчисарайської групу" Ільмі Умерова (у складі Меджлісу). Має вплив у Бахчисараї, Керчі, Євпаторії. Налічує близько 7 тисяч осіб.
Довідка: на виборах до парламенту Криму в 2006 році майже половина кримських татар не голосувала, близько 60 тисяч голосували за Рух (рішення Меджлісу), понад 30 тисяч - за БЮТ, 11500 - за Кримсько-татарський блок. Після виборів - 2006 вплив Меджлісу і Джемілєва значно знизилося. Спостерігається орієнтація Джемілєва на Юлію Тимошенко.
Слід відзначити той факт, що на сьогодні лише група Гафарова (Кримсько - татарський блок) орієнтується на Президента України Віктора Ющенка. Інші ж на Тимошенко, а також на Партію Регіонів. Таким чином, політична розмитість кримських татар є очевидною. Головний аргумент кримських татар під час політичних торгів про єдність нації і консолідоване голосування на виборах стає умовним.
Сьогодні в політичному середовищі Криму жваво обговорюють можливі результати чергового Курултаю. На ньому мають обрати склад Меджлісу і ставити питання про обрання наступника Мустафи Джемільова.
Серед ймовірних наступників називають імена Рефата Чубарова, Ремзі Ільясова, Ільмі Умерова. Найбільш вірогідним буде сценарій переобрання Джемільова на наступний термін або обрання його на почесний пост "лідера нації". За наявною інформацією на Меджліс орієнтується лише 35-40% кримських татар (у 1991 - близько 95%), існує тенденція до подальшого зменшення впливу, тому спроби вплинути на його результати з боку влади не мають гострої необхідності.
Проте, оптимальним було б обрання поміркованого, лояльного, ерудованого політика Рефата Чубарова (представника Судацької клану), який стоїть на державницьких позиціях.
Ремзі Ільясов, колишній лідер ОЗУ "Імдат" на сьогодні є представником регіонального бізнесу, депутатом, головою постійного комітету ВР АР Крим. Має спільний бізнес з першим віце-прем'єром Криму Азізом Абдуллаєвим.
Жорсткий, цілеспрямований, представник "молодого крила", "виконавчий директор" Меджлісу. Діятиме ситуативно, не завжди лояльний до виконавчої влади.
Ільмі Умеров - голова Бахчисарайської РДА, сьогодні відправлений у почесне заслання в столицю кримських татар, не має наміру активно боротися за посаду голови Меджлісу. Сконцентрований на бізнесі-сільськогосподарське виробництво, промислові підприємства, основний пріоритет - розвиток курортної зони (Бахчисарайський район має 14 км берега).
Рішення кримськотатарського питання багато в чому залежить від позиції голови Верховної Ради АР Крим А.Гриценко. Останнім часом його асоціюють виключно з одним з лідерів ОЗУ Мельником, який представляє інтереси Ріната Ахметова.
Складалося враження, що Гриценко не самостійний у прийнятті рішень. Однак, амбітний спікер за наполяганням окремих "силовиків" мав серйозну розмову з лідером Партії регіонів Януковичем щодо визначення ролі і місця Мельника в Криму. За наявною інформацією Гриценко переконав партійного лідера в тому, що занадто пильна опіка його дій Мельником є ??зайвою, різко віддалив його від себе.
На сьогодні останній є лише одним з депутатів, намагається контролювати Сімферопольська міська рада і окремі міські та селищні ради південного берега. Намітилася тенденція конструктивної співпраці Гриценка з керівниками СБУ, МВС, прокуратури півострова.
Викладене свідчить про розмивання впливів осіб, які представляють в Криму інтереси Януковича, Ахметова, Пригодського і посилення ролі Гриценко на поточні процеси.
На сьогодні через об'єктивні обставини і впливу партійного середовища Гриценко є союзником Президента України і разом з підконтрольним йому Радою Міністрів Криму відстоює інтереси української держави в Криму, що стало підставою для довіри до нього з боку Джеміліева.
Єдиним керівником органів місцевого самоврядування, який свідомо йде на загострення, є Сімферопольський міський голова Бабенко, який потрапив в залежність від Мельника через прийняття судом рішення про легітимність обраного у 2006 році складу міської ради. Існує небезпека визнання виборів недійсними за формальними ознаками (відсутність необхідної кількості підписів). Необхідне судове рішення забезпечив Мельник.
У питаннях самозахоплень Гриценко, Жунько і Плакида займають конструктивну позицію. Гриценко досконало володіє матеріалом і вже проводив численні консультації з Джемілєвим. Обидва під час особистої бесіди заявили про готовність співпрацювати і знаходити компромісні рішення. Голова ВР АРК неодноразово допомагав вирішувати спірні питання.
