Погляд з боку: спритні провокації верхівки
Багато аналітиків вважають, що рішення Віктора Ющенка про проведення позачергових парламентських виборів було нічим іншим, як відчайдушною спробою утримати владу в своїх руках. Але якщо вірити заяві окремих чиновників і міністру внутрішніх справ, у президента є куди більш ризикований план.
29 вересня на одному з новинних ресурсів були опубліковані деталі сенсаційного документа, "народженого в самому серці секретаріату президента". Згідно з ним, Ющенко нібито планує розпалити в Україні громадянську війну і стати диктатором. Безсумнівно, ряд провокацій, такі як: атака на російське консульство у Львові, підпалив синагоги в Дніпропетровську і, звичайно ж, захоплення ЧФ в Криму, дійсно були сплановані. "Цей документ зайвий раз підтверджує той факт, що Ющенко поводиться, м'яко кажучи, неадекватно", - пишуть на сайті.
Проте підтвердити справжність документа неможливо: на ньому немає ні підписів, ні печаток. Коли Известия повідомили про причетність Ющенка до продажу зброї грузинським військам під час військових дій в Грузії, ця новина здавалася дуже правдоподібною.
Пізніше група "чиновників-патріотів" з об'єднання Батьківщина з інтересом поставилася до ідеї Ющенка залишатися при владі "без виборів і на невизначений термін". План простий: "Студенти-націоналісти, активісти УНА-УНСО" провокують конфлікт у Криму намагаючись захопити ЧФ. Після таких дій Ющенка виглядає як "антиросійський екстреміст".
У своєму інтерв'ю "Дзеркалу тижня" міністр внутрішніх справ Юрій Луценко прямо заявив про те, що він знав про план президента Ющенка.
Всі провокації здаються простий "качкою". Проросійську аудиторію, проте, явно влаштовує такий перебіг подій. Але якщо план провокацій дійсно існував, чому Луценко не надає фактів і взагалі ніяк не діє?
Інше питання: звідки з'являються ці "казки"? Можна припустити, що вони йдуть з Москви, яка хоче прибрати Ющенка з посади президента. Росія вперше звинуватила Україну в провокації в Криму після конфлікту в Південній Осетії і, природно, саме Росія першою почала критично висловлюватися з приводу плану Ющенка. Проте з історії Кремля можна згадати, що і там використовували націоналістичні організації для повалення прозахідних політиків.
Проблема в тому, що Ющенко, нездатний привести в дію обіцяні реформи, приділяє занадто багато уваги проектам, які не можуть розцінюватися інакше як "націоналістичні" і "антиросійські" (план вступу до НАТО і визнання Голодомору геноцидом). Такими діями український президент тільки підливає масло у вогонь.
Перводітся Вікторії Немченко " Обозреватель "