Під час перебування робочої групи з Криму представники ТОВ "ОЛВІ Крим" вийшли з пропозицією до татар залишити їм землю по вул. Балаклавській, на якій побудована мечеть і кілька капітальних будівель, з умовою, що решта території вони звільнять. Якщо ця пропозиція не знайде розуміння у татар, то це означатиме, що вони не налаштовані на конструктивні переговори. Це своєрідний тест на щирість і на готовність знаходити компроміс.
Питання статусу захоплених земель можуть бути вирішені в кілька етапів - короткостроковому, середньостроковому, довгостроковому.
Перший етап - принципові питання. На сьогодні такими для кримських татар є два:
1. Будівництво "Соборної мечеті" по вул. Ялтинській. Акція "кожен татарин по цеглині ??в будівництво мечеті" а також відповідні судові рішення виключає перенесення її будівництва в інше місце. За наявною інформацією скоро татари почнуть будувати соборну мечеть при будь-яких умовах, що може стати причиною загострення ситуації.
Довідка: турки визначили умовою фінансування соборної мечеті наявність усіх дозвільних документів. Своїх коштів у татар немає.
2. Залишення мечеті і кількох капітальних будинків по вул. Балаклавській і відведення її татарам. Компромісний варіант, запропонований комерційними структурами (за умови звільнення кримськими татарами решті території ділянки).
У середньостроковій перспективі важливі і принципові для влади питання:
- Одночасне обговорення за участю компетентних осіб визначення статусу всіх самозахоплень земель на півострові, включаючи слов'янські та змішані самозахоплення (паралельне узаканіваніе, де можливо, і звільнення захоплених);
- Освіта реєстру прибулих татар спільно з органами МВС;
- Визначення осіб, яким були надані земельні ділянки, включаючи тих, хто самостійно придбав їх та індивідуальне житло;
- Визначення осіб, які отримали більше однієї ділянки і законність їх отримання (враховуючи наявність таких в різних районах Криму, а також для дітей та онуків репатріантів).
На тривалу перспективу розраховані питання проведення аудиту використання бюджетних коштів, які виділялися для облаштування кримських татар на території Криму з 1991 року (більше 1 млрд. грн, а з урахуванням допомоги США, Туреччини, Азербайджану, надання інших зарубіжних фанти - понад 1,5 млрд . грн.)
Враховуючи ціни на житло і будівельні матеріали і задекларірованую компетентними органами чисельність татар, є підстави припустити наявність серйозних фінансових порушень.
Важливим для перспективного врегулювання також є питання вдосконалення законодавчої бази, яка б визначила суть, термінологію, статус, права репатріантів.
Принциповим для татар залишається питання повернення татарської топоніміки.
Інші питання, які не носять принципового характеру, при взаємному бажанні можуть бути врегульовані зацікавленими сторонами без втручання центральних органів влади. Участь Секретаріату Президента України при врегулюванні спірних непрінціповіх питань є небажаним.
Одним з основних умов повинна стати публічність процесу врегулювання з метою недопущення спекуляцій сторін.
Секретаріат Президента України в найближчій перспективі повинна прийняти рішення щодо:
1. Зустрічі Президента України з Постійним Представником Президента України в АР Крим та керівниками ГУ СБУ та ГУ МВС в АРК і прокурором Криму за участю голови ВР та голови Ради Міністрів АРК.
2. Особистою зустрічі Президента України з представниками кримськотатарського народу (не проводилася протягом 4 років).
3. Визначення доцільності подальшої роботи Ради кримськотатарського народу при Президентові України, а в разі її збереження - відновлення системної її роботи.
4. Враховуючи сучасні реалії з метою недопущення монополії Меджлісу в Раді при Президентові України внести пропозиції щодо оновлення її складу за рахунок осіб, які представляють опозиційні до Меджлісу організації та громадські об'єднання.
5. Розглянути питання про посилення кадрового потенціалу та чисельності ПШТУ в АРК.
6. Враховуючи особливий статус Кримської автономії та важливість збереження впливу органів центральної влади запропонувати внесення змін до Закону України "Про Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим" у частині посилення його повноважень.
7. Провести Круглий стіл за рішенням етнонаціональних питань в Україні і зокрема в Криму за участю Національного інституту стратегічних досліджень, Державного комітету національностей та релігії інших структур з пов'язаних з вирішенням міжнаціональних питань.
8. Провести Всеукраїнський семінар у Криму з питань практики виконання Земельного кодексу України та рішення проблем земельних відносин за участю науковців, юристів, судових експертів, фахівців і практиків у земельній сфері.
9. Рекомендувати Уряду України або Міністерству регіонального розвитку та будівництва розглянути хід виконання "Програми розселення та облаштування депортованих кримських татар та осіб інших національностей, які повернулися на проживання в Україну, їх адаптації та інтеграції в українське суспільство на період до 2010 року", затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2006 року № 637.
